Тема: Структура інформаційної системи. Апаратна та програмна складові інформаційної системи.
Мета: навчальна – дати дітям поняття апаратної та програмної системи, процесор  та розглянути правила техніки безпеки під час роботи на ЕОМ; розвивальна – сприяти розвитку уваги.
Тип: пояснення нового матеріалу.
Вид: бесіда.
Обладнання: кодоскоп.
Наочність: кодоплівки.

Хід уроку
І. Заходжу до класу, вітаюсь, відмічаю відсутніх.
Тест.
1. Перший калькулятор мав назву (Арифмометр).
2. У 1834р. створено “Аналітичну машину” (Чарльза Бебіджа) – перший програмований комп’ютер, що використовував примітивні “програми” на … (перфокартах).
3. Під поколінням ЕОМ розуміють всі типи і моделі машин ... (розроблені різними конструкторськими колективами, але на одних і тих же наукових і технічних принципах).
4. Які покоління обчислювальної техніки вам відомі.

ІІ. Пояснення нового матеріалу.
1. Структура інформаційної системи називається конфігурацією. Ви вже мабуть зрозуміли, що розглядають окремо апаратну і програмну конфігурації.
Персональний комп’ютер – універсальна технічна система. Його конфігурацію можна гнучко змінювати у процесі роботи по мірі необхідності. Але існує поняття базової конфігурації, яку вважають типовою. В такому колективі комп’ютер зазвичай реалізується. На даний час в базовій конфігурації розглядають чотири пристрої:
• системний блок;
• монітор (дисплей);
• клавіатуру;
• шину.
а). Системний блок являє собою основний вузол, всередині якого встановленні найбільш важливі компоненти. Пристрої, що їх містить системний блок називаються внутрішніми, а ті пристрої, що підключаються до нього ззовні називаються зовнішніми. Зовнішні додаткові пристрої призначенні для вводу-виводу та довготривалого збереження даних називається периферійними.
За зовнішнім виглядом системний блок розрізняють за формою корпуса та габаритними (горизонтальний та вертикальний).
У системному блоці розташований центральний мікропроцесор, внутрішня пам’ять і системна шина.
Процесор – основна мікросхема, яка виконує більшість математичних і логічних операцій.
Пам’ять -  це набір мікросхем, призначених для зберігання даних.
Шини – набори провідників, по яких реалізується обмін сигналами між внутрішніми пристроями комп’ютера. Усі пристрої вводу-виводу інформації та пристрої (ВП) підмикають до системної шини через відповідні спеціальні плати які називаються адаптерами та контролерами.
б) Наступним елементом базової конфігурації є монітор. Монітор – пристрій візуального представлення даних і головний прилад виведення. Основними параметрами монітора є: роздільна здатність, кількість кольорів, розмір екрана.
Зображення на екрані монітора отримується в результаті опромінення момінентного покриття гостронапряженим пучком електронів, які розігнанні у вакуумній колбі. Для одержання кольорового зображення момінефорне покриття має точки або смуги трьох типів, які світяться червоним, зеленим та синім кольором.
в) Клавіатура – це клавішний пристрій управління персональним комп’ютером. Служить для введення алфавітно-цифрових даних, а також команд управління.
Стандартна клавіатура має більше 100 клавіш. Розрізняють алфавітно-цифрові, функціональні та службові клавіші.
г) Миша – пристрій управління маніпулярного типу. Являє собою плоску коробочку з 2, 3 кнопками. Переміщення миші по поверхні синхронізоване з переміщенням графічного об’єкта на екрані маніпулятора.
2. Таким чином ми з вами розглянули базову апаратну конфігурацію. То що ми відносимо до апаратної складової інформаційної системи. Як раніше було сказано, крім апаратної конфігурації системи розділяються на програмну. Програми – це впорядковані послідовності команд. Кінцева мета будь-якої комп’ютерної програми – управління апаратними засобами. Навіть, якщо на перший погляд програма ніяк не взаємодіє з обладнанням, не потребує ніякого введення даних з пристроїв однаково її робота основана на управлінні апаратними пристроями.
Склад системного забезпечення обчислювальної системи називається програмною конфігурацією.
Базовий рівень – самий низький рівень програмного забезпечення. Це забезпечення відповідає за взаємодію з базовими апаратними засобами.
Системний рівень – перехідний. Програми, що працюють на цьому рівні забезпечують взаємодію інших програм комп’ютерної системи з програмами базового рівня.
Службовий рівень – основне призначення службових програм полягає в автоматизації робіт по перевірці, налагоджувані комп’ютерної системи.
Програмне забезпечення прикладного рівня являє собою комплекс прикладних програм за допомогою яких виконуються конкретні завдання. У структурі прикладного ПЗ можна виділити: прикладні програми як загального так і спеціального призначення.
3. Програми та апаратне забезпечення в комп’ютері працюють в безперервному зв’язку і неперервній взаємодії.
Основні функції клавіатури не потребують спеціального системного забезпечення. Необхідне ПЗ для початку роботи з комп’ютером вже міститься в мікросхемі постійного запам’ятовуючого пристрою у складі базової системи, тому комп’ютер реагує на натискування клавіш одразу після включення, а миша потребує підтримки спеціальної програми – драйвера.
4. Процесор – основна мікросхема комп’ютера в якій відбуваються всі обчислення. Конструктивно процесор складається з чарунок. Внутрішні чарунки процесора називають регістрами. Серед регістрів процесора є такі які залежності від свого змісту здатні модифікувати виконання команд.
З іншими пристроями процесор пов’язаний декількома групами провідників, які називаються шинами. Їх є три види:
Адресна шина. До адресної шини підключається процесор, для копіювання даних з чарунки в один із своїх регістрів.
Шина даних. По ній відбувається копіювання даних з ОП в регістри і навпаки.
Шина команд. Для того, щоб процесор міг обробляти дані йому потрібні команди. Він має знати, що треба робити з тими байтами, які зберігаються в його регістрах.
Основними параметрами процесора є:
– робоча напруга;
– робоча тактова частота;
– коефіцієнт внутрішнього множення тактової частоти;
– розмір кеш-пам’яті.
Розрядність показує скільки біт даних він може прийняти і обробити в своїх регістрах за 1 раз (за 1 такт).
В ПК тактові імпульси задає 1-ша з мікросхем, що входить в мікропроцесорний комплект, який міститься математичному плані. Чим більша частота тактів які поступають на процесор тим більше команд він може виконати за 1-цю часу, тим вища його продуктивність.
Для того, щоб зменшити кількість звертань до ОП в середині процесора створюють буферну область – кеш-пам’ять. Коли процесору потрібні дані він спочатку звертається до кеш-пам’яті оскільки обмін даними в середині процесора відбувається в декілька разів швидше ніж обмін даними з ОП. І тільки якщо там немає потрібних даних відбувається його звернення в ОП.
Взаємозв’язок між учасниками комп’ютерної системи називається інтерфейсом. Взаємодія між різними вузлами – це апаратний інтерфейс, взаємозв’язок між програмами – це програмний інтерфейс, а взаємодію між апаратною і програмами – апаратно-програмний інтерфейс.
5. Приступаючи до роботи з ПК необхідно пам’ятати, що це дуже складна і дорога апаратура, яка потребує обережного ставлення до неї, високої самодисципліни на всіх етапах роботи з комп’ютером.
Напруга живлення ПК (22В) є небезпечною для життя людини. Через це в конструкції блоків комп’ютера, міжблочних з’єднувальних кабелів передбачена достатньо надійна ізоляція від струмопровідних ділянок.
Особливо уважними потрібно бути при роботі з дисплеєм, електронно-променева трубка яка використовує велику напругу і ї джерелом електронегативного випромінювання. Необережне поводження з дисплеєм та іншою апаратурою може призвести до тяжких уражень електричним струмом, спричинити загоряння апаратури. Через це суворо ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
– торкатися до екрана і тильного боку дисплея, проводів живлення і пристроїв заземлення, з’єднувальних кабелів;
– порушувати порядок ввімкнення й вимикання блоків, намагатись самостійно усунути виявлену несправність в роботі комп’ютера;
– класти на апаратуру сторонні предмети;
– працювати за комп’ютером у вологій одежі і з вологими руками.
В разі вияву запаху горілого, незвичайних звуків або самовільного вимикання апаратури потрібно негайно вимкнути комп’ютер і повідомити про це вчителя.
Робота на комп’ютері потребує постійної уваги, чітких дій і самоконтролю. Через це на комп’ютері не можна працювати при недостатньому  освітленні, високому рівні шуму.
Під час роботи на комп’ютері НЕОБХІДНО:
– суворо дотримуватись положень інструкції з експлуатації апаратури;
– уважно слідкувати за справністю основних блоків і пристроїв;
– працювати на клавіатурі чистими руками, не натискувати на ті чи інші клавіші без потреби або навмання;
– працюючи з дискетами, оберігати їх від ударів, скручення, дії магнітного поля або
–  тепла, не торкатись дискети яка виступає з конверта, вставляти дискету в дисковод після відмінення, переконавшись у правильному орієнтуванні дискети відносно щілини дисковода;
– під час перерви в роботі вимикати комп’ютер лише тоді, коли обробка поточної інформації завершена і вміст ОП записано на магнітний диск.
Під час роботи комп’ютера електронно-променева трубка дисплея є джерелом електромагнітного випромінювання, яке при роботі близько від екрана руйнівно діє на зір, викликає втому і знижує працездатність. Через це потрібно працювати на відстані 60-70см від екрана, дотримуватись правильної постави, не сутулитись і не хилячись.
Пам’ятайте, що тривала робота на комп’ютері призводить до перенапруження зору, через це тривалість безперервної роботи для дітей не повинна перевищувати 25 хв.
ІІІ. Повідомлення домашнього завдання.
IV. Підсумки уроку.