Тема уроку: Комп’ютерні мережі. Класифікація комп’ютерних мереж. Можливості комп’ютерного зв’язку.
Мета уроку: Надати учням основні знання про комп’ютерні мережі і їх призначення та складові частини.
Обладнання уроку: –
Тип уроку: урок-лекція.
Тривалість уроку: 45 хвилин.
Дата проведення: 9.10.2001.

Підпис студента _______
Підпис вчителя _______
Підпис методиста _______

Хід уроку:
1. Організаційна частина. (2-3 хв.)
З дзвінком захожу в клас, чекаю, поки учні заспокояться, вітаюсь, запитую в чергових, хто відсутній, відмічаю.

2. Пояснення нового матеріалу.
Запитую в учнів, чи є система з двох комп’ютерів всього лиш кількісним збільшенням? Виявляється, що два або більше комп’ютерів, з’єднаних між собою, є більше ніж просто зазначена кількість обчислювальних систем. Це є якісний крок в ускладненні комп’ютерних систем.
Означення: два або більше комп’ютерів, з’єднаних між собою, називаються комп’ютерною мережею. Зв’язки між комп’ютерами називаються каналами передачі даних.
Комп’ютерні системи були створені для:
- обміну інформацією;
- розподілення обчислювальних можливостей;
- розподілення ресурсів обчислювальних систем.
Під обміном інформацією мається на увазі обмін файлами, спілкування користувачів обчислювальних систем. Наприклад, в наш час широко поширена так звана електронна пошта, телеконференції, за допомогою яких люди з різних куточків світу мають змогу зручно спілкуватися. Також є можливість, скажімо, отримати прогноз погоди, відомості про біржову діяльність та багато іншого.
Розподілення обчислювальних можливостей необхідне для того, щоб обробляти великі обсяги інформації, які для окремо взятої обчислювальної системи потребували б багато часу. З цією метою і були створені перші комп’ютерні мережі, які військові використовували для обрахунку траєкторій балістичних ракет. У цьому випадку великий обсяг обчислень розподіляється між багатьма обчислювальними системами, що дає змогу розв’язати задачу значно швидше.
Розподілення ресурсів є корисним тоді, коли в мережу об’єднані обчислювальні системи з різним обсягом внутрішньої, зовнішньої пам’яті, різними периферійними пристроями. В мережі будь-яка обчислювальна система може користуватись (при наявності прав доступу) інформацією та пристроями будь-якої обчислювально системи, що входить до складу комп’ютерної мережі. Яскравим прикладом можуть слугувати електронні бібліотеки. Обсяг пам’яті пересічного комп’ютера недостатній для того, щоб зберігати тексти всіх книжок, що складають бібліотеку. Але це й не потрібно, оскільки користувач може користуватись інформацією віддаленого комп’ютера, а інтерфейс користувача робить цю операцію такою, якби користувач отримував інформацію зі свого комп’ютера.
Комп’ютерні мережі за розташуванням мережевих комп’ютерів поділяються на:
- локальні;
- регіональні;
- глобальні.
Локальною мережею називається комп’ютерна мережа, що об’єднує комп’ютери даної локації (школи, університету, підприємства, міста). Локальними вважаються мережі, що об’єднують комп’ютери в межах десятків кілометрів.
Регіональні мережі об’єднують комп’ютери певного регіону: району, області, країни.
Глобальні мережі – мережі, які об’єднують комп’ютери кількох країн. Одна з найвідоміших глобальних мереж – Internet. Крім неї, існують ще такі глобальні мережі, як Efnet, Ethernet, Fidonet, Usenet.
Якщо в мережу об’єднані комп’ютери з однаковими характеристиками, таку мережу називають однорідною. Але на практиці частіше зустрічається ситуація, коли комп’ютери різні за швидкодією, обсягом пам’яті та ін. Такі мережі називаються неоднорідними.
В мережі кожен комп’ютер може мати однакові права доступу, і тоді така мережа називається одноранговою. Якщо ж в мережі існує один або більше комп’ютерів, так званих серверів, які визначають права доступу інших комп’ютерів до ресурсів мережі, то така мережа називається мережею з виділеним сервером. Типова ситуація – кілька учнівських комп’ютерів і один вчительський. Учні мають обмежені права доступу, тоді як вчитель зі свого комп’ютера має необмежений доступ. Така ситуація більш характерна для комп’ютерних мереж.
Для з’єднання комп’ютерів у мережі використовують так звані канали зв’язку. Комп’ютери можуть ними з’єднуватись у різні способи. Найбільш простим є спосіб, коли є два комп’ютери, в яких послідовні чи паралельні порти напряму з’єднуються кабелем. Для того, щоб з’єднати кілька комп’ютерів, скажімо, в межах школи, потрібно використовувати мережеві плати – пристрої, які забезпечують можливість з’єднати кабелем більше двох комп’ютерів. Мережеві плати можуть з’єднуватись коаксіальним кабелем (він схожий на кабель від антени) або витою парою. У другому випадку швидкість обміну інформацією на порядок вища, але необхідне використання спеціального мережевого пристрою – хабу.
Якщо комп’ютери досить віддалені один від одного, замість з’єднання кабелем використовують зв’язок за допомогою телефонної мережі. При такому з’єднанні не потрібні мережеві плати, але потрібні спеціальні пристрої, що дають змогу комп’ютерам пересилати інформацію через телефонну мережу – модеми. Такий пристрій повинні мати всі комп’ютери, які з’єднуються таким чином. Модемний зв’язок є найбільш популярним при під’єднанні до мережі Internet.
Крім відносно дешевих вищеперерахованих способів є й інші варіанти, які набувають популярності в останній час, але поки що відносно дорогі. Це з’єднання за допомогою супутникового зв’язку (необхідна супутникова антена) та оптичного волокна.
Призначення комп’ютерних мереж:
- обмін інформацією; (глобальна мережа Internet спочатку була створена військовими як альтернатива іншим способам зв’язку, яка б у випадку ядерної війни зберігала б свою функціональність).
- спільна обробка інформації; (служби безпеки багатьох країн використовують великі мережі потужних комп’ютерів для того, щоб розшифровувати закодовані повідомлення. Складність їх настільки велика, що для одного комп’ютера це зайняло б кілька мільярдів років).
- отримання інформації та її централізована обробка; (метеорологи використовують мережі для збору метеорологічної інформації з багатьох місць, на основі якої потім робиться прогноз погоди).
Глобальна мережа Internet об’єднує комп’ютери з різних куточків світу. Чому ж вона настільки популярна? В цій мережі спільний обсяг інформації дуже великий і зростає з кожною хвилиною. Користувач може отримати будь-яку інформацію при умові володіння ним правилами пошуку. Крім перегляду інформації, користувачі Internet можуть пересилати один одному інформацію за допомогою електронної пошти, де повідомлення доходить до адресата за лічені секунди. Крім того, групи людей мають можливість спілкуватися одночасно за допомогою так званих чатів (у вигляді реплік в текстовому режимі) або телеконференцій. Для останніх всі комп’ютери повинні бути обладнані відеокамерами. Це щось подібне до відеотелефону, але спілкуватися таким чином можуть і більше двох людей.

3. Підсумок уроку.
Урок закінчено, до побачення.