
План-конспект уроку на тему "Поняття фала. Ім’я та розширення імені файла. Каталоги (папки) файлів. Шлях до файла. Специфікація файлів. Стандартні імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв ПЕОМ"
Тема уроку: Поняття фала. Ім’я та розширення імені файла. Каталоги (папки) файлів. Шлях до файла. Специфікація файлів. Стандартні імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв ПЕОМ. Функції та склад операційної системи. Класифікація операційних систем персонального комп’ютера. Операційна система Windows 98. Завантаження та завершення роботи з ОС Windows 98. Інтерфейс ОС.
Мета уроку: дати дітям основні поняття про поняття фала. Ім’я та розширення імені файла. Каталоги (папки) файлів. Шлях до файла. Специфікація файлів. Стандартні імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв ПЕОМ. Функції та склад операційної системи. Класифікація операційних систем персонального комп’ютера. Операційна система Windows 98. Завантаження та завершення роботи з ОС Windows 98. Інтерфейс ОС.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: лекція.
Обладнання: кодоскоп.
Наочність: кодоплівки.
Тривалість: 45 хв.
Література для учнів:
1. Інформатика 6-7 класи. За редакцією І.В.Макарової 1999 р.
2.Сімонович С.В. “Навчальний посібник для середньої школи, спеціальний курс.” 1998 р.
Література для учителя:
1.Сімонович С.В. “Навчальний посібник для середньої школи.” 1998 р.
2.Сімонович С.В. “Навчальний посібник для середньої школи, спеціальний курс.” 1998 р.
3.О.С Степаненко. “Персональний комп’ютер.” Навчальний курс. 1999 р.
4.Інформатика. Базовий курс. Сімонович С.В. 1999 р.
План уроку.
1. Організаційна частина – 1 хв.
2. Пояснення нового матерялу – 30 хв.
3. Закріплення нового матерялу – 10 хв.
4. Домашнє завдання – 2 хв.
5. Підсумок уроку – 2 хв.
Хід уроку
1. Організаційна частина.
Заходжу в клас. Вітаюсь з учнями. Дозволяю їм сісти на свої місця. Перевіряю присутність і готовність учнів до уроку.
2.Пояснення нового матеріалу.
На цьому уроці, учні, ми повинні з вами розглянути, що ж собою являє файл, основні поняття про файл а також ім’я та розширення імені файла. Розглянемо про каталоги (папки) файлів, шлях до файла, а також функції та склад операційної системи, класифікація операційних систем персонального ком’ютера. А також таке цікаве питання про завантаження та збереження роботи з операційною системою Windows 98.
Дану тему розглянемо за за таким планом (план демонструю на дощці за допомогою кодопливки мал.1.).
План уроку.
1.Поняття про файли, ім’я та розширення імені файла.
2.Каталоги (папки) файлів, шлях до файла.
3.Функції та склад операційної системи, класифікація операційних систем персонального ком’ютера.
4.Завантаження та збереження роботи з операційною системою Windows 98.
Прейдемо до розгляду першого питання.
Файли
Вся інформація зберігається на зовнішніх носіях інформації (магнітних, оптичних дисках і т.п.) у виді окремі порції. Порція інформації на диску, що сприймається як єдине ціле і має ім'я, називається файлом. У ньому може зберігаєтися програма, набір даних чи текст. Щоб розрізняти файли між собою, вони мають ім'я. Для збереження файли групуються в каталоги (папки). У різних каталогах можуть зберігаються файли з однаковими іменами. Вимога унікальності для імені файлу відноситься до одного каталогу. Крім імені файли характеризуються своєю довжиною, датою і часом створення, а також атрибутами. З файлами можна робити наступні операції: копіювати, видаляти, змінювати їхні імена й атрибути.
Імена файлів
Імена файлам дають за визначеними правилами. Формат імені файлу в ДОС 8.3, тобто у ньому повинно бути небільш 8 символів до крапки. Після крапки може бути додане розширення (тип), не більш трьох символів. Прийнято з його допомогою вказувати особливості файлів. ДОС не звертає уваги в іменах файлів на розходження в регістрі латинських букв.
В імені файла можна використовувати букви, цифри і частина спеціальних символів, але не усі. Деякі символи потрібні для завдання ОС яких-небудь умов роботи з файлами. Тому не можна використовувати наступні символи: косу рису(/), зворотну косу рису(\), знаки «більше» (>) і «менше» (<), зірочку (*).
Саме ім'я файлу повинне бути змістовним, характеризувати дані, документ. Ім'я повинне підказати, що це за файл. Це особливо важливо, коли з'являються багато документів.
Може досягати 255, розширення може мати більш трьох символів. Знято обмеження на використання пробілів і крапок в імені файлів. Ім'я файлу може містити як одну так і кілька пропозицій, що істотно полегшує його розпізнавання. Під розширенням розуміються символи після останньої крапки. Однак захоплюватися особливо довгими іменами не бажано: у програмах роботи з файлами таки імена не містяться цілком у рядку. Звичайно, розширити рядок можна, але відповідно зменшиться кількість файлів, виведених у вікні додатка. Імена файлів іноді називають короткими, якщо вони складені за правилами ДОС, якщо в нього більш восьми символів – довгими.
Розширення використовують для класифікації файлів, тому давати свої розширення файлам даних без системи не вірно. Розширення у файлів з документами допомагають ОС визначити, який додаток потрібно запустити для роботи з цим файлом. Вони дозволяють значно прискорити пошук, сортування файлів. Тому краще скористатися розширенням, пропонованим програмою. Часто програми задають своє типове розширення.
Розширення подають інформацію ОС і програмам про зміст файлу. Розширення com, exe і bat є сигналом для ОС, що ці файли можна запустити на виконання. Ці файли виконуються, вони відносяться до програмних файлів. У них містяться як закінчені програми, які можна виконувати, так і частини програм, що завантажуються (зчитуються з диска) тільки при необхідності.
Приклади розширень:
Com, exe, sys, bat, drv, bin, dll - програмні файли.;
Hlp - файли допомоги, підказки;
Pcx, bmp, tif, gif, jpeg – файли зображень (картинок);
Htm, html – файли Web – сторінок;
Ini, cfg – початкові установки при запуску програми.
Якщо ім'я файлу дане в кирилиці, потрібно бути готовим, що на ПК, де не встановлена кодова сторінка для кирилиці, цей файл не буде зчитуватися, навіть стерти його з дискети буде неможливо. У цьому випадку для додання змісту імені файлу можна використовувати прийом транселітерації, тобто передачі латинськими буквами схожих по звучанню букв іншої мови.
При пошуку файлів по його імені варто мати на увазі, що якщо в імені файла є пробіл, то ОС сприйме цей рядок як команду пошуку файлів, що мають у своєму імені слова, введені через пробіл. Для того, щоб ОС сприйняла введення слова як одне ім'я, його потрібно взяти в лапк.
Сумісність довгих і коротких імен
Довгі імена файлів зберігаються у вікнах ДОС 7.0, що запускаються для WINDOWS 95. Якщо додаток під ДОС, запущене в такім вікні і вміє читати довгі імена, то все в порядку. Якщо ні, то файл може вважатися невірним. У сеансі ДОС, відкритим додатком під ДОС, у довгих імен файлів після шостого символу в імені файлу додається знак і тильди потім цифри 1, 2, якщо перші шість символів у декількох файлів збігаються. При записі чи копіюванні файлів у такому сеансі довге ім'я не зберігаються.
Довжина файлу, дата і час створення файлу
Довжина файлу, чи інакше його обсяг, вимірюється в байтах. Байтом називається мінімальна величина інформації, записувана у файлі. За допомогою одного байта можна вказати, наприклад, одну букву, однак судити про кількість, скажемо, букв у документі по величині файлу не впливає. Файл може бути порожнім, містити ноль байт, але він обов'язково повинен мати ім'я.
Дата і час створення файлу полегшують, добір файлів, порівняння файлів з однаковими іменами, що зберігаються в різних місцях. Наприклад, по даті можна судити, який файл був змінений пізніше, щоб прийняти рішення, який з двох файлів залишити.
Каталоги і папки
При великому об’ємі інформації на диску у виді файлів вона повинна мати визначену структуру, щоб полегшити пошук потрібного файлу як програмамі, так і користувачеві. Ця структура утворюється каталогами, утворивше файлову систему. У ній зручно помістити однорідні файли. Наприклад, файли, що відносяться до одного додатка, чи з документами на одну тему. Каталоги мають імена й атрибути аналогічно до імен файлів. Імена каталогів повинні бути змістовними, тобто місти інформацію про його вміст. Можливе використання розширень для каталогів, але ними рідко користаються.
У Windows 95 введене нове поняття – папка, що замінює каталоги у ДОС. Воно взято від візуального зразка на екрані. На столі може лежати папка, у ній крім інших папок і файлів можуть бути пристрої, наприклад принтер чи диск. Для цього досить помістити в цю папку ярлик пристрою. Термін папки зручний при роботі з документами в Windows 95, каталог – при описі файлової структури диска.
Будь-яка папка (каталог) може мати свої власні папки, вкладені папки чи підкаталоги. Батьківським каталогом називається папка, що має свої вкладені папки (підкаталоги) стосовно папок чи каталогів, що входять у них. Утім, стосовно до папок терміни, що характеризують їх вкладеність, рідко використовуються у відмінності від каталогів.
Основний каталог диска, у якому зберігаються інші каталоги, називається кореневим каталогом. У ньому можуть зберігаються також і файли. Цей каталог може мати позначення у виді однієї зворотної похилої риси “/”. Каталог, з яким працює програма в даний момент часу, називають поточним чи робочим. Поточним може бути тільки один з каталогів.
Каталоги (папки) разом зі своїми підкаталогами утворять древовидну структуру, у якій роль основного ствола відіграє кореневий каталог. Рекомендується це “дерево” каталогів жорсткого диска виконувати “невисоким” і широким. Іншими словами, не бажано в кореневий каталог поміщати багато каталогів різних додатків, краще їх сгрупупувати у невеликому числі батьківських каталогів (папок).
Шлях – це послідовність папок, що веде від кореневої папки диска до папки, у якій зберігається даний файл. При описі шляху в його зпочатку вказується ім'я диска, а імена папок розділяються символом “\”.
Деревовидна структура каталога.
Приклад задання шляху до файла
Диски
Імена мають не тільки файли, але і нагромаджувачі пристроїв зовнішній пам'яті – дисководи для твердого диска, дискет і змінних СD-дисков. Дисководи позначаються буквами латинського алфавіту. Перший дисковод для дискет зветься А:, другий дисковод –В:, твердий диск – С:. Для вказівки, що дана буква означає ім'я нагромаджувача, після її ставиться двокрапка. Якщо в ПК всього один дисковод для дискет, то буква В пропускається. На одному твердому диску можуть бути організовані додатково логічні диски, імена яким даються по тому ж правилу, наприклад D:. Дисководу CD-ROM даються букви після усіх твердих дисків і їх логичних дисків.
Диск, на якому є поточний каталог, також називають поточним. Ці поняття важливі, тому що всі операції з файлами виробляються в ПК з конкретними файлами в конкретному місці файлової системи.
Операційна система Windows 98.
Випущена літом 1998 р. нова операційна система Windows 98 продовжує розвиток Windows 95. Вона відрізняється більш високою надійністю, вдосконалішим оформленям. Основні відміності Windows 98 від Windows 95 являється в тім, що ця система більше зорієнтована на роботу з комп’ютером, підключеного до Інтернету.
Операційна система Windows 98 має широкі можливості настроювання. Ціль настроювання складається в створенні умов для ефективної роботи шляхом автоматичних операцій і створення комфортного працюючого середовища. Основні об’єкти настроювання – засобу керування й оформлення. Засобами настроювання є: спеціальна папка Панель керування (Пуск – Настроювання – панель управління); контекстне меню об’єктів Windows і елементи керування діалогових вікон операційної системи і її додатка.
.Початок і завершення роботи з Windows 98.
Операційна система Windows 98 запускається відразу при включенні комп'ютера. Windows 98 може працювати в одному або декількох режимах. У першому всі користувачі працюють з однаковими настроювані і режимами, а в другому настроювання системи різне для кожного користувача. У багато використовуючім режимі при завантаженні системи на екрані з'являється вікно входу в систему. У цьому вікні пропонується ввести ім'я і пароль. У залежності від введеного імені і пароля Windows коректує подальше завантаження і будує середовище у з’язку з вимогами цього користувача.
Після того як зроблена реєстрація, система починає роботу, і на екрані відображається поверхня робочого столу Windows, на якій розташовуються значки Мій комп'ютер, Кошик і ін. Після цього система цілком готова до роботи.
При завершенні роботи додатків Windows і самої системи Windows 98 не можна просто виключити комп'ютер, не завершивши роботу системи за всіма правилами. Windows зберігає частину даних в оперативній пам'яті і не записує їх на жорсткий диск доти, поки не буде виконана спеціальна команда Завершення роботи. Якщо виключити комп'ютер, не виконавши цієї команди, такі дані можуть бути загублені.
Для вимикання комп'ютера в Windows 98 передбачена спеціальна послідовність дій. Вимикання комп'ютера не за правилами неприпустимо. Це майже завжди приводить до втрати даних чи навіть виходу з ладу самої операційної системи!
Для правильного завершення роботи необхідно виконати наступні дії:
• збережете дані у всіх додатках, з якими ви працювали;
• відкрийте меню кнопки Пуск і виберіть команду Завершення роботи. На екрані з'явиться діалогове вікно (У залежності від використовуваної конфігурації список параметрів може трохи відрізнятися від приведеного на малюнку);
• виберіть опцію Виключити комп'ютер;
• натисніть кнопку Так;
• вимкніть електроживлення комп'ютера після того, як побачите повідомлення: "Тепер живлення комп'ютера можна
відключити".
Не відключайте живлення комп'ютера доти, поки не дочекаєтесь цього повідомлення. Для його появи може знадобитися досить тривалий час - іноді дві-три хвилини.
Пункт Призупинити работу комп'ютера служить для перекладу комп'ютера в режим, що чекає. Для поновлення роботи варто натиснути будь-яку кнопку на клавіатурі чи перемістити покажчик миші.
Для перезавантаження комп'ютера необхідно реалізувати ту ж послідовність дій, що і для вимикання, але вибрати з меню пункт Перезавантажити комп'ютер.
При виборі пункту Перезавантажити комп'ютер у режимі MS-DOS після перезавантаження буде імітуватися робота в DOS. Цей сеанс можна буде завершити, набравши в командному рядку команду Exit.
Інтерфейс операційної системи