Тема:  Вказівки і функції опрацювання рядкових величин та їх опис на НАМ.
Мета:  Ознайомити учнів з вказівками і функціями опрацювання рядкових величин та навчити дітей описувати їх на НАМ.

Тип: Комбінований урок.
Вид: Пояснення нового матеріалу.
Обладнання: Кодоскоп.
Наочність:      кодоплівки
Тривалість:    45 хвилин.

 Література для учнів:
Верлань А.Ф, Апатова Н.В. “Інформатика 10-11”.
 Література для вчителя:
1. Симонович “Информатика. Базовий курс”.
2. Руденко “Практичний курс інформатики”.
3. Макарова “Інформатика 10-11”.
 
План уроку
1. Опис рядкових величин.
 2. Операції над рядками.
 3. Приклад програми.
Хід уроку
1.Організаційна частина.
 —Добрий день, діти, сідайте!
 —Хто сьогодні черговий?
 —Хто відсутній?
 —Хто сьогодні не готовий до уроку?
2. Актуалізація опорних знань.
1. Що називається рядком?
О.В.: Під рядком розуміють  впорядковану  послідовність  символів.
2. Яку максимальну довжину має рядок символів у НАМ та мові програмування Паскаль?
О.В.: 256 символів.
3. Яка різниця між процедурою та функцією?
О.В.: Результат виконання функції присвоюється змінній через оператор присвоєння, а значення одержане в ході виконання процедури присвоюється безпосередньо в середині процедури.
4. Які ви знаєте функції обробки рядкових величин?
О.В.: Вирізати, +, Довжина,  Позиція.
5. Які ви знаєте процедури обробки рядкових величин?
О.В.: Знищити, Вставити, Число, Рядок.
6. Як описується рядкова константа на НАМ.
О.В.: <зміна>: Рядок.

4. Вивчення нового матеріалу.
- Я хочу вас запитати чи знайома вам така гра: вказують спочатку якесь слово, наприклад, КРОКОДИЛ, а потім з букв цього слова складають нові слова. Наприклад, РОК, КРОК, КОД, РОЛИК і так далі. Ми сі годні займемось цим.
Як ви уже знаєте з попереднього уроку під рядком розуміють  впорядковану  послідовність  символів. При цьому рядкова змінна - це упакований масив символів
Однак масиви символів мають один недолік - їх довжина не може змінюватися під час виконання програми. А це є незручно при редагуванні рядка: видалення символу, вставці в рядок іншого рядка. З іншого боку це зручно тоді коли нам потрібно щоб програма займала малий об’єм пам’яті.
Також під час роботи з символьними величинами доводиться  мати  справу з рядками,  довжина яких невідома.  Для запису таких алгоритмів у НАМ передбачений тип даних  Рядок. Змінні цього типу на відміну від звичайного  масиву  символів  можуть  набувати значень змінної довжини.
Змінні рядкового типу або типу рядок описуються так (запишіть):
 арг  А:Рядок[50] -(рядок містить до 50 символів);
В:Рядок[160] –(рядок містить до 160 символів);
S:Рядок -радок містить максимальну кількість символів - 256.
Для введення елементів  (символів)  рядка  використовується оператор читання(А). Одним оператором  можна ввести тільки один рядок.

2. Операції над рядками.
Два рядки, як і два символьні масиви однакової довжини можна порівнювати. При  цьому  порівнюється  кожні два елементи рядка з однаковими індексами. Два рядки вважаються однаковими,  якщо всі символи цих рядків з однаковими індексами співпадають, так само як і в НАМ. Наприклад:
“НАМ”>”ПАСКАЛЬ”,
“НАМ”= “НАМ”.

У НАМ до рядкових змінних можна застосувати операцію з'єднання (склеювання, конкатенації) рядків, яка позначається знаком +. Наприклад, після виконання оператора А:='ТЕЛЕ'+'КОМУ'+'ТАТОР' рядкова змінна х матиме значення 'ТЕЛЕКОМУТАТОР'. При цьому необхідно, щоб довжина (кількість елементів) рядка була не меншою за 13.
Об'єднання рядків   можна   зробити   використавши   функцію
вирізати(s1,s2,s3),
де s1,s2,s3 - рядки символів. Її дія аналогічна до операції +. 
Визначити довжину рядка (кількість символів у рядку) можна з допомогою функції 
довжина(s),
де S - рядок.  Результатом функції є число цілого типу. Наприклад, довжина ('ROCK') = 4; довжина (x) = 13.
Функція 
Позиція(x,y)
- визначає позицію входження рядка x у  рядок y.  Якщо рядок не входить, то значення функції 0. Наприклад, якщо x:='фон'; y:='мікрофон', то pos(x,y)=6.
Функція 
Копіювати(s,i,j)
- формує з рядка символів s починаючи з позиції і рядок довжиною j символів. Наприклад, якщо s:='IНФОРМАТИКА', то copy(s,3,5)='ФОРМА'.
Для роботи з рядками визначені процедури:
Вилучити(s,i,j)
- вилучає з рядка s j  символів,  починаючи  з позиції i.  Наприклад,  якщо s:='IНФОРМАТИКА', то після виконання оператора delete(s,3,5); s:='ІНКА'.
Вставка(s1,s2,i)
- вставляє рядок s1 в рядок s2 з позиції і. Наприклад, s2:='CОР'; s1:='ТАТ'; insert(s1,s2,2); s2:='CТАТОР'.
str(x,s)
-  перетворює  чисельне значення х у рядок символів s. Наприклад, x:=1999, str(x,s); s:='1999'.
- перетворює рядковий вираз s ціле чи дійсне значення (залежно від типу змінної х) і  присвоює це значення змінній х; с  - ціла змінна,  що набуває значення номера позиції,  в якій виявлено помилку перетворення. Якщо помилки не виявлено, значення с = 0.
3. Приклад програми.
Давайте тепер розглянемо приклад простої програми на використання процедур та функцій обробки рядкових величин.
Однією із найпростіших програм обробки рядків є задача на пошук та заміну однієї послідовності символів на іншу.
Отож, давайте запишемо умову задачі:
Скласти програму, яка замінює у рядку R послідовність символів P на K.
Отож давайте проаналізуємо умову задачі для того щоб розбити розв’язання задачі на логічні частини, тобто процедури.
Першою повинна бути процедура введення. Це найпростіша процедура і вона має такий вигляд:

Оператор виведення Write, а не Writeln використовується для того щоб виведення повідомлення та введення значення змінної відбувалося в одному рядку, що покращує сприймання програми.
Наступною по складності процедурою є процедура виведення. Вона матиме вигляд:

Головною, тобто робочою процедурою є процедура заміни. Вона матиме такий вигляд:
Основна програма буде дуже простою.
І на кінець заголовок програми та опис змінних і модулів, як найпростіший елемент матиме такий вигляд:
5. Засвоєння вивченого матеріалу.
—Діти, якщо хтось чогось не зрозумів то запитуйте. Якщо запитань немає то тепер ввімкніть, будь-ласка, свої комп'ютери. Зараз ми перевіримо те, як визасвоїли новий матеріал.
Ввійдіть в систему, далі відкрийте ПРОВОДНІК — на сервер-2 в свою групу, там ви знайдете крім своїх папок  файл ТЕСТ  — відкрийте його, клацнувши по ньому двічі лівою кнопкою миші.
6. Домашнє завдання.
—відкрийте щоденники та запишіть домашне завдання:
Верлань А.Ф, Апатова Н.В. “Інформатика 10-11”. сторінка 145-158
Далі—практична

На цьому наш урок завершено.
Дякую за увагу.
До побачення!!!!!!