Тема уроку: Основні характеристики комп’ютера. Магістрально-модульний принцип будови ПЕОМ. Принципи роботи ЕОМ: принцип програмного управління, принцип адресності. Огляд сучасної комп’ютерної техніки. Технічні характеристики комп’ютерів. Комп’ютерні мережі. Класифікація, основні характеристики та принципи використання комп’ютерних мереж. Апаратні компоненти комп’ютерних мереж. Доступ до інформаційних ресурсів.   
Мета уроку: дати учням поняття про основні характеристики комп’ютера і магістрально-модульний принцип будови ПЕОМ. Оглянути сучасну комп’ютерну техніку. Дати учням поняття про комп’ютерні мережі і їх класифікацію.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: урок-бесіда.
Обладнання: комп’ютери, кодоскоп.
Наочність: кодопльонки.
Тривалість: 45 хвилин.
Література для учнів:
1) Информатика. 9 клас / Под ред. Н.В.Макаровой – Питер 1999 – 321 с.
Література для вчителя:
1) Информатика. Базовый курс / Симонович С.В. – Питер, 1999. – 640 с.

План уроку
1) Організаційна частина – 2 хвилини
2) Пояснення нового матеріалу – 25 хвилини
3) Закріплення нового матеріалу – 10 хвилини
4) Домашнє завдання – 5 хвилини
5) Висновки уроку – 3 хвилини
 
Хід уроку.
1. Організаційна частина.
Заходжу в клас, вітаюсь , перевіряю відсутніх і готовність учнів до заняття. Записую на дошці тему: “Основні характеристики комп’ютера. Магістрально-модульний принцип будови ПЕОМ. Принципи роботи ЕОМ: принцип програмного управління, принцип адресності. Огляд сучасної комп’ютерної техніки. Технічні характеристики комп’ютерів. Комп’ютерні мережі. Класифікація, основні характеристики та принципи використання комп’ютерних мереж. Апаратні компоненти комп’ютерних мереж. Доступ до інформаційних ресурсів”.
2. Пояснення нового матеріалу.
Персональний комп'ютер – універсальна технічна система. Його конфігурацію (склад устаткування) можна гнучко змінювати в міру необхідності. Проте, існує поняття базової конфігурації, який вважають типовий. У такому комплекті комп'ютер звичайно поставляється. Поняття базової конфігурації може мінятися. В даний час у базовій конфігурації розглядають чотири пристрої:
• Системний блок;
• Монітор;
• Клавіатуру;
• Миша.
Системний блок являє собою основний вузол, усередині якого встановлені найбільш важливі компоненти.
Монітор – пристрій візуального представлення даних.
Клавіатура – клавішний пристрій керування персональним комп'ютером.
Миша – пристрій керування маніпуляторного типу. Переміщення миші по плоскій поверхні синхронізовано з переміщенням графічного об'єкта (покажчика миші) на екрані монітора.
Під конфігурацією розуміють сукупність основних і додаткових вузлів і пристроїв, що входять у ПК, і їхніх параметрів.
Часто в рекламі конфігурацію ПК записують коротко в рядок, де в першу чергу вказують тип мікропроцесора, потім – частоту тактового генератора, від якого працює мікропроцесор. Чим більше ця цифра, тим краще. Указують також тип шин материнської плати, що містить багато блоків ПК і до якої підключені всі інші блоки. Далі величину ОЗУ в мегабайтах, наприклад ОЗУ 256 Мбайт, чи RAM 128 Мбайт. RAM це і є оперативна пам'ять (Random Access Memory – пам'ять довільного доступу). Далі може зустрітися слово Cache (Кеш), що означає додаткову пам'ять для самого мікропроцесора. Вона збільшує швидкість його роботи. Величина цієї пам'яті виражається в кілобайтах.
Наступні дані характеризують ємність твердого диска. Чим ця ємність більше, тим більше програм, даних і документів можна зберігати на диску.
У конфігурації вказують тип монітора. Усі сучасні монітори мають тип SVGA. Після типу вказують розмір екрана в дюймах по діагоналі і виготовлювача. Монітори з екраном у 14 дюймів по діагоналі (14”) достатні для програм під DOS, для програм для Windows  починати потрібно з 15 дюймів. Перед указівкою типу монітора може бути зазначений тип відеокарти, тобто блоку, що обробляє сигнал для монітора. Цей  блок має своє ОЗУ.
Часто використовується поняття стандартна конфігурація. Це  – мінімальна конфігурація для роботи з до документами. Оскільки програмні засоби роботи увесь час розвиваються, вимагають усе великих ресурсів від ПК, той конкретний зміст цього поняття  увесь час міняється. На нього впливає і вартість комплектуючих, що має постійну тенденцію до зниження. Говорити про конкретні параметри стандарту можна лише стосовно до поточного ситуації на ринку.
Отже основними технічними характеристиками комп’ютера є:
• Процесор
• Частота тактового генератора
• Тип системної шини материнської плати
• Об’єм оперативної пам’яті (ОЗУ)
• Об’єм кеш пам’яті
• Об’єм жорсткого диска
• Швидкість  CD-ROMа
• Тип монітора і  розмір екрана по діагоналі
• Тип відеокарти і об’єм її оперативної пам’яті
Комп’ютерна техніка дуже швидко розвивається, і комп’ютери які рік назад були найкращими і найшвидшими сьогодні вони вже застаріли і стали повільними. В нинішній день сучасним можна вважати комп’ютер в конфігурацію якого входять такі компоненти:
• Процесор Pentium 4
• 512 Mb оперативної пам’яті
• 40 Gb жорсткого диску
• Монітор 19 дюймів
• Об’єм оперативної пам’яті відеокарти 64 Мб
• Оптичний диковод DVD
• Модем

Комп'ютерні мережі
Комп'ютерні мережі усе активніше вторгаються в наше життя. Сьогодні наявність мережі в офісі є життєвою необхідністю, і зустрічаються «домашні» мережі, що з'єднують комп'ютери в сусідніх квартирах і будинках. Вони полегшують роботу і заощаджують засобу, дозволяють спільно використовувати принтери і модеми, обмінюватися файлами і повідомленнями електронної пошти. Нарешті, мережі виводять на новий рівень комп'ютерні ігри, дозволяючи «боротися» не з запрограмованими монстрами, а з чи сусідами колегами по роботі. Звичайно, створення і використання комп'ютерної мережі задача більш складна, чим установка й експлуатація Windows, але результат, як правило, окупає витрачені зусилля.
Комп'ютерні мережі прийнята розділяти на локальні (local area network, LAN) і глобальні (wide area network, WAN). Вони відрізняються, насамперед, масштабами: локальна мережа, як правило, цілком знаходиться в межах одного будинку, глобальна ж є об'єднанням локальних мереж і окремих користувачів, що можуть знаходитися в різних містах і навіть країнах. Розходження в масштабах породжує розходження і використовувані технології і складності виникаючих проблем. У локальних мережах комп'ютери з'єднуються один з одним безпосередньо, і адміністратор ситі може фізично проконтролювати кожну ділянку кабелю і кожен комп'ютер. У глобальних мережах з'єднання, як правило, здійснюються за допомогою модемів і телефонних ліній, що значно ускладнює задачу  створення і підтримки такої мережі.
Модем – це скорочення від “модуляція/демодуляція”; саме це роблять модеми при відправленні і прийомі даних між двома комп'ютерами. Ваш комп'ютер зберігає дані в цифровій формі. Однак стандартні телефонні лінії передають дані як звук, що являє собою аналоговий сигнал. Модем у вашому комп'ютері перетворить цифрову інформацію вашого комп'ютера в аналоговий  (звуковий) сигнал і передає його по телефонній лінії іншому комп'ютеру. Модем іншого комп'ютера конвертує аналоговий сигнал, що прийшов, знову в цифрову форму.
Нижче приведені найбільш розповсюджені мережні технології з'єднання комп'ютерів (можна розглянути їх наочно за допомогою кодоскопа).

Мережні технології

  Ієрархічна    Горизонтальна

“Зірка”      Кільцева
Коміркова

Ієрархічна. Кожне з пристроїв забезпечує безпосереднє керування пристроями нижчими по ієрархії. Дана конструкція відрізняється простотою в загальному керуванні мережею, гарними можливостями для розширення мережі.
Горизонтальна. Характерна простота керування. Однак важкий пошук несправностей і необхідне резервування головної шини.
«Зірка». Центральний вузол відповідає за маршрутизацію даних через себе і локалізацію несправностей.
Кільцева. Звичайно дані поширюються тільки в одному напрямку, передаючи від станції до станції. Однак при відмовленні каналу між двома вузлами відбувається відмовлення всієї мережі, тому, як правило, у мережу вбудовуються перемикачі, що змінюють маршрут до вузла.
Коміркова. Стійка до перевантажень і відмовлень, висока надійність, однак складна логіка обміну даними.
Почнемо вивчення комп'ютерних мереж з нижнього, фізичного рівня. З усіх технологій, розроблених людством для з'єднання комп'ютерів, найбільш популярної є Ethernet. Найчастіше зустрічаються два основних типи мереж Ethernet, що розрізняються по наборі додаткових пристроїв, типу використовуваного кабелю і способу його прокладки.
Мережі першого типу називаються 10Base. У такій мережі кожен комп'ютер з'єднується з центральним пристроєм – концентратором за допомогою окремого кабелю типу «кручена пари». Мережі другого типу називаються 10Base2. У них комп'ютери з'єднуються один з одним послідовно за допомогою коаксіального кабелю опором 50 Ом; ніяких додаткових пристроїв не потрібно. Мережі цього типу є найбільш дешевими, хоча і не позбавлені недоліків.
У кожен комп'ютер, що підключається до мережі, необхідно установити спеціальну мережну плату, що має рознімання для підключення кабелю відповідного типу. Для підключення коаксіальних кабелів використовується рознімання BNC, для кабелю «кручена пари» – рознімання RJ-45. існують мережні плати (їхній іноді називають combo), що мають рознімання обох типів. Такі плати можуть використовуватися як у мережах 10Base2, так і в мережах 10Base (але не в обох одночасно) і дають можливість згодом перемінити тип кабелю.
Мережні протоколи
Наступним компонентом комп'ютерних мереж є мережні протоколи. Вони являють собою набори правил, що описують взаємодію комп'ютерів. Зокрема, у функції протоколів входить визначення адресата і відправника повідомлення, а також опис формату цього повідомлення. Оскільки комп'ютерні мережі найчастіше мають складну структуру, що складається з багатьох сегментів, у задачу протоколів також входить маршрутизація, тобто визначення шляху проходження повідомлення. Самими популярними на сьогоднішній день є наступні протоколи.
• NetBEUI. Найбільш простий протокол, розроблений для невеликих локальних мереж. Не вимагає настроювання (досить привласнити кожному комп'ютеру унікальне ім'я), не підтримує маршрутизацію; навантаження на процесор і пам'ять мінімальна. Підтримка NetBEUI убудована в операційні системи Windows for Workgroups, Windows 9x/NT.
• TCP/IP. Під цією абревіатурою розуміється пакет протоколів, що забезпечують широкий спектр можливостей, включаючи маршрутизацію. Кожному  комп'ютеру привласнюється унікальна IP-адреса, наприклад 194.48.240.13, і маска підмережі, що задає діапазон IP-адрес локальної мережі. Крім того, комп'ютеру може привласнюватися ім'я DNS, задаватися шлюз(ы) і інші параметри. TCP/IP є основним протоколом операційної системи UNIX і мережі Internet. Підтримка TCP/IP убудована в операційні системи Windows 9x/NT.
• IPX/SPX. Протокол, розроблений компанією Novell для своєї операційної системи NetWare, однак в останніх версіях цього продукту намітився перехід на TCP/IP. Установка протоколу IPX/SPX має          сенс у двох випадках: при наявності в мережі серверів NetWare чи для запуску старих ігор, що не підтримують протокол TCP/IP.
Ці протоколи не є взаємовиключними: вони можуть бути встановлені, і одночасно працювати на одному комп'ютері, в одній мережі. Для установки з'єднання між двома комп'ютерами необхідно, щоб на них був установлений хоча б один загальний протокол.
Для створення локальної мережі  10Base2 необхідні наступні компоненти.
• Мережні плати.
• Кабель
• З'єднувачі
• Кінцеве навантаження.
Користувачі комп’ютерних мереж можуть мати доступ до всіх ресурсів, які підключені до мережі, тобто використовувати файли, що знаходяться на інших комп’ютерах, принтери , сканери та модеми. Крім файлів і принтерів, локальна мережа надає багато інших можливостей. Наприклад, популярною є програма WinPopup, що дозволяє учасникам робочої групи обмінюватися короткими повідомленнями. 

3. Закріплення  нового матеріалу.
Запитання:
1) Які основні характеристики комп’ютерів?
2) Які характеристики має сучасний комп’ютер  
3) Для чого потрібні комп’ютерні мережі?     
4) Які ви знаєте мережні технології?
5) Які ви знаєте мережні протоколи?

4. Домашнє завдання
Запишіть  завдання до дому:
Знати відповіді на такі питання:
1) Основні характеристики комп’ютера.
2) Магістрально-модульний принцип будови ПЕОМ.
3) Принципи роботи ЕОМ: принцип програмного управління, принцип адресності.
4) Сучасної комп’ютерна техніка.
5) Технічні характеристики комп’ютерів.
6) Комп’ютерні мережі. Класифікація, основні характеристики та принципи використання комп’ютерних мереж.
7) Апаратні компоненти комп’ютерних мереж. Доступ до інформаційних ресурсів. 
5. Висновки уроку.
На сьогоднішньому уроці ми розглянули основні характеристики комп’ютерів та комп’ютерні мережі.