Тема: Рівняння гармонічних коливань у контурі. Формула Томсона. Автоколивання. Змінний струм. Генератор змінного струму.
Мета уроку: навчити використовувати на практиці здобуті знання, вміння і навички
розвинути логічне мислення і методи розв’язку задач
виховати любов до науки
Обладнання уроку: модель генератора, осцилограф, схема автоколивальної системи.
Тип уроку: урок-лекція.
Вид уроку: вивчення нового матеріалу.

Планування уроку:
1.    організаційна частина     (       )
2.    актуалізація опорних знань (       )
3.    Пояснення нового матеріалу (       )
4.    Закріплення нового матеріалу (       )
5.    Підведення підсумків (       )

План уроку
1.    Рівняння гармонічних коливань у контурі.
2.    Формула Томсона.
3.    Автоколивання.
4.    Змінний струм.
5.    Генератор змінного струму.

Хід уроку
І. Організаційна частина.
Заходжу в клас, вітаюся з учнями та перевіряю присутніх і їх готовність до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
А зараз ми з вами перевіримо, як ви засвоїли матеріал попереднього уроку. (Задаю дітям запитання на актуалізацію знань попереднього уроку.)
1.    Що називається коливанням?
(Під коливанням слід розуміти будь-яку періодичну зміну деякої величини, тобто таку зміну, при якій значення цієї величини через певний інтервал часу повторюється.)
2.    Яку систему називають коливальним контуром?
(Найпростішу систему, в якій можуть відбуватися вільні електромагнітні коливання, яка складається з конденсатора і котушки, приєднаної до його обкладок, називають коливальним контуром.)
3. Чому дорівнює повна енергія електромагнітного поля контуру?
(Повна енергія   електромагнітного поля контуру дорівнює сумі енергій магнітного й електричного полів:  .)
4.    Чому подібні електромагнітні коливання в контурі?
(Електромагнітні коливання в контурі подібні до вільних механічних коливань, наприклад коливань тягарця на пружині. Але подібні не величини, які періодично змінюються, а процеси, що характеризуються періодичною зміною різних величин.)
5.    Чому відповідає виникнення електричного струму в колі під дією різниці потенціалів?
(Виникнення в електричному колі струму   під дією різниці потенціалів відповідає появі механічній коливальній системі швидкості   під дією сили пружності пружини)
А тепер запишіть сьогоднішнє число, класна робота. Тема сьогоднішнього уроку “Рівняння гармонічних коливань у контурі. Формула Томсона. Автоколивання. Змінний струм. Генератор змінного струму”.
(Рівняння гармонічних коливань у контурі)
Ми розглянули явища в коливальному контурі з якісного боку і порівняли їх з механічними коливаннями тягарця під дією пружної сили. Дивовижна схожість перебігу електромагнітних і механічних коливань виявляється в тому, що для фізичних величин, які характеризують механічні коливання, можна вказати величини-аналоги, які характеризують електромагнітні коливання.
Порівняння енергії електричного поля   з потенціальною енергією пружної деформації   і енергії магнітного поля   з кінетичною енергією   тягарця наштовхує на припущення, що й електромагнітні коливання в контурі мають відбуватися за гармонічним законом. Переконаємося в правильності цього припущення і одночасно визначимо період електромагнітних коливань у контурі з ємністю   і індуктивністю  .
У початковий момент часу ( ) заряд на обкладках конденсатора дорівнює  ; під час розряджання конденсатора в контурі виникає електричний струм  , який викликає в котушці ЕРС індукції  . Згідно з законом Ома для повного кола в будь-якому замкнутому контурі сума спадів напруг дорівнює сумі ЕРС, які діють у цьому контурі. В даному випадку спад напруги на опорі   дорівнює  , а на конденсаторі –  . Єдиною ЕРС у контурі буде  . Отже, рівняння для процесів у контурі запишеться:
(1).
Враховуючи, що  , а   дістанемо диференціальне рівняння коливань заряду   у контурі:
, або       (2).
У даному коливальному контурі зовнішня ЕРС відсутня, тому розглядувані коливання є вільними.
Розв'язання рівняння (2) у загальному вигляді, тобто знаходження залежності значення заряду від часу, становить певні труднощі. Необхідною умовою виникнення в контурі коливань є незначний опір цього контуру, тому можна вважити, що  . Тоді
, або          (3).
Відомо, що рівняння такого виду описують гармонічні коливання фізичної величини, в даному випадку електричного заряду. Саме рівняння називають диференціальним рівнянням гармонічних коливань. Розв'язком цього рівняння є функція
(4).
де   – амплітуда коливань заряду конденсатора а циклічною частотою
(5).
Усі величини і закономірності, встановлені для гармонічних коливань у механіці, зберігають свій зміст і в електромагнітних коливаннях. Зокрема, період  коливань, тобто тривалість одного повного коливання, пов'язаний з циклічною частотою   залежністю  , звідки
(6) (формула Томсона)
Формула для періоду вільних електромагнітних коливань в ідеальному коливальному контурі була теоретично виведена в 1853 р. англійським фізиком В. Томсоном і називається формулою Томсона. Вона показує, що період коливань зростає із збільшенням ємності й самоіндукції контуру. Це пояснюється тим, що під час збільшення індуктивності контуру сила струму повільніше зростає з часом і повільніше спадає до нуля. А чим більша ємність контуру, тим більше часу потрібно для перезаряджання конденсатора.
Якщо у (6) індуктивність вимірювати в генрі, а ємність у фарадах, то період вимірюватиметься в секундах.
Виходячи із зв’язку між періодом коливань  і частотою  , визначимо власну частоту коливань у контурі:
(7).
З цієї формули випливає, що для отримання в контурі коливань високої частоти ємність і індуктивність контуру мають бути достатньо малими.
Аргумент косинуса в (4) називають фазою електромагнітного коливання, а кут   – початковою фазою. Фаза коливання визначає стан коливального процесу, значення заряду конденсатора в коливальному контурі в кожен даний момент часу. Наприклад, у певний момент часу   фаза коливання  дорівнює  . Це означає, що в цей момент часу заряд конденсатора максимальний ( ). Якщо в момент часу   фаза дорівнює  , то   тобто конденсатор наполовину розрядився.
Фаза несе в собі більше відомостей про коливання заряду, ніж, наприклад, значення заряду конденсатора в певний момент часу. Якщо задано значення заряду ми знаємо, наскільки заряджений (або розряджений) конденсатор, проте нічого не знаємо про напрям коливального процесу – відбувається розряджання чи заряджання конденсатора. Якщо задати фазу коливань  , то тим самим ми задали і значення заряду конденсатора  , і напрям коливального процесу – йде заряджання конденсатора. Фаза від заданого моменту зростатиме, отже, зростатиме і значення заряду. Знання фази дає можливість за (4) обчислювати миттєве значення заряду конденсатора.
Сила струму в коливальному контурі теж здійснює гармонічні коливання:
,         (8)
де   – амплітуда сили струму.
Напруга на конденсаторі
(9).
де   – амплітуда напруги.
З (8) і (9) випливає, що коливання сили струму і випереджають за фазою коливання заряду   і напруги  на  , тобто коли сила струму досягає максимального значення  , заряд   і напруга  перетворюються на нуль і навпаки. Цей зв'язок було встановлено нами під час розгляду послідовних стадій коливального процесу і на основі енергетичних міркувань.
(Затухаючі електромагнітні коливання. Автоколивання.)
Вільні коливання, розглянуті в попередніх параграфах, є певною ідеалізацією. Реальний коливальний контур завжди чинить певний опір електричному струмові. Тому частина наданої контуру енергії безперервно перетворюється у внутрішню енергію проводів. Крім того, як ми пізніше дізнаємося, частина енергії випромінюється в навколишній простір. Це означає, що вільні електромагнітні коливання в контурі практично завжди є затухаючими. Чим більший опір контуру, тим швидше відбуваються затухання. Якщо опір контуру дуже великий, коливання взагалі можуть і не виникнути – конденсатор розрядиться, а перезаряджання його не відбудеться.
Для технічного використання електромагнітних коливань необхідно, щоб ці коливання існували тривалий час, тобто потрібно зробити їх незатухаючими. Для цього слід енергію, яку втрачав контур, увесь час поповнювати від побічного джерела. З подібною задачею ви вже зустрічалися, коли розглядали способи отримання незатухаючих механічних коливань.
Щоб дістати незатухаючі електромагнітні коливання, достатньо у коливальний контур увімкнути джерело змінної ЕРС. Ця ЕРС викликатиме в контурі вимушені коливання заряду (сили струму і напруги) а частотою, що дорівнює частоті змін ЕРС джерела. Під час вимушених коливань енергія підводиться до контуру безперервно, внаслідок чого ці коливання будуть незатухаючими. Таке джерело змінної ЕРС, яке підтримує незатухаючі електромагнітні коливання в реальному контурі, називають генератором електромагнітних коливань.
Особливо важливі і широко вживані так звані електромагнітні автоколивання – незатухаючі коливання, які підтримуються в коливальній системі не за рахунок періодичного зовнішнього впливу, а в результаті здатності коливальної системи самій регулювати надходження енергії від постійного зовнішнього джерела. Такі системи називаються автоколивальними. Добре відомим прикладом механічної автоколивальної системи є звичайний годинник з маятником.
В автоколивальних системах незатухаючі електричні коливання виникають під дією процесів, які відбуваються всередині системи, і для їх підтримання не потрібно жодних зовнішніх впливів. До складу автоколивальних систем входить джерело енергії, достатньо енергомістке, щоб втрати енергії за кілька коливань були значно меншими за повний запас енергії джерела. У випадку електричних автоколивань таким джерелом може бути акумуляторна батарея чи інше джерело ЕРС. Це джерело періодично вмикається самою системою і в неї вводиться певна енергія, щоб скомпенсувати втрати на нагрівання провідників, що й робить коливання незатухаючими.
Оскільки коливання в автоколивальних системах встановлюються під впливом процесів, які відбуваються всередині системи, то вони виникають самодовільно (самозбудження), під дією випадкових малих впливів, які виводять систему з рівноваги. Виникаючі малі коливання самодовільно наростають, і врешті-решт у системі встановлюються коливання, властивості яких (частота, амплітуда, фаза тощо) визначаються властивостями самої системи 1 не залежать від початкових умов. Цим автоколивання принципово відрізняються від вимушених електромагнітних коливань, частота яких збігається а частотою зовнішньої ЕРС, а амплітуда коливань залежить від амплітуди цієї ЕРС.
(Генератор незатухаючих коливань)
Електричні автоколивальні системи надзвичайно широко використовуються в сучасній техніці для отримання незатухаючих електромагнітних коливань високої частоти. Принцип дії цих систем значною мірою збігається з принципом дії механічних автоколивальних систем. Електрична автоколивальна система містить коливальний контур, підсилювач коливань і джерело електричної енергії (батарею). Між коливальним контуром і підсилювачем має існувати зворотний зв'язок – коливання з контуру надходять у підсилювач, підсилюються за рахунок джерела енергії і повертаються назад у коливальний контур. Дуже важливо, щоб коливання, які надходять від підсилювача в контур, збігалися за фазою з коливаннями у самому контурі.
Існує багато автоколивальних систем як з електронними лампами, так і з транзисторами. На мал.1 показано спрощену схему електричної автоколивальної системи – автогенератора електромагнітних коливань на транзисторі.
Коливальний контур   увімкнено до джерела постійної ЕРС послідовно з транзистором. В емітер – базове коло транзистора – увімкнута котушка  , індуктивно пов'язана з коливальним контуром. Цю котушку називають котушкою зворотного зв’язку. Паралельно коливальному контуру увімкнутий електронний осцилограф для спостереження електромагнітних коливань. Генератор живиться від джерела постійної напруги.
Працює автогенератор на транзисторі так. Під час вмикання джерела живлення через транзистор проходить імпульс струму  , який заряджає конденсатор контуру. В результаті в коливальному контурі виникають вільні електромагнітні коливання. Змінний струм, проходячи котушкою контуру, індукує на кінцях котушки зворотного зв'язку змінну напругу   (мал. 2, а). Ця напруга подасться на емітерний перехід транзистора. Внаслідок цього через транзистор проходять імпульси сили струму, тривалість яких заложить від режиму роботи транзистора. На малюнку 2, б показані імпульси сили струму, які тривають протягом півперіоду генерованих коливань. У перший півперіод коливання, коли емітерний перехід вмикається в прохідному напрямі, в колекторному колі транзистора йде струм. Цей струм збігається за напрямом зі струмом у котушці контуру. В результаті сила струму в котушці наростає і відбувається підзарядка конденсатора, тобто компенсуються втрати енергії в контурі.
В наступний півперіод, коли струм у контурі змінить напрям, на емітерний перехід транзистора з котушки зворотного зв'язку подається напруга оберненого знаку. Емітерний перехід вмикається в запірному напрямі, що призводить до зникнення струму в колекторі, тобто до запирання транзистора. Коливальний контур протягом півперіоду від'єднується від джерела напруги.
У наступний півперіод процес повторюється. Таким чином, роль транзистора зводиться до вмикання і вимикання джерела постійної напруги, за рахунок енергії якого у контурі підтримуються незатухаючі коливання. На малюнку 2, в заштриховані площі пропорційні енергії, яка надходить у контур за кожен період коливань.
Може здатися, що з кожним періодом амплітуда коливань в контурі зростатиме до безмежності. Так би воно й було, якби сила струму емітера могла безмежно зростати при збільшенні напруги на емітерному переході. Проте внаслідок насичення в транзисторі амплітуда коливань не може зростати до безмежності, встановиться цілком певне її значення для даного режиму роботи генератора. Амплітуда автоколивань повністю визначається параметрами автоколивальної системи.

Щоб коливання, які почалися в контурі після замикання колекторного кола, перетворилися в незатухаючі, необхідно, щоб у колі емітера коливання збігалися за фазою з коливаннями в контурі. Адже вони можуть виявитися і в протифазні і тоді автоколивання не виникнуть.
Генератори незатухаючих коливань на транзисторах характеризуються великою надійністю в роботі, мають високий ККД, можуть працювати від малопотужних джерел живлення за надзвичайно низьких напруг на колекторі, дають змогу широко варіювати частоту, інтенсивність і форму коливань.
(Змінний струм.)
Вільні електромагнітні коливання завжди затухають за той чи інший час і тому дуже рідко застосовуються на практиці. Навпаки, незатухаючі коливання, які можуть тримати як завгодно довго, дістали величезне практичне застосування. З одним способом збудження в колі незатухаючих електромагнітних коливань, так званих автоколивань, ви вже ознайомилися. Не менш важливу роль у техніці відіграють коливання, що виникають під дією зовнішньої ЕРС, яка періодично змінюється.
Такі незатухаючі коливання називаються вимушеними електричними коливаннями.
Особливо важливим прикладом вимушених електромагнітних коливань є звичайний змінний струм, який широко застосовується для освітлення, приведення в рух верстатів, механізмів і машин. Якщо електричне коло під'єднати до джерела змінної ЕРС, то на електрони в провіднику діятиме змінна сила, під дією якої вони почнуть переміщатися. При цьому рух електронів точно повторює характер змін ЕРС. Змінний струм – це по суті вимушені коливання електричних зарядів у провіднику під дією прикладеної змінної ЕРС.
Змінний струм за характером змін сили струму може бути найрізноманітнішим. Найбільш важливими з них є струми, сила яких змінюється за гармонічним законом, тобто за законом синуса чи косинуса. Саме такі змінні струми виробляють генератори на електростанціях, з такими струмами в багатьох випадках доводиться мати справу в радіотехніці. Тому надалі вивчатимемо лише такі змінні струми.
Для отримання в колі змінного струму, сила якого змінюється за законом синуса, необхідно увімкнути в коло джерело ЕРС, яка періодично змінюється за синусоїдальним законом:  , де   – амплітудне значення ЕРС,   – циклічна частота змінної ЕРС.
Розглянемо звичайний спосіб отримання синусоїдальної ЕРС, який використовується в техніці для одержання змінного електричного струму. Плоский прямокутний контур (рамка) обертається навколо осі  , перпендикулярної до ліній індукції магнітного поля (мал. 3). Нехай магнітне поле є однорідним: індукція   і контур обертається рівномірно з кутовою швидкістю  . Тоді магнітний потік  , який пронизує контур у будь-який момент часу  , дорівнюватиме:
,
де   – площа, обмежена контуром, а   – кут повороту контуру, який підраховується від початкового положення контуру, при якому  .


Мал. 3.
Під час обертання контуру потік   періодично змінюється. У зв'язку з цим у контурі виникає періодично змінна ЕРС індукції, яка, згідно з законом електромагнітної індукції, дорівнює:
,
оскільки  .
Максимальне значення цієї ЕРС, яке настає для  , дорівнює  , тому
.
Отже, коли в однорідному магнітному полі рівномірно обертається провідний контур, то в ньому збуджується електрорушійна сила, яка змінюється за законом синуса. Під час замикання цього контуру на зовнішнє коло, в колі йтиме синусоїдальний змінний струм
,
де   – максимальне значення сили струму в колі,   – активний опір контуру і зовнішньої частини кола,   – зсув фази між коливаннями сили струму і ЕРС. Причини виникнення зсуву фаз розглянемо пізніше.
Змінний струм є гармонічним коливанням, тому назви характеристик механічного коливального процесу зберігаються і за характеристиками змінного струму. А саме:   – називається амплітудою електрорушійної сили,   – амплітудою сили струму,   – коловою (циклічною) частотою,   – фазою струму. Змінний струм характеризується також періодом   і частотою струму  , причому  .
(Генератор змінного струму.)
Розглянутий вище принцип отримання ЕРС лежить в основі будови більшості технічних індукційних генераторів змінного струму. Схему найпростішого генератора дістанемо, якщо виток на малюнку 3 розріжемо і кінці його з'єднаємо з кінцями зовнішнього кола за допомогою двох ізольованих одне від одного кілець, якими ковзають щітки зовнішнього кола (мал. 4). Збуджувані в послідовно з'єднаних витках ЕРС додаються. Тому для отримання великої ЕРС у промислових генераторах контур, який обертається у магнітному полі, складають з послідовно з'єднаних витків дроту, намотаного на феромагнітне осердя. Тоді ЕРС, збуджена у такому "генераторі, дорівнює
(*)
Існує багато різних типів індукційних генераторів. Однак ми не будемо розглядати деталей їх конструкцій і обмежимося лише принципами їх будови. Кожен генератор складається з двох основних частин: електромагніту (або постійного магніту), який створює магнітне поле, і обмотки, в якій індукується змінна ЕРС (у розглянутій на малюнку 4 схемі генератора це обертова рамка).
Із (*) видно, що для збільшення ЕРС необхідно збільшувати магнітний потік   через витки. Тому магнітну систему генераторів роблять майже замкнутою, такою, що складається з двох залізних осердь: зовнішнього кільцеподібного нерухомого і внутрішнього обертового осердя, а повітряний зазор між ними доводять до мінімальних розмірів. Генератор мав, як правило, дві обмотки, одна з яких розміщується в пазах нерухомого осердя (статора) з внутрішнього боку, а друга розміщена в пазах обертового осердя (ротора). Одна з обмоток використовується для створення магнітного поля, а друга є робочою обмоткою, в якій індукується змінна ЕРС.


Мал. 4.
У розглянутій вище схемі генератора (див. мал. 4) ротором (щоправда, без залізного осердя) була дротяна рамка. Магнітне поле створювалось нерухомим постійним магнітом – статором. Зрозуміло, що можна зробити й навпаки – обертати магніт, а рамку залишити нерухомою. У великих сучасних генераторах обертається саме електромагніт, який й ротором, тоді як обмотки, В яких збуджується ЕРС, вкладені в пазах статора і залишаються нерухомими.
На малюнку 5 показана магнітна система сучасного генератора змінного струму. В циліндричній порожнині статора, виготовленого із спеціальної електротехнічної сталі, обертається постійний магніт (у малопотужних генераторах) або електромагніт (у потужних). Обмотка, в якій збуджується ЕРС індукції, вкладається у вигляді послідовно з'єднаних рамок у спеціальні пази статора. Причому магнітна система генератора конструюється так, щоб під мас обертання електромагніту індукція   магнітного поля змінювалася за законом  , де   – кут, утворений вектором   з площиною рамки. Тоді в рамці збуджується ЕРС індукції  .
Доцільність робити обертовим електромагніт, а не робочу обмотку генератора, пояснюється тим, що сила індукованого генератором струму в багато разів більша за силу струму в електромагніті, а струм великої потужності конструктивно дуже складно відводити від обертового якоря. Слабкий струм до обертового електромагніту (ротора) підводиться за допомогою ковзного контакту. Для цього ротор забезпечується контактними кільцями, під’єднаними до кінців його обмоток, а нерухомі пластини – щітки, притиснуті до кілець, зв'язують обмотки ротора з зовнішнім колом. Обмотку статора, в якій індукується потужний струм, нерухомими шинами з'єднують з лінією, якою електроенергія передається до споживачів.
Для технічних цілей застосовують змінний п'ятидесятиперіодний струм синусоїдальної форми:  . Період змінного струму, вироблюваного генератором, індуктор якого мав два полюси, дорівнює часові одного повного оберту. Тому для отримання змінного струму такої частоти ротор слід обертати зі швидкістю 50 обертів за секунду або 3000 обертів за хвилину. Одну пару полюсів роблять у турбогенераторів, ротори яких приводяться в обертання швидкохідною паровою чи газовою турбіною. Однак часто ротори генераторів доводиться обертати за допомогою тихохідних двигунів, наприклад гідротурбін. У цих випадках для отримання змінного струму з частотою 50 Гц виготовляють багатополюсні генератори. Справді, якщо за ротор узяти електромагніт, що має 4 6, 8, 10 … полюсів, то для отримання змінного струму з частотою 50 Гц ротор можна обертати в 2, 3, 4, 5, ... разів повільніше, ніж двополюсний ротор. Ротори тихохідних генераторів гідроелектростанцій мають кілька десятків пар полюсів.
Нині налагоджено виробництво сучасних генераторів змінного струму потужністю 200, 300, 500 і 800 МВт.

III. Закріплення нового матеріалу
А зараз ми з вами перейдемо до закріплення сьогоднішнього матеріалу. Я задам вам ряд питань, на які ви повинні дати відповідь.
1.    Який принцип роботи генераторів змінного струму?
В основі роботи більшості технічних індукційних генераторів змінного струму лежить принцип отримання ЕРС. Схему найпростішого генератора дістанемо, якщо виток розріжемо і кінці його з'єднаємо з кінцями зовнішнього кола за допомогою двох ізольованих одне від одного кілець, якими ковзають щітки зовнішнього кола. Збуджувані в послідовно з'єднаних витках ЕРС додаються.
2.    Яким чином домагаються збільшення ЕРС індукції в обмотці статора?
Для отримання великої ЕРС у промислових генераторах контур, який обертається у магнітному полі, складають з послідовно з'єднаних витків дроту, намотаного на феромагнітне осердя. Тоді ЕРС, збуджена у такому "генераторі, дорівнює 
3.    Чому в потужних генераторах ротором є електромагніт, а обмотки, в яких збуджується ЕРС, залишаються нерухомими?
Доцільність робити обертовим електромагніт, а не робочу обмотку генератора, пояснюється тим, що сила індукованого генератором струму в багато разів більша за силу струму в електромагніті, а струм великої потужності конструктивно дуже складно відводити від обертового якоря. Слабкий струм до обертового електромагніту (ротора) підводиться за допомогою ковзного контакту. Для цього ротор забезпечується контактними кільцями, під’єднаними до кінців його обмоток, а нерухомі пластини – щітки, притиснуті до кілець, зв'язують обмотки ротора з зовнішнім колом. Обмотку статора, в якій індукується потужний струм, нерухомими шинами з'єднують з лінією, якою електроенергія передається до споживачів.
4.    Від чого залежить період вільних електромагнітних коливань у контурі?   
Період  коливань, тобто тривалість одного повного коливання, пов'язаний з циклічною частотою   залежністю  , звідки
(6) (формула Томсона)
5.    Накресліть схему транзисторного автогенератора і поясніть принцип утворення в ньому незатухаючих коливань.

Працює автогенератор на транзисторі так. Під час вмикання джерела живлення через транзистор проходить імпульс струму  , який заряджає конденсатор контуру. В результаті в коливальному контурі виникають вільні електромагнітні коливання. Змінний струм, проходячи котушкою контуру, індукує на кінцях котушки зворотного зв'язку змінну напругу  . Ця напруга подасться на емітерний перехід транзистора. Внаслідок цього через транзистор проходять імпульси сили струму, тривалість яких заложить від режиму роботи транзистора. У перший півперіод коливання, коли емітерний перехід вмикається в прохідному напрямі, в колекторному колі транзистора йде струм. Цей струм збігається за напрямом зі струмом у котушці контуру. В результаті сила струму в котушці наростає і відбувається підзарядка конденсатора, тобто компенсуються втрати енергії в контурі.
6.    Яку роль відіграє транзистор у схемі генератора?
Через транзистор проходять імпульси сили струму, тривалість яких заложить від режиму роботи транзистора. У перший півперіод коливання, коли емітерний перехід вмикається в прохідному напрямі, в колекторному колі транзистора йде струм. Цей струм збігається за напрямом зі струмом у котушці контуру. В результаті сила струму в котушці наростає і відбувається підзарядка конденсатора, тобто компенсуються втрати енергії в контурі.


V. Підведення підсумків уроку.
Молодці, ви сьогодні дуже добре працювали на уроці, за це я виставлю вам позитивні оцінки у щоденники і у журнал.
А тепер запишіть будь-ласка в щоденники домашнє завдання. Параграфи §11 – §15 з підручника С.У. Гончаренко. Фізика. 11 клас.
Урок закінчено. До побачення.



Підпис студента: _______________________
Підпис вчителя: ________________________