Фразеологічні одиниці німецької мови з компонентом-частина тілаЗміст Вступ.........................................................................................................................3 І. Загальна характеристика і план дослідження фразеології німецької мови...5 ІІ. Фразеологічні одиниці з компонентом «частина тіла». Їх класифікація та структура........................................................................7 2.1. Класифікація фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла»......7 2.3. Фразеологічні єдності з вираженими структурними властивостями..........9 ІІІ. Семантика фразеологічних одиниць і їх деривація. Способи словотворення..............................................................................................13 3.1. Семантичні відносини фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла» в парадигмі.........................................................................13 3.2. Деривація від фразеологічних одиниць.......................................................19 3.3. Морфологічний спосіб словотворення.........................................................20 3.4. Лексико-семантичний спосіб словотворення..............................................23 Висновки................................................................................................................25 Список використаної літератури.........................................................................27 Вступ Досліди фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла» як окремої групи фразеології являє собою новий аспект вивчення даних одиниць мови. Актуальність дослідження полягає в розробці питання про певну групу фразеологізмів німецької мови, які забезпечує особливу образність як літературної так і розмовної мови Об’єктом дослідження являються фразеологічні одиниці, в складі яких є присутні назви частин тіла, критерії їх розміщення по класах, парадигматичне відношення між цими одиницями. Мета дослідження полягає у визначені ролі фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла» в системі фразеологічних одиниць німецької мови. Основною метою дослідження є вирішення наступних задач: - розділити фразеологічні одиниці з компонентом «частина тіла» по класах, враховуючи загальні критерії класифікації фразеологізмів; - розглянути деякі види парадигматичних відносин між цими одиницями, тобто синонімію і полісемію фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла»; - встановити роль даних одиниць, їх кількісне співвідношення при лексичному словотворенні. Матеріалом і методикою дослідження стали роботи вітчизняних і зарубіжних лінгвістів в області фразеології в цілому і окремих її класів. Мовним матеріалом дослідження послужили твори німецьких письменників-класиків і письменників сучасності. Основним методом дослідження є метод суцільної вибірки з словників німецької мови, який дозволяє виділити дану групу фразеологічних одиниць із спільного розряду фразеології. Практична цінність дослідження. Робота може бути використана як додатковий матеріал на практичних заняттях по лексикології. І. Загальна характеристика і план дослідження фразеології німецької мови Визначення фразеологічного фонду сучасної німецької мови, уточнення принципів обмеження фразеологічних накопичень слів від сталих словосполучень нефразеологічного типу стало можливим лише в останні роки в результаті розвитку загальної теорії фразеології. Процес становлення фразеології як нової лінгвістичної дисципліни глибоко і всебічно розкритий в числі останніх фразеологічних досліджень на матеріалі української, англійської і німецької мови. (1; 26) Не дивлячись на значні розбіжності в концепціях різних досліджень основні проблеми фразеологічної науки можуть вирішуватись в теперішній час на основі об’єктивних критеріїв, які склалися в результаті колективних зусиль вітчизняних мовознавців. Для дослідження фразеології в німецькому мовознавстві характерні наступні моменти: 1. Затяжна стадія, яка затрималась в розгляду стійких сполучень слів в різних розділах науки про мову. 2. Відсутність твердих теоретичних принципів інвентаризації одиниць фразеології. 3. Слабка розробка питань теорії фразеології. Факти, що розрізнення перемінних і стійких словосполучень німецької мови зародилось в граматичних, вірніше синтаксичних дослідженнях німецьких вчених XIX-XX століття є закономірним і історично-обґрунтованим. Аналіз словосполучень обов’язково повинен був привести вчених до висновку про неоднорідність словосполучень як в відношенні синтаксичного зв’язку компонентів, так і вираженої ними семантики. Однак, якщо у вітчизняному мовознавстві синтаксичні дослідження у таких вчених, як А.А. Шахматов, Ф.Р. Форшунатов, В.К. Поржезинський заложили основу теорії фразеології, то в німецькому мовознавстві цього не відбулося. До сьогоднішнього дня стійкі словосполучення фразеологічного і нефразеологічного типу в працях багатьох німецьких лінгвістів розглядаються в загальному контексті словосполучень при аналізі синтаксису і словотворення. Але серед найбільших досліджень по фразеології слід відмітити єдину роботу Фрідріха Зейлера «Німецька фразеологія». В цій роботі було показано не лише фразеологічне багатство німецької мови, але й тут було дано аналіз структури і семантики основних розрядів фразеології – прислів’їв, приказок, парних сполучень, а також витоки їх появи в мові. ІІ. Фразеологічні одиниці з компонентом «частина тіла». Їх класифікація та структура 2.1. Класифікація фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла» Фразеологію сучасної німецької мови дослідники систематизували за цілим рядом принципів, але в теперішній період вона потребує значних уточнень. Це пов’язано з фактом розвитку теорії фразеології і пізнанням все нових закономірностей , які притаманні певній системі мови. А також з уточненням методів дослідження фразеології. За останні роки широкого розповсюдження отримали дві класифікації: семантична і функціональна. Функціональна класифікація появилась в радянській германістиці в той період, коли фразеологічні дослідження В.В. Виноградова показали важливість розгляду стійких словосполучень і сполучень слів, з метою розуміння, була відвойована в синтаксису і словотворення, оскільки цілий ряд словосполучень німецькі вчені віднесли до важких слів. Ці одиниці з чистою номінацією вперше були дослідженні як особлива частина вчення про стійкі словосполучення сучасної німецької мови. Певні обставини дозволили детально прослідкувати функцію і структурно-семантичні особливості, відносно з сполученнями слів, які виконують в мові експресивно-номінативну функцію. Однак конкретизація складу одиниць двох великих груп стійких сполучень слів , І групи (лексичні єдності або номінативні фразеологізми) і ІІ група (номінативно-експресивні фразеологізми) показує, що функціональні розбіжності в більшості пов’язані з особливостями структурно-семантичного порядку. Фразеологічні одиниці являють собою окремо оформленні стійкі з’єднання слів різних структурних типів з одиночним сполученням компонентів, значення яких виникає в результаті семантичного перетворення компонентного складу. По граматичній структурі фразеологічні одиниці можуть бути словосполученнями, предикативними сполученнями, реченнями. За характером значення, яке виникає в результаті взаємодії структури, сполучності і семантичного перетворення компонентного складу, розрізняють: а) фразеологічні єдності; б) фразеологічні вирази; в) фразеологічні сполучення. Фразеологічні єдності виникають на основі семантичного переосмислення або зрушення змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення створюється не в результаті зміни значених окремих компонентів словосполучень, а зміною значення всього комплексу. В фразеологічній єдності втрачається індивідуальне значення, суть слів-компонентів. Вони створюють єдине ціле. Саме цьому розряду фразеології притаманна семантична єдність або семантична цілісність. При всьому цьому значення пов’язано з розумінням «зворотного» стержня фрази», відчуття переносного значення. Наприклад: j-m den Kopf waschen - намилювати комусь шию (голову); keinen Finger krummen - не вдарити палець об палець. б) Фразеологічні вирази Фразеологічними виразами називаються такі одиниці, які по своїй граматичній структурі являються предикативними сполученнями слів і реченнями. За комунікативною значимістю тут розрізняють наступні різновиди: 1. Загальновживані приказки. Das Gesicht verrat den Wicht - На злодієві шапка горить; Lugen haben kurze Beine - У брехні короткі ноги; Was man nicht im Kopfe hat, mu? man in den Beinen haben - За дурною головою, то ногам нема спокою. 2. Прислів’я типу: Die Zahne in die Wand hauen - положити зуби на полку; Stein und Bein frieren - задубіти від холоду. 3. Стійкі відтворювальні вигуки і модальні вирази: Kommt vom Herzen! Hand aufs Herz! Du, mein Herz! Kein Bein! в) Фразеологічні сполучення Фразеологічними сполученнями ми називаємо фразеологізми, які виникають в результаті одного семантично перетвореного компоненту. Для семантично схожих фразеологічних одиниць характерна аналітичність і збереження семантичної відокремленості компонентів: Eine trenne Haut - вірний товариш; Eine gem?tliche Haut - хороший хлопець; Ein goldenes Herz haben - у нього золоте серце. 2.3. Фразеологічні єдності з вираженими структурними властивостями Фразеологічні групи з вираженими структурними особливостями є: 1. компаративні фразеологізми; 2. парні сполучення слів. Компаративні фразеологізми Фразеологічна специфіка компонентів фразеологізмів базується на традиційному порівнянні. Наприклад: Das pa?t wie die Faust aufs Auge, j – m wie aus dem Gesicht geschnitten sein, ein Gesiecht als 7 Tage Regenwetter machen, sein Mund geht wie ein Muhlwerk. В літературі по фразеології типовим до останнього часу було або повне ігнорування даної фразеологічної групи, або згадування цих одиниць в загальному складі фразеологізмів. В деяких роботах стійкі порівняння називаються в групі мовних штампів, кліше. (12; 19) Яке ж підґрунтя говорить про користь того, щоб виділити стійкі порівняння в самостійну групу фразеології? По-перше це продуктивність, по-друге, структурно-семантична характеристика, яка дозволяє ідентифікувати як особливий підвид фразеологічних єдностей. Структурно-семантична своєрідність стійких з’єднань слів даного виду полягає в тому, що характеристика властивостей або дій виходить через порівнювальне підрядне речення, яке вводиться сполучниками wie або als. Порівнювальна група характеризує предмет або дію, стан через певний образ, зіставлення з яким показує, як подана та чи інша якість, як відбувається та чи інша дія. Другою відмінною властивістю компаративних фразеологізмів є тверде фіксоване співвідношення стійкого порівняння з строго відміченим числом прикметників і дієслів. Наприклад: Wie Finger (auf) einen Hand zusammenhalten; wie aus einem Mund reden, j – n wie sein Augapfel hupten. Структура компаративного фразеологізму і її лексична наповнюваність створюють умови для утворення одиниць з чітко вираженим оцінювальним характером. Цьому допомагає і чиста гіперболізація предмету, який лежить в основі порівняння. Це можна спостерігати на таких прикладах фразеологізмів розмовно-вживаної мови як: Ein Herz wie Butter haben (про м`якосердечну людину); Nase wie Adlerschnabel haben («орлиний ніс»). Всі ці обставини дозволяють віднести компаративні одиниці до експресивної фразеології. Найбільш чітко оцінювальний характер компаративних фразеологізмів проявляється при негативній характеристиці, чим і пояснює їх чисельну перевагу. Компаративні одиниці з негативною оцінкою і є в основному інструментом розмовно-вживаної мови. Тут порівняння особливо гіперболічні, вдало передають негативне відношення людини, яка говорить, її іронію: sich ein Bauchlein wie ein Fa? zulegen, sein Maul ist wie ein Maulhaufen ( про людину, яка любить плітки). Та обставина, що більшість компаративних одиниць служить для іронічної, жартівливої або негативної характеристики властивостей і якості предмета має переважну сферу використання в літературно-розмовній мові, не складає специфічної особливості одиниць даної фразеологічної групи. В цьому відношенні компаративні фразеологізми показують функціональну подібність з багатьма іншими розрядами фразеології. Парні сполучення слів. Парні сполучення слів – це фразеологізми з цілісним поняттям, яке виникає в результаті семантичного перетворення твірних сполучень, які включають в себе два однорідних слова і з’єднуються за допомогою сполучника und, , oder, wider… noch. Суттєва цілісність парних сполучень обумовлена двома причинами: - єдністю образу в метафоричних парних сполученнях: mit Haut und Haar, mit Herz und Hand, weder Hand noch Fu? ruhen. - відносно до одного і того ж або близьким за значенням ( при відносинах або тематично близьких компонентах) :ganz Auge und Ohr sein. - або відносно до родового поняття більш вищого порядку ( при компонентах антонімах) sich mit Handen und Fu?en gegen etw. Strauben, um Kopf und Kragen reden. Для парних сполучень сучасної німецької мови найбільш типовою структурою є сполучення субстантивних компонентів. Характерними морфологічними особливостями є відсутність артиклю і відчуття флексії: Mit Herz und Mund versprechen , auf Herz und Nieren pr?fen. Семантична цілісність фразеологічної одиниці підтримується фонетичними методами. В цьому плані найбільше значення має наголос, рима, нарощування компонентів. Відмінними властивостями компаративних фразеологізмів являються твердо фіксовані сполучення стійкого порівняння з чітко обмеженим колом дієслів і прикметників: …das meiste habe ich selbst aufgestellt, alles seit Jahren beh?tet wie meinen Augapfel… (F. Wolf „Patrioten“). При аналізі творів ми дуже часто зустрічаємося з парними сполученнями слів: …und da jetzt einzig in seiner Art , so haben wir noch den besonderen Vorteil, da? wir sp?terhin ihn ausstopfen lassen, und als den Demagogen mit Haut und Haar aufbewahren k?nnen . (H. Heine „ Reise von Munchen nach Genau“ ). З усього цього, що ми розглянули можна зробити наступні висновки: 1. Прийняття комплексу критеріїв для ідентифікації фразеологічних одиниць дає можливість виділити фразеологізми на основі більш об’єктивних мовних, а не тільки функціонально-стилістичних показників. 2. З трьох найбільш розвинених класифікацій (семантичної, стилістичної, функціональної), більш застосованою є функціональна, так як більшість стійких словосполучень, які включаються в розділ фразеологічних сполучень, входять до складу фразеології, систематизованої за функціональним принципом. 3. Розряд фразеологічних виразів відповідає критеріям фразеологічності в частині одиничності сполучення компонентного складу, семантичної одиничності, хоча лінгвістичний аналіз приналежності цих сполучень до фразеології ще не можна рахувати повністю вичерпаним. ІІІ. Семантика фразеологічних одиниць і їх деривація. Способи словотворення 3.1. Семантичні відносини фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла» в парадигмі Подібно до прояву в лексиці, коли слова з різною звуковою оболонкою мають однаковий або близький предметно логічний зміст, в фразеології спостерігається стійкі сполучення самих різноманітних структурних особливостей, значення яких або повністю співпадає, або показує при цьому певні семантичні відтінки. Всередині цієї категорії – фразеологічна синонімія – розрізняють більш спеціальні види синонімів, які виділяються, по-перше на основі розбіжностей структури і лексичного складу компонентів, по-друге, на основі семантичних і стилістичних взаємозв’язків у певних фразеологічних одиниць, і по-третє, за способом їх появи в мові. Відповідно до першого критерію виділяються синонімічні фразеологічні одиниці, які характеризуються семантичною тотожністю при структурній і лексичній різнооформленості. Цей вид одиниць отримав термінологічне визначення фразеологічних синонімів. На основі взаємозаміни синонімів компонентів в складі фразеологічних одиниць, в результаті чого вони стримують загальність в структурі, лексичному складі і значення і відрізняються один від одного лише лексичним оформленням одного-двох компонентів, створюються фразеологічні варіанти, наприклад: Den Mund, das Maul, die Klappe, die Fresse, den Rand, den Schnabel, die Schnauze halten – мовчати. Виникнення структурних синонімів чи утворення одноструктурних синонімів можливо в мові в результаті двох явищ: - збіг в структурі і частково в складі лексичних компонентів різних за походженням фразеологізмів; - утворення синонімічних фразеологічних одиниць на основі наявної фразеології, яку ми маємо. Саме тому за своїм походженням фразеологічні синоніми поділяються на: - Власні синоніми, тобто різноструктурні або одноструктурні фразеологізми, які виникли в різноманітних сферах німецької мови і які показують збіг значення: j- m aus Herz gewaschen sern = sein Herz an j-n hangen. - Структурні синоніми, тобто фразеологічні одиниці, які виникли на основі наявних фразеологізмів: j – m den Mund stopfen = j – m den Mund verbieten. Однак для синхронного аналізу необхідно враховувати структуру, семантику і функціонально-стилістичну приналежність фразеологізмів. За структурною ознакою, це фразеологізми, які мають різну семантичну побудову і різний образно-мотивований семантичний стержень. Es spult bei ihm im Kopfe = er hat einen Vogel. - Одноструктурні, це фразеологізми, які мають однакову синтаксичну побудову, близький образно-мотивований семантичний стержень і майже ототожнений лексичний склад компонентів: j – m in die Hand geraten , j – m in die Finger geraten. За семантичними і стилістичними показниками фразеологічні синоніми можуть мати наступні різновиди: - рівнозначні синоніми; - ідеографічні синоніми; - стилістичні синоніми. Рівнозначні синоніми виражають одне і теж саме поняття, одне і теж судження. Їх матеріальний склад може бути дуже різним в лексичному і структурному відношеннях. Не дивлячись на зовсім різну структуру цих фразеологізмів, різний лексичний склад, всі вони виражають одне і теж поняття (дивакувата людина) і мають одну і ту ж функціональну стилістику – розмовно-вживану мову. Окрім рівнозначних синонімів в фразеологічній системі сучасної німецької мови є також фразеологічні одиниці, які виражають одне і теж саме поняття, але відрізняються один від одного семантичними відтінками. Ці фразеологічні одиниці називаються ідеографічними фразеологічними синонімами. Семантичні відтінки значення фразеологічних синонімів є другорядними додатковими елементами, які виділяються в значенні. Ці семантичні відтінки можуть диференціювати фразеологічні синоніми в різних планах і, в першу чергу в відношенні інтенсивності дії, яка характеризується: J – m den Kopf verdrehen = j – s Herz gewinnen, die Herzen brechen. Окрім розглянутих різновидностей синонімів в мові є також стилістичні фразеологічні синоніми. Стилістичні синоніми в фразеології характеризуються наявністю загального значення і додатковими стилістичними розрізненнями. Вони виникають, по-перше, в одноструктурних синонімах. Особливо є типовими тут фразеологізми з варіацією субстантивних компонентів. В залежності від того, до якої сфери використання відноситься варіативний компонент: до літературної мови, до розмовно-вживаної мови, до спеціальної лексики, до територіальних діалектів – змінюється стилістична характеристика фразеологізму. Прикладом для цього можуть служити наступні синоніми: Den Mund halten , die Schnauze halten , die Pappe , die Gusche halten. Всі вони мають одне загальне значення «мовчати», але відрізняються в стилістичному плані. Якщо одиниця den Mund halten відноситься до мовно-літературної сфери спілкування, то всі інші синонімічні фразеологізми використовуються в грубій, фамільярній розмовно-побутовій мові. Дослідження полісемії допомагає уточнити квантитативну і квалітативну специфіку даного явища фразеології. Перед тим як перейти до розгляду семантичної структури фразеологізмів, необхідно виділити ті види фразеологічних одиниць, які наділені потенційною властивістю багатозначності. Як показує аналіз, не всі розряди фразеології мають таку суттєву структуру, яка може включати нове значення чи набути багатозначність. До числа фразеологічних одиниць, які характеризуються винятковою моносемантичністю належать насамперед одиниці, які мають синтаксичну структуру предикативних сполучень і речень, тобто фразеологічні вирази або стійкі фрази. Це можна пояснити тим, що узагальнена суттєвість навчання, мораль, виникає на основі тих чи інших стійких фраз. Наприклад: was die Hand schreibt , dafur mu? der Kopf halten ; offene Hand macht offene Hand , 2 Kopfe sind besser als einer , вони не є мовленнєвою рухливістю в певній мірі, яка притаманна фразеологізмам, еквівалентним словосполученням, які включаються в мовленнєвий акт, на подобі слів як членів речення. Одиничні випадки полісемії спостерігаються у компаративних фразеологічних одиниць. Однак у фразеології також є одиниці, в яких полісемія зустрічається дуже часто. Це фразеологічні єдності зі структурою словосполучень. Фразеологічні методи як одиниці в цілісному значенні, які включаються в мовний акт подібно до слів як членів речення, мають більш широкі валентні зв’язки, а з цього випливає і більш ширший потенційний спосіб ситуативного переосмислення. Таким чином, саме характер семантики і спосіб до ситуативного переосмислення і є причиною розширення суттєвої структури фразеологічних одиниць. Процеси утворення нових значень можуть бути двох видів: 1. Вторинний метафоричний зсув; 2. Паралельний метафоричний зсув. Перший процес, тобто вторинний метафоричний зсув представляє собою розвиток нового переносного значення на базі основної семантики фразеологічної єдності. Вторинний метафоричний зсув є типовим для таких фразеологізмів, семантика яких в результаті первинного переосмислення є мінімально абстрактною. Це можна прослідкувати на смисловій структурі наступних фразеологізмів: Sich aufs Ohr legen: 1)»піти на бокову, лягти спати»; 2) «нічого не робити, байдикувати»; j – m auf die Beine helfen:1)j – m eine Schwache , Krankendheit ?berwinden helfen ;2) j – m eine (finanzielle) Notlage ?berwinden helfen; einen Klotz am Bein haben 1) durch etw. empfindlich behindert sein ; materiell f?r einen anderen zu sorgen haben ; 2) ein uneheliches Kind haben. Набуття багатозначності через паралельний метафоричний зсув показує, наприклад, наступні фразеологічні єдності загально вживаної мови: einem das Maul stopfen 1) ihn bestechen , damit er nicht verr?t ; 2) ihn ( auch gewaltsam ) zum Schweigen bringen , damit er nicht (verr?t) gef?hrlich wird ; 1) один на один, віч-на-віч; 2) близько, впритиск ( mit einer Sache Auge in Auge stehen ) , ( die Beine unter die Arme nehmen 1) кинутись на втіки; 2) втекти по-доброму . Процес паралельної метафоризації є також основним витоком фразеологічної омонімії, j – m den Kopfwarm machen : 1) зігріти кого-небудь; 2) заморочити кому-небудь голову (питаннями); 3) розсердити кого-небудь. Деякі фразеологічні одиниці, в результаті неодноразового переосмислення при збереженні асоціативного семантичного зв’язку між новими значеннями, представляють фразеологічні єдності з дуже широкою семантикою. Смислова структура цих одиниць включає в себе декілька значень. Особливо характерними в цьому відношенні є такі фразеологічні єдності, як: Auf den Beinen sein, den Mund vollnehmen, j-m den Mund Stopfen, eine schwere Zunge haben, etw. ins Gesicht fassen і ін. Значиме число полісемантичних одиниць можуть проявляти своє значення лише при умові певних уточнень. Уточненням полісемантичного значення фразеологічної єдності можуть слугувати різне запропоноване керування : den Kopf verlieren – втратити голову; den Kopf (Herz) an j-m verlieren – закохатися. Інвентаризація полісемії і омонімії фразеологічних одиниць як в німецькій, так і в вітчизняній лексикографії відображає незадовільненність спостереження цієї сторони фразеологічного складу сучасної німецької мови, так як всі німецькі словники фіксують багатозначність фразеологічних одиниць, або ж у багатьох фразеологічних одиниць в якості значення полісемантичного фразеологізму даються лише деякі відтінки одного і того ж значення, якого набувають фразеологізми в різних граматичних позиціях. Прикладів полісемії у фразеології не так вже й багато. Це пояснюється тим, що не всі розряди фразеології мають таку суттєву смислову структуру, яка могла б включити нове значення або набути багатозначність. Але для фразеологічних єдностей зі структурою словосполучення, полісемія – явище яке рідко зустрічається. ?brigens hatte er an diesem Tag nach langer Abwesendheit alle H?nde voll zu tun ( B. Kellern : Totentanz) або j – n ins Auge fassen : Margot neige sich vor , um Jeanne dringend ins Auge zu fassen ( H. Mann , „Henri IV, jng.“ ) F?r den jungen Henri waren damit alle Aussichten auf die Beamtenlaufbahn abgeschnitten , die seine Mutter fur ihn ins Auge gefa?t hatte (F. Mehring, „ Beitr?ge zur Literaturgeschichte“) Основним для розрізнення полісемантичних і омонімічних фразеологічних одиниць є семантичний критерій. 3.2. Деривація від фразеологічних одиниць При розгляді словотвірної продуктивності фразеології необхідно з самого початку підкреслити, що вона притаманна не всім видам фразеологічних одиниць. Потенційний спосіб словотворення визначається в даному випадку структурними особливостями фразеологізмів. Сам вид фразеологічних дериват, якими в основному являються різні види складних слів, надає можливість або неможливість словотворення на основі фразеологічних одиниць. В силу цього деривація можлива лише у фразеологізмів, які створенні за модулями перемінних словосполучень і співвідносних з частиною речення. Ось, наприклад, фразеологічна одиниця Haare spalten «бути дріб’язковим , копатися в дрібницях» є основою складного іменника der Haarspalter «буквоїд, педант». Окрім морфологічного способу словотворення, при фразеологічній деривації може використовуватись також лексично - семантичний спосіб. Цей спосіб, притаманний лише фразеологічним одиницям, які співвідносяться структурно з словосполученням. Таким чином, в процесі деривації не можуть і не беруть участі фразеологічні одиниці, які співвідносяться з реченням, тобто прислів’я, вигуки, модальні вирази. Сама структура фразеологізму як відокремленої одиниці, створює і основні способи словотворення, які роблять можливою фразеологічну деривацію. 3.3. Морфологічний спосіб словотворення Оскільки зрощення і словосклад включають склад словоформ компонентів фразеологічної одиниці, то з особливою легкістю утворення складних слів має місце там, де виник фразеологізм на основі семантичного перетворення перемінного словосполучення структурного типу, перехідне дієслово + іменник в орудному відмінку. Наприклад: іменник der Herzenbrecher «серцеїд», Herzen brechen «розбивати серце». Легко утворюються складні слова і від фразеологічних одиниць, які виникли в результаті семантичного перетворення перемінних словосполучень інших структурних типів, наприклад: Der Ohrenbl?ser «людина, яка доносить», утворюваний фразеологізм – j – m etw. Ins Ohr blasen (hauen, setzen)»надути, наспівати в вуха, нашептати кому-небудь, що-небудь». При деривації фразеологічних одиниць, до складу яких входить більш як два слів-компонентів має місце вибірковість компонентного складу, який бере участь в словоскладі як в першому процесі утворення складно утворюваних слів. Аналіз дериват такого типу показує, що тут спостерігається тенденція утворення зрощення з двох компонентів. Так, наприклад, на основі фразеологічної одиниці der Kopf h?ngen lassen «повісити, понурити голову, пасти духом» утворився іменник „Kopfh?nger“ «зануда», де в словотворенні приймають участь ва основних компоненти Kopf h?ngen і не вміщена основа третього компоненту фразеологізму lassen В морфологічному відношенні деривати від номінативно - експресивних фразеологічних одиниць можуть бути іменниками, прикметниками і дієсловами. Основною масою фізіологічних дериват-іменників є складно утворені імена діячів. Це семантична група є найбільш чисельною і чіткою в експресивному відношенні. Похідними фразеологізмами цієї деривації являються фразеологічні єдності. Наочна мотивованість значення притаманна цьому розряду фразеології, сприяє тому, що одиниці, які виникають на їх основі, також є словами з чітко вираженою мотивацією. Закономірною є також і автоматична передача стилістичного забарвлення фразеологізму складноутворювального слова. Так, наприклад, фразеологізм фамільярної побутово-розумової мови das Maul aufrei?en «верещати, хвалитися» утворює іменника тієї ж тональності Maulaufrei?er «базіка» Другою групою фразеологічних дериват є імена дії чи стану. Їх утворення виникає внаслідок зрощення декількох моделей. Перша з них пов’язана з моделлю імен осіб словосклад словоформ-компонентів фразеологізму суфікс – (er) ei. Мова широко використовує цю можливість розширення лексичного складу. Як показав матеріал, фразеологізми, які мають здатність утворювати імена осіб, як правило, і є іменами дій. Це ми бачимо на великій кількості прикладів. Haare spalten, klauben «бути дріб’язковим», «копатися в дрібницях», der Haarspalter «буквоїд», «педант», Haarspalterei «педантизм». Дуже поширеною моделлю складно-похідних іменників від фразеологічних одиниць є певна модель «фразеологізм + субстанція». Основною групою фразеології, яка допускає деривацію, як і в першому випадку, є образно мотивовані фразеологічні єдності. В структурному відношенні ці одиниці являють собою дієслівні словосполучення типу : das Nase r?mpfen; j – m mundtot machen. Похідними від одиниць цього типу: das Naser?mpfen «вередливість»; das Mundtotmachen «заборона говорити, наказ мовчати». Третьою продуктивною моделлю складно утворювальних іменників назв дії і стану на основі фразеології є словоскладні основи субстантивного компоненту + безафіксна деривація від дієслівної основи. Наприклад: Bauchrutsch «підлизуватися» (auf dem Bauch rutschen) «підлизуватися до кого-небудь» Прикметників як дериватів експресивної фразеології не так багато як дериватів - іменників. Значними в кількісному відношенні є деривати, які уособлюють в собі складні прикметники з другим компонентом – прислівником. Їх зв'язок з відповідними словосполученнями, полягає в тому, що другий компонент не є од’єктивованим прислівником і в складі складного слова зберігає свої дієслівні властивості. Саме тому, складні прикметники, які утворилися від даної моделі, тобто від образно-мотивованих фразеологізмів, зберігають цю мотивацію також і в відповідних прикметниках, з чим і пов’язана їх експресивна функція в мові. Наприклад: herzzerrei?end «душепроникливий» (etw. Zerrei?t einem das Herz ); halsbrechend «дуже небезпечний» (sich den Hals brechen) або його паралельна форма : halsbrecherisch. Також дуже цікаві випадки ад’єктивації іменників, які виникли на основі експресивних фразеологічних одиниць, наприклад: gro?maulig «хвалькуватий» , einen gro?en Maul haben ; hartk?pfig «впертий, повільний на швидкість мислення» (einen hangten Kopf haben «мати тупу голову» Як ми бачимо з приведених прикладів прикметників, які утворилися в результаті фразеологічної деривації, всім їм притаманний високий ступінь експресії, як наслідок того, що в словотворенні беруть участь основа або словоформи компонентів фразеологічних одиниць, які вміщують образну вмотивованість. Дієслова як деривати фразеологічних одиниць є найбільшою групою. Семантика цих дериват дуже точно узгоджується з значенням відповідних фразеологізмів. Це пояснюється механізмом словотворення даних одиниць, оскільки більшість з них виникає через вербалізацію основ іменників, які і є корінними компонентами фразеологізмів, які ніби ввібрали в себе семантику всієї фразеологічної одиниці. Наприклад дієслово asten «носити важкість на плечах», виник на основі etw. auf den Ast nehmen = etw. auf die Schulter nehmen. Дієслово l?ffeln «дати ляпасу» виник на основі фразеологічної одиниці j-m. Ein paar um (hinter) hauen «дати ляпасу кому-небудь». Вербалізація утворилася тут на основі фразеологічного значення іменника L?ffel, оскільки він є запозиченим з лексики мисливців L?ffel «вухо зайця» має в розмовно-побутовій мові значення «вухо» і є синонімом літературного слова Оhr. Серед дієслів, які є деривати експресивних фразеологізмів є також одиниці і іншого структурного типу, які утворюються способом структурного словоскладу фразеологічних компонентів. Наприклад: Nase f?hren «водити за ніс» (j-m. An der Nase herumf?hren «дурачити кого-небудь». Характерним для всіх дієслів, які виникли шляхом вербалізації основ іменників, є високий ступінь експресії. 3.4. Лексико-семантичний спосіб словотворення Під лексико-семантичним способом розширення словникового складу мови розуміється такий спосіб словотворення, коли на основі фразеології виникають нові лексичні одиниці, які по відношенню до початкових слів-компонентів фразеологізму є омонімами. Даний тип словотворення має місце тоді, коли один з компонентів фразеологічної одиниці набуває значення всієї одиниці. В результаті даного процесу нове фразеологічне значення слова, зазвичай це стрижневий компонент, повністю не сумісний з тим значенням лексичної одиниці, яке притаманне їй в змінних словосполученнях, утворюючи цим омонім останнього. Прослідкувати це можна на прикладі омонімів-прикметників. Одним з можливих випадків фразеологічної деривації є прикметник haarig з номінативним значенням «волосяний» означає «злий», «небезпечний». За думкою Г.Кюппера це можливо утворилося як «скорочення» слова haarstr?ubend, або воно виникло на основі фразеологізму Haare auf den Z?hnen haben «бути зубастим» за моделлю «основа субстантивного компоненту + суфікс – ig.» Прикладом морфолого-синтаксичного словотворення може бути також прикметник загальновживаної мови hell «розумний», який за думкою Г.Кюппера утворився на основі загальновживаної фразеологічної одиниці heller Kopf «розумна, світла голова». Аналіз фразеологічної деривації показав, що як і стійкі словосполучення нефразеологічного типу, так і фразеологія є дійсним витоком розширення словникового складу німецької мови новими лексичними синонімами самих найрізноманітніших функціональних і структурних типів. Висновки Загальним для більшості досліджень в області фразеології взагалі є пошук і доказ показників і критеріїв для встановлення фразеологічності сталих словесних комплексів, які наділені окремим значенням. Для ідентифікації фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла» ми використали комплекс критеріїв, який характерний для усього розряду фразеології: - граматична структура; - спосіб творення; - значення як результат взаємодії структури і пам’яті або відсутність семантичних зсувів в компонентному складі. Так як явище синонімії притаманне і фразеологічним одиницям з компонентом «частина тіла», то в нашій роботі ми зачепили наступне коло питань відповідно цієї проблеми: значення омонімії притаманне фразеологічним одиницям з компонентом «частина тіла», її специфіка і визначення видів синонімів в залежності від їх структурних, семантичних особливостей. Великою практичною зацікавленістю є розгляд полісемії фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла», так яке дослідження полісемії допомагає встановити квалітативну і квантитативну специфіку даного явища в даній групі фразеологізмів. Кількість фразеологічних одиниць з комплексом «частина тіла» дуже велика, це пояснює важливу роль цих одиниць в зміні всього фразеологічного фонду, в його постійному розвитку. Чітко прослідковується і значення фразеологічних одиниць з компонентом «частина тіла» при збагаченні лексичного складу. Хоча деривати фразеологічних одиниць групи, яка досліджується, багаточисленні, вони обов’язково допомагають прослідкувати конкретні форми взаємодії між лексичними і фразеологічними одиницями мови, між синонімами лексики і фразеології. Таким чином, в даній роботі ми зачепили лише одну окрему групу фразеології, яка виділяється на основі компонентного складу, де одним із компонентів фразеологічної одиниці є назва частини тіла. Але саме ця група представляє властивості всього розряду, що і є об’єктом дослідження даної роботи. Список використаної літератури: 1. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л.: ЛГУ, 1978 – 208с. 2. Амосова Н.Н. Современное состояние и перспективы фразеологии //ИЯШ. – 1981. - №3. – с.21-24. 3. Бинович Л.Э. О многозначности идиом // ИЯШ. – 1979. – с.13-17. 4. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.-Л.: АН СССР, 1983. – 126с. 5. Виноградов В.В. Основные типы лексического значения слова. //ИЯШ. – 1981. - №5. – с. 21-24. 6. Жирмунский В.М. История немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1985. – 313с. 7. Зиднер Л.Р., Строева Т.В. Современный немецкий язык. – М.: Высшая школа, 1977. – 407с. 8. Левковская К.А.. Лексикология немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1979. – 367с. 9. Москальская О.И. История немецкого языка. – Л.:1980. – 412с. 10. Розен Е.В. О некоторых клише немецкой устной речи // ИЯШ. – 1973. – с. 13-15. 11. Чернышева И.И. Принципы систематизации фразеологического материала немецкого языка // Язык и стиль. – 1993. – с.26 – 31. 12. Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1970. 200 с. 13. Agricola E., Gorner H., Kufner R. Worter und Wendungen. Worterbuch zum deutschen Sprachgebrauch. – Leipzig, 1972 – 996 s. 14. Der Gro?e Duden. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. Государственное педагогическое издательство, Л., 1962 – 766s. 15. Der Gro?e Duden. Redewendungen und sprichwortliche Redensarten Mannheim / Leipzig: Meyers Lixikoverlag, 1992 – 748s. 16. Der Gro?e Duden. Stilworterbuch der deutschen Sprache, 5 Aufl., Mannheim, 1992 – 816s. 17. Klappenbach R. Feste Verbindungen in der deutschen Gegenwartssprache. Halle, 1971 – 300s.
