Тема:     Грошовий обіг на території України.
Мета:    Закріпити в учнів знання властивостей, сутності та функцій грошей. Ознайомити учнів з грошима Київської Русі, грошовим обігом українських грошей ХІІ - ХІХ ст. З’ясувати походження слів “гривня”, “копійка”, “карбованець”, “гроші”. Ознайомити школярів з українськими грошима ХХ ст.; виховувати інтерес до економічних дисциплін. Розвивати економічне мислення, ораторські здібності.

Вступ.
На попередньому уроці ми розпочали вивчення теми „Гроші”. Пригадаємо вивчений матеріал. Вчитель пропонує учням наступні завдання:
Завдання 1.
Заповніть пропущені слова:
Функцію міри  вартості гроші виконують тоді, коли їх використовують для купівлі цінностей різних товарів та послуг .
Функцію засобу нагромадження гроші виконують як особливий  засіб, спосіб примноження (зберігання) багатства.
Завдання 2.
Дайте визначення кожного виду грошей:
1.    Паперові гроші
2.    Монети
3.    Чек
4.    Вексель
5.    Банкнота
6.    Кредитна картка
7.    Банківський рахунок
8.    Міжнародні гроші
9.    Електронні гроші

Теоретична частина
Далі вчитель подає слово учням, що підготували спеціальні матеріали для сьогоднішнього заняття.
(До уроку вчитель готується заздалегідь. З учнями класу він визначає доповідачів, які виступатимуть у ролі історика, нумізмата, представників банкнотно-монетного двору НБУ, комерційного банку, Європейського центрального банку. Кожному доповідачеві пропонується питання, яке потрібно висвітлити, рекомендується література для підготовки виступу).
Історик.
1.    Що таке бартер?
2.    Які товари виконували роль грошей?
3.    Худоба – найпоширеніша форма перших грошей. „Гроші” і „худоба” – одне слово.
4.    Шкури правлять за гроші.
5.    Які якості повинен мати товар, щоб його обирали за гроші?
6.    Де з’явились перші металеві гроші?
З поділом праці постала потреба в обміні продуктами праці між людьми. Спочатку це був натуральний обмін, який тепер називають бартером: ”Міняю мило на мило”.
Згадаймо Гомерову „Ілліаду” – коли:
„Решту п’яного вина
пишно прибрані діти Ахейців
Все купували; платив хто залізом,
Хто сяйною міддю,
Хто ж і бичачими шкурами,
Хто і самими биками
Або рабами людьми...”
Спочатку одні товари заміню вали на інші. Проте з часом виділялась якась найважливіша річ, яка легко могла переходити від одного власника до іншого. Вона починала виконувати роль грошей. Історик Г.А. Федоров-Давидов відзначав: „Що тільки не слугувало людині грошима! Діапазон таких речей воістину безмежний: від коров’ячих черепків на острові Борнео до брусків солі в Африці, від металевих списів у Конго до людських черепів на Соломонових островах.”
Найпоширенішою формою перших грошей була худоба. Багатьма мовами світу худоба і гроші мають однакову назву, або назву із спільним коренем. Наприклад, у стародавніх римлян це слово „пекуніа”, у греків – „котема”. Навіть слово „капітал” походить від латинського „caputa” – головна худоба. Сучасне англійське слово „imprecunious” означає „людина, що не має грошей”, а в буквальному перекладі – „людина, яка не має худоби”. Індійська грошова одиниці „рупія” в перекладі також означає „худоба”. До монгольської навали на Русі не існувало слова „гроші”. Матеріальні цінності вимірювалися худобою – скотом. Княжу скарбницю називали скотарнею, а скарбника – скотарем. Це свідчить про те, що колись у нас, як і в інших народів, худоба правила за гроші.
У багатьох народів як гроші використовувались шкури. Шкури-гроші були відомі в таких стародавніх державах, як Спарта, Рим, Карфаген, у народів стародавньої Скандинавії. Сліди епохи, коли шкури правили за гроші зменшились в мові окремих народів. Наприклад, естонською мовою слово „раха”, що означає „гроші”, а споріднене лампадське слово відповідає поняттю, що означає „шкура”.
У Київській Русі в ХІ ст.. гроші почали позначати словом „нупи”, а грошові одиниці – словами „біла, „лобни”, ”мортки”,  „вушка”, „спора”, „зуби”...  Усі ці найменування траплялися у стародавніх писемних пам’ятках. Слова „купа” означало „куниці”, а слово „спора” – шкура, „біла” – білка, „лобки” – лобова
частина шкури тощо.
Товар, що його обирали як гроші, повинен був мати певні переваги:
1.    високу вартість, тоді гроші необтяжливо носити при собі, вони завжди напоготові;
2.    ділитися на однорідні частини, не змінюючи якості, що особливо зручно під час здійснення дрібних торгових операцій;
3.    вартість товару не повинна змінюватись, тоді його можна довго зберігати, нагромаджувати.
Завдяки такому товару час від продажу до купівлі може бути необмежений.
Довго тривали пошуки такого товару. Врешті люди зупинились не металі. У третьому тисячолітті до нашої ери в Шумері з’явились перші срібні гроші у вигляді злитків. Через тисячу років вони поширились по всій Азії від Ірану до Китаю.
Нумізмат
1.    Що таке нумізматика?
2.    Перші монети.
3.    Походження назви „монета”.
4.    Чому на монетах почали робити малюнки, написи, на гербах – зубчасту косичку?
5.    Монети Київської Русі.
6.    Походження слів „гривня”, „копійка”, „карбованець”, „гроші”.
7.    Справжні символічні монети.
Нумізматика – наука, що вивчає монети. Монетами називаються металеві гроші, виготовлені методом карбування або лиття.
Учені – нумізмати можуть багато розповісти не тільки про економіку і політику життя різних країн і народів світу, а й про їхню культуру та релігію, адже монети – це своєрідна візитна картка країни, „путівник” по її історії, оскільки на них зображено видатні особистості, визначні будівлі, героїчні епізоди.
Київські князі почали карбувати монети ще в до монгольський період, у ХІ ст. Відомі монети князів Володимира І, Святополка та Ярослава. Монети Руських князів виготовляли зі золота й срібла. На них карбували імена князів та родовий знак Рюриковичів (тризуб). На злотниках та срібняках Володимира на зворотному боці були його ім’я та зображення Ісусу Христа, на лицьовому – портрет князя і родовий знак. Злотник важив 4г. Цю вагу пізніше за назвою „злотник” було взято за одиницю руської ваги. Згодом на срібних монетах з одного боку почали зображати князя, що сидить на престолі, а з другого родовий знак. На монеті робили напис: „Володимир на столі а се його срібло”. Ціновим є походження деяких слів в українській мові. Гривня – злиток срібла вагою в півфунта (один руський фунт =409).
Попередницею гривні більшість дослідників вважає нашийну прикрасу. Але звертається увага й на зв’язок гривні з підрахунком худоби по головах (по гривах).
Вважаючи, що копійка називається так через те, що на ній зображували вершника зі списом (копьем).
У XIV ст.. в Україні ходили литовські срібні гроші. Щоб визначити якість монети за твердістю та кольором металу, надкушували її край. Врешті на грошах з’явились зарубки, або литовською „карб”. Відтоді українці називали їх карбованцями.
Українське слово гроші запозичене з чеської мови, а чеську воно потрапило з італійської як слово „гроеса” – великий. У 1192р. Венеціанський дон Анрі Дондоло замінив назву „сольдо” на „великий дена рій” – denarius grosus. Минуло століття і „ера динарія” відійшла в минуле. Прикметник „велике” дав назву основній монеті пізнього середньовіччя – грошену. Гроші – найдрібніші монети, запозичення слова „великий” мало, мабуть, жартівливий відтінок.
Представник банкнотно-монетного двору НБУ
1.    Де карбуються українські монети?
2.    Скільки видів монет перебуває сьогодні в обігу?
3.    пам’ятні та ювілейні монети, їх класифікація.
З 1995р. всі українські монети карбуються тільки в банкнотно -монетному  дворі НБУ.
Сьогодні в українському обігу перебувають понад 120 видів монет: звичайні (розмінні) – 7 номіналів та інші – ювілейні та пам’ятні.
Монети номінальною вартістю 10 коп., 25 коп., 50 коп., і 1 грн. Виготовлено з латуні.
Найбільшою в Україні є монета ювілейна коп20 років незалежності України, що перебуває в обігу з 20.08.2001р. Номінальна вартість – 20грн., виготовлена із срібла 925-ї проби, діаметр – 48,4 мм, маса – 652,2 г, банківська ціна 200грн. Таких монет було випущено тільки 1000. Авере (лицьовий бік монети): малий державний герб України підтримують лев та козак з мушкетом. Реверс: на тлі карти України зображено будівлю Верховної Ради України. Композиція втілює ідею соборності України.
Історик.
Цікава історія розвитку українських паперових грошей. Проголосивши 18 липня 1917р. утворення УНР, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту – український карбованець. Першим грошовим знаком УНР стала купюра вартістю 100крб. Після введення купюри в обіг майже відразу ж було зафіксовані випадки її фальшування. Тому Центральна Рада 1 березня 1918р. прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка дорівнювала 100 шанам ½ карбованця. Протягом 1918р. у Берліні було видруковано грошові знаки номіналом 2, 10, 100 ,500, 1000 та 2000 грн.
Наприкінці квітня 1918р гетьман Павло Скоропадський відновив як основну грошову одиницю карбованець, що дорівнював 200 шагам.
Після переходу влади у грудні 1918р до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.
Зі здобуттям незалежності в 1991р перед Україною знову гостро постало питання творення власної повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати гривня. Щодо назви розмінної монети, то перевагу було віддано звичайній вже „копійці” 1992р перші зразки української валюти було виготовлено в Канаді. Однак в обіг в Україні з 1992р було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, – український карбованець. Саме ця грошова одиниця стала протягом 1992-1995 років жертвою інфляції.
25 серпня 1996р президент України видав Указ „Про грошову реформу в Україні”. Карбованці обмінювались на гривні за курсом 100000 крб за 1 грн. Після 16 вересня 1996р єдиним законним платіжним засобом на території України стала гривня.
Висновок.
Підбиваючи підсумки теми, учитель говорить про те, що гроші – це тема численних творів художньої та наукової літератури, народної творчості.
(Учні наводять приказки та прислів’я, вислови відомих людей про гроші).
По різному ставляться люди до грошей. Дехто вбачає у них зло, причину ворожнечі між людьми. Але ми розуміємо, що гроші надають людям неоціненні послуги. Тому урок хочеться завершити словами англійського філософа-матеріаліста Френсіса Бекона: ”Гроші дуже малий пан, але вельми хороший слуга”.
Тести

1.    Як називалися гроші в Київській русі в ХІ ст.?

А) гривні;
Б) злоті;
В) куни;
Г) євро.

2.    Коли почали карбувати монети київські князі?

А) VII ст.;
Б) Х ст.;
В) ХІ ст.;
Г) ХІІ ст.

3.    Коли на Україні було введено сучасну грошову одиницю – гривню?

А) 1996 р;
Б) 1991 р;
В) 1992 р;
Г) 2001 р.

4.    Яка країна вважається батьківщиною паперових грошей?

А) Англія;
Б) Греція;
В) Китай;
Г) Франція.

5.    В який період більшість розвинутих країн світу практично припинили вільний обмін паперових грошей на золото

А) друга половина ХІХ ст.;
Б) перша половина ХІХ ст.;
В) 40-50 ті роки ХХ ст.;
Г) друга половина ХХ ст.

6.    Першими монетами в Стародавній Русі були:

А) гривні;
Б) злотники;
В) карбованці;
Г) копійки.

7.    Яке з визначень грошей ви вважаєте більш правильним і узагальнюючим?

А) дійсні гроші – це золото, вільно конвертована валюта, коштовності;
Б) гроші – особливий еквівалент, загальний еквівалент;
В) гроші – це все те, що здатне до обміну;
Г) гроші – це національні валюти.

8.    У процесі переходу від натурального господарства до ринкового бартер поступається місцем грошового обігу. Це відбулося у зв’язку з тим, що бартер:

А) був неефективним внаслідок високих витрат, які виникали в процесі пошуку суб’єктів, готових;
Б) був незручним;
В) ставив перепони суспільному розподілу праці;
Г) мали місце всі перераховані нижче причини.

9.    У ринковій економіці гроші служать:

А) засоби обігу;
Б) засоби платежу;
В) мірою вартості;
Г) всім вище перерахованим.

10.    Яку функцію грошей не виконує національна валюта України?

А) засобу обігу;
Б) засобу нагромадження;
В) засобу платежу;
Г) світових грошей.
Вправа „Дерево асоціацій”
Вчитель пропонує базове поняття (в даному випадку гроші), зображаючи його схематично у вигляді стовбура дерева. До даного поняття необхідно підібрати терміни, визначення , значення та все інше, що пов’язане з цим поняттям асоціативно.
В міру того, як учні будуть розширювати знання з даної теми – буде рости дерево. Кому вдасться виростити найбільше дерево? (Подаю можливий варіант дерева).