Тема: Складання діалогу.
Мета: Вчити складати діалог, спілкуватися між собою, вивчити і закріпити написання розділових знаків при діалозі, поглиблювати культуру мовлення; розширювати знання про довкілля.

Основний зміст уроку.

I. Слово вчителя.
Спілкуючись між собою, ми використовуємо діалог. Щоб зрозуміти, що ж таке діалог, прослухаємо текст.
Кожного ранку я вітаюсь із своєю сусідкою:
– Добридень, бабусю!
– Доброго здоров’я, дитинко! – лагідно відповідає вона.
Отже, діалог – це пряма мова, що передає розмову двох або кількох осіб. Слова кожної особи, яка бере участь у розмові, називаються репліками. Слова автора супроводжують репліку, якщо не зрозуміло, кому належить пряма мова. Зайвий раз у діалозі непотрібно вживати слів автора. А як ви думаєте, це діалог, чи монолог?
Правильно, монологом! Які ж вимоги до усного і писемного мовлення? Воно має бути: змістовним, послідовним, багатим, точним, виразним, доречним, правильним. Це культура мовлення. Її вдосконалюють протягом всього життя. Найчастіше культура мовлення виявляється в щоденному спілкуванні.
Як живеться скупому серед людей? Відповідь на це запитання ви знайдете в оповіданні Л.Сергєєва. прослухайте, слідкуючи за текстом.
Скупий.
Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: “Бери, будь-ласка”, а само було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати що мало з’їв цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі.
Якось до мене підійшов Володя.
– Дай книжку почитати ...
– Не можу. Сам читаю, – кажу.
– А потім даси? – питає Володя.
– Потім дам.
Петя попросив у мене олівець – помалювати, а Гена – шахи – пограти.
– Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму, – сказав я Петі.
А Гені сказав:
– У вечері сам гратиму в шахи.
Через два дні Володя зустрічає мене і каже:
– Прочитав?
– Що? – запитую.
– Книжку.
– А-а-а! Ще ні. Я повільно читаю. Кожну сторінку.
– Ну добре. А коли закінчиш, даси?
– Дам.
Того ж дня до мене підійшов Петя.
– Сьогодні даси? – питає.
– Ні, не можу. Сам читаю.
– Що читаєш? – усміхнувся Петя.
– Книжку.
– Та я в тебе олівці просив, – нагадав він.
– А-а-а! Малюю ще, малюю!
Потім я зустрів Гену.
– Ну як? Зараз даси? – питає.
– Ні, ні! Сам читаю! Тобто малюю! Тобто граю!
Після цього хлопці в мене більше нічого не просили.

Завдання 1.
Дайте відповідь на запитання.
1.    Як хлопчик характеризує сам себе на початку оповідання?
2.    Яку людину вважають скупою? А жадібною?
3.    Як ви розумієте значення слів скупий, жадібний.
4.    Який вид мовлення – монолог чи діалог – становить основу тексту?
5.    Скільки осіб бере участь у розмові?
6.    Кому які слова належать?
7.    Як виділяються на письмі слова кожного учасника діалогу?
8.    Чи є тут слова автора? Де вони стоять? Які розділові знаки їх виокремлюють?

Як вести розмову.
Завдання 2.
Як із розмови можна дізнатися про прізвище дівчинки та його походження? Скільки реплік у діалозі? Кому яка репліка належить?
–    Звідкіля ти?
–    Із стеблова.
–    А чия ти?
–    Ковалева. В мене тато – коваль, і дідусь був коваль. І мій брат – коваленко.
–    А як звуть тебе?
–    Оленка.
–    Ну, бувай. Рости здорова ковалівно чорноброва!

Л.Компанієць.




Завдання 3.
Робота в парах. Розіграйте жартівливий діалог. Чому він немає продовження?

Настирливий.
–    Ти спиш, Семене, при вікні?
–    Ні.
–    То, може, плачеш в тишині?
–    Ні.
–    Одержав вісті ти сумні?
–    Ні.
–    А двійок не було в ці дні?
–    Ні.
–    То просто думаєш, дивак?
–    Так.
–    Про що ти думаєш, Семене?
–    Щоб відчепився ти від мене!
Г.Бойко.
Завдання 4.
Прочитайте неповний діалог. Визначте види речень за метою висловлювання. Якими за метою висловлювання мають бути пропущенні речення.
–    ...?
–    Я мешкаю по вулиці Лесі Українки.
–    ...?
–    Ні, це далеченько від школи.
–    ...?
–    Я ходжу пішки.
–    ...?
–    Це займає півгодини.
Завдання 5.
Ви зустрілись зі своїм другом (подругою) в автобусі. Поцікавтесь один в одного, чи вам по дорозі.
–    Привіт, Ігоре.
–    Привіт, Сашко.
–    Куди ти їдеш?
–    У центр, на Хрещатик. А ти?

Робота в парах.
Однокласник запрошує тебе до себе в гості. Дізнайся, де він мешкає, і як до нього їхати, о котрій годині зручніш прийти. Можна почати так:
–    Максиме, приходь до мене в суботу.
–    Спасибі, приїду. А де ти мешкаєш.
–    ...

Завдання 6.
Ти їдеш в автобусі. Наступна зупинка твоя. Перед тобою стоять люди. Що ти їм скажеш? Обери свій варіант, обґрунтуй свій вибір.
Пропустіть!
Тітко (дядьку), дайте дорогу!
Одійдіть од дверей!
Чи виходите на наступній зупинці?
Чого це ви стовпилися біля дверей?

Вчитель. 
А тепер ми поговоримо про основні правила ведення діалогу.
1.    Шанобливо, доброзичливо ставтеся до співрозмовника.
2.    Говори, ввічливо, до старших звертайся на Ви.
3.    У розмові торкайся теми, яка цікавить.
4.    Чітко став запитання, зрозуміло висловлюйся, будь небагатослівним.
5.    Учись уважно слухати співрозмовника. Чим уважніше ти слухатимеш, тим приємніше буде людям з тобою розмовляти.
6.    Не намагайся говорити голосніше від співрозмовника.
7.    Розмовляючи, дивись на співрозмовника.

ІІ. Підсумок.
1.    Що таке діалог, монолог?
2.    Які розділові знаки ставлять при діалозі?

ІІІ. Домашнє завдання.
Записати невеличкий діалог з бабусею, який відбувся, коли ви прийшли із школи. Поміркуй над тим, яке місце займає діалогічне мовлення у твоєму житті.