Тема: Мандрівка містами України.
Мета: Познайомити дітей з історією українських міст, з давніми легендами, переказами та розповідями про історію назв міст, виховати почуття патріотизму, гордості за свою історію, за минуле славної України.
Обладнання: Карта України.

Основний зміст уроку.
Міста як і люди мають свою історію
І. Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми подорожуватимемо містами України, і не просто подорожуватимемо, а й дізнаємося багато цікавого й нового про деякі міста, про славне минуле нашої України, про козацькі битви.
Ми послухаємо легенди і перекази про походження назв міст, про людей, з чиїми іменами пов’язані давні назви міст. Міста як і люди мають свою долю. Одні з них яскравою зіркою спалахують на небосхилі, інші так і лишаються невідомими. Міста прикрашують талановиті, відомі люди, відомі історичні пам’ятки старовини, знамениті музеї, картинні галереї, ботанічні сади та інше.
Запитання.
1.    Які міста ви знаєте?
2.    А в яких вам довелося побувати?
3.    Що цікавого ви можете розповісти про ці міста?
4.    Чи є там історичні пам’ятки, з якою подією вони пов’язані?

ІІ. Розповідь вчителя про міста України.
Батурин – українське місто, що було столицею Гетьманщини в 1669-1708 рр. Тут споруджувались гарні будинки, величні храми, був збудований гетьманський палац. Гетьман Мазепа розбудував місто, перетворивши його на могутню фортецю.
Кажуть, що й назва “Батурин” походить від польського слова “батора”, що означає “фортеця, укріплення”. А ще тут нібито перебував польський король Стефан Баторій.
Баторій – батора – Батурин.
Є й інша думка: колись давно тут жив казах Батура, що заснував перше поселення. Від нього й пішла назва міста – Батура – Батурин.
А для вас яке пояснення більш переконливе?
Місто Глухів має дивовижну долю. Здається міста як і люди мають свою особистість. Кажуть, що місто лежало в глухому місці, серед довколишніх глухих лісів. Було колись у глухому місці, а стало... столицею!
Було резиденцією останніх українських гетьманів: Скоропадського, Данила Апостола, Кирила Розумовського. Тут збудовано храми, військові канцелярії, музично-хорову школу.
У Глухові народилися славетні українські композитори Д. Бортнянський та А. Березовський.
Канів знають усі. Тут похований Тарас Шевченко. Воно виникло ще під 1144 рік. Чому так назвали? Хтозна... Тепер важко сказати. Кажуть, тут було пролито багато крові в боях з войовничими кочівниками і ніби слово Канів прийшло із тюркських мов, в яких воно означає “місце крові”. Ще дехто перекладає Канів як “ханський перевіз”. Може й так...
Чи знаєте, діти, що таке каня? Це хижий птах, схожий на шуліку, на яструба, бо х родини яструбових.
Так-от, переказ стверджує, що назва міста походить від назви птаха каня. Їх тут багато. І ви, мабуть, здогадались, чому хижі кані злітаються до “міста крові”.
Така гірка наша історія.
Харків. В козацьких списка XVII ст. часто траплялись цікав імена. От хоча б оце... Харко! Виявляється, це пестливе ім’я від Харитон. Легенда розповідає, що один козак Харко уподобав собі місце там, де зливаються річки Харків, Лопань та Уда. Від цього першого поселенця й назвали потім місто: Харко – Харків. А може за назвою річки? Може... Є така думка. А ще є така версія: ніби Харків – це видозмінена назва половецької стоянки “Шарукань”.
“Шаруа” – в тюркських мовах означає скотар, а “кан” – це привал, стоянка. Може, колись “Шарукань” і була стоянкою скотаря, а тепер Харків – велике промислове місто.
Місто Чигирин. Тут жив Богдан Хмельницький, тому він і зробив його своєю резиденцією.
Назву міста деякі дослідники виводять від слова того самого кореня, що й чагарник. Тобто тут була місцевість, вкрита чагарником.
Деякі вчені гадають, що назва міста походить від назви трави – якоїсь чудодійної, отруйної і водночас цілющої чигир-трави.
Чигир – Чигирин.
Існує також цікава легенда про богатиря з татарським прізвищем Чигир-батир, який прославив себе в цій місцевості.
Є ще й такий найправдивіший переказ. На перехресті доріг, що ведуть у місто Чигирин, стояла криниця. Дуже смачна й цілюща була в ній вода. А щоб подорожнім зручно біля напитися з криниці, повісили біля неї чигир. Так раніше називали дерев’яний черпак для води. Чому так називався цей черпак?
Чигир – тюркське слово, означає найпростіший пристрій (колесо) з черпаком для поливу городів, виноградників.

ІІІ. Домашнє завдання.
Розповісти історію міста Старокостянтинів та походження його назви.