Тема: Вступ. Значення мови в житті суспільства. Мова – явище суспільне. Природна (звукова) мова і штучна (мова символів).
Мета: Усвідомлення учнями суспільної ролі мови як найважливішого засобу спілкування між людьми; поглиблення діалектико-матеріалістичного світогляду ними; значення мови як суспільного явища; зміцнення любові до материнської мови; виховання інтересу до мови як навчальної дисципліни.
Обладнання: Висловлювання про мову класиками української мови, словники, магнітофонні записи, малюнки.  

Основний зміст уроку.
Епіграф.
Ну, що б здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує –
Знать, од Бога.
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!..

І. Вступна бесіда.
Вступна бесід готує до засвоєння поняття про мову як найважливіший засіб комунікації і мотивує її вчення.
Два-три учні розповідають про свої канікули. Учитель пропонує уявити неймовірну ситуацію – відсутність мови – і сказати чи можна розповісти про канікули або передати будь-які думки в такій ситуації. Учні колективно доходять до висновку, що без мови неможливе спілкування, обмін думками. Учитель звертає також увагу на мовлення учнів, підкреслює необхідність багато працювати над удосконаленням його.

ІІ. Визначення теми і мети уроку.
ІІІ. Пояснення вчителя.
Ознайомлення учнів з природою і сутністю мови, з багатством української мови, історією окремих слів.
Слово вчителя.
Віками народ витворював собі мову. Від звука, слова – до пісні. Триста тисяч пісень склала Україна українською мовою. Серед них – світові шедеври. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво визнане в усьому світі. Україна дала людству геніальних мислителів, поетів. Українська нація – сформована, цивілізована, працьовита, талановита.
Українська мова ніжна і милозвучна, сповнена чарівності і витонченості, сповнена пестливих виразів. “Все можна цією мовою вдіяти, – приголубити, нашепотіти чари, потрясти душу, примусити глибоко задуматися, затужити, а можна й обсипати ласкою радості, захопити нестримними веселощами, дати душі силу на нечувані подвиги. Всесильна, могутня мова Тараса Шевченка” – так писав М.Шумило.
Рідній мові присвячено чимало віршів. Дуже часто поети висловлюють в них своє вболівання за її долю. Люди спілкуються між собою, передають знання наступним поколінням, користуючись спеціальними мовними знаками – словами, реченнями. Наприклад, переходячи вулицю, ми на слова “Обережно! Машина!” реагуємо так само як і на знак – червоний колір світлофора. Але не тільки в таких ситуаціях слово, речення виступають знаками. Кожне слово є знаком, де б воно не вживалося. Зустрілося, наприклад, у тексті слово дружба, і ми вже знаємо, що йдеться про людські стосунки, про спільність інтересів, довір’я, відданість. Слово будинок є сигналом того, що йдеться про споруду, яка призначена для житла. Почувши речення “Надворі мороз”, ми згадуємо про теплий одяг, отже, прореагуємо на мовний знак. Але цей знак зрозумілий лише для тих, хто володіє українською мовою, бо в інших мовах той самий зміст передається іншими засобами, іншими знаками. Це свідчить про те, що мовні знаки є умовними.
Ми не можемо сказати, чому дерево названо деревом, або певні стосунки між людьми – дружбою. Між звучанням слова і тим що воно позначає, немає безпосереднього прямого зв’язку. З цього погляду мовний знак є довільним. Але так4а довільність, умовність мовних знаків зовсім не означає, що люди для спілкування вибирають будь-які знаки і по-своєму змінюють їх. Щоб мова виконувала роль головного засобу спілкування, щоб нею передавалися набуті людьми знання, її знаки повинні бути постійними, усталеними, всім зрозумілими. Українською мовою можна висловити і найскладніші наукові поняття.
Рідною мовою творили генії української літератури – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. В перекладі українською мовою знайшли нове втілення шедеври літератури зарубіжної – твори Пушкіна, Адама Міцкевича, Шекспіра, Бальзака.
Українська мова милозвучна і співуча. Недарма її називають солов’їнною.


IV. Практична робота з класом.
Списати з дошки висловлювання про мову. Дати відповідь на запитання.
1.    Що таке мова?
2.    Яка роль мови у суспільстві?

1. Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
(О.Гончар)
2. Мова – коштовний (дар) скарб народу.
(І.Франко)
3. Слово, як і злак хлібний, виростає з тієї землі, на якій живеш і в яку ляжеш.
(І.Федорів)
4. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені.
(В.Сухомлинський)
5. А мова й історія – це ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо водночас.
(О.Гончар)
6. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, розвиваймо її.
(М.Рильський)
7. Мова – одне з чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови, прочитати історію слів, а звідси – предметів та явищ, може тільки той, хто знає мову.
(З журналу)

V. Прислів’я, приказки та загадки про мову, думку.
Людська думка найбистріша і найсміливіша.
Для людської думки немає віддалі.
Не довго думав, а добре сказав.
Що на думці, те й на язиці.
Вміє зуби заговорити.
Не пиво – диво, а слово.
Будь господарем своєму слову.
Знай більше, а менше говори.
Треба знати, що де сказати.
Холодним словом серце не запалиш.

Мовні загадки.
1.     Що за знак – стрункий, мов спис.
Він над крапкою завис,
Спонука до поклику
Хто ж бо він?                    
(Знак оклику)
2.     Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зветься?                    
(Кома)
3.     У нім три літери, та ба –
Іде на ньому молотьба.
А прочитай з кінця – і вмить
Почне тобі мишей ловить.
(Тік, кіт)
4.     Вони для речення багато важать,
Турботливо обіймуть, як дружки,
І вставлені слова й цитату вкажуть,
Давайте назвемо їх. Це ...
(Дужки)
VІ. Творча робота.
Виписати слова, які є означеннями до слова “мова”. Як вони характеризують нашу мову? Пояснити, чому для кожної людини рідна мова є найдорожчою й найкрасивішою. Яке значення має мова в житті народу?
Я знаю: мова мамина – свята (М.Адаменко). Рідна мово материнська! Ти – душа мого народу! Відчуваю і усвідомлюю, яка це красива і м’яка мова! Одна вона у нас така – уся співуча і дзвінка. Буду я навчатись мови золотої.

Картка 1.
З поданих пар слів утворити словосполучення. В кожному із них визначити головне і залежне слово.
Рідний, слово; мова, материнський; урок, література; Україна, любити; навчатись, охоче; наполегливо, працювати.
Диктант з коментуванням.
Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови. Мова є одним з найцінніших скарбів кожного народу. Мова – дзеркало його душі. Батьківщина свого сина кличе найпростішим, неповторним вічним словом. Співучості джерельної води не може заздрити моя ласкава мова.

Картка 2.
Вставити замість крапок пропущені букви.
Українс..ка мова за своїми в..ражальними якостями, лексичними арсеналами, особливо муз..кальністю належить до найро..виненіший мов світу. Наша мова – як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до ві..чизни, і ярий гнів до ворогів, і вол..любні думи народні, і ніжні запахи рідної землі. Слово наше пр..багате і пахуче, ніби м’ята. Як в..селонька бл..скуча, пер..ливна, м..готюча, по моїй країні милій мова дивная дзв..нить.



VІІ. Підсумок.
1.    Для чого людям потрібна мова?
2.    Як людина все своє життя вчиться мови?
3.    Чи багата українська мова?

VІІІ. Домашнє завдання.
Виписати прислів’я, загадки, висловлювання про мову в зошит.