Одним із найдієвіших інструментів підтримки держа¬вою інновац. д-сті є її регламентація та створен¬ня сприятливого інституційно-правового середовища для суб'єктів інновац. процесу.
У Законі України «Про інноваційну д-сть» вказу¬ється, що державне регулювання інновац. д-сті здійснюється шляхом:
—    визначення і підтримки пріоритетних напрямів інновац. д-сті державного, галузевого, регіональ¬ного і місцевого рівнів;
—    формування і реалізації державних, галузевих, регіо¬нальних і місцевих інноваційних програм;
—    створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інновац. д-сті;
—    захисту прав та інтересів суб'єктів інновац. д-сті;
—    фінансової підтримки виконання інноваційних про¬ектів;
—    стимулювання комерційних банків та інших фінан¬сово-кредитних установ, що кредитують виконання інно¬ваційних проектів;
—    встановлення пільгового оподаткування суб'єктів інновац. д-сті;
—    підтримки функціонування і розвитку сучасної інновац. інфраструктури.
Регулювання інновац. д-сті, відповідно до Закону України «Про інноваційну д-сть», може здій¬снюватися на різних рівнях управління державою різними державними структурами — від Верховної Ради до органів виконавчої влади на місцях. їх участь у регулюванні іннова¬ційних процесів обумовлена тими функціями, які вони вико¬нують у загальній системі управління економікою країни.
Верховна Рада України. Визначає єдину державну полі¬тику в сфері інновац. д-сті, створюючи законодав¬чу базу для сфери інновац. д-сті, затверджуючи пріоритетні напрями інновац. д-сті та визначаю¬чи обсяг асигнувань для фінансової підтримки інновац. д-сті в межах Державного бюджету України.
Верховна Рада АРКрим, облас¬ні, районні ради. Відповідно до їх компетенції затверджу¬ють регіональні інноваційні програми, що кредитуються з відповідних бюджетів; визначають кошти відповідних бюджетів для фінансової підтримки регіональних іннова¬ційних програм; доручають органам державного управлін¬ня їх фінансування через державні інноваційні фінансово-кредитні установи у межах коштів, виділених у цих бю¬джетах, і контролюють їх фінансування.  
Представницькі органи місцевого самоврядування. Затверджують  місцеві інноваційні програми; у межахкоштів бюджету розвитку визначають кошти місцевих бюджетів для фінансової підтримки місцевих інновацій¬них програм; створюють комунальні інноваційні фінансо¬во-кредитні установи для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм за кошти місцевих бюджетів; дору¬чають своїм виконавчим органам фінансування місцевих інноваційних програм за кошти місцевого бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи або че¬рез комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи; контролюють фінансування місцевих інноваційних прог¬рам і д-сть комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ.
Кабінет Міністрів України. Його функції у сфері інновац. д-сті полягають у:
—    забезпеченні реалізації державної політики у сфері інновац. д-сті;
—    підготовці та поданні Верховній Раді України пропо¬зицій щодо пріоритетних напрямів інновац. д-сті як окремої загальнодержавної програми або в межах програ¬ми д-сті Кабміну, загальнодержав¬них програм економічного, науково-технічного, соціально¬го, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;
—    здійсненні заходів щодо реалізації пріоритетних на¬ прямів інновац. д-сті;
—    сприянні створенню ефективної інфраструктури у сфері інновац. д-сті;
—    створенні спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ для фінансової підтримки інноваційних програм і проектів, затвердженні їх статутів чи положень про них, підпорядкуванні цих установ спеці¬ально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інновац. д-сті;
—    підготовці та поданні до Верховної Ради України як складової частини проекту Закону «Про Державний бю¬джет України» на відповідний рік пропозиції щодо обсягів бюджетних коштів для фінансової підтримки інновацій¬них проектів через спеціалізовані державні інноваційні фінансово-кредитні установи;
—    затвердженні положень про порядок державної реєс¬трації інноваційних проектів і веденні Державного реєстру інноваційних проектів;
—    інформуванні Верховної Ради України про виконан¬ня інноваційних проектів, які кредитувалися за кошти Державного бюджету України, і про повернення до бюдже¬ту наданих раніше
Спеціально уповноважений центральний орган вико¬навчої влади у сфері інновац. д-сті. На нього покладено такі повноваження:
—    здійснення заходів єдиної науково-технічної та інновац. політики;
--- підготовка і подання до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо пріоритетних напрямів інновац. д-сті, державних інноваційних програм і щодо необ¬хідних обсягів бюджетних коштів для їх кредитування;
—    координування робіт у сфері інновац. д-сті інших центральних органів виконавчої влади;
—    формування окремого підрозділу для кваліфікування інноваційних проектів з метою їх державної реєстрації;
—    реєстрація інноваційних проектів і ведення Держав¬ного реєстру інноваційних проектів;
—    підготовка і подання до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо створення спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ для фінансо¬вої підтримки інноваційних програм і проектів, розроб¬лення статутів чи положень про ці установи;
—    затвердження порядку формування і використання коштів підпорядкованих йому спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ і контролю¬вання їх д-сті;
—    делегування державним інноваційним фінансовокредитним установам здійснення конкурсного відбору пріо¬ритетних інноваційних проектів і фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених Законом «Про Державний бюджет України» на відповідний рік;
—    орг-ція підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері інновац. д-сті.
Центральні органи виконавчої влади. Здійснюють підготовку пропозицій щодо реалізації інновац. полі¬тики у відповідній галузі ек-ки, створюють організа¬ційно-економічні механізми підтримки її реалізації; до¬ручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам проведення конкурсного відбору пріоритетних інноваційних проектів із пріоритетних галузевих напря¬мів інновац. д-сті і здійснення фінансової під¬тримки цих проектів у межах коштів, передбачених Зако¬ном «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
В Україні, однак, використовуються лише деякі види цих пільг.
1. 50% податку на прибуток і 50% податку на додану вартість залишається у розпорядженні під-ва за умов, що виконання інновац. проекту почнеться не пізніше, ніж через півтора року від дати його державної реєстрації. Ці кошти мають бути зараховані на спеціаль¬ний рахунок і використовуватись винятково на фінансу¬вання інновац. д-сті. Якщо ці кошти не викорис¬тані протягом терміну пільгового оподаткування і р окупісля цього, вони підлягають зарахуванню до Державного бюджету України. Однак пільгове оподаткування реалізу¬ється за умови, що суб'єкт інновац. д-сті про по¬чаток реалізації інновац. проекту у місячний термін повідомляє відповідний орган Державної податкової адмі¬ністрації і з усіх господарських операцій, пов'язаних з вико¬нанням інновац. проекту, веде окремий бухгалтер¬ський облік.
2.    Інноваційним під-вам дозволяється приско¬рена амортизація основних фондів і встановлюється що¬річна двадцятивідсоткова норма прискореної амортизації основних фондів групи III. При цьому амортизація основ¬них фондів групи III проводиться до досягнення балансо¬вою вартістю групи нульового значення.
3.    Інноваційні під-ва сплачують земельний по¬даток за ставкою в розмірі 50% від діючої ставки оподат¬кування.
4.    Необхідні для виконання пріоритетного інновац. проекту, який передбачає випуск інновац. про¬дукту і щодо якого прийнято постанову Кабінету Міністрів України про його особливу важливість, сировина, устатку¬вання, обладнання, комплектуючі та інші товари (крім під¬акцизних товарів), яких не виробляють в Україні або ви¬робляють, але вони не відповідають вимогам проекту, приввезенні в Україну протягом терміну чинності свідоцтва про державну реєстрацію інновац. проекту звільня¬ються від сплати ввізного мита та податку на додану вар¬тість. При цьому номенклатура та обсяги ввезення сирови¬ни, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів мають бути визначені в інноваційному проекті перед його державною реєстрацією.
Вітчизняна практика підтримки інновац. д-сті є недостатньо ефективною. Перевага надається мето¬дам прямого адміністрування, дієвість яких залежить від суб'єктивної оцінки інновац. проекту особами, що здійснюють його експертизу. Однак стимулом до інновац. д-сті має бути більший дохід інноватора, що забезпечується непрямими методами регулювання, ефек¬тивність яких підтверджується досвідом економічно роз¬винутих країн. Отже, вдосконалення державної інновац. політики повинно відбуватися у напрямі збагачення їх інструментарію.