Тема: Предмет лексикології. Слово як одиниця мови.
Мета: Дати поняття терміну “лексикологія” та яке місце належить слову серед інших основних одиниць мови; поглибити знання про лексичне значення слова; виробити вміння користуватись тлумачним словником; виховувати почуття патріотизму. 
Епіграф.
Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської вод, від зорі і місяця народжена.
К.Мотрич.
Основний зміст уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Бесіда з класом. Слово вчителя.
Українська мова, як і будь-яка інша складається із слів. Усі слова, які вживаються в мові, становлять її словниковий склад, або лексику. Словниковий склад мови вивчає спеціальний розділ науки про мову – лексикологія.
Слово – одна з основних одиниць мови, всі інші мовні одиниці тією чи іншою мірою пов’язані з ним. Такі мовні одиниці, як морфеми, існують і розрізняються тільки в слові, а словосполучення і речення, за допомогою яких оформляються людські думки, складаються зі слів.
Всі слова мають значення, хоч їхні значення й неоднакові. З цього погляду слова української мови об’єднуються в три групи: повнозначні, службові і вигуки.
Уже в глибоку давнину людей хвилювало питання, чи пов’язана назва предмета з його властивостями. Філософи стародавньої Греції, сперечаючись, навіть розділились на два табори. Одні казали: так, слово має не випадкову назву, воно відбиває властивості предмета. Це характерно навіть для звуків, з яких складається слово. Якщо в слові є звук “р”, казали вони, то це слово обов’язково називає щось тверде, грубе, жорстке, а якщо “л” – то м’яке, плавне, ніжне.
Інші вчені стародавньої Греції були переконані, що слова – це випадкові назви, закріплені за предметами і ніякого стосунку до властивостей предмета не мають.
То де ж істина?
Помилялися вчені як першої, так і другої групи. У слові слід розрізняти зовнішню (звукову) оболонку і зміст. Звукова оболонка властивостей предмета не передає. Це дійсно випадковий знак, прийнятий у певному колективі. Проте слово вважається значущою одиницею мови, тобто такою, яка крім звучання має ще й значення. У слові можуть бути значення двох типів – граматичні і лексичні, які розглядаються відповідними розділами мовознавства. Лексичне (внутрішнє) значення слова – те, що це слово означає.

Вправа 1. Підкреслити багатозначні слова, дібрати до іменників епітети.
Сонце, місяць, земля, вода, дерево, квітка, сила, добрий, сіяти. Косити, писати, очерет, річка, коса, життя, дзвін, явір, калина.
Вправа 2. Чим відрізняються омоніми від паронімів. Які з поданих слів можуть бути омонімами, а які – паронімами.
Коса, ключ, адрес, вичерпний, клуб, вичерпаний, ефект, лава, афект, адреса, чари, кадри, талан, уява, талант, уявлення, пригода, нагода.
Вправа 3. Які з поданих слів стилістично нейтральні, а які – стилістично забарвлені.
Ранок, ліс, сум, літо, вода, жаль, втіха, злодюга, земля, повітря, нудьгувати, будинок, долівка, катюга, сніг, дощ, повінь.
Вправа 4. Записати окремо архаїзми, історизми, жаргонізми, професіоналізми, неологізми. Що в них спільного і що відмінного.
(Пасивна лексика і сфера вживання).
Наукотворення, кар, мушкет, фунт, сфільмувати, кльово, кукурузник, сентименти, посів, саджанець, кріпак, піїт, уповати, тусовка, чумарка.

Творча робота
Дібрати до кожного слова епітети.
Білка, собака, батько, міст, молочай, яловичина, гречка, кішка, почувати, чахнути, сизий (східнослов’янська лексика).
Багаття, напувати, малеча, дружина, бандура, вареники, корж, чарівний, батьківщина (власне українська лексика).
Гастрит, акцент, режим, рулетка, тираж, парламент, командир, штаб, партер, блок, яхта, камбала (запозичення).

Картка 1.
Поясніть, яка відмінність у значеннях слів, поданих парами.
Нагорі – на горі; нажива – пожива; на протязі – протягом; напруженість – напруження; населеність – населення; навчальний – учбовий; чудний – чудовий.

Картка 2.
З-поміж поданих сполучень звуків вказати лише ті, які є словами. Чи існують слова без звукової оболонки? (Усно).
Шаду, ушад, душа, налат, ланта, талан.

Вправа 3.
Пояснити значення виділених слів. До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати значення слова?
Талан України з історії всотую. (В.Швець).
Для довідок:     Талан – доля, щастя.
Сотати – тягнути, висмикувати.


Пояснювальний диктант.
З’ясувати лексичне значення та граматичне значення виділених слів.
Гуде планета в буднях, як вокзал, встають проблеми тихі і великі.
Гули мости, двигтіли автостради, машини мчали наче навмання.
На човні рибалка бовваніє, мов на коні застиглий богатир.

Завдання 1.
Прочитати словосполучення. Вказати, у якому випадку багатозначні слова вживаються у властивому їм значенні, а в якому – в переносному.
Гострий ніж, гострий язик; підступний ворог, підступний біль; крутий підйом, крутий характер; м’яка перина, м’яка вдача; золоті руки, золоті сережки.
Завдання 2.
До кожного слова дібрати слова, з якими воно вживається в прямому значенні, та слово з яким вживається в значенні переносному.
Чистий, легкий, мучити, ятрити, голод, пульс.
Завдання 3.
За поданими лексичними значеннями назвати й записати слова. З’ясувати граматичне значення кожного зі слів.
1. Молодий вік між дитинством і зрілістю. 2. Який складається з тісно з’єднаних частин, без щілин. 3. Перша вистава п’єси в театрі циркової, естрадної, концертної програм. 4. Керувати, вести за собою. 5. Накинувши на плечі, не всовуючи рук в рукава.
Для довідок: 1.Юність. 2.Щільний. 3.Прем’єра. 4.Очолювати. 5.Наопашки.
III. Підсумок.
Над якою темою ми працювали?
IV. Домашнє завдання.
Випишіть загадки з антонімами.