План-конспект уроку на тему Пошук інформації в Internet. Пошукові системиТема: Пошук інформації в Internet. Пошукові системи. Мета: сформувати в учнів поняття про пошук інформації в Internet, пошукові системи, навчити користуватись ними для відшукання потрібної інформації. Обладнання: комп’ютери. Тип: пояснення нового матеріалу. Л-ра: 1. Леонтьев „Новейшая энциклопедия ПК”. 2. Леонтьев „Новейшая энциклопедия Internet”. 3. Симонович „Общая информатика”. 4. Зарецька „Інформатика”. План. 1. Організація класу. 2. Пояснення нового матеріалу: — загальні відомості про пошук інформації в Internet; — каталоги (Yahoo); — пошукові системи (Altavista, Google, Яndex, Rambler). 3. Закріплення вивченого. 4. Підсумки. 5. Домашнє завдання. Хід уроку. II. Пропоную учням записати тему та план уроку: А. Загальні відомості. Як відомо, Інтернет називають Глобальною Інформаційною Системою. Однак все частіше зі сторінок комп'ютерної преси чується куди менш почесне визначення – Глобальний Інформаційний Смітник. І в чомусь скептики праві. Адже зібрати інформацію, нагромадити її - це навіть не пів справи. Скоріше – десята частина. А головне завдання – структурувати її, забезпечити швидкі можливості пошуку і доступу до будь-яких потрібних відомостей. Цей принцип лежить в основі будь-якої бази даних, будь-якого зібрання інформації. Але тільки не в основі Інтернет. ...Багато років тому один великий сліпець (ні, не Гомер, а Хорхе Луїс Борхес) в одній зі своїх розповідей описав немислимий кошмар: безмежну Вавілонську бібліотеку, що зберігає в собі всі книги, що коли-небудь були і будуть написані на всіх мовах світу. Усі можливі сполучення букв всіх алфавітів. Серед нескінченної безлічі томів можна знайти усе, що завгодно. Історію вашого життя, точну хроніку кінця Світу і навіть справжнє ім'я Бога. Але в тому й справа, що знайти не можна нічого - і каталог бібліотеки, звичайно, існує, але він загублений у нескінченній книжковій масі... Борхес і не підозрював, що його розповідь настільки точно вгадає долю тоді ще не існуючої мережі Інтернет... Воля Мережі, доступність і простота розміщення інформації і повна незалежність серверів один від одного допомогла Інтернет стати явищем всесвітнього масштабу. Але вона ж і перетворила Мережу в хаос... Звичайно, існує якась структура - сервери, сторінки... Але на тому самому сервері ви можете знайти збори порнографічних картинок, методику обчислення опору сталі марки Зю-159 і канонічний життєпис якого-небудь Теми Лебедєва... І ще мільйон інших речей, про які часто не обізнаний навіть хазяїн цього сервера. Існують і цілі "електронні міста" (наприклад, гігантський сервер безкоштовних "домашніх сторінок" Geocіtіes), "населені" сотнями тисяч електронних жителів... Тож як бути? Як відшукати серед мільйонів сторінок ту саму, єдину і неповторну, на якій саме і знаходиться потрібна вам інформація? От і починається наш перший дійсний - самий коштовний - урок роботи з Інтернет. Особисто я переконаний, що, опанувавши прийоми пошуку інформації в Мережі, ви можете з легкістю сказати "прощавай" усім громіздким, паперовим виданням. Тому що все інше ви зможете розкопати вже самостійно - кращого підручника Мережі, ніж сам Інтернет, придумати неможливо. „Жовті сторінки” Одного разу один мій знайомий запитав мене: „А чи є хоча б якийсь каталог у всього цього безладу?” У відповідь я почав було розповідати про „живий” характер Мережі, про її постійну непередбачуваність і переміни, про те, що на створення подібного каталогу пішли б століття. А потім подумав: але, все ж таки, він правий. Каталог повинен бути, – хай не занадто детальний, хай в чомусь застарілий... Але ж користується мій батько телефонним довідником десятирічної давності, стверджуючи при цьому, що працювати з ним зручніше, ніж з товстезними сучасними томами... Згоден, традиційні, паперові довідники ресурсів Інтернет, які продаються в будь-якому книжному магазині – не краще знаряддя пошуку. Однак багато в чому вони навіть виграють у інших засобів пошуку в Мережі: довідник не розмінюється на деталі, на його сторінках ви завжди зможете знайти ссилки на найбільш відомі і солідні сайти по всіх популярних темах. Ви завжди можете намітити собі маршрут для майбутньої подорожі, не витрачаючи дорогоцінного часу. Нарешті, на сторінках довідника ви завжди можете знайти міні-рецензію, коротку анотацію будь-якого ресурсу. А ще довідник можна просто читати, як звичайний дороговказ... І нарешті, це далеко не самий гірший спосіб вбити час! Зрозуміло, набираючись досвіду, ви все рідше і рідше станете відкривати товстий том, колишню вашу настільну книгу. Традиційно найбільш авторитетним довідником по Інтернет вважаються „Жовті сторінки” Харлі Хана. Цей повніючий з кожним роком том витримав в Росії вже добрий десяток видань і доступний в будь-якому реальному (чи віртуальному) книжному магазині. В сімейство „Жовтих сторінок” входить і ряд довідників поменше – наприклад, дороговказ по російській частині мережі, довідники по окремих напрямах і темах. І, звісно ж, існують ще й WWW-версії „Жовтих сторінок”, доступні безпосередньо в Інтернет. Користуватися такими „онлайновими довідниками” зручніше всього, платити за них не потрібно. До того ж їх зміст звичайно регулярно поновлюється. Книгу ж або компакт вам вже через рік доведеться відправити в смітник... На сайті є можливість додавання нових ресурсів, найбільш цікаві із яких згодом будуть опубліковані в паперовій версії „Жовтих сторінок”. Працює підписка на оновлення сайту – щоденно ссилки на нові внесені в каталог ресурси по вибраних вами категоріях відправляються на вашу поштову скриньку. Б. Каталоги. Помітили, як швидко ми перейшли із реального світу в віртуальний? Нічого дивного – все таки шукати інформацію про ресурси Мережі краще всього в самій Мережі, де існує безліч пошукових серверів. В тому числі – і вже добре знайомі нам каталоги. ... Це тільки в нашому, „реальному” світі довідники типу „Жовті сторінки” здатні налякати кого завгодно своїми комплекціями. А якщо подумати, то інформації в них не так вже й багато. Порахуйте самі – тисячі півтори сторінок, по 10-15 ссилок на кожній. Всього – трохи більше десятка тисяч повноцінних ресурсів. В віртуальних же каталогах кількість записів може доходити до сотень тисяч, при цьому інформація в них хоча й слабо, але поновлюється. Всі каталоги Інтернет побудовані по принципу „від загального – до часткового” и володіють зручною дерево видною структурою. Зайшовши на титульну сторінку будь-якого каталогу, ви одразу ж наштовхнетесь на перерахунок основних категорій – „Комп’ютери”, „Інтернет”, „Культура”, „Наука” і так далі. Клацніть по будь-якій ссилці, наприклад, „Комп’ютери” – і ви перейдете на іншу сторінку, яка, в свою чергу, запропонує вам список підрозділів. Ось так, крок за кроком, поступово звужуючи тему, ви і зможете добратися до сторінки з перерахунком ссилок на сайти, які вас цікавлять. Існує, однак, і більш простий спосіб пошуку інформації в каталозі – по ключових словах або навіть фразах. Зайшовши на титульну сторінку каталогу, зверніть увагу на пусту стрічку, споряджену кнопкою з надписом типу „Find” (Найти), „Go” (Перейти) і так далі. В цій стрічці ви можете набрати свій запит, який складається із слів або словосполучень, які, на вашу думку, повинні міститися на шуканій сторінці. Припустимо, збираєтесь ви на тиждень поїхати відпочити на Канарські острови і бажаєте знати, чи не застане вас зненацька сніжний буран. І ось тепер потрібно знайти сайт, який розповість вам про погодні умови на потрібний період, за допомогою каталогу. Варіант перший – подорожуємо по ”дереву”, доки не наткнемось на кілька конкретних сайти з прогнозом погоди. Варіант другий – набираємо в пошуковій стрічі на першій сторінці слова „прогноз погоди Канари” або „погода Канарські острови” або просто „погода”. До речі – запит в пошуковій стрічці зовсім не обов’язково брати в лапки, та й великі букви від маленьких він, на жаль, не відрізнить. Натисніть кнопку Search, Find, Go або подібну і чекайте, поки каталог у відповідь видасть вам сторінку з безліччю ссилок, деякі з них напевне приведуть вас саме туди, куди ви хочете. Окрім загальних каталогів сторінок, існують ще й каталоги спеціалізовані, на ту чи іншу тематику. Перерахувати їх неможливо, та й не потрібно, всі вони в обов’язковому порядку згадуються в „великих” каталогах. Каталог YAHOO. http://www.yahoo.com Без сумніву саме цей сайт є кращим світовим каталогом ресурсів мережі, а заодно – і найбільш популярним. В будь-якому випадку, саме з Yahoo прийнято порівнювати всі інші каталоги, хоч порівняння незмінно виявляється не на користь новеньких. Довідка: як свідчить статистика, до 70% пошукових запитів в світі (точніше, в його західній частині) відправляється саме на Yahoo. Насправді Yahoo давно вже перетворився із звичайного каталогу в грандіозний портал, що включає в себе власну систему електронної пошти, агентство новин, всесвітньо відомий аукціон, пошукову систему та масу інших цікавих ресурсів... Власне, щоб описати всі можливості Yahoo, знадобилась би ціла книга – яка, до речі, вже давно написана і пропонується тут же, на сайті. Однак нас поки що цікавить тільки одна частина Yahoo – каталог ресурсів Інтернет. Працювати з базою даних Yahoo, включаючи кілька мільйонів сторінок, можна в трьох основних режимах. Два з них вже нам знайомі: за допомогою запита через стрічку пошуку і за допомогою подорожування по „дереву” категорій. А ось третій режим дійсно унікальний – дозволити собі такий „піжонський” вибрик міг лише каталожний гігант типу Yahoo. Справа в тому, що деякі тематичні розділи бази даних можуть функціонувати в якості зовсім автономних каталогів з власним інтерфейсом і інфраструктурою! І таких самостійних каталогів в Yahoo не менше півтора сотні. Щоб не заплутатись в цій складній системі категорій і окремих каталогів, користувачу пропонується настроїти Yahoo за власним смаком, додавши в „персональний” каталог категорії які його цікавлять. В. Пошукові системи. Пропоную учням записати кілька (найпоширеніших) пошукових систем: Всі інструменти пошуку, описані в попередніх питаннях, самі по собі непогані. Більш того – дуже зручні! Але не варто занадто розраховувати на їх талант і вміння. Адже всі „готові” вибірки ссилок, незалежно від їх розміру і структури, придатні лише в якості інструментів для грубого пошуку. Тобто – окреслити границі району Мережі, що нас цікавить, можна, а от нанести точковий удар, знайти на „карті” Павутини не місто, не село, а крихітний горбик... Нажаль! Подумайте – адже частіше всього ми з вами шукаємо в Мережі не абстрактний сайт, а конкретну інформацію, частину тексту, що містить потрібні нам дані. Наприклад, потрібно вам взнати розклад електричок до Мадриду або рецензію на черговий бестселер якого-небудь Віталія Леонтьєва. І на якому сайті накажете це шукати, якщо відомо, що ні у мадридської електрички, ні у громадянина Леонтьєва власного сайта немає? Отже, каталог нам не помічник... Але вихід є – скористатися пошуковими системами, які не чекають, доки користувач внесе сайт в їх каталог, а самі періодично нишпорять по всьому просторі Мережі. Інколи ці системи називають „пошуковими роботами” або навіть „павуками”. Що ж, закономірно: якщо існує Всесвітня Інформаційна Павутина (WWW), то чому б в ній не завестись павукам? Нишпорячи по хитрих переплетіннях Мережі, „павуки” щоденно і навіть кожної години заповзають практично на всі доступні сторінки і заносять їх в спеціальний індекс, величезну базу даних, по яких потім і ведеться пошук. Ця база даних поновлюється значно частіше, ніж в каталогах – приблизно раз в місяць проводиться її переіндексація. Звісно, навіть при такій частоті поновлення в базах пошуковців з часом утворюються залежні „мертвих” ссилок, зате в порівнянні з каталогами їх кількість в кілька разів менша. А вже про об’єм інформації і зовсім не доводиться говорити – якщо більшість пошуковців знайомі лише з невеликою частиною складового Мережі, то пошуковим роботам доступний кожен її куточок, кожна сторінка. Крім того, працюючи з каталогами, ми частіше всього повинні керуватися тільки короткими описами, складеними для нас авторами сайтів. Самі розумієте, що більша частина цих самохвалок не досить відповідає реальному наповненню сайта. Звідси, клацнувши по ссилці, що супроводжується описом типу „Найбільший в світі сайт співачки Земфіри!!! Секретні фото!!! Повна колекція альбомів і безкоштовні білети на концерти!!!”, ви можете потрапити на грубо виготовлену „домашню сторінку”, де всіх цих красот, що називається, і не ночувало. Пошуковий робот, на відміну від людини, холоднокровний до рекламних заманливих оголошень. Його завдання просте: „сфотографувати” те, що знаходиться на сторінці на сайті і занести це в загальний індекс. Однак пошукові роботи рідко покладаються тільки на внутрішній „індекс” сторінки. Тому більшість серйозних пошукових систем не обмежуються поглядом в індекс, а добросовісно сканують всю сторінку – на всякий випадок. Що відбувається потім? Користувач, зайшовши на сторінку „пошуковця”, вводить слово, за яким повинен буде здійснюватись пошук. А потім отримує довгоочікуваний результат – гору корисних і непотрібних ссилок. Нажаль, здійснювати пошук за окремими словами – робота невдячна. Бо в цьому випадку замість очікуваної чіткої і короткої вибірки сайтів на вас може звалитись таке... Відправте, наприклад, тій же „альтавісті”, запит на пошук по дуже важливому для вас слову каталог. А тепер спробуйте розібратися зі всіма ссилками, які ви отримали. Не вийде – не розчаровуйтесь, раптом правнуки розберуться... Інший, простіший випадок. Припустимо, вам потрібно знайти в Мережі інформацію про „Новейшую энциклопедию Интернет”. Яким буде ваш запит? Правильно - „Новейшая энциклопедия Интернет”! Правильно, та не зовсім. Звісно, набравши в пошуковій сторінці „Яндекса” або „Ремблера” це словосполучення, ви можете відшукати потрібну інформацію... Але зробити це буде не просто. Адже в цьому випадку система просто завалить вас горою ссилок на сторінки, на яких зустрічаються слова „новейшая”, „энциклопедия” і „Интернет”. При цьому одне слово може бути на початку сторінки, друге – всередині, а третє – взагалі кінці! Таких сторінок в Мережі знайдеться немало... Особливо важко подружитися з пошуковцем тим, кому потрібно здійснити пошук по дуже специфічній темі, оперуючи при цьому самими простими словами. Саме для вирішення цієї проблеми на більшості серверів введений так званий „сложный поиск”. Часто для його реалізації застосовуються „розширені” форми запиту – на них можна вийти, вибравши меню „сложный поиск” або „расширенный поиск” на будь-якому пошуковому сервері. Ми пам’ятаємо, що, індексуючи сторінку, пошуковець працює одразу з кількома елементами її змісту: • Заголовок сторінки • Список „ключових слів”, складений її автором • Короткий опис сторінки • Власне зміст сторінки Виходить, що якщо задані вами ключові слова будуть знайдені в заголовку, описі, і в самому тексті сторінки, то степінь її популярності буде досить високою. І велика ймовірність, що у вигляді ссилки на цю сторінку ви здобули безцінний інформаційний скарб! А якщо ключові слова будуть знайдені лише в описі, то „робот” напевне занесе її в список підозрілих. Але навіть якщо хазяїн „павука” і полегшив йому завдання, виключивши із списку елементів сторінки, які обшукуються її опис, він завжди знайде, на що звернути увагу при визначені степені популярності сторінки. На жаль, пошукові роботи не дуже інтелектуальні – до того ж на їх машинну логіку інколи накладається недалекість самих користувачів. Було б дивно, якби пошукові можливості не були використані творцями програм для подорожування по Мережі – браузерів. Натиснувши на кнопку „Пошук” на панелі Internet Explorer ви зможете звернутись одразу до кількох найбільших пошукових серверів, в тому числі і російськомовних. Пошукова система ALTAVISTA http://www.altavista.com Один із найбільших пошукових порталів, признаний лідер на пошуковому ринку, чемпіон по кількості пропонованих сервісів та ін. Підтримується можливість важкого пошуку, із вказанням операторів І (AND) та НЕ (NOT), пошук за фразами, метасимвол „*”, який замінює від нуля до п’яти будь-яких букв. Можливий обмежений пошук в тексті ссилок, ссилках, назвах картинок, видимому тексті, заголовках і URL. Можливий пошук в групах новин. Можна вести пошук серед документів на заданій мові, але при цьому ви не побачите багатьох сторінок з неправильно визначеною мовою, а серед російських таких буває більше половини. Якщо ж ви задаєте пошук на будь-якій мові, формулюючи завдання по точніше, щоб набір символів не співпав з якими-небудь словами в іншій мові. Пошук в різних видах кодування дає різні результати. Можливий автоматичний переклад знайдених документів з англійської на французьку, німецьку, італійську, іспанську або португальську мову, а також переклад з цих мов на англійську. Пошукова система GOOGLE http://www.google.com Ця пошукова машина, основана на принципово новому алгоритмі пошуку, відрізняється гранично аскетичним інтерфейсом.... і прекрасними результатами пошуку, який відрізняється високою ступінню релевантності. На відміну від інших пошукових систем, в „першій десятці” результатів, виданих Google, ви не зустрінете ніякого інформаційного сміття і випадкових сайтів: місце сайта в списку напряму зв’язано з кількістю ссилок на нього з інших серверів аналогічної тематики. Цікавою особливістю Google є наявність другої кнопки поряд з стрічкою пошуку. Якщо перша кнопка запускає традиційний механізм. То друга кнопка одразу ж перекине користувача на сайт, який, на думку Google, максимально відповідає його запитам. Не так давно Google створив власний каталог, в якому вже присутня велика кількість російських ресурсів з описами на все тому ж „великому і могутньому”, освоїв пошук по групах новин... А найголовніше, в будь-якому випадку, для багатьох користувачів, нарешті заговорив російською. Словом, розвиток Google йде повним ходом і, якщо його темп зберігатиметься й надалі, звання „пошукової системи номер один” закріпиться за цим сервером. Пошукова система ЯNDEX http://www.yandex.com Колись ця система ледве не знищила королівський титул знаменитого Ремблера, і сьогодні саме вона продовжує залишатись найпопулярнішою і модною пошуковою системою в російській Мережі. Зокрема, Яндекс – ледве не єдина пошукова система, здатна відшукати інформацію на сторінці, що проживає в якому-небудь „віртуальному місті” типу Narod.Ru. В пошуках інформації Яндекс не обмежує себе територією Росії: система з легкістю відшуковує сайти, розміщені в доменних зонах республік колишнього СРСР, а інколи – і зовсім за межами пострадянського простору. Основною перевагою Яndex'а є здатність знаходити задані слова незалежно від форми, в якій вони використовуються в документах. Система підтримує логічні операції І, АБО та НЕ, логічні групи, пошук за фразами. Пошук можна вести як за всіма формами ключових слів, так і за конкретно заданою формою. Спеціальний пошук можна вести за заголовками документів і ссилками, що в них знаходяться. Окрім пошукової системи, в сімейство Яndex входить і „віртуальне місто” Narod.Ru, яке безкоштовно пропонує користувачам дисковий простір для розміщення власної www-сторінки, а також додаткову поштову скриньку. Пошукова система RAMBLER http://www.Rambler.com Rambler – типовий сервер типу „все в одному флаконі”. Тут ви знайдете велику кількість пошукових сервісів: і знаменитий каталог-рейтинг Rambler Top 100, і окремі каталоги по таких темах, як мережні магазини, подарунки, здоров’я, робота, право, комп’ютери і служби пошуку файлів, і відмінну довідкову систему по різних питаннях... Щодо пошукових можливостей Rambler – вони все ще беззаперечні – але лише тоді, коли мова йде про перевірені часом сайти. Будучи істинним аристократом, Rambler з деякою відразою відноситься до невеликих сайтів і домашніх сторінок, інформацію на яких він здатен відшукати далеко не завжди. Але зате результати Rambler містять мінімальну кількість „сміття”, що в деяких випадках робить його більш зручним для користувача, ніж дотошний, але всеядний Яndex. Система підтримує логічні операції І, АБО, НЕ, логічні групи, метасимволи „?” і „*”, які замінюють один символ або їх групу, а також дозволяє збільшувати і зменшувати значимість слів, що вводяться, за допомогою коефіцієнтів „+” і „-”. Є можливість пошуку документів „схожих” на потрібний серед знайдених, а також пошуку серед вже знайдених документів. Пошук в різних кодуваннях дає однаковий результат. III. Пропоную учням кілька запитань, для закріплення вивченого матеріалу: П-1. Які способи пошуку інформації в каталогах ви знаєте? В-1. Всі каталоги Інтернет побудовані по принципу „від загального – до часткового” и володіють зручною дерево видною структурою. Зайшовши на титульну сторінку будь-якого каталогу, ви одразу ж наштовхнетесь на перерахунок основних категорій – „Комп’ютери”, „Інтернет”, „Культура”, „Наука” і так далі. Клацніть по будь-якій ссилці, наприклад, „Комп’ютери” – і ви перейдете на іншу сторінку, яка, в свою чергу, запропонує вам список підрозділів. Ось так, крок за кроком, поступово звужуючи тему, ви і зможете добратися до сторінки з перерахунком ссилок на сайти, які вас цікавлять. Існує, однак, і більш простий спосіб пошуку інформації в каталозі – по ключових словах або навіть фразах. Зайшовши на титульну сторінку каталогу, зверніть увагу на пусту стрічку, споряджену кнопкою з надписом типу „Find” (Найти), „Go” (Перейти) і так далі. В цій стрічці ви можете набрати свій запит, який складається із слів або словосполучень, які, на вашу думку, повинні міститися на шуканій сторінці. П-2. Який сайт вважається найкращим каталогом ресурсів Мережі в світі? В-2. Найкращим каталогом ресурсів Мережі в світі вважається каталог Yahoo. П-3. Який третій режим роботи з базою даних каталогу Yahoo ви знаєте? В-3. деякі тематичні розділи бази даних можуть функціонувати в якості зовсім автономних каталогів з власним інтерфейсом і інфраструктурою! І таких самостійних каталогів в Yahoo не менше півтора сотні. П-4. Які пошукові системи ви знаєте? В-4. Такі пошукові системи, як: Altavista, Google, Яndex, Rambler. П-5. Як діють пошукові системи? В-5. Пошукові системи, на відміну від каталогів не чекають, доки користувач внесе сайт в їх каталог, а самі періодично нишпорять по всьому просторі Мережі. Інколи ці системи називають „пошуковими роботами” або навіть „павуками”. IV. Підсумки. Сьогоднішні ви прослухали лекцію на тему „Пошук інформації в мережі Інтернет” та дізнались про способи здійснення цього, та про системи, які найкраще для цього використовувати. V. Повторіть матеріал за конспектом та підручниками.
