ТЕМА УРОКУ.  Поняття про мову розмітки гіпертексту HTML. Теги мови HTML.

МЕТА УРОКУ:
Навчальна. Ввести поняття мови HTML. Навчити учнів створювати найпростіші веб-сторінки. Вивчити основні теги для створення структури веб-сторінок.
Розвиваюча. Розвивати практичні навички роботи з ПК, уміння працювати з текстовим редактором, пам’ять. Розвивати навички роботи з клавіатурою.
Виховна. Виховувати естетичний смак та почуття гарного.

ОБЛАДНАННЯ:  Комп’ютери класу. Мережа Інтернет.

НАГЛЯДНІСТЬ:  Навчальний сайт “Інтернет”.

ХІД УРОКУ.

І. Вступна частина.
1. Оголошення теми та мети уроку, його ролі в даній темі та курсі інформатики в цілому.
2. Постановка перед дітьми цілі та розкриття методів її досягнення на уроці

ІІ. Актуалізація теми уроку.
? 1. Що, по-вашому, необхідно для створення веб-сторінок?
? 2. За допомогою чого можна створювати веб-сторінки?

ІІІ. Перевірка вивчення матеріалу.
Фронтальне опитування учнів по минулому уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Історія появи HTML.
Так як документи повинні передаватися між комп'ютерами в Мережі, Бернерс-Лі на базі існуючої мови SGML (Standart Generalized Markup Language - стандартна узагальнена мова розмітки) розробив мову HTML (HyperText Markup Language - гіпертекстова мова розмітки). Мові HTML притаманні перелічені нижче характеристики:
Простота. Так як мова SGML, на базі котрої була створена HTML, відрізнялася великою складністю, Бернерс-Лі взяв за основу невелику підмножину дескрипторів цієї мови та відмовився від підтримки стилів документу. Частково велика швидкість розвитку Web була обумовлена простотою HTML, що дозволяло достатньо швидко створювати документи та розташовувати їх на серверах.
Універсальність. HTML та мови, створені на його основі, можуть відібражатись практично на будь-якому комп'ютері, а також на багатьох спеціалізованих пристроях.
Сумісність знизу. Розробляючи просту систему для використання в Internet, Бернерс-Лі усвідомлював, що з часом будуть здійснені спроби розширення мови HTML. Щоб забеспечити умови вільного росту системи, він сформулював наступне правило: "Нові версії мови не повинні суперечити його попереднім реалізаціям". У зв'язку з цим ріст World Wide Web не передбачав обов'язкові оновлення цієї системи. Нові версії HTML були лише розширеннями старих версій.
Будь-який броузер, що виконується на будь-якому комп'ютері, повинен забеспечувати однакову інтерпретацію базового набору дескрипторів. Високорівневі робочі станції можуть відібражати на кольорових дисплеях високоякісні документи, в той же час на простих терміналах з обмеженими можливостями може бути реалізована підтримка деякої підмножини мови HTML. В результаті організація обміну електронними документами, створенними мовою HTML, не складає труднощів.
        На перший погляд може здатися, що мова HTML грає лише допоміжну і незначну роль в загальнім наборі засобів, які забезпечують функціонування Web, але таке враження є оманою. Насправді, мова HTML - це базовий засіб, на якому засновано стрімкий і бурхливий розвиток Internet в останні роки.
Мова HTML виникла в результаті тривалого процесу розвитку гіперстекстових інформаційних систем. Ідея цих систем була запропонована В.Бушем в пропозиції по створенню електормеханічної інформаційної системи Memex.
Ідея гіпертекстової інформаційної системи складається з того, що користувач має можливість продивлятися документи (сторінки тексту) у тому порядку, який йому більш подобається, а не послідовно, як це робиться при читанні книг. Тому термін "гіпертекст" можна визначити як нелінійний текст. Це досягається шляхом створення спеціального механізму для зв'язку з різноманітними сторінками тексту за допомогою гіпертектового посилання, тобто в звичайному тексті є "лінійні" посилання по типу "наступний-попередній", а у гіпертексті можна побудувати скільки завгодно інших посилань. Прикладами гіпертексту є енциклопедії, в яких текст кожної статті вміщує в собі посилання на інші статті, а ті, в свою чергу, на якісь інші.
Гіпертекстові системи являють собою дуже зручні засоби зберігання та зв'язку різної інформаціі, яка використовується на багатьох комп'ютерах, з'єднаних у мережу. Посилання бувають статистичними, дінамічними, асоційованими, можуть вказувати на документ в цілому, чи бути контекстними, тобто вказувати тільки на окрему частину документу.
Подальший розвиток цього підходу веде до розширення поняття гіпертексту за рахунок включення в нього інших інформаційних ресурсів, наприклад, графікі, аудіо- та відеоінформації - до понять гіпермедіа.
Важливим моментом, який вплинув на долю HTML, став вибір як основи гіпертекстовой бази даних звичайного текстового файлу, який зберігається засобами файлової системи операційного середовища комп'ютера.
Таким чином, гіпертекстова база даних в концепції Web - це набір текстових файлів, розмічених засобами мови HTML, який визначає форму подання інформації (розмітка) та структуру зв'язків ціх файлів (гіпертекстові посилання).
Після появи засобів підтримки графіки основні концепції мови HTML були переінакшені. У 1993 р. був реалізований перший броузер з графічним інтерфейсом. Цей броузер під назвою Mosaic був розроблений NCSA (National Center for Supercomputing Applications - національний центр суперкомп'ютерних додатків) та розповсюджувався безкоштовно. Поява сервера Mosaic стало стимулом до подальшого розвитку Web. Значення Mosaic важко переоцінити, тому що закладені в ньому ідеї знаходяться в основі сучасного браузера Internet Explorer фірми Microsoft.
2. Версії HTML.
Підтримку специфікацій мови розмітки HTML, які відповідають цим версіям, здійснює консорціум W3С - некомерційна організація Internet, заснована у 1994 році для розробки стандартів інструментів World Wide Web. Її очолює творець Web Тім Бернерс-Лі, а в число учасників входять близько 165 організацій, серед яких фірми Microsoft та Netscape.
HTML 2.0 (листопад 1995 року) був розроблений під егідою групи IETF (Internet Engeneering Task Force - проблемна група проектування Internet) з метою формалізації практики, яка склалась на кінець 1994 року. Наступна версія HTML+ та HTML 3.0 були значно більш досконалими версіями HTML.
Зусилля творчих груп консорціуму W3С по формалізації практичних наробок у 1996 році призвели до створення HTML 3.2 (січень 1997 р.). У ній були передбачені додаткові елементи, призначені для створення аплетів, включення документів, визначення нижніх та верхніх індексів, а також реалізовано обрамлення зображень текстом.
Нова версія HTML 4.0 (грудень 1997 року) і наступна виправлена версія HTML 4.01 (грудень 1999 року) розширюють мову HTML 3.2, додаючи механізми для використання таблиць стилів документу, сценаріїв, рамок, вкладених об'єктів. Серед нововведень можна назвати такі, як:
• Інтернаціоналізація. У розробці HTML 4 приймали участь експерти по інтернаціоналізації з тим, щоб документи можливо було створювати на будь-якій мові і легко передавати по всьому світові. Нині HTML надає підтримку різних мов в документі.
• Таблиці. В HTML 4 авторам документів дається більший контроль над структурою і версткою таблиць. Web-дизайнери зможуть вказати ту ширину колонки, яка потрібна, що дозволить броузерам відображати дані частково (як вони поступають), замість того, щоб чекати, поки вся таблиця буде завантажена для подальшого огляду.
• Складені документи. Мова HTML 4 пропонує стандартний механізм для внесення в документи зображення, відео, звука, математичних формул, спеціалізованих програмних доповнень та інших об'єктів.
• Таблиці стилів. Таблиці стилів спрощують розмітку HTML-документів і дають як авторам, так і користувачам можливість керувати оформленням документів. До появи таблиць стилів у авторів був обмежений контроль за відтворенням документа. Консорциум W3С планує поступовий перехід до таблиць стилів замість застарілих засобів форматування.
• Сценарії. Використовуючи сценарії, автори мають можливість створювати "інтелектуальні Web-сторінки", які реагують на інформацію, що додає користувач, змінюючи вигляд і вміст HTML-документа. Сценарії дозволяють створювати динамічні сторінки, а також використовувати HTML як засіб для побудови мережевих додатків.
3. Структурні теги.
V. Закріплення вивченого.
Створення учнями власних веб-сторінок з використанням вивчених тегів.

VІ. Аналіз та підсумки уроку.
Підводяться підсумки уроку та вивченого матеріалу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.  Конспект.