Тема: «Засоби збереження і опрацювання інформації».
Цілі уроку:
— допомогти учням засвоїти, які дії можна робити  з інформацією, дати перші основні поняття, необхідні для початку роботи на комп'ютері, дати поняття мишки, покажчика, кнопки, головного меню, первинне поняття вікна, навчити користуватися мишею і візуальними засобами управління, освоїти три основні дії мишкою – клацання, подвійне клацання, узяти і розтягнути;
— виховання інформаційної культури вчаться, уважності, акуратності, дисциплінованості, посидючості;
—  розвиток пізнавальних інтересів, навиків роботи з мишею і клавіатурою, самоконтролю, уміння конспектувати.
Обладнання:
дошка, комп'ютер, комп'ютерна презентація.
План уроку:
I. Орг. момент. (1 мін)
II. Актуалізація знань. (2 мін)
III. Теоретична частина. (10 мін)
IV. Практична частина. (18 мін)
V. Д/з (2 мін)
VI. Питання учнів. (5 мін)
VII. Підсумок уроку. (2 мін)

Хід уроку:
I. Орг. момент.
Вітання, перевірка присутніх. Пояснення ходу уроку.
II. Актуалізація знань.
Пізнаючи оточуючий світ, кожен з нас формує своє уявлення про нього. Щодня ми взнаємо щось нове — одержуємо інформацію. Термін «інформація» в перекладі з латинського означає «роз'яснення, виклад, набір відомостей».
Пригадайте які властивості інформації значущі для людини ми виділяли на попередніх уроках (корисна, зрозуміла, актуальна, повна, достовірна).
Пригадайте так само як людина сприймає інформацію (всю цю інформацію доносять до свідомості людини його органи чуття: зір, слух, нюх, смак і дотик).

III. Теоретична частина.
Збір інформації.
Доводиться визнати, що органи чуття — наш головний інструмент пізнання світу — не найдосконаліші пристосування. Не завжди вони точні і не всяку інформацію здатні сприйняти. Не випадково про грубі, приблизні обчислення говорять: «на око». Якби не було спеціальних приладів, то навряд чи людству вдалося б проникнути в таємниці живої клітини або відправити до марса і Венери космічні зонди.
Вся діяльність людини пов'язана з різними діями з інформацією, і допомагають йому в цьому різноманітні технічні пристрої.
Будь-яке наукове знання починається тоді, коли ми можемо оцінити одержану інформацію, порівняти її, а значить зміряти. Тому для отримання неприступної звичайним органам чуття інформації широко використовуються спеціальні технічні пристрої.

Одна з якнайдавніших споруд, що використовується для отримання астрономічної інформації, знаходиться в Англії недалеко від міста Солсбері. Це Стоунхендж — «висяче каміння». Він був побудований приблизно в II столітті до н.е. Стоунхендж складається з поставлених вертикально кам'яних стовпів, розташованих концентричними кільцями. На вертикальному камінні лежить горизонтальна щаблина, свого роду арок. 1963 року за допомогою новітніх методів дослідження було уставлено, що кам'яні арки дають напрями на крайні положення Сонця і Місяця, а 56 білих лунок допомагають передбачити час Сонячного і Місячного затьмарень.
Один з якнайдавніших пристроїв — терези. З їх допомогою люди одержують інформацію про масу об'єкту. Ще один наш старий знайомий — термометр — служить для вимірювання температури навколишнього його середовища.

Обробка інформації.
Придбаваючи життєвий досвід, спостерігаючи мир навкруги себе, інакше кажучи — накопичуючи все більше і більше інформації, людина вчиться робити висновки. В старовині люди говорили, що людина пізнає за допомогою органів чуття і осмислює пізнане розумом.
Один раз доторкнувшись до гарячого чайника або праски ми запам'ятовуємо це на все життя. Кожного разу, випадково торкнувшись гарячої поверхні, ми відсмикуємо руку, тому що у всіх нас в дитинстві був свій «гарячий чайник». Якщо проаналізувати, чому так відбувається, то можна зробити висновок про перетворення (обробці) інформації. Торкнувшись до гарячої поверхні, ми одержали інформацію за допомогою органів дотику. Нервова система передала її в мозок, де на основі наявного досвіду був зроблений висновок про небезпеку. Сигнал від мозку був посланий в м'язи рук, які миттєво скоротилися. Аналогічні процеси обробки інформації відбуваються і в той момент, коли при перших же акордах знайомої мелодії відразу поліпшується настрій або з'являються сльози.
Все це приклади неусвідомленої обробки інформації, яка ведеться як би «крім нас», неусвідомлено.
Можна привести багато прикладів усвідомленої обробки інформації. В цьому випадку людина створює нову інформацію, спираючись на поступаючі відомості — так звану вхідну інформацію — і на запас знань і досвіду, що є у нього.
Наприклад, на уроках хімії школяр вивчає правила і закони (придбаває певні знання і навики). Коли вчитель пропонує чергову задачу (вхідна інформація), учень обдумує послідовність рішення, згадуючи, які з вивчених правил йому необхідно застосувати. Нарешті, він знаходить відповідь. Ця нова інформація, створена учнем в результаті обробки вхідної інформації, називається вихідний.
Таким чином, вихідна інформація завжди є результатом розумової діяльності людини по обробці вхідної інформації. Можна сказати, що людина постійно займається обробкою вхідної інформації, перетворюючи її у вихідну.

Передача інформації
Розвиток людства не був би можливий без обміну інформацією. З давніх часів люди з покоління в покоління передавали свої знання, сповіщали про небезпеку або передавали важливу і термінову інформацію, обмінювалися відомостями. Наприклад, в Петербурзі на початку XIX століття була вельми розвинена пожежна служба. В декількох частинах міста були побудовані високі каланчі, з яких оглядалися околиці. Якщо траплялася пожежа, то на башті вдень підіймався різнокольоровий прапор (з тією або іншою геометричною фігурою), а вночі запалювалося декілька ліхтарів, число і розташовує яких означало частину міста, де відбулася пожежа, а також ступінь його складності. В будь-якому процесі передачі або обміні інформацією існує її джерело і одержувач, а сама інформація передається по каналу зв'язку за допомогою сигналів: механічних, теплових, електричних і ін. В звичайному житті для людини будь-який звук світло є сигналами, несучими смислове навантаження. Наприклад, сирена — це звуковий сигнал тривоги; дзвінок телефону — стрибав, щоб узяти трубку; червоне світло світлофора — сигнал, що забороняє перехід дороги.
Як джерело інформації може виступати жива істота або технічний пристрій. Від нього інформація потрапляє а кодуюче пристрій, який призначений для перетворення початкового повідомлення у форму, зручну для передачі. З такими пристроями ви зустрічаєтеся постійно: мікрофон телефону, лист паперу і т.д. По каналу зв'язку інформація потрапляє в декодуюче пристрій одержувача, який перетворить кодоване повідомлення у форму, зрозумілу одержувачу. Одні з найскладніших декодуючих пристроїв — людські вухо і око.
В процесі передачі інформація може втрачатися, спотворюватися. Це відбувається через різні перешкоди, як на каналі зв'язку, так і при кодуванні і декодуванні інформації. З такими ситуаціями ви зустрічаєтеся достатньо часто: спотворення звуку в телефоні, перешкоди при телепередачі, помилки телеграфу, неповнота переданої інформації, невірно виражена думка, помилка в розрахунках. Питаннями, пов'язаними з методами кодування і декодування інформації, займається спеціальна наука — криптографія.
При передачі інформації важливу роль грає форма представлення інформації. Вона може бути зрозуміла джерелу інформації, але неприступна для розуміння одержувача. Люди спеціально домовляються про мову, за допомогою якої буде представлена інформація для більш надійного її збереження.

Зберігання інформації
Людський розум є найдосконалішим інструментом пізнання навколишнього світу. А пам'ять людини — прекрасним пристроєм для зберігання одержаної інформації.
Щоб інформація стала надбанням багатьох людей, необхідно мати нагоду її берегти не тільки в пам'яті людину. В процесі розвитку людства існували різні способи зберігання інформації, які удосконалювалися з часом: вузлики на вірьовках, карби на палицях, берестяні грамоти, листи на папірусі, папері. Нарешті, був винайдений друкарський верстат, і з'явилися книги. Пошук надійних і доступних способів зберігання інформації йде і до цього дня.
Сьогодні ми використовуємо для зберігання інформації самі різні матеріали:
папір, фото- і кіноплівку, магнітну аудио- і відеострічку, магнітні і оптичні диски. Все це — носії інформації.
Носій інформації — матеріальний об'єкт, призначений для зберігання і передачі інформації.
Матеріальна природа носіїв інформації може бути різною: молекули ДНК, які бережуть генетичну інформацію; папір, на якому зберігаються тексти і зображення; магнітна стрічка, на якій зберігається звукова інформація; фото- і кіноплівки, на яких зберігається графічна інформація; мікросхеми пам'яті, магнітні і лазерні диски, на яких зберігаються програми і дані в комп'ютері, і так далі.

Пошук інформації
Просто зберегти інформацію недостатньо. Потрібно уміти її користуватися. А для того, щоб скористатися потрібною інформацією в потрібний момент необхідно уміти її швидко знайти.
Пошук інформації — це витягання береженої інформації. Існують ручною і автоматизований методи пошуку інформації в сховищах.

Методи пошуку інформації:
• безпосередній нагляд;
• спілкування з фахівцями з питання, що цікавить вас;
• читання відповідної літератури;
• проглядання теле-, відеопрограм;
• прослуховування радіопередач і аудіокасет;
• робота в бібліотеках, архівах;
• запит до інформаційних систем, баз і банків комп'ютерних даних;
• інші методи.

Для того, щоб зібрати якнайповнішу інформацію і підвищити вірогідність ухвалення правильного рішення, необхідно використовувати різноманітні методи пошуку інформації.
В процесі пошуку інформації вам зустрінеться як найкорисніша, так і даремна, як достовірна, так і помилкова, об'єктивна і суб'єктивна інформація, але щоб не потонути в морі інформації, вчіться відбирати тільки корисну для вирішення задачі, що стоїть перед вами. Не уподібнюйте свою голову сміттєвому ящику, куди звалюють все без розбору.
Для прискорення процесу отримання якнайповнішої інформації з питання сталі складати каталоги (алфавітний, наочний і ін.).

Захист інформації
В житті людини інформація грає дуже важливу роль. Від неї залежить ухвалення рішень, що впливають на розвиток суспільства.
Для запобігання втрати інформації розробляються різні механізми її захисту, які використовуються на всіх етапах роботи з нею.

Для захисту інформації використовують різні способи захисту:
• контроль доступу;
• розмежування доступу;
• дублювання каналів зв'язку;
• криптографічне перетворення інформації за допомогою шифрів.

Шифром називають секретний код перетворення інформації з метою її захисту від незаконних користувачів. Винаходом і використовуванням шифрів займається криптографія.
З давніх часів криптографією захоплювалися і учені, і дипломати, і священнослужителі. В історії є немало прикладів використовування шифрів для захисту інформації. Наприклад, Цезар використовував для листування спеціальний шифр, який увійшов до історії під його ім'ям. Це достатньо простий шифр, в якому кожна буква замінюється третьою після неї буквою в алфавіті. Можна змінити величину зсуву і одержати новий шифр. Важливо, щоб у відправника і одержувача повідомлення була одна і та ж таблиця заміни або перестановки букв.
За часів воєн між Спартою і Афінами був відомий один цікавий шифр, який ви можете легко повторити. Для цього треба узяти олівець, обернути його паперовою смужкою і написати на ній повідомлення. Розвернувши цю смужку, ви одержите набір незв'язаних букв, які шикуються в певному порядку тільки на олівці потрібного діаметра.
Існує метод шифрування за допомогою «ключа». Найпростіший приклад такого шифрування, коли номер букви шифрованого тексту в алфавіті виходить за допомогою складання номера букви тексту в алфавіті і номера букви ключа в алфавіті.

Отже, інформаційна діяльність людини включає:
• Збір інформації;
• Обробка інформації;
• Передача інформації;
• Зберігання інформації;
• Пошук інформації;
• Захист інформації.

Питання і завдання:
• Що допомагає людям одержувати інформацію?
• Придумайте спосіб передачі інформації.
• Чому важливо захищати інформацію?
• Які способи захисту ви знаєте?
• Придумайте шифр і зашифруйте фразу «Я вивчаю інформатику».





III. Практична частина.
Сьогодні на практичній частині заняття ми почнемо освоювати клавіатуру. Ваша мета сьогодні і на подальших уроках – взнати той, що розташовує і призначення основних клавіші навчитися щонайшвидше друкувати, адже цей одне з важливих умінь, необхідних сучасному користувачу.
Мають навики роботи з клавіатурою, що вчаться, запускають клавіатурний тренажер і виконую завдання по «сліпому друку».
Для роботи з клавіатурою використовуватимемо програму «Блокнот» - запустите її з робочого столу подвійним клацанням по її ярлику.
Для введення числової і текстової інформації використовується клавіатура. Стандартна клавіатура має 104 клавіші і 3 світлові індикатори в правому верхньому кутку, що інформують про режими роботи.


Для зручності клавіші з'єднані в декілька груп.
1. Алфавітно-цифрові клавіші.
2. Функціональні клавіші.
3. Клавіші управління курсором.
4. Клавіші редагування і перегортання документа.
5. Додаткова цифрова клавіатура.
6. Спеціальні.

Алфавітно-цифрові клавіші (49 шт) розміщуються в центрі клавіатури. На кожній клавіші нанесено два символи: на алфавітній – російська і латинська букви, на цифровій – цифра і символи. Перемикання між розкладками клавіатури проводиться натисненням спеціальних клавіш, або за допомогою миші на мовній панелі.
Функціональні клавіші (12 шт) займають верхній ряд клавіатури і призначені для вибору або зміни режиму роботи деяких програм. (F1 – виклик довідки)
Клавіші управління курсором (4 шт) призначені для переміщення курсора.
Клавіші редагування і перегортання документа розміщуються праворуч від алфавітно-цифрових і дозволяються вставляти символи, видаляти, переміщатися по документу.
Додаткова цифрова клавіатура розміщується з правої сторони клавіатури і дублює цифрові клавіші з алфавітно-цифрового блоку або клавіші управління курсором (перемикання кнопкою [NumLock].
Спеціальні клавіші розширюють можливості клавіатури. Вони застосовуються спільно з іншими клавішами.
В деяких сучасних клавіатурах є додаткові клавіші управління живленням, які призначені для включення/виключення комп'ютера, перекладу його в сплячий режим і назад.
Спробуємо набрати ряд цифр: 1234567890. Тепер перемістите курсор між цифрами 5 і 6. Використовуючи клавіші [Backspase] і [Delete] видалите цифри 5, 4 і 6 і 7. Тепер видалите всі цифри, що залишилися.Спробуємо набрати ряд знаків. Натискуйте [Shift] і, не відпускаючи її, натискуйте на цифрові клавіші. Видаліть введені символи.
Зараз набиратимемо своє ім'я розділяючи слова [пропуском]. Напишіть своє ім'я не натискуючи спеціальних клавіш (маленькими буквами). Тепер з великої букви ([Shift] і буква); тепер великими буквами ([Shift] і букви). Натискуйте [Caps Lock] (перемикання регістра) – зажевріє індикатор. Наберіть своє ім'я. Всі букви будуть великі. А зараз, спробуйте написати как-будто із заголовної букви ([Shift] і буква). Помітили що відбулося? Натискуйте [Caps Lock] ще раз – індикатор згас.
Перемкніться на англійську мову ([Alt]+[Shift]) і надрукуйте своє ім'я по-англійськи. Перемкніться на російський – і надрукуйте по-російськи. Спробуйте повторити самостійно.
Тепер самостійно надрукуйте який-небудь текст. Зверніть увагу, що перехід на новий рядок відбувається автоматично (якщо включений «перенос по словах»). Для початку нового абзацу скористайтеся клавішею [Enter].

IV. Д/з
Знати, які дії може скоювати людина з інформацією. Що вчиться, має комп'ютери удома, почати освоювати «сліпий десятипальцевий метод друку».
V. Питання учнів.
Відповіді на питання учнів.
VI. Підсумок уроку.
Підбиття підсумку уроку. Виставляння оцінок.
На уроці ми взнали які дії можна скоювати з інформацією, що інформацію можна розділить на вхідну і вихідну, взнали як людина перетворює.
Так само ми навчилися вводить текстову інформацію в комп'ютер за допомогою клавіатури.