.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
План-конспект уроку на тему "Загальна характеристика звуків сучасної літературної мови" 


План-конспект уроку на тему "Загальна характеристика звуків сучасної літературної мови"

Тема: Загальна характеристика звуків сучасної літературної мови.
Мета: Засвоєння учнями поняття про фонетику як розділ науки про мову; поглиблення знань про звуки мови, їх роль, удосконалення навичок виділення й вимови окремих звуків, поглиблення діалектико-матеріалістичного світогляду шляхом усвідомлення учнями природи звуків як матеріальної оболонки мови, без якої неможливе існування її.
Обладнання: таблиці “Органи мовлення”, “Голосні та приголосні звуки”.

Основний зміст уроку.
І. Мотивація.
Знайомство з загальною природою звуків, які направлені на усвідомлене засвоєння поняття про фонетику, орфоепію, орфографію, графіку. Запам’ятовування термінів, що їх позначають, з’ясувати їх значення.

ІІ. Оголошення теми уроку і завдань, що стоять перед учнями.
Слово вчителя.
Мова має усну і писемну форми. Усна мова – це потік звуків, за якими людина розрізняє значення слів, зміст речень. Звук мови є складним явищем. По-перше, як і будь-який інший звук, він характеризується певними фізичними і акустичними властивостями. Природа голосних і приголосних звуків, наприклад залежить від рівномірного чи нерівномірного коливання повітря, яке сприймає вухо людини, від поєднання голосу й шуму у вимові звуків.
По-друге, кожний мовний звук як фізіологічне явище – це результат роботи людського організму, зокрема органів дихання, ротової порожнини. І нарешті звуки мови, крім їх фізико-акустичної та фізіологічної природи, мають власне мовний, лінгвістичний зміст.
Звуків, які може вимовити людина, дуже багато, проте кожній мові властивий певний набір, система звуків, що допомагають розрізняти значення слів. Свої думки ми виражаємо за допомогою слів, пов’язаних у реченя. А слово будуємо із звуків.
Фонетика – це вчення про звуковий склад нашої мови, про численні й різноманітні зміни, що відбуваються в ньому, коли одні мовні звуки видозмінюються під впливом інших. Звуки мови становлять звукову оболонку слів, і цілком зрозуміло, що фонетичними одиницями є не лише мовні звуки, але... і склади. А чому ж і склади?
Мовний потік, а також окремо взяті слова виразно поділяються на окремі частинки, межи між якими сприймаються на слух, бо ці частинки відділяються одна від одної невеличкими проміжками – паузами.
Названі частинки – це і є склади. Наприклад: во-дя-ний, про-мо-ва, кін-чик. Якби їх не було, то мовний потік сприймався б як суцільне протяжне звучання і наша мова втратила б чи не найголовнішу свою звукову властивість – членоподільність. Склади, як і звуки мови, теж є фонетичними одиницями. Фонетика найтісніше пов’язана з орфоепією, у якій вивчаються закономірності вимови звуків і звукосполучень; з графікою – наукою про позначення звуків мови на письмі.
Прийнято вважати, що під час вимови голосних звуків видихуваний звуконосійний струмінь повітря у ротовій порожнині не натрапляє на перепони, проходить вільно.
1. Чому ж при цьому маємо можливість утворювати різні голосні звуки?
Усе залежить від того, що різними рухами язика у горизонтальному і вертикальному напрямках відносно піднебіння змінюється величина і форма ротової порожнини – резонатора.
2. Якщо голосні звуки творяться голосом, то чому ми чуємо і розуміємо сказане пошепки?
Під час творення голосних слабкі шуми все ж виникають від того, що звуконосійний струмінь повітря треться об піднебіння і поверхню язика. Ці шуми, коли забрати голос, тобто вимовляти голосні звуки пошепки розрізняємо і тому, що язик при цьому артикулює так само, як і під час творення “повноголосних” голосних. Утворені пошепки – це, звичайно, і не голосні у повному розумінні, а лише “тіні” від них. Проте сказане пошепки ми все ж сприймаємо і розуміємо, тільки на меншій віддалі від мовця.
Під час вимови приголосних звуків видихуваний струмінь повітря, що несе голос або й зовсім не несе його, натрапляє в ротовій порожнині на різноманітні перепони: повне зімкнення, вузька щілина між губами або між язиком і піднебінням тощо. В учнів часто виникає питання: чи не перешкоджають ці перепони вимові приголосних звуків? Ні не перешкоджають. Учням треба роз’яснити що, скажімо, не було б зімкнень – губного, передньоязикового чи задньоязикового, яке “проривається” видихуваним струменем повітря, то не можна було б у момент прориву утворити відповідно приголосні [б], [п], [д], [т], [ґ], [к]. Якби не утворювалась вузька щілина зближеними мовними органами, не можна було б утворити і “щілинні” приголосні звуки, такі як [в], [ф], [з], [с], [ж], [ш], [й], [г], [х]. Навіть свої найменування приголосні звуки дістали від назв тих мовних органів, які найактивніші під час творення певних груп приголосних: губні, передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові, горлові. Усі приголосні загалом творяться за участю голосу і шуму або тільки шуму. У більшості з них, зважаючи на згадувані вище перепони, шум переважає над голосом або є лише шум. А чи є приголосні, у яких голос сильніший від шуму?
Такими є [р΄], [р], [л΄], [л], [м], [н], [н΄], [в], [й]. Це так звані сонорні (від грецького “соноріс” – звучний) приголосні. Усі інші приголосні називаються шумними. Шумні приголосні поділяються на дзвінкі і глухі. У чому полягає відмінність між ними? Під час вимови  дзвінких приголосних є і голос, і шум, хоча шум переважає: [б], [д], [з], а у звучанні глухих приголосних голосу зовсім немає, тільки шум: [п], [т], [ш], [с], [ч], [ц], [к], [х].
Дзвінкі приголосні чуємо, бо під час їх утворення бере участь голос. А чому ж чути шум від тертя видихуваного повітря об стінки зближених мовних органів і чути: [ф], [с], [ш], [х]. До дзвінких приголосних є парні їм глухі. Як це розуміти? Парними є дзвінкий [б] і глухий [п]. А це означає, що обидва приголосні творяться “у тому самому місці і тим самим способом”: видихуваний струмінь повітря  прориває зімкнуті губи, і в момент прориву утворюються ці звуки, тільки [б] – за участю голосу (дзвінкий), а [п] – без участі голосу (глухий).
Є групи твердих і м’яких приголосних звуків. Як їх розрізняти? Чому, скажімо, приголосний [д] – твердий, а [д΄] – м’який? Відмінність між твердими  і м’якими приголосними звуками сприймається на слух, бо під час творення м’яких приголосних язик відносно піднебіння піднімається вище. Це добре помітно  коли вимовляємо співвідносні [д] і [д΄], [т] і [т΄], [с] і [с΄]. Приголосних звуків у нашій мові 32, букв для їх позначення 22. чому ж існує така невідповідність?
Для 10-ти приголосних м’яких окремих букв
1.    Немає, бо їх позначають тими самими буквами що й відповідні тверді.
2.    Буквою “щ” позначають два приголосні звуки [ш] і [ч].
3.    Приголосні звуки [дз] і [дж] позначаються двома буквами кожний.
4.    Букви “я”, “ю”, “є” означають то один звук кожна, то по два звуки.
5.    Буква “ї” позначає два звуки [й] та [і].
6.    Буква “ь” (м’який знак) звукового значення не має.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Картка 1.
Назвіть звуки, за допомогою яких розрізняємо подані слова.
Рід, ряд, рад; коза, коса; парад, порадь; брати, прати; перелаз, перелазь; ладжу, лажу; даний, даній; різка, риска; путь, п’ють; міг, мох, міх; лис, ліс, лусь.
Поясніть лексичне значення слів різка, риска.
Творча робота.
1. Визначте, якими звуками різняться слова: честь-чисть, полин-полинь.
2. Як змінюється звуковий склад у парах слів: жар-шар, мив-нив, сом-сон, рана-рама, лук-лак, риба-рима, весь-овес, наша-шана.
3. Вимовте вголос подані парами слова. Що означають вони і якими звуками різняться?
Гора-кора; пологий-вологий; бетон-батон; мило-мало; казка-каска; гриб-грип.
Картка 2.
На місці крапок дописати до кожного слова перший склад. Позначити орфограми.
...гач, ...лач, ...нах, ...дат, ...чан, ...жан, ...вар, ...разд, ...зак.
Для самоконтролю. Багач, калач, монах, солдат, качан, кажан, товар, гаразд, козак.
Словниковий диктант.
Хазяйство, багатіти, качанчик, лопатити, гончарня, корявість, коряга, допомагати, поламати, солдатський, хазяйновитий.
Картка 3.
Від поданих слів утворити такі форми або дібрати споріднені слова, в яких чергуються приголосні звуки.
Берег, плуг, стріха, пух, щука, смак, молоко, мука, горіх, смуга, горох, казати, просити, косити, кликати, скакати.
Розподільний диктант.
Слова з “о” та “е” після ж, ч, ш, щ записати у дві колонки.
Чернівці, чорніти, черствий, четвер, чоло, чохол, вечоріє, шершавий, жорстокий, чоловік, шепіт, шолом, женці.
IV. Підсумок.
1.    Чому голосні називають співучими звуками?
2.    Що характерно для творення приголосних звуків у порівняння з голосними?
3.    Які пари приголосних звуків виділяються у фонетичній системі сучасної української літературної мови?
V. Домашнє завдання.
Зробити транскрипцію даних слів: вокзал, просьба, молотьба.
Урок №_____
Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів.
Мета: Навчити дітей складати самостійно діалоги в різних ситуаціях та правильно ставити розділові знаки, виховувати культуру мовлення.

Основний зміст уроку.
І. Вступне слово вчителя. Підготовка до самостійного складання діалогів.
Вчитель пропонує скористатись таким планом.

Завдання 1.
Скласти і розіграти діалог між шестикласником, який щойно перейшов до іншої школи і його сусідом-однолітком. Хлопчик розповідає про перший день у новому колективі. У репліках обох співрозмовників вжити деякі з поданих нижче фразеологізмів.
Із завмиранням серця; мороз поза шкірою, земля втікала з-під ніг; згущувати фарби; бачити все у темних кольорах; язик у петлю скрутило; взяти язичок на гапличок; зціпивши зуби; як варений рак; прийшов, побачив, переміг; ані в казці сказати, ні пером описати.

Завдання 2.
Скласти діалог між двома однокласниками, один з яких розповідає, чому він посварився з товаришем. Інший переконує, що серйозних підстав для сварки немає, тому потрібно якнайшвидше помиритись.

Завдання 3.
Скласти діалог між двома п’ятикласниками, один з яких запрошує іншого на свій день народження. Використати деякі з поданих нижче виразів. Звернути увагу на правильне інтонування розповідних, питальних і спонукальних речень.
Вжити 3-4 окличні речення.
Слова для діалогу:
Я запрошую тебе на день народження; Я буду радий тебе бачити у себе в неділю; Чи зможеш ти прийти?; Чи можна тебе запросити?; Ласкаво прошу тебе в гості; Вдячний за запрошення; Охоче прийду; Прийду із задоволенням; Дякую, вітаю, та завтра від’їжджаю; Шкодую, але не зможу прийти; Мені шкода, але я дещо запізнюся; Мені незручно відмовляти, але ...

Завдання 4.
Скласти й розіграти діалог між двома п’ятикласницями, одна з яких просить поради щодо того з яких квітів скласти букет для матері у день її народження. Інша розповідає які квіти і чому вона дарує в день народження своїй матері і бабусі.
Використати можна такі слова:
Квіти, мамині улюбленці, такі різноманітні; хризантеми, троянди, лілеї, айстри, гвоздики.
Урочисті, ніжні, ароматні, запашні, вишукані, гарні, червоні, рожеві, чудові.

Завдання  5.
Передати телефонну розмову між матір’ю і дочкою школяркою. Дочка, телефонуючи зі школи просить дозволу піти найближчої неділі до лялькового театру разом із приятелькою, яка її запорошує. Мати нагадує, що в неділю вони домовилися допомогти по господарству старенькій сусідці, що саме захворіла.
Використати такі слова:
Мамо, матусю, мамочко, ненечко.
Доню, доцю, донечко, дочечко.


Додаткові випереджуючі вправи.
Вправа 1.
Загальновживані і діалектні слова записати в окремі колонки.
Вітер, легіт, легінь, парубок, печаль, туск, гуторити, говорити, пательня, сковородка, капелюх, крисання, бордзо, швидко, джерга, кошик, корівка.

Вправа 2.
Подані слова ввести до самостійно складених речень (усно). Які з цих слів є власне українськими, які – запозичені? З якої мови, на вашу думку, запозичено ці слова? До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати їх походження та значення.
Лелека, веселка, дискотека, крос.

ІІ. Підсумок.
1.    Що таке діалог?

ІІІ. Домашнє завдання.
Скласти діалог на самостійно обрану тему:

Search:
????????...

хіба ревуть воли як ясла повні головні герої

відкритий урок з економіки

безпека при пожежі

кросворд про козаків

Вірші на пожежну тематику

розвиток психіки (філогенез)

культура мовлення вікіпедія

фрагмент плану виховної роботи класного керівника

Розповідь про Прометея

Дидактичні можливості інформаційних технологій



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010