Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Стилі тексту.
Мета: Навчити дітей розрізняти стилі тексту, умінню швидко сприймати усне висловлювання, визначати адресатів мовлення та мету кожного з висловлювань.
Тип уроку: Урок розвитку зв’язного мовлення. .
Епіграф.
І не покрилось слово пилом.
Все мова в пам’яті трима:
Вважали почерк спершу стилем,
Пізніш – манеру й лад письма.
Є стиль художній і розмовний
(Усім знайомий, не новий).
Є науково-популярний
І офіційно-діловий.
(Д.Білоус).

Основний зміст уроку.
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя.
Сьогодні ми продовжимо бесіду про стилі мовлення, стилі тексту, про відмінність між мовою та мовленням, про те, яка з мовленнєвих форм (усна чи писемна) виникла раніше, коли ми користуємося усною формою мовлення, коли писемною.
План.
1.    З’ясувати завдання певного стилю.
2.    Які стилі мовлення ви знаєте.
3.    Добирати теми висловлювання відповідно до цього стилю.
4.    Визначати стилістичні мовні засоби.

Вчитель.
Продовжуємо роботу над вивченням функціональних стилів тексту.
Отже, стиль висловлювання залежить від його мети, умов спілкування. Характерною ознакою функціональних стилів є мовні засоби кожного з них. Так, у художньому стилеві властиве вживання образно-виражальних засобів мови, науковому – термінологічної лексики, слів на позначення абстрактних понять. Завдання стилістики – донести до свідомості учнів поняття елементарної характеристики згаданих стилів. Ми поговоримо про мовні засоби, які використовуються в текстах, про емоційно забарвлені порівняння, вживання слів у переносному значенні.

ІІ. Робота з фактичним матеріалом.
Текст. Картка 1.
Київ – столиця України. Це місто білих каштанів, рожевих світанків і зоряних ночей. Воно піднімається над пагорбом прекрасним лебедем, а внизу шумить широка, блакитна річка. І пливуть у далечінь, до сонця великі, білі пароплави, як легкокрилі морські чайки. Високий квітучий берег схожий на барвистий килим, вишитий дорогими нитками.
Нові будівлі розвертались сонцесяйними богатирями, розправляли могутні плечі. Ставали в півоберта до синіх берегів. Місто народжувалось.

Завдання. Знайти тропи. За допомогою яких поетично описане місто (широка, блакитна річка; великі білі пароплави; високий квітучий берег; будівлі розвертались і т.д.).

Слово вчителя.
Є висловлювання, позбавлені образності, для них характерні соціальні слова, терміни. В таких текстах міститься певна наукова інформація. Розмовним текстом ми з вами володіємо з раннього дитинства. Ми часто вживаємо одні і ті ж слова, словосполучення. Які вживаються в діалогічному мовленні.
Наша мова – залежно від того. З якою метою ми спілкуємося. З ким і за яких обставин, має певні відмінності. В школі, на уроках, ми розмовляємо не так, як вдома. Відрізняється своєю побудовою виступ на зборах. Мовні засоби в ньому не такі, як. Наприклад, у розмові з товаришем або під час відповіді на уроці.

Картка 1.
“Козачата” і “Барвінчата”,
Ми замагаємось завзято.
Щоб мартенам безупинно
Металеві скарби слати.
Ми зберемо їх немало
В літню спеку і морози –
І з учнівського металу
Зроблять нові тепловози.

Картка 2.
Металевий брухт, вторинні метали – сировина у вигляді відходів металообробного виробництва, а також різних металевих побутових предметів.

Картка 3.
– Привіт, Миколо! Ну як у вас з металобрухтом?
– Порядок! Учора десь до 300 кілограмів притягли на шкільне подвір’я.

Завдання 1. Визначити стилі тексту.

Картка 4. Уривок із казки “Мудра дівчина”.
Бідний прийшов до дому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається:
–    Чого ви, тату, зажурились? Що пан казав?
–    Та тут, дочко, пан таку загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.
–    А яка ж загадка, тату? – Маруся питає.
–    Та така: Що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе.
(З підручника)
Запитання.
1.    Які дійові особи виступають у цій казці?
2.    Як вони звертаються одне до одного?
3.    Які розмовні слова і вирази зустрічаються в уривку? (Загадав; ситніш; прудкіш; що я й не надумаю, що воно й є; миліш над усе).

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Завдання. Прочитати і визначити стиль текстів, умотивувати належність кожного уривка до певного стилю
Вправа 1.
–    Галю, агов Галю!
–    Що там таке, Ніно?
–    Може побіжимо на море та й скупнемося разів зо два?
–    Яке там море! На ньому зараз шторм балів п’ять. В один момент хвиля накриє з головою.

Вправа 2.
Шторм (голл. storm) – дуже сильний вітер, швидкість якого досягає 22–34,8 м/сек і становить від 9 до 11 балів за Бофорта шкалою. Викликає значні руйнування на суходолі і сильні хвилювання на морі.




Вправа 3.
... Вдарить вал і гукне, мов з гармати.
Скрізь по берегу гук залунає,
Хоче море човна розламати.
Трощить, ломить, піском засипає.
(Л.Українка)

Вправа 4.
Оголошення!
Купатися в морі під час шторму суворо забороняється.
Дирекція міського пляжу.

IV. Підсумок.
Які ознаки художнього стилю, наукового і розмовного?

V. Домашнє завдання.
Скласти опис осені в науковому, художньому і розмовному стилях (письмово).


Мово моя калинова!
Пісня дзвінка солов’я.
Сонячний день малиновий.
Як дорога у нове життя.

Мово моя барвінкова –
І стежки горять в чебрецях.
Ти світлої радості вогник,
І надія у наших серцях.

Це мова Шевченка і Лесі –
Краса дібров і гаїв.
І жайвора гімн в піднебессі,
І пісня в садах солов’їв.

Мово моєї Вкраїни!
Це голос далеких віків.
Молоде воскресіння з руїни
Під гомін козацьких вітрів.

/М.Клімець/