Хід заняття
І, Вступна частина
Учитель. Вогонь для людини став надійним товаришем і помічником. Важко уявити собі таку сферу людської діяльності, де б він не використовувався. Однак вогонь може бути і ворогом. Пожежа — це неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням чи руйнацією будівель, а часто і людськими жертвами.
Сьогодні ми ознайомимося з професією, яка покликана рятувати людей від руйнівної дії вогню. Пожежники ображаються, коли оточуючі називають їх «пожарниками». У XIX столітті «пожарниками» в Росії називали жебраків, які приїжджали до міст із сіл і вдавали з себе бідних погорільців. Справді постраждалих від пожежі людей, зі справжніми свідоцтвами від волості, а іноді й від уїздної поліції, у поліційних протоколах називали «погорільцями». Нині більшість людей не бачать різниці між словами «пожежник» — той, хто гасить пожежу, і «пожарник» — фальшивий погорілець. Бувалі пожежники тільки дивуються такому невігластву.
Пожежні служби на наших землях виникли декілька століть тому. В давнину пожежі були страшною бідою. їх описували в хроніках нарівні з війнами і ворожими облогами. Поступово у великих містах сформувалися спеціальні пожежні команди. Зовнішній вигляд і спорядження їх із часом змінювалися, а функції залишилися такими ж самими й донині. По всьому місту будувалися спеціальні каланчі, на яких удень і вночі чергували вартові, видивляючись, чи немає де пожежі. Помітивши дим чи язики полум'я, вартовий дзвонив у дзвін і піднімав над каланчею спеціальні кулі — за їх кількістю було зрозуміло, у якій частині міста пожежа.
II. Основна частина (інсценівка)
Секретар. Встати, суд іде! Слухається справа № 1: учні 9-Б класу проти професії пожежника. Прошу сідати.
Обвинувач. Учні 9-Б класу звинувачують професію пожежника в тому, що вона непотрібна, небезпечна і дорого обходиться державі.
Суддя. Хто представляє професію пожежника в суді?
Адвокат. Я, адвокат. Я спробую довести суду, що професія пожежника ні в чому не винна, а винні у своїх бідах самі люди.
Обвинувач. Пожежі завжди були великою бідою. Але в давнину пожежі гасили всією громадою: люди допомагали чим могли, хапали підручні засоби (багри, сокири, відра) і бігли на боротьбу з вогнем. Спеціальної пожежної служби тоді не було.
Адвокат. Прошу заслухати свідка захисту.
Суддя. Свідок, чи присягаєтеся ви казати правду, тільки правду і нічого окрім правди?
Свідок. Присягаюсь! Для того щоб подолати пожежу, про неї треба своєчасно сповістити. Таку роль виконує єдина диспетчерська служба міста або району. Приймаючи чергове повідомлення про пожежу, оператор з його змісту визначає, якій пожежній частині слід передати виклик і до якої категорії складності віднести пожежу.
Суддя. А які бувають категорії складності пожеж?
Свідок. Є декілька категорій складності пожеж, від першої (видно тільки дим, і можна обмежитися виїздом однієї автоцистерни) до п'ятої (найбільш складна пожежа з можливою великою кількістю жертв, потребує виїзду всього пожежного гарнізону міста або району).
Обвинувач. Я протестую! Пожежники надто пізно приїздять на виклик, коли вже мало що можна врятувати.
Свідок. За сигналом тривоги чергові пожежні бійці за 20 секунд повинні одягти спеціальний одяг — бойовку. Через 10—20 хвилин машина прибуває на об'єкт.
Обвинувач. У мене запитання до свідка. Чи достатньо оснащені машини?
Свідок. Машина укомплектована цистерною з водою (двох тонн води, які є в ній, звичайно вистачає на 10 хвилин гасіння) і 300-літровим баком з піноутворювачем. Вона оснащена також пожежними рукавами і драбиною, яка сягає 4-го поверху будинку.
Обвинувач. У мене запитання до підсудної: чи правда, що це дуже дорого коштує, більше того, витрачаються бюджетні гроші?
Професія пожежника. Так, це правда. Однак пожежі спричиняють більші збитки і небезпечні для життя людей. Пожежа — це страшна стихія вогню, з якою дуже важко боротися. Кожна людина знає про це або від людей, або з власного гіркого досвіду. І зовсім не піддається ніякому логічному поясненню те, що люди все-таки продовжують безвідповідально ставитися до цієї проблеми, не надаючи значення кинутому недопалку, залишеному ввімкнутим електро-чайнику. Я закликаю вас бути завжди обережними при поводженні з вогнем і пам'ятати про наслідки пожежі. Не забувайте просту істину, яка стала заповіддю безпеки: загрозу легше попередити, уникнути її, аніж ліквідувати, боротися з нею.
Суддя. Сідайте, будь ласка. У суду немає до вас запитань.
Адвокат. У мене запитання до свідка. Як пожежники захищають себе від небезпеки?
Свідок. Є спеціальні тепловідбивні костюми, які дають змогу витримувати температуру до 600°С протягом 5-ти хвилин. Крім того, кожний пожежник зобов'язаний виїздити на гасіння у спеціальній касці з вогнетривкої пластмаси, мати при собі дихальний апарат, страхувальний пояс, сокиру або кайло і мотузку.
Суддя. Свідок, у суду більше немає до вас запитань.
Адвокат. Прошу слова!
Суддя. Адвокат, Вам надається заключне слово.
Адвокат. Шановний суд! Від чіткості і швидкості дії пожежників залежить життя людей, які потрапили у вогняний полон. Майбутні пожежні проходять підготовку на спеціальних курсах протягом декількох місяців, далі їх розподіляють стажистами в пожежні частини, де вони приймають присягу, коли мине визначений термін. Усі пожежники мають звання, оскільки це воєнізовані підрозділи зі строгою субординацією та дисципліною.
Пожежник повинен володіти фізичною силою, витривалістю і, найголовніше, мати міцне здоров'я. Медична комісія, яку проходить кожен претендент на цю посаду, більш прискіплива, ніж військова. І це не дивно, адже лише стандартне обмундирування пожежника важить майже ЗО кг, а до машини треба спускатися по спеціальній жердині, яка замінює драбину і значно прискорює пересування.
У години, вільні від викликів, бійці проводять тренування і розробляють плани гасіння пожеж.
Необхідна також психологічна витримка, оскільки їм часто доводиться ризикувати життям. На жаль, не завжди вдається врятувати потерпілих, а буває й так, що в диму та вогні гинуть товариші.
Дехто вважає, що ця професія сьогодні вже не така популярна. Але для більшості вона асоціюється з благородним ризиком і тому викликає захоплення.
Суддя. З прадавніх часів вогонь був супутником людини, віддано служив їй. І сьогодні без вогню не обійтися: він з нами у свята та будні, він зігріває і годує нас. Але вогонь буває смертельно небезпечним, коли забувають про обережне поводження з ним. З цієї причини зникли в язиках полум'я сотні міст, тисячі безцінних творінь, незліченні скарби, створені мільйонами людей. Вогонь, виходячи з-під контролю, не щадив нікого і нічого. Стикаються дві сили: людина і вогонь. Пожежа — не випадковість, а результат легковажності та безтурботності.
Отже, суд постановляє: професію пожежника виправдати і признати її героїчною.
Учитель. При виникненні пожежі для рятування життя та майна необхідно дотримуватися таких правил:
•на початку пожежі спробувати погасити її одним із засобів по-жежогасіння: за допомогою вогнегасника, використовуючи водопровідну воду або ж накривши вогонь покривалом;
•якщо в громадській будівлі (школі) пролунав сигнал тривоги, слід негайно покинути приміщення згідно з планом евакуації;
•про  виникнення  пожежі  необхідно  повідомити  до  пожежної охорони, організувати зустріч пожежних підрозділів;
•якщо загорівся одяг, не слід пробувати бігти, а постаратися збити полум'я, качаючись по підлозі, або спробувати залити його водою, засипати снігом або землею;
•проходячи через палаюче приміщення, накритися з головою мокрою тканиною, для захисту від токсичних продуктів горіння дихати через вологу хустинку або тканину;
•вогонь у системах енергозабезпечення не можна гасити водою, попередньо необхідно відключити напругу;
•виходити із зони пожежі в навітряний бік (звідки дме вітер);
•пам'ятати, що маленькі діти ховаються у таких випадках в затишних місцях — під ліжко, під стіл тощо;
•намагатися подолати розгубленість і паніку в собі та серед оточуючих.
III. Заключна частина
(Перегляд навчального фільму про евакуацію. Підсумки виховної години.)