Мета:    формувати    й   розвивати  в учнів позитивну «Я-концепцію»,і здатність до реальної оцінки своїх  можливостей, самооцінки, до оцін¬ки інших; допомагати  учням усві¬домити свої здібності, прагнути досягти своєї мети, визначити своє місце в суспільстві, проектувати своє майбутнє; допомагати учням зорієнтуватися в обсязі інформації, підготувати учнів до свідомого ви¬бору професії.
Епіграфи:
Якщо ви вдало оберете роботу
і вкладете в неї всю свою душу, то
щастя саме віднайде вас.
К. Ушинський
Праця, яка подобається,
перестає бути працею.
В. Шекспір
Підготовка до засідання круглого столу
1)    Банк відповідей «ДЦО» для кож¬ного учня.
2)    Виставка книг, буклетів про про¬фесії.
3)    Виставка творчих робіт учнів «Світ моїх захоплень», «Створи себе сам», «В чому сенс життя?»
4)    Фотосесія (або ілюстрації) «Світ професій».
5)    Оформлення дошки (тема засі¬дання, епіграфи); плакати з висло¬вами про працю, щастя, сенс життя (див. додаток).
План проведення засідання «круглого столу»
1. Бесіда з учнями «Що таке щас¬тя? Філософія "сродної праці"» (за Г. Сковородою).

2.    Виступ психолога «Вибір профе¬сії — важливий етап у житті лю¬дини».
3.    Анкетування психологом учнів (ДЦО).
А. Рольова гра «Даємо поради» (пси¬хологи, соціологи, лікарі, учні).
5.    Виведення і захист формул щас¬тя групами психологів, соціологів, лікарів, учнів.
6.    Заключне слово вчителя.
ХІД УРОКУ
І. Бесіда учителя з учнями «Що таке щастя? Філософія "сродної праці"» (за Г. Сковородою).
Учитель. Як ви думаєте, що таке щастя? Чи багато треба людині для щастя?
1-й уч є н ь. Я вважаю, що щастя — це добра сім'я, в якій є взаємопоро-зуміння між дорослими і дітьми, де панує повага і любов.
2-й учень. А я думаю, що щастя — це знайти свою другу половину, з якою можна буде прожити все своє життя.
3-й учень. Для мене щастя —це бути здоровим, а також, щоби були здорові всі мої близькі і рідні люди.
4-й учень. А ще щастя — жити в достатку, не потерпаючи через злидні.
5-й учень. А на мою думку, щас¬тя — це знайти своє покликання у житті, займатися улюбленою справою.
Учитель. Звичайно, всі ваші дум¬ки є справедливими, виваженими. Але серед них я хотіла б виділити одну; щастя людини — це улюблена справа, можливість займатися тією справою, яка подобається, мож¬ливість реалізувати себе в житті.
І дійсно, сенс людського життя полягає в тому, щоби людина зали¬шила після себе слід, пам'ять, щоби змогла реалізувати себе, свій потен¬ціал у різних сферах життєдіяль¬ності.
Щоби справа, якою займаєшся, була корисною, потрібною, цікавою іншим. Щоби потім про людину могли сказати, що вона не прожила своє життя дарма.
І це є не тільки сенсом людського життя, а й метою будь-якого живо¬го організму на землі. Подивіться, як тендітна рослина ламає асфальт, щоб прорости, стати тим, чим їй призначено природою.
Коли людина робить свою спра¬ву, вона — щаслива. І щастя не в будь-якій праці, а тільки в праці за покликанням, в процесі якої люди¬на реалізує свої фізичні й розумові здібності.
Згадаємо українського філософа Григорія Сковороду, який вважав, що, «якщо ти усвідомлюєш, для чого ти народжений і працюєш з приєм¬ністю, ти щасливий. Ори землю або носи зброю, займайся купецькою або мистецькою справою — роби те, для чого народжений».
А чи багато людей роблять свою справу?
1-й учень.Ужитті,напевно,наба¬гато більше людей, які займаються не своєю справою, справою, яка їм не до душі, обрали професію, яку не люблять.
Учитель. Чому так трапляється? Що заважає людині робити свою справу, обрати професію до душі?
2-й учень. Дуже часто буває, що та робота, яка подобається, не потрібна суспільству або людина не отри¬мує тієї зарплатні за свою роботу, скільки хоче. Тому змушена займа¬тися справою, яка не подобається, щоби жити в достатку.
3-й учень. А я думаю, що вся проблема в тому, що ми не знає¬мо свої можливості, свої здібності, невпевнені в собі.
Учитель. Дійсно, незнання своїх можливостей, нахилів, здібностей, невпевненість, занижена самооцін¬ка призводять до того, що людина обирає свою справу ніби навмання.
II. Виступ психолога
Вибір професії — це дуже важли¬вий етап у житті людини. І дуже важливо при цьому не помилитися. Дуже часто говорять, що основним критерієм соціальної зрілості є еко¬номічна самостійність, стабільна професія.
Випускник із новеньким атестатом ! про середню освіту або із свідоцтвом про неповну середню освіту —  нібито билинний витязь на роз¬доріжжі, з тією лише різницею, що перед ним не три дороги, а набагато більше, та перед очима немає при¬дорожнього каменя, де було б чітко написано, які випробування чека¬ють на нього на кожній з них.
У записниках А. П. Чехова є такі слова: «Бездарний учений, тупиця, прослужив 24 роки, не зробив нічо¬го гарного, дав світу десятки таких же бездарних вузьких учених, як він сам. Тайкома вночі він пере¬плітає книги — це його справжнє покликання; тут він артист і від-чуває насолоду. До нього прихо¬дить палітурник, любитель ученос¬ті. Тайкома вночі він займається наукою».
Помінятися б ученому і палітур¬нику місцями! Від цього виграло б суспільство, і самі б вони зайня¬лись би улюбленою справою.
В юнацькому віці кожен стоїть перед вибором, але манять десятки спеціальностей. Багато з них дуже привабливі. Але необхідно обрати
одну, ту, яка максимально відпові¬дала би здібностям й індивідуаль¬ності молодої людини. А цей вибір зробити не так уже й легко.
Частина молодих людей керується принципом: аби отримати диплом. У бажанні отримати вищу освіту й проявляється утилітарний підхід.
Люди з вищою освітою мають пев¬ні переваги: суспільний престиж, кар'єрний зріст (робота керівника), набуття життєвих благ тощо. Тому частина молодих людей прямує до ВУЗу не для того, щоби оволодіти системою знань, а для того, щоби хоча б формально здобути вищу освіту.
На вибір професії впливає багато чинників: її популярність, престиж у суспільстві, власні здібності, мож¬ливості, мрії тощо. Однак на вибір професії можуть впливати й інші обставини — поради оточуючих, приклад друзів, батьків, мода на спеціальність, просто бажання мати диплом, без різниці який тощо.
Багато розчарувань виникає в ре¬зультаті недостатньої поінфор¬мованості про вимоги до роботи. Помилка у виборі професії, про¬фесійна невдача сприймається іноді молодою людиною як життє¬ва катастрофа. Виникає комплекс неповноцінності, невдаха втрачає повагу до себе.
Тому до вибору майбутньої професії треба підійти дуже серйозно. Варто уявити тільки, що на роботі ви про¬ведете 2/3 свого свідомого життя.
Якщо ви, оберете собі заняття до душі, ви будете відчувати себе щас¬ливою людиною, ви зможете реалі¬зувати себе як особистість, реалізу¬вати свої здібності, нахили, мрії.
Сьогодні ми проаналізуємо ваші анкети, які ми проводили на мину¬лому тижні.
Анкетування психологом учнів (ДДО)
— Щоби виявити здібності, відпові¬мо на питання діагностично-диференційного опитувальника.
Я буду зачитувати приклади видів діяльності, а ви в аркушах банку відповідей «ДДО» ставите навпроти цих видів діяльності знаки:

л-п    Л-Т    Л-Л    Л-3    л-х
1а    16    2а    26    За

36    4а    46    5а    56

6а    66     7а  76    8а

86    7а    76    10а      106   
11а    116    12а    126    13а
136    14а    146    15а    156
16а    166    17а    176    18а

186   19а    196    20а     206   
«+» — якщо названа у прикладі діяльність скоріше подобається, ніж не подобається;
«++» — звичайно подобається;
«+++» — дуже подобається;
«—» — скоріше не подобається, ніж подобається;
«    » — не подобається;
«    » — дуже не подобається.
Знаки бажано ставити швидко, не замислюючись.
Приклади видів діяльності
1а. Піклуватися про тварин.
16. Обслуговувати машини, прила¬ди (стежити, регулювати).
2а. Допомагати хворим людям, лікувати їх.
26. Складати таблиці, схеми, про¬грами обчислювальних машин.
За. Стежити за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів.
36. Стежити за станом, розвитком рослин.
4а. Обробляти матеріали (тканину, дерево, метал тощо).
46. Рекламувати і продавати товари.
5а. Обговорювати науково-популярні книги, статті.
56. Обговорювати художні книги, п'єси, концерти.
ба.    Вирощувати молодняк тварин,    і
бб.    Тренувати людей у виконанні  якихось дій.
7а. Копіювати малюнки, зображення (налагоджувати музичні інструменти).
76. Керувати якимось вантажним засобом: машиною, підйомним кра¬ном, трактором, тепловозом.
8а. Повідомляти, роз'яснювати лю¬дям необхідні їм дані (у довідковому бюро, на екскурсії).
86. Оформляти виставки, вітрини (або брати участь у підготовці п'єс, концертів).
9а. Ремонтувати речі, вироби, житло.
96. Шукати й виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках.
10а. Лікувати тварин.
106. Виконувати розрахунки, обчислення.
На. Виводити нові сорти рослин.,
116. Конструювати або проектувати: одяг, продукти харчування, маши¬ни, будинки тощо.
12а. Розбирати суперечки між людь¬ми, переконувати, роз'яснювати, заохочувати, карати.
126. Розбиратися у схемах, табли¬цях, перевіряти, уточнювати, упо¬рядковувати.
13а. Брати участь у художній само¬діяльності.
136. Спостерігати, вивчати життя мікроорганізмів.
14а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади.
146. Надавати людям медичну до¬помогу при опіках, пораненнях, пошкодженнях.
15а. Складати описи, звіти, спосте¬реження про об'єкти, явища, події.
156. Художньо зображувати, опи¬сувати події (як реальні, так і вига¬дані).
16а. Робити лабораторні аналізи в лі¬карні.
166. Приймати, оглядати хворих, спілкуватися з ними, призначити лікування.
17а. Фарбувати або розмальовувати стіни приміщень, поверхні виробів.
176. Здійснювати монтаж будівель, збирання приладів, машин.
18а. Організовувати культпоходи, турпоходи, екскурсії однолітків і мо¬лодших школярів.
186. Грати на сцені, брати участь В концертах.
19а. Виготовляти за схемами деталі, вироби, будувати будинки.
196. Займатися кресленням, копію¬вати мапи.
20а. Вести боротьбу зі шкідниками і хворобами саду, городу.
206, Працювати на друкарській ма¬шинці, телетайпі, комп'ютері.
Тепер під кожним стовпчиком (Л - П, Л - Т, Л - Л, Л - З, Л — X) проставте сумарну кількість плюсів у стовпчику, сумарну кіль¬кість мінусів у стовпчику.
Оберіть той стовпчик, в. якому біль¬ше всього плюсів і менш за все мінусів.
Буквами Л — П позначені професії типу «Людина — природа». Це вете¬ринар, біолог, робітник зоопарку, лісник, агроном, зоотехнік, геолог, садівник.
Л — Т («Людина — технік») — тех¬нічні спеціальності: інженер, механік, електрик, монтажник, програміст, ремонтник різних при¬ладів, слюсар.
Л — Л («Людина — людина») — вчи¬тель, бібліотекар, продавець, психо¬лог, адміністратор, лікар, дипломат, касир, працівник довідкового бюро, екскурсовод, лектор, журналіст.
Л — 3 («Людина — заняття») — бух¬галтер, економіст, фінансист, секретар-друкарка, оператор ЕОМ, науковець, редактор газети, набір-ник в типографії.
Л — X («Людина — художник») — модельєр, скульптор, співак, поет, композитор, дизайнер, вишиваль¬ниця, фотограф, письменник.
Психолог. Погляньте на бланки відповідей. Яка оцінка ваших здіб¬ностей? В якій сфері найбільше позитивних відповідей? Чи збіга¬ються дані з вашими мріями?
1-а учениця. У мене найбільше плюсів у напрямі Л — X і Л — Т. Я люблю читати, декламувати вір¬ші, виступати на сцені, але я вибра¬ла економічний профіль навчання і готуюсь стати економістом. А мо¬же, вчителем математики, адже напрям Л — Л в мене на другому місці і можна сподіватися, що це буде правильний вибір.
2-й учень. Я дуже люблю природу: тварин і ліс, тому, певно, найбільше плюсів у напрямі Л — П. Л — Т стоїть на другому місці. Але я хотів бути юристом. За цим напрямом Л — 3 в мене також багато плюсів, значить, мені більше доведеться докласти зусиль, щоб досягти своєї мрії.
3-я учениця. Найбільше плюсів у мене за двома напрямками Л — П і Л — Л. Але я вибрала економічний профіль навчання, щоб підготува¬тися до вступу на економічне відді¬лення до ВУЗу. Проте я ще до кінця не вирішила, яку професію обрати.

Я люблю дітей, природу, пишу вір¬ші,— можливо, в майбутньому це й визначить остаточно вибір про¬фесії.(Виступають ще декілька учнів).
Психолог. Звичайно, професію краще вибирати відповідно до своїх стійких інтересів і здібностей. Нема нецікавих або цікавих справ. Одній людині цікаво будувати, другій — водити машину, третій — навчати дітей. Те, що сьогодні людині неці¬каво, завжди може захопити всі її почуття і думки в майбутньому.
Учитель. Роздумуючи, яку вибра¬ти в майбутньому професію, ко¬жен із вас так чи інакше збирає інформацію про вид праці, що його цікавить. Зібрані відомості ви аналізуєте, критично оцінюєте, систематизуєте, і на їх основі у вас виробляється уявлення про певну професійну діяльність.
Існують десятки тисяч професій і спеціальностей. Зорієнтуватися в них, їх великому світі допоможуть брошури, буклети, центр служби зайнятості, наш психолог.
IV. Рольова гра «Даємо поради»
Клас ділимо на чотири групи, які виконують певні ролі: учнів, психо¬логів, соціологів, лікарів.
Учні задають питання, а спеціаліс¬ти дають їм свої поради. В кінці гри учні визначають, чиї поради їм видалися слушними.
Орієнтовні запитання учнів
1. Якщо мене зовсім не цікавить май¬бутнє ?Навіщо щось планувати, якщо може не вийти?
(Психологи. Найкраще б відповів на це питання психолог Дж. П. Гілфорд: «Жити — значить мати проб¬леми, вирішувати їх — значить рости інтелектуально». Наше життя постійно супроводжується перешко¬дами, проблемами. Але в цьому є і гарна сторона — долаючи ці пере¬пони, ми, дійсно, розвиваємося, ростемо, еволюціонуємо. Це закон природи. Не треба його боятися.
Лікарі. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятайте: пере¬шкоди нам даються задля нашого розвитку.)
2.    Навіщо я буду думати про свою майбутню професію, якщо батько
уже підготував мені місце у своїй фірмі?
Соціологи. Добре, якщо вибір бать¬ка збігається з твоїми бажання¬ми. В такому разі тобі необхідно вдосконалюватися в тому, що ти умієш, щоби не підвести своїх бать¬ків. А також учитися чогось новому, тому що все в житті може статися, і раптом виникне ситуація, коли тобі необхідно буде показати свої уміння і знання в іншому ракурсі, наприклад, коли виникне ситуація конкуренції.
Психологи. Необхідно пам'ятати, що у кожної людини є своя думка і що інші можуть теж помилятися. Що буде, якщо ти розчаруєшся у виборі батька, який він зробив для тебе?, Ти повинен зараз подумати сам, що ти хочеш від життя, яка твоя мрія, якій справі ти хотів би присвятити своє життя. А потім уже зіставити свої думки з іншими. Щоби потім, в разі невдачі, ти міг би обурюва-тися тільки на себе за зроблений вибір. Кожна людина має право на вибір (на власний вибір). І кожна людина має право бути щасливою. А для повного щастя їй необхідна в першу чергу самореалізація.)
3.    А якщо я постійно хворію і від¬ чуваю, що моя хвороба невиліков¬на ? Одна думка про майбутнє лякає мене...
Соціологи. Намагайтеся позбути¬ся негативних думок, займіться чимось корисним, тим, що підніме вам настрій. Розслабтесь, послу¬хайте приємну музику, почитайте улюблену книгу, сходіть до музею. Це може пом'якшити вплив на організм негативних емоцій. Будьте впевнені у собі і своїх можливостях. Одразу продумуйте, як діяти в тій чи іншій ситуації. Це додасть вам сили духу, допоможе вам тверезо дивити¬ся на події, які чекають на вас.
Лікарі. Навіть, якщо ви вважає¬те, що дійсно хворі, не сумуйте, намагайтеся радіти кожному дню. Зробіть щось приємне для себе і для інших; допоможіть іншим. Відчуй¬те, що ви необхідні людям, що ваша робота, ваше заняття потрібні. Тоді на погані, негативні думки не залишиться часу. Ви відчуєте радість від життя.


Психологи. Щоб забути свої нега¬разди, намагайтесь зробити приєм¬не іншим. Роблячи добро іншим, ви робите добро собі.)
4.    Мої батьки уже поклали на раху¬нок в банк певну суму. Коли я ста¬ну повнолітнім, я зможу зняти всю суму або знімати тільки проценти.Навіщо мені працювати ?
Соціологи. Гроші коли-небудь всеодно скінчаться, чим ти будеш зай¬матися далі? Не буде грошей навіть на їжу, не те що на розваги. Потім запізно буде думати про вибір про¬фесії, тому що вчитися треба зараз.
Психологи. Ти сказав, що батьки поклали гроші на рахунок. А що ти зробиш для своїх батьків? Чим ти їм віддячиш? Тим, що будеш жити тільки у своє задоволення, в той час, коли вони задля твого щастя працювали не покладаючи рук? Що ти залишиш своїм дітям? Необхід¬но передивитися свої погляди на життя.)
5.    Я нічого не вмію, я боюся критики на свою адресу. Як я можу реалізува¬ти себе, якщо я невпевнений навіть у своїх можливостях?
Соціологи. Не ображайтесь і не обу¬рюйтесь критикою на вашу адресу, шукайте в ній відправні точки для самовдосконалення.
Психологи. Ставте перед собою цілі, які ви можете виконати. Здійсню¬ючи це, ви досягатимете успіхів, а значить, набуватимете впевненос¬ті. Якраз те, що необхідно для самореалізації.)
(Учитель, психолог допомагають спе¬ціалістам відповідати на запитання.)
V. Виведення і захист формул щас¬тя групами психологів, соціологів, лікарів, учнів
Учитель. Давайте спробуємо ви¬вести формулу щастя, яку ми змо¬жемо використовувати самі або порадити іншим.
(Учні по групах (див. рольову гру) скла¬дають формулу щастя.)
Захист формул щастя групами, ар¬гументація.
Заключне слово вчителя.
Молодці! Ви всі сьогодні добре попрацювали, я сподіваюся, кожен із вас  винесе щось корисне для себе. Закінчити наше засідання я хотіла би „формулою щастя” з вірша М.Луконін:
Что может быть выше, счастливей, умней,
Чем жить в полный рост, в полный свет, в полный голос,
И что-то оставить земле для ее сыновей –
Дерево, борозду, молот, мелодию, колос!
Давайте ж оберемо свій майбутній шлях, свою майбутню професію за покликанням, щоби слова класика К.Ушинського стосувались й нас: „Якщо ви вдало оберете роботу і вкладете в неї всю свою душу, то щастя саме віднайде вас.”