Мета:  формувати в учнів старших класів свідоме ставлення до вибору майбутньої професії, навчати аргументовано відстоювати власну думку; розвивати мислення, виховувати в учні( упевненість,  культуру спілкування, повагу до думки співбесідника).
Обладнання: портрет Сократа.
Коментар:  для проведення заходу вчитель заздалегідь пропонує старшокласникам письмово відповісти на запитання «Як ти плануєш побудувати своє життя?». Виховний захід для старшокласників відбувається у формі сократівської бесіди.
ДІЙОВІ ОСОБИ
Ведуча
Ведучий
Учні-читці  (три особи)
Виховний захід проходить у класі. На видному місці
прилаштовано портрет Сократа. Угорі на класній дошці
написано тему заходу. Парти в класі розставлені півколом.
Наперед виходять ведучі.
Ведучий. Добрий день, друзі.
Ведуча. Сьогодні ми зібрались для сократівської бесіди, основні умови якої — думка, слово й логіка.
Ведучий. Багато століть тому відомий мислитель Сократ збирав своїх учнів, щоб разом обговорити різні пробле¬ми. Говорили переважно учні, Сократ же ставив їм запитання і поєднував думки логічними зв'язками. Чого прагнув великий учитель і філософ? Навчити своїх учнів розмірковувати й ви¬словлювати правдиві, справедливі й розумні думки.
Ведуча. Сьогодні й ми спробуємо стати учнями славетно¬го мислителя. Але перед тим, як розпочати сократівську бесі¬ду, давайте визначимо її правила. (Підходить до дошки, запи¬сує правила.)
1.    Не можу мовчати.
2.    Поважаю співбесідника.
3.    Платон мені друг, але істина дорожча.
4.    Заговори, щоб я тебе почув.
Сократівська бесіда передбачає діалог. Тож будьте готові швидко відповідати на запитання.
Ведучий. Розпочнемо бесіду з розминки, мета якої — активізувати думки. Відповідати на запитання серйозно не обов'язково, відповіді можуть бути й жартівливі. Але участь у розминці мають взяти всі присутні. До речі, така форма бесі¬ди називається рондо.
Ведучі ставлять запитання. Після кожного запитання всі учні по черзі відповідають на нього.
1.    Який у тебе зараз настрій?
2.    Який у тебе настрій зазвичай?
3.    З якими людьми тобі приємніше спілкуватись?
4.    Як ти гадаєш, чим будеш займатися, наприклад, через п'ять (десять) років?
Ведучий. Дякуємо. Тепер, коли ми трохи звикли до ролі співбесідників, перейдемо до обговорення основної теми, зара¬ди якої ми зібралися.
Ведуча. Ставши старшоклаксником, хлопець чи дівчина розуміють, що до самостійного дорослого життя їм за¬лишається лише один крок — останній шкільний рік. Наступає час, коли не школі, не вчителям і навіть не завжди нашим бать¬кам, а саме нам потрібно визначити свій подальший життєвий шлях, зробити вибір долі й нести відповідальність за цей ви¬бір. Нам самим доведеться шукати відповіді на запитання, які поставить нам життя.
Кілька днів тому вам було запропоновано відповісти на за¬питання: «Як ти плануєш побудувати своє життя?». Гадаємо, вам буде цікаво дізнатись, як на нього відповіли друзі й од¬нокласники.
Усі  учні класу по черзі зачитують свої відповіді.
Ведучий. Давайте спробуємо узагальнити ваші думки. Ко¬жен із вас мріє про цікаве, яскраве й благополучне майбутнє, кожен прагне визначити сенс свого життя.
Скажіть, будь ласка, що вам потрібно для того, щоб ви вва¬жали своє життя яскравим?
Учні висловлюють власні думки, ведучі записують на дошці відповіді, що зустрічаються найчастіше.
Ведуча. Узагальнюючи ваші висловлювання, можна зро¬бити висновок, що основними складовими яскравого, зміс¬товного життя є: по-перше, трудова діяльність, що приносить матеріальне і моральне задоволення; по-друге, друзі, любов, родина і, по-третє, повноцінний відпочинок.
Отже, ці три фактори ви вважаєте найбільш важливими для себе.
Сьогодні ми поговоримо з вами про ваші майбутні професії.
Ведучий. Чарлз Дарвін свого часу сказав: «Якщо ви вда¬ло оберете працю і докладете до неї душу, то щастя саме знай¬де вас».
Чи згодні ви із цим висловом? Які аргументи «за» або «проти» можете навести?
Якій справі збираєтесь присвятити себе після закінчення школи?
Чим будете керуватися, обираючи фах (здібностями та за¬цікавленістю, матеріальними можливостями, престижем, ро¬динною традицією)?
Усі  учні  класу відповідають на запитання.
Ведуча. Так чи інакше, але вам самим обирати справу, якій присвятите життя.
Як ви гадаєте, друзі, якими рисами характеру має володіти людина, щоб досягти успіху в роботі?
Учні висловлюють власні думки щодо запитання, ведучі
узагальнюють відповіді й записують на дошці: «Талант»,
«Цілеспрямованість», «Працелюбність».
Ось які складові успіху ми з вами визначили (показує на дошку).
А тепер цікаво дізнатись, що ці складові означають для вас.
Учні  класу по черзі дають визначення поняттям «талант», «цілеспрямованість» та «працелюбність».
Ведучий. А от які визначення цим поняттям дали відомі письменники та мислителі.
Ведучі  читають афоризми.
Талант
«Талант розвивається із почуття любові до справи, можли¬во навіть, що талант — у суті своїй — і є любов до справи, до процесу роботи». (М. Горький)
«Головна ознака таланту — це коли людина знає, чого ба¬жає». (В. Ключевський)
«Талант — це передусім цілеспрямована воля до перемоги». (Л. Леонов)
«Не буває двох талантів: один для життя, другий для твор¬чості. Одного достатньо і на те і на інше. І можна бути впевне¬ним: якщо цього таланту вистачило лише на штучне творіння, несправжнє, то і життя йому було під силу лише пусте і нік¬чемне». (А. Камю)

Цілеспрямованість
«Жодне діло не можна зробити добре, якщо не відомо, чо¬го хочеш досягти». (А. Макаренко)
«Якщо ти прямуєш до мети і будеш дорогою зупинятися, щоб жбурляти камінням у будь-якого собаку, що гавкає на те¬бе, то ніколи не дістанешся своєї мети». (Ф. Достоєвський)
«Коли у людини з'являється якась життєва мета, час не уповільнює свій біг, а прискорює». (А. Риваоль)
«Прямувати до мети все життя можна лише в тому випад¬ку, якщо вона постійно відсувається». (Е. Лец)
Працелюбність
«Люди середніх здібностей можуть досягати майже над¬звичайних результатів лише завдяки цілеспрямованій і довго¬тривалій працелюбності». (С. Смайлс)
«Працелюбність властива людині, що серцем не дозволяє отримувати засоби і зручності життя за рахунок праці та щед¬рості інших». (І. Барроу)
«Я взагалі не вірю в одну рятувальну силу таланту без копіткої роботи. І після успіхів, достатніх для того, щоб запа¬морочити голову найстійкішій молодій людині, я продовжував навчатися, у кого лише було можна, і працював, працювг працював». (Ф. Шаляпін)
«Коли людина працелюбна, то і земля не лінується». (Китайська мудрість)
Ведуча. Зверніть, будь ласка, увагу на ці слова: визнач ти власну долю, зрозуміти себе, свої зацікавленості, залишити відданим своїй меті й праці — це найбільше щастя для людини.
Визначити мету всього життя — завдання не з легких. До цього, напевне, спочатку потрібно відповісти на запитання «Що я робитиму найближчим часом?» Відповідь на нього і б де першим кроком до цієї мети.
Скажіть, досягти якої мети ви прагнете нині?
Учні  класу  відповідають на запитання.
Ведучий. Юність —пора мрій та сподівань. Добре, яки ці чудові можливості залишаться з вами на все життя. Але, і правило, у реальному житті нас спіткають розчарування, невдачі. Це може торкнутись і обраного життєвого шляху — професії, яка, на вашу думку, мала розкрити вашу особистість і ваші здібності. Справа, що спершу, у мріях, здавалась цікаво: приємною і тому простою, раптом перетвориться на копіткий щоденний і подекуди тяжкий труд. Тож треба бути готовим, щоб прийняти труднощі й удруге відчути, що обрана професія — дійсно ваша доля.
Скажіть, будь ласка, ким ви переважно відчуваєте сей у житті: оптимістами чи песимістами?
Учні  класу  відповідають на запитання.
Ведучі поділяють клас на дві групи — «оптимісти» і «п симісти».
Ведуча. Ми поділились на дві групи. І зараз я пропоную зіграти в ділову гру, що так і називається «Оптиміст і песиміст».
Ведучі  проводять гру.
«Оптиміст і песиміст»
У грі беруть участь усі учні класу. Спочатку із числа учнів ведучі обирають п'ятьох суддів (хлопців та дівчат, які протягом заходу показали себе найбільш розміркованими осо-бистостями). Інші учні поділяються на дві групи: оптимісти й песимісти.
Ведучі пропонують для обговорення таку ситуацію: «Учень N дуже захоплюється культурою та історією Японії. Загалом йому цікаво все, що пов'язане з цією країною, він мріє поступити до престижного університету на факультет сходознавства. Але по закінченні школи, учень не може здій-снити свою мрію: державний конкурс дуже великий, а на контрактне навчання у родини не вистачає коштів. Урешті-решт N вимушений поступити до технічного вузу». Завдання гри: оптимісти мають визначити позитивні сторони цієї ситуації, а песимісти — негативні. Судді мають оцінити всі наведені доводи.
Перемагає група учнів, яка виявилась переконливішою. Можливе і зарахування нічиєї.
Ведучий. У грі ми переконались, що в будь-якій ситуації можна віднайти і позитивні, й негативні моменти. Отже, важ¬ливо визначитись, яка думка прийнятна саме для вас, зрозумі-ти, що поразка чи перемога залежить насамперед від того, як поставитись до даної ситуації.
З цього приводу дуже корисно нагадати слова російсько¬го мовознавця Дмитра Лихачова: «Нас цікавить, якими риса¬ми має володіти випускник? Розміркованим оптимізмом. Він має вміти з готовністю і гідністю переносити всі життєві труд¬нощі, без яких не прожити і без яких, урешті-решт, життя бу¬ло б порожнє».
Тож знову ми повернулись до того, що справу нашого жит¬тя визначають наші особисті якості.
Наперед виходять учні-читці.
1-й  учень
Ти маєш пам'ятати, що від того
Іржавіє і лист новий заліза,
Що не знаходять діла жодного для нього,
І в сирості лежить він некорисний.
Душі людській — важкіше набагато,
Бо вади потайні та вади явні
До серця стежку прокладають — їх багато,
Запам'ятай із них хоч три, принаймні:
По-перше — заздрість
. Знищ її, неправу,
Й навчись по правді цінувать людей,
Цінити їхню вдачу, успіх, славу,
Не слухай заздрості лихих речей.
2-й учень
По-друге — злість.
Біжи від неї, друже.
Сій доброту.
Живи з повагою, обачно,
Себе суди, якщо когось осудиш,
Пробач комусь, якщо собі пробачив
. В пориві злому, в рішенні крутому
Утримайся і гніву не показуй.
Не спричини образи випадково,
Якщо ж спричиниш — вибачайсь одразу.
3-й  учень
І третє — то коріння багатьох незгод,
Що безліч особистостей калічить,— Лінь.
Це ганебніший у всі віки порок,
Тож потурати ліні нам не личить.
Не у пустому лежанні щоденнім,
А в святі світлого корисного труда
Шукай свій смисл, працюй завжди натхненно,
Щоб розквітала доля молода.
Наперед виходять ведучі.
Ведуча. Сьогодні, друзі, ми поставили перед собою важ¬ливі запитання: як визначитись щодо майбутньої професії? Як не помилитись у цьому життєво важливому виборі? Що стане запорукою нашого успіху в професійній сфері?
Ведучий. Сподіваємось, що сократівська бесіда допомог¬ла нам у пошуку відповідей на ці запитання. А закінчити на¬шу зустріч хочеться словами наших поетів Василя Симоненка і Максима Рильського:
Є тисячі доріг, мільйон стежинок. Є тисячі ланів, але один лиш мій.
Ведуча
Ми працю любимо, що в творчість перейшла,
І музику палку, що ніжно серце тисне.
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.