Мета. Познайомити учнів із декоративно-ужитковим мистецтвом, його основними нап¬рямками; пробудити пізнавальні інтереси учнів до вивчення традиційних та нетрадиційних ху¬дожніх промислів України; виховувати глибокі почуття пошани до творчості українського наро¬ду, гордості за високу майстерність однолітків; сприяти розвиткові творчих здібностей шко¬лярів та обдуманому вибору професій; залучати учнів до відвідування гуртків.
Обладнання. Плакат «У вмілого руки не болять»; плакат з епіграфом:
«Від простого до складного,
Від звичайного до незвичайного,
Від буденного до прекрасного»;
8 столів розташовані в шаховому порядку з таб¬личками: «Різьблена краса», «Солом'яні дива», «Вишиванки, мої вишиванки», «Чарівний клубо¬чок», «Ажурне мереживо», «Золота лоза», «Дитя¬чий світ».
На кожному столі розташована виставка дитя¬чих робіт.
(На фоні ліричної музики виходять ведучий та ведуча).
Ведуча.
Кажуть, що потреба в красі народила¬ся разом із людиною, і вся історія людства пере¬конливо свідчить про це, 3 давніх-давен люди на¬магалися зробити своє житло, одяг, предмети по¬буту не тільки зручними, міцними, корисними, а й красивими. Тому що далекі наші пращури дба¬ли про красу анітрохи не менше, ніж про хліб на¬сущний.
Ведучий.
«Краса врятує світ», - так сказав один із відомих людей. Людина не може не відчувати потреби в гарних речах. Нам всім приємно, коли в наше життя з його безкінечни¬ми прозаїчними проблемами, вкраплюється кра¬са, яка породжує тепло і найсвітліші людські почуття.
Ведуча
(показує на виставку дитячих робіт). Ось така народна творчість, яку ви бачите у нас на виставці, увібрала в себе досвід багатьох по¬колінь. Ці речі своєю красою, нічим не заміненою оригінальністю чарують око.
Ведучий.
Таке мистецтво дістало назву декора¬тивно-ужиткового. Слово «декор» із латинської означає - прикрашати. Якщо поглянути на наш сучасний дім, то ми побачимо, що й донині деко¬ративно-ужиткове мистецтво продовжує жити в килимах, тканинах, одязі, посуді, навіть у грошо¬вих знаках.
Ведуча.
Кожна нація має свої види декоративно-ужиткового мистецтва, які з часом переходили з однієї країни в іншу. Ми в Україні вже й забули, що в'язання вузлами (макраме), плетінні гачком, голкове мереживо - це не наші національні види мистецтва, але вони міцно ввійшли в наш побут.
Ведучий.
Вироби декоративно-ужиткового мис¬тецтва розрізняються за типом створення речей (меблі, посуд, іграшки...), за матеріалом з якого вони зроблені (метал, дерево, скло, фарфор, гли¬на...), за технікою обробки матеріалу (художня різьба, чеканка, розпис...).
Ведуча.
Сьогодні ми запрошуємо вас здійснити цікаву подорож за напрямами декоративно-ужит¬кового мистецтва,  які користуються повагою в
нашому регіоні. (Підходить до столика з напи¬сом «Різьблена краса», на якому розміщені виро¬би учнів виготовлені з дерева). Мабуть, найперше з чого людина почала робити красу було дерево. Розписом, різьбою, інкрустацією, поліруванням справжні майстри перетворюють звичайне дерево на витвір мистецтва. Вироби з дерева до цих пір вносять особливий затишок у звичайну оселю.
Ведучий.
У багатьох будинках ми зустрічаємо сучасний інтер'єр, а поряд - дерев'яні речі з ху¬дожньою обробкою - меблі, полиці, тарілі, панно та багато інших речей.
Надзвичайно давнім українським ремеслом вва¬жається плетіння з лози. (Підходить до виробів, виготовлених із лози). Воно виникло набагато раніше гончарної й ковальської справи. З лози наші прадіди виготовляли загорожі, тини, плели дитячі колиски, кузова саней, меблі, посуд.
Ведуча.
Але найпоширенішим виробом із лози були кошики. Всі ви знаєте, що й донині кошики є в кожній українській хаті. І хоча з ними нині не всі ходять на базар, але в особливе свято, в день святої Пасхи, кошики витягують і дорослі і діти.
І яких тільки кошиків біля церкви ми не поба¬чимо: великих і маленьких, круглих, з простим і    складним плетінням, з кришкою та без!
(Учні демонструють різні кошики, виготов¬лені з лози, а один учень показує техніку плетіння кошика).
Ведучий.
Земля наша українська з діда-прадіда хліборобська. Жито-пшениця і всяка пашниця здавна в нас у пошані. Чого-чого, а соломи в нас завжди вистачало, та й не тільки худобу годува¬ти. (Підходить до столика з написом «Солом'яні дива» ). Солому, як і лозу, наші предки застосову¬вали для виготовлення меблів, сумок, а ще для малят у давнину робили іграшки із соломи. (Бере в руки з виставки солом'яну ляльку та бичка). Пам'ятаєте казочку про Солом'яного бичка?
(Учениця виконує пісню «Солом'яний капелю¬шок»).
Ведуча.
В небі сонця золотий клубочок
Розсипає нитки промінні,
Їх збирають рученьки дівочі
І гаптують цвіт на полотні.
(Підходить до столу з написом «Вишиванки, мої вишиванки» ). Скільки б ми не говорили приємних слів про види   декоративно-ужиткового   мистецтва,   але  найріднішим українцям в усі часи була і зали¬шається вишивка
Ведучий. 
Передаючи    з  покоління    в   по¬коління, вдосконалюючись, до нашого часу за¬
лишились прекрасні орнаменти, понад 100 го¬ловних та допоміжних швів, цікаві кольоросполучення ниток. (Звучить пісня «Вишивала мати»).
Ведуча.
Одним із популярних видів рукоділля було, є і залишиться плетіння на спицях. А ви знаєте, що плетіння в давнину вважалося чо¬ловічою справою? Найвправнішими у плетінні були араби.
Ведучий.
Нині трикотажні речі є улюбленцями сучасної моди, адже їх із задоволенням носять чо¬ловіки, жінки і діти.
Ведуча.
Маленькі руки речі творять дивні З фантазією, смаком та любов'ю. Прикрасять дім дива декоративні, Які ви бачите перед собою.
(Підходить до столу з написом «Ажурна краса» ).
Ведучий.
Невеликий гачок та клубочок ниток — це все, що знадобиться. Але які прекрасні вироби виходять з-під умілих рук! Юні майстрині, спов¬нені творчої енергії, реалізують свої фантазії, створюючи прекрасні ажурні вироби - серветки, скатертини, топи, капелюшки, сумочки.
(Дівчатка демонструють свої роботи, спле¬тені гачком).
Ведуча.
У нас на фестивалі присутні більшість дівчаток. Справжньою гордістю жінки в усі часи і донині залишаються жіночі прикраси. Не завж¬ди вони були золотими чи срібними. Колись жінки одягали прикраси з кісток, зубів тварин, насіння. А коли з'явилося скло, тоді й з'явилися прикраси з бісеру - дрібних круглих намистинок зі скла, металу, фарфору, які мали дірочки для нанизування.
(Дівчатка демонструють у танці свої прикра¬си, виготовлені з бісеру).
Ведуча.
Напевно не знайдеться такої домівки, незалежно від того є в ній діти чи немає, в якій би не жили чудернацькі іграшки - звірятка, ляльки.
Іграшки в домі наших предків були не дитячою забавою, а талісманами, які приносили його воло¬дарю щастя, відвертали небезпеку.
Ведучий.
У нас в Україні іграшки виготовляли з різних матеріалів: глини, тканини, дроту, при¬родних матеріалів, паперу. (Підходить до столу з написом «Дитячий світ» ). Але найбільше люб¬лять діти та й дорослі такі пухнасті м'які іграш¬ки, які ви бачите в нас на виставці.
(Учениця демонструє свою колекцію власноруч шитих іграшок, читаючи поему «Вірні друзі»).
Ведуча.
Оглянувши нашу виставку, ви поміти¬ли, що ці вироби виготовлені людьми, яких об'єднає фантазія, смак та творче натхнення.
Ведучий.
І таким майстрам можна по-справж¬ньому позаздрити, адже вони зможуть створити прекрасну казку у власній домівці.