І. Візитівка "Швидко йдуть мої роки, буде і сімнадцять"
1-й учень.
Ви чуєте маршу акорди веселі,
Знайомі давно вже усім.
Із ними крокує в будинки й оселі...
Життя в розмаїтій красі.
Здрастуйте, друзі!
Привіт вам, дівчата!
Привіт, молодиці!
Привіт, парубки!
Вітаєм усіх вас!
Бажаємо щастя!
Достатку й здоров'я!
На довгі роки!
(Пісня на мелодію "Серденько моє" Олександра Пономарьова).
2-й учень.
Нашу гру ми починаєм і журу ми проганяєм.
Буде сміх у цьому залі — це "Вищий клас" усіх вітає.
Шлях нелегкий та тернистий ми зумієм подолать,
Добрий настрій, сміх веселий зможем вам подарувать.
Приспів:
Супернику наш!
Ми вітаємо вас!
Супернику, знай!
Ми - команда "Клас" (Двічі)
Ми не зможем вас любити.
В грі прийшли  ми вас побити,
Та тепер за сцену йдем, але скоро ще прийдем.
Перемоги сонце сяє там далеко угорі,
Ми дійдем, дійдем до нього, якщо
п'ять кладе журі.
3-й учень.
Ось із вами привітались,
Всім в любові ми зізнались.
Головне ж то не забуть,
Чого всі сюди зібрались.
Маєм вам ми розказать, 
Маяковського згадать.
Як швидко роки наші пролетять,
Буде і сімнадцять.
4-й учень.
Спитай у тата чи у мами,
Які професії у них —
Професій в світі є чимало,
Сповна їх вистачить на всіх.

5-й учень.
Та є одна поміж: професій,
Якої вчаться всі в житті,
Яка для кожного — найперша.
Якої набудеш ти.
6-й учень.
Учитель, лікар чи геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр,
Всі називають головною
Одну професію: школяр.
7-й учень.
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш там набуть.
Не станеш у житті ніколи яшм.
Ким з дитинства мрієш буть.
(Лунає пісня).
Не прожити нам без школи  (двічі)
Ані дня.                                     (двічі)
Наші вчителі кохані,
Ви усім нам — тата й мами.
Ми усі — одна рідня.
Приспів:
І щодня до школи діти поспішають,
В школі радо вчителі їх зустрічають,
І нікуди нам від цього не податись.
Тож давайте добре вчитись і добре навчитись.
II.    Розминка "Добре інженеру, а лікарю краще...".
III.    Конкурс капітанів "Якщо хочеш щось зробити, сядь, подумай — "відтягнись"...".
МОНОЛОГ
Як мені все набридло, і язик вам не болить.
І кому яке з вас діло, як я буду далі жить ?
Атестат мені вручили, і освіта в мене є,
Хватить, вже мене навчили, знаю
я тепер своє.
Розум щоб не розтрусити,
сяду нишком на печі.
Буду спати, буду пити, буду їсти калачі.
А як сили наберуся, відпочину від цих слів,
Може, навіть, оженюся, бо ше зараз не дозрів.
І візьму собі дружину, щоб вариш борщ, супи.
Не дурний я гнути спину, бо я — тей,
не для сапи.
В мене все ж таки освіта, хоч середня, але є.
Хочу ще побачить світла, а у батька гроші є.
"Географію, природу треба знати ",
- хтось верзе.

Мене батько й на машині до базару довезе.
Ну, а там з усього світу — і для тіла,
й для душі,
Нащо вам, дурним, освіта?
Нащо голову сушить?
От я зовсім не журюся і нічого не боюся...
От від'їмся, відісплюсь, і, напевно, оженюся.
Як то добре, що вже школу накінець
закінчив у строк.
Батьки вже мене ніколи не вестимуть
на урок.
І не будуть мене бити, що не хочу я читать,
Буду я спокійно жити, до обіду буду спать.
Ну, а ви собі дерзайте, і працюйте, і творіть.
Жили, нерви надривайте,
і летіть собі, летіть.
Я ж не хочу того знати, також: мову завели.
Он мене вже кличуть мати, може,
жінку привели.
А, можливо, кличуть їсти,
я вже знову зголоднів.
Ой, скоріш до столу сісти.
От би я вже попоїв!
"Відтягнутися" — не штука,
Але тут такая мука
В голові засіла "фішка ":
Як водночас "кайф" зловити
І нічого не робити.
Та урветься ця "житуха",
Ну, чого така "непруха",
Скоро йти вже межи люди,
Там — що треба роздобуду,
Там — що треба розшукаю,
Бо я виходу не маю.
Хочу "хакером" я стати,
Людям буду помагати:
Гроші мільйонера дам пенсіонеру.
А ще класно в шоу-бізнес,
Щоб відкрився новий Вітас,
А, можливо, з Децлом заспіваєм весело.
Може б, я знімав кіно —
В нас це кожному дано.
І тоді б сіяли на екрані
Не тільки "Бідні Насті", а і Вані.
Книжки можу ще писати,

І оцінку всім давати,
І не гірше Бузини
Про Шевченка розказати,
Що, мовляв, такий-сякий,
А я кращий — не такий.
А податковий інспектор —
Чим погане ремесло.
Як подамся я туди —
Загуде усе село.
"Відтягнувся" б у "бригадирах".
Я як Бєлий Саша,
Та не дружить щось з "ментами"
Вся бригада наша.
А якщо серйозно, то...
Професій безліч є цікавих,
Але свою обрати як,
Щоб добре діло й добра слава,
І я собі міркую так:
Потрібно лікувать хвороби,
Водить у космос кораблі,
Та я із роду хліборобів,
І родовід мій — від землі/
Знайти своє — щоб серце стисло,
Щоб зрозумів — отут я весь.
Ми "відриватися" не звикли,
Далекий нам такий прогрес.
Всім — жити чесно,
З правдою усюди не розминатись, а дружить,
А ремесло, як кажуть люди,
Нам за плечима не носить.
IV. Музичний конкурс "Не кочегари і не теслі ми".
Цей конкурс — своєрідний шлях учня школи від рідного порогу у широкий світ.
(Учні  перевдягнені   у  костюми   відповідно   до тексту пісень).
1.    На  мелодію  пісні  "Вместе  весело  шагать"
(сл. М. Матусовского, муз. В. Шаинского).
Разом добре крокувать
На край світу                 (Тричі)
І, звичайно, здобувать собі освіту,
Якусь освіту    (Двічі)
Перед нами світ безмежний відкривається
Кожен із професією зустрічається
Раз учитель, два директор - буде школа,
Не розлучимось з тобою ми ніколи.
2."Куда уходит детство?"   (сл. А. Дербенева, муз. А. Зацепина).
Куди біжиш, дитинство?
Нього ніхто не зна,


Куди ведеш, стежино?
Бо ти ж у нас одна.
Веди ж до електрички,
Щоб виїхать з села,
Стрічай мене, столице,
Бо хочу жить тут я.



3."Мне мама тихо говорила"   (сл.  И.  Резника, муз. X. Моше).
Мені матуся говорила:
Куди ти підеш в світ широкий,
Сидів би дома та порав свині,
Було б мені менше мороки.
4."Бухгалтер" (сл. А. Апиной, муз. В Окорокова).
Та есе одно я хочу за границю.
Набридли валянки і стареньке пальто.
Вдягнусь модніше я й провідаю столицю.
Може, й погляне у сторінку мою хто.
Не хочу брати я з собою кавалера,
В його кишенях вітер аж гуде.
Зустріну краще я мільйонера.
На класній тачці хай додому привезе.
Приспів:
Бухгалтер, любий мій бухгалтер,
Ось він який, такий простий,
Бухгалтер, любий мій бухгалтер,
Вертайсь додому, бо не треба ти такий.
5."Купи-продай" (сл. А. Славоросова, муз. О Молчанова).
Лихо нам, панове, всім
Жити нині в світі цім.
Якщо щось не продаси,
То й смачненько не їси.
Ось увесь наш капітал
У торбині цій сховав.
Якщо гарно поторгую —
На Багами помандрую.
Приспів:
Кругом кричать:
Не прогадай/
Купи-продай, купи-продай.
Але нині продавців
У нас більш, ніж покупців
Кругом кричать:
Не прогадай!
Купи-продай, купи-продай.
А як не вгадаєш ти —
Помандруєш у світи.
6."Песенка   шофера"   (сл.   Г.   Никитинского, муз. К. Санторо).

Вітер обдуває кабіну димом.
Знову поворот, обережно, шофер.
Треба дотягнути останні хвилини,
Щоб від страху мій пасажир не помер.
Приспів:
Зовсім не страшні ні дощ, ні мряка;
Знову поворот і косогір,
Щоб не довелось комусь поплакать,
Краще за руля тримайсь, шофер.
7."Черный кот" (сл. М. Танича, муз. Ю. Саулікого).
Жив да був сірий мент за кутком,
Не любили мента всі кругом.
Тільки пісенька наша про те,
Що менту все ж колись повезе.
Приспів:
Знають всі: не таланить,
Коли на дорозі сірий мент стоїть,
Треба всім уяснить,
Скільки баксів у кишеню йому дать.
8."Песня про зайцев" (сл. Дербеньова, муз. А Зацепіна).
Світ широкий для нас
Відкрива навстіж: двері,
Де професії в ряд
Перед нами стоять.
Стану вчителем я,
Продавцем, інженером,
І засвою я для себе
Головні слова.
Приспів:
Нам не все одно    (Двічі)
Який вибрать шлях і куди піти.
Справу будь-яку
Вибирай на смак,
І себе в житті
Спробуй ти знайти!
V. Домашнє завдання "У житті все знадобиться".
"Прикольні бабці".
(Учні перевдягнені на манер ведучих із п лепрограми "Криве дзеркало").
1-а бабця.
Ось і вечір підійшов,
Сонечко сідає,
Ми ж дівчатка нічого:
Сядем — побалакаєм.
2-а бабця.
Весело ми живемо
І скучать не вміємо,    .

Та частівочки для вас
Зараз заспіваємо. (Виконують частівки).


1-а бабця.
Путь-доріжка наша в'ється
Від села і до села,
Піснею, віршем прославим
Славні трударів діла.
2-а бабця.
Трактористів, комбайнерів,
Бригадирів, ланкових,
Агрономів, інженерів
І всіх чесних рядових.



1-а бабця.
Яка важлива професія агронома! Макарівна, це ж він, можна сказати, дає нам хліб, пиріжки, ватрушки! Пам'ятаєш віршик про маму?
(Співає).
Хто в погоду і негоду
Перевіряє перші сходи,
Ходить в поле за селом:
В мене мама — агроном.
2-а бабця.
Дає-то дає, але ж і взять любить!
(Співає).
В мене тато агроном,
Розумний, завзятий,
Як не вкраде тонну зерна,
То не буде спати.
1-а бабця.
А до хліба ж і молоко корисне!
2-а бабця.
Самим хлібом і вдавитися можна.
1-а  бабця.
А  молочка  ж  без  доярочки  де візьмеш?
2-а бабця.
Та доярки у нас не дуже рвуться до корів.
Був би телевізор на фермі, то, може, там би і жили.
1-а бабця.
Ой спішить доярка Ніна,
Бо іде уже "Ундіна",
Треба дуже поспішать,
Щоб Альону врятувать.


2-а бабця.
Але, як кажуть, у корови молоко на язиці.   І  наші  славні  трактористи  дбають  про корми.
(На мелодію пісні "Щось у горлі деренчить").
Трактор в полі деренчить, деренчить,
Тракторист в коморі спить, гучно спить.
Треба поле вже зорать, вже зорать,
А голівоньку йому не піднять, не піднять.
1-а бабця.
Та стережіться, трактористи!  Наша міліція не дрімає: сама не спить і нам не дає! Хто стоїть там на дорозі
Й жезлом махає ?
То інспектор Прокопенко Данину збирає.
2-а   бабця. 
А   пам'ятаєш,   Кузьмівна,   як   ми закінчували школу?..
1-а бабця.
Хто? Ти? Та ти ж її не закінчила. Ти ж 7 років за однією партою у першому класі про¬сиділа.
2-а бабця.
Ну, довелось... Але ж тепер живу — як у раю.
В школі я погано вчилась
І не вміла рахувать,
Але стала за прилавок
І не буду бідувать.
1-а бабця.
Та навіщо мені той продавець. Я хо¬чу — в люди!
У Поплавського я вчуся —
Буду режисером,
А як хватить в мене бабок,
То ще й модельєром.
2-а бабця.
А що твориться у нас в телевізорі. Дівиці такі: ноги від ушей, хоч ведмідь наступив на вухо" — все одно горлають.
На естраді в нас співачки
Всі такі хороші,
І я б також: заспівала,
Були б в тата гроші.
1-а бабця.
Еге! Он одні нічого не роблять — і гроші мають. А інші на роботі голови ламають, вдома спини гнуть, а в кишенях вітер свистить.
Ти казав, що продавець
І пішла я під вінець.
А ти вчителем лиш був,
Підманув, ой підманув.
Ти казав, що будеш дбати,
Любу жінку шанувати,

А тепер діла, діла...
Якби знала, то втекла.
2-а бабця.
Ой подивися, Макарівна, де розуму багато не треба: намости груди побільше, заспівай про житейське — і тебе вже весь світ знає.
Хочу стати провідницею,
Як Вєрка Сєрдючка.
Буду на СВ кататись
Й над усіма потішатись.
1-а    бабця.    Ой,    Кузьмівна,    побувала   я    в "паліхмахтєрськіи". Як вийшла з неї — то прозріла. Зустріла сусіда — так він мене дворами оббігав.
Закінчила школу Шура,
В "паліхмахтєри" пішла,
Стала дуже знаменита —
В неї стригся і Шура.
2-а бабця. Та навіщо ті професії. Головне — вда¬ло вийти заміж!
Мрію вийти заміж я
Та й за генерала,
Під вікном щоб ціла рота
Сон охороняла.
Висновок.
1-а бабця.
Мрій багато дуже маєм,
А професій — ще більше,
Хто поможе розібратись,
Що для нас миліше.
2-а бабця.
Той хоче стати капітаном,
Той космонавтом хоче буть,
Я теж подумала: ким стану,
Яку мені обрати путь?
1-а бабця.
У житті все знадобиться, —
Так говорять всюди.
Тож пізнай азів усяких
Й будуть з тебе люди!