Форма проведення: дискусія з елементами рольової гри
Обладнання: репродукція картини Рафаеля «Сікстинська мадонна»; аудіо-запис класичної музики; кольорові картки, відеосюжет з художнього фільму «Бригада», 1 серія; вислів; «Людина — могутній Атлант. Людина — творін¬ня Всесвіту, вона — творець Всесвіту.»
Учитель. Був такий час, коли Боги існували, а людей і тварин ще не було. Перед тим як живим істотам належало з'явитися у світ, став Епіметей розподіляти між ними властивості: одним дав силу, іншим — швид¬кість, третім — властивість літати... І тільки людина залишилася голою, без ложа, без зброї. І щоб допомогти людині вижити, Прометей, його брат, вкрав у Бога-коваля Гефеста працьовитість, а у Богині мудрості Афіни — ро¬зум і віддав це все людям.
Здавалося, все було добре, проте жилося людям погано, багато хто ги-нув. І все це через те, що люди не володіли мистецтвом жити суспільним чином і спілкуванням. Зрозумів Зевс, що загине все людство, і вирішив по-дарувати людям сором і правду, віру і любов, радість і надію, щоб служили вони окрасою, засобом дружніх стосунків між людьми.
Відтоді найціннішою людською якістю вважається духовність, спілку-вання, взаєморозуміння...
Тому сьогодні ми з вами намагатимемось зрозуміти поняття духов¬ності і взаємостосунків. Тож і знаходимося ми у дискусійній студії «Пог¬ляд». А подискутуємо ми за темою «Ми народжені, щоб нести відповідаль¬ність за життя, істину, любов...», щоб дати відповідь на запитання, які нас хвилюють.
Колективне створення «портрету» нашого класу методом орігамі
(Звучить легка класична музика.)
(Діти з кольорового паперу роблять чоловічка, у центрі вписують своє ім'я; біля серця — яких людей хочуть мати поруч; на правій руці — риси характеру, яких хо¬чуть набути; на лівій руці — риси характеру, яких хочуть позбутися, і створюють із чо¬ловічків загальний портрет.)
Учениця. Хто я? Навіщо я прийшла в цей світ? Куди іде моє життя? Здавалося, це прості запитання, але дати відповідь на них все важче.
Як же дізнатися, ким ми станемо? Як вибрати собі стиль життя? Що це означає? Телебачення, реклами, журнали наводять нас на думку про те, що ми повинні бути красивими, багатими, успішними. Нам потрібно мати машину, дачу, роботу і фізичну досконалість.
Учитель. Кожен, хто з'явився на світ, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? Що таке щастя? Як його знайти? Чи щасливі ви?
(Учні висловлюють власні думки.)
Учитель. У минулому чимало мудрих людей прагнули збагнути, що таке щастя. Давайте прислухаємось до їх роздумів. Вони допоможуть нам знайти свою відповідь на це питання.
Німецький автор життєписів славетних людей Еміль Людвіг писав; «Те, що люди називають щастям або нещастям, є лише їх справою... Не небо да¬рує щастя, а сама людина готує його собі і досягає в собі свого неба. Людина має піклуватися не про те, щоб потрапити на небо, а про те, щоб небо зійшло до неї. Хто не носить його у собі, марно шукатиме його по всьому світу».
Іноді люди називають щастям або нещастям зовнішні події, які трап-ляються з ними. Я вважаю, що тільки від людини залежить, як сформува¬ти цей сирий матеріал, тобто, що зробити з цих подій. Тільки від нас зале-жить, як використати можливості, що надає нам життя. Крилата мудрість учить: «Щасливий випадок допоможе тільки тому, хто добре підготовлений до нього».
Учитель. Чи погоджуєтесь ви з роздумами філософів? Що важливі¬ше — будувати життя чи пристосовуватися? Що у вашому розумінні озна¬чає проявляти життєву позицію?
{Відповіді учнів, учитель підбиває проміжні підсумки.) Учитель. Жити варто за будь-яких умов, тому що вклад у життя не¬повторний. Життя — це ваша таємниця, але ви повинні реалізувати себе, свої внутрішні можливості, пройшовши всі його етапи —дитинство, юність, зрілість. І залишити спадщину: посадити дерево, збудувати будинок, ви¬ростити сина.
(Учениця читає поезію В. Симоненка «Скільки б не судилося страждати».)
Скільки б не судилося страждати,
Все одно благословлю завжди
День, коли мене родила мати
Для життя, для щастя, для біди.
День, коли мої маленькі губи
Вперше груди мамині знайшли,
День, що мене вперше приголубив
Ласкою проміння із імли.
Як мені даровано багато,
Скільки в мене щастя, чорт візьми! —
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!
Учитель.. Материнство... Святе і прекрасне, оспіване поетами, уві-ковічене художниками. Погляньте на картину Рафаеля «Сікстинська ма-донна». Це один із найвідоміших творів світового живопису. Картина була написана на замовлення монастиря святого Сікста в П'яченці у період найвищого розвитку таланту Рафаеля. Легкими кроками ступає Марія по хмарах, ніжно стискуючи дитину, її прекрасне юне обличчя затумане¬не журбою. Мати передчуває долю свого сина, знає про майбутні страж¬дання і все ж несе його. В ній чистота і сила, дивовижна простота. Це найлюдяніша жінка — мати.
На початку нашої розмови ми говорили про те, що людина прийшла у світ голою, без ложа, без зброї. Які думки виникли у вас, коли ви розгля-нули цю картину?
(Діти висловлюють свої міркування.)
Учениця читає поезію І. Франка «Сікстинська мадонна».
Перше спілкування матері з дитиною є початком до розвитку ідеалів доб¬ра, краси, ніжності — це і є першооснова розвитку духовності.
Ділова гра «Погляд»
Учитель. Зараз вашій увазі я пропоную ділову гру «Погляд», мета якої — з різних позицій показати соціальну сутність людини, її буття.
(Роздаються картки соціальних ролей.)
Спробуйте зіграти свою роль так, щоб присутні могли чітко зрозуміти вашу позицію. А соціальні споглядачі повинні визначитися з чиєю думкою ви погоджуєтесь.
Засперечалися два мудреці з приводу запитання: чи народжується дити-на людиною? Підслухали їхню суперечку історик, священик, скептик, пе-симіст і байдужий і стали переконувати.
Оптиміст.  Дитина народжується абсолютно безпорадною. Людське дитя — це людина в можливості.
Історик. Щоб дитина стала людиною, потрібно багато причин, ге-нетичних задатків, соціального оточення, виховання.
Священик. Найбільш впливає на становлення дитини виховання. Пригадайте притчу про царя Соломона і молоду матір. Коли вона зверну-лася за порадою до царя, з якого часу виховувати однорічну дитину, то Соломон відповів, що вона втратила рік.
Скептик. Сьогодні порада царя Соломона була б іншою, він би ска¬зав, що жінка запізнилася на два роки. Сучасна медицина вважає, що тур-буватися про психічний та фізичний розвиток дитини потрібно ще до за-чаття.
Песиміст. А що робити, коли мої батьки запізнилися на багато років?
Оптиміст. Ти сам повинен працювати над своїм характером, над ста-новленням і вдосконаленням своєї особистості.
Песиміст. Але ж загальновідома мудрість проголошує, що людину не переробиш.
Оптиміст. Людське життя визначається зовнішніми силами та при-чинами, воно не зводиться до простого втілення наших задумів. Але людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях реалізації мети. Все залежить від характеру людини, вольових зусиль.
(Обговорення.)
Учитель. Отже, хто не вивчив людини в собі, ніколи не досягне гли-бокого знання людей. Людина — могутній Атлант, на плечах якого лежить світотворення, від того, якою виросте дитина і залежить, яким буде її життя, життя ЇЇ країни. Людина — творіння Всесвіту, вона — творець Всесвіту.
Демонстрація відео сюжету
Учитель. Зараз до вашої уваги пропоную відео сюжет із художньо¬го фільму «Бригада».
Давайте переглянемо його і знайдемо відповідь на питання: чи легко лю-дині залишатися людиною в наш час?
(Обговорення.)
Телебачення постійно транслює низькопробні примітивні фільми, в яких, окрім насильства, нічного й не показано. Розрахунок простий: після щоден¬ної обробки із свідомості глядача поступово вимиваються загальнолюдські цінності — такі як співчуття, доброта, людяність, щирість.
Яким життєвим цінностям ви віддаєте перевагу?
Перлина (на дошці намальована мушля, яку треба наповнити перлинами. «Перлина» — якість, яку учні вважають найцікавішою.)
Учениця
Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде,
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І, хочеш того чи ні,
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
(В. Симоненко)
Емоційний термометр
(Кожен повинен вибрати таку позначку на емоційному термометрі, яка найбільш відповідає його емоційному стану на даний момент.)
Учитель. Сьогодні ми маємо свою державу, хочемо жити в мирі і друж-бі зі своїми сусідами. Хочемо мати багату, демократичну Україну. Не буде¬мо ж безчесними і корисливими. Дуже хочеться, щоб панівною була мода не тільки в одязі, а були «моди» вжитті на ті цінності, про які ми з вами го¬ворили,
Є моди на зачіски, на гострі носки в черевиках,
На декольте, на сукні і на короткі штанці,
На плечі — вузенькі і широкі, на вуха малі і великі,
1 навіть на форму браслета на ніжній дівочій руці.
І ми, незалежні, зайняті завжди ділом,
Хоч пізно, а все ж плетемося у моди тієї в хвості.
Та тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,
Щоб стали навік панівними моди u житті:
Моди на світлі душі, на прямоту, на сердечність,
На серце, повне шедрот...
А ще, скажімо, мода на ширу людську бентежність,
На вічний дух непокори до скритих лакуз і підлот.
(Л. Забашта)
Учитель. Із поганим ми намагаємось боротися, а добре — розвивати. Я вам пропоную з'їсти вітамінчик зросту хороших рис характеру, щоб поз-бутися тих, які ви написали на лівій руці.
(Роздаються вітамінчики «заїсти успіх».)
(Звучить класична музика.)
Учень
ТОЛЕРАНТНІСТЬ ВРЯТУЄ СВІТ
Толерантне ставлення людини
Збереже планету від негод,
Розрубає мотлох павутини,
Переріже нитку перешкод.
Толерантне ставлення до всього
Збереже, врятує і спасе,
Допоможе вгледіть перемогу,
Допоможе витримати все.
Будь завжди нестримним вільнодумцем,
Свої мрії пензлем намалюй.
Освіти життя яскравим сонцем,
Толерантний всесвіт побудуй!
(Звучить мелодія.)
Учитель.  Діти, давайте покладемо у цей кошик ті цінності, які ми візь-мемо з собою в життя.
(Кожен учасник кладе в кошик фрукти зі словами;
—    Я візьму з собою хороший настрій.
—    Я візьму знання про...)
У світі поширюється рух за толерантність, бо вона є необхідною умовою миру і демократії. Наш український народ неодноразово виявляв свою тер¬пимість до інакодумців, здатність до компромісу, вміння виходити із про¬блемних ситуацій. Толерантність не є вродженою рисою характеру, її по¬трібно виховувати в себе з дитинства.
Людство втомилося від постійних воєн, які несуть лише втрати, нещас¬тя та біль. Ми вчимося толерантності, щоб врятувати світ.