.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Виховний захід на тему "КОЗАЦТВО ЯК ВТІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЕТИЧНОГО ІДЕАЛУ"(8 клас) 


Виховний захід на тему "КОЗАЦТВО ЯК ВТІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЕТИЧНОГО ІДЕАЛУ"(8 клас)

Мета. З'ясувати, що таке українське козацтво як культурно-історичний феномен; дослідити витоки створення козацтва як аристократії національного духу, високоморальної еліти нації; через ідеал запо¬розького козака допомогти молодому поколінню усвідомити державотворчі інтереси нашого народу, спонукати до активної діяльності в ім'я України.
Форма проведення: бесіда з елементами лекції

Обладнання. Альбом Д. Яворницького, М. Само-кнша, С. Васильківського «Из Украинской Старины» (1900), збірник українських народних пісень «На¬родні перлини» (упорядник М. Стельмах, 1971), збірник «Думи, Історико-гєроїчний цикл» (упорядник 0.Дей,  М.  Стельмах,   1982),  посібник «Історія Ук¬раїни» (керівник авт. кол. Ю. Зайцев, 1996), Полонська-Василенко Н., Історія України. — У 2 т., т.2. (К.,1992),  збірники українських народних прислів'їв та приказок, карта України XVIII ст.
(Козацька народна пісня «Ой на горі огонь го¬рить».
Клас поділений на «козацькі курені». Кожен «курінь» напередодні отримав завдання записати пісні, думи, прислів'я про козаків і козацьке життя. Разом з учителем урок ведуть учень-історик, учень-фольклорист, учень-етнопедагог, учень-мовознавєць, учень-музика, які в процесі виступів користуються картою України XVIII ст. Урок проводиться для учнів педагогічного ліцею й триває одну пару — дві академічні години).

Хід  заняття
1.    Мотивація навчальної діяльності учнів. Ко¬ментар теми й мети .
II.   Актуалізація опорних знань учнів.
1. Слово вчителя.
Козацький рух в Україні був однією з найяск¬равіших сторінок літопису боротьби народу за політичну і державну незалежність. У тому, що ми, українці, сьогодні є народом, нацією, провідна роль належить козацтву, яке із століття в століття було єдиним і могутнім форпостом, що пильно стояв на сторожі свободи, гідності і честі України. Недарма іноземці називали Україну «Козацькою рес¬публікою», «країною козаків», а українців — «ко¬зацькою нацією». Про козаків народ створив істо¬ричні думи, пісні, легенди. Вчені-історики впродовж століть вивчали багатогранну глибоко духовну епоху козацтва. Одним із таких джерел є ґрунтовна праця академіків Д. І. Яворницького, С. І. Васильківського, М. С. Самокиша альбом «Из Украинской Старины» (1900). Це унікальне нині історіографічне видання допоможе нам глибше осягнути українське козацтво як соціально-політичне, державне, культурно-істо¬ричне явище.
Книги, як і люди, мають свою біографію. В аль¬бомі «Из Украинской Старины» вона своєрідна. У його підготовці взяли участь вчений-історик, художники-академіки зі світовими іменами, зробивши да¬рунок рідній Україні і нам, нащадкам. Познайомимо¬ся з ними ближче.
2. Розповідь учня-історика.
Васильківський Сергій Іванович (19.10.1854— 7.10.1917) український живописець-реаліст. Народив¬ся в м. Ізюмі. Вчився в Академії мистецтв, як пенсіонер академії, вчився за кордоном. З 1888 року жив у Харкові. Кращі твори Васильківського переда¬ють типові риси української природи. Вони поетичні, сповнені сонця і повітря, цілісні за композицією.
Багато творів присвячено темі героїчного минуло¬го українського народу («Козаки в степу», «Похід ко¬заків», «Дума про трьох братів» та ін.). В художній спадщині понад 3000 творів.
Самокиш Микола Семенович (25.10.1860— 18.1.1944) — український живописець-баталіст і графік. Академік. Народився в Ніжині, вчився в Ака-демії мистецтв у Петербурзі, пізніше в Парижі. Бага¬то картин написав про визвольну війну українського народу в XVII столітті («В'їзд Б. Хмельницького в Київ», «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишне-вєцьким»). Твори відрізняються динамічністю компо¬зиції, досконалим малюнком й стриманим колори¬том. Помер у Сімферополі.
Яворницький Дмитро Іванович (25.10.1871 — 5.08.1940) український історик, археолог, етнограф, фольклорист і письменник. Академік. Народився у нас на Слобожанщині, в с. Сонцівці Харківської області (тепер с. Борисівна Дергачівського району) в родині сільського диякона. Закінчив історико-філо¬логічний факультет Харківського університету. Як політичне неблагонадійний був висланий з Петер¬бурга до Ташкента, де склав «Путівник по Середній Азії в археологічному та історичному відношенні». Працював у Казані, Московському університеті, Ка-теринославі (Дніпропетровську). Переважна біль¬шість праць Яворницького присвячена історії Запо¬розької Січі. Яворницький відзначився як археолог. Йому належала унікальна колекція матеріальних пам'яток по Запорожжю (75 тисяч екземплярів), зібрав значний фольклорний, етнографічний, лекси¬кографічний матеріал, на основі якого видав праці «Словник української мови», «Українські народні пісні», «До історії Степової України». Яворницький написав ряд поетичних творів, кілька повістей, оповідань. Консультував І. Рєпіна під час написання ним славетної картини «Запорожці пишуть листа ту¬рецькому султану».
3.    Вчитель. Альбом має цікаву структуру. Поясню¬
вальний текст обсягом у 98 альбомних сторінок напи¬сано академіком Д, І, Яворницьким російською мовою. Поруч подано переклад французькою мовою, Видання здійснено у приватному видавництві А. Ф. Маркса у
С.-Петербурзі в 1900 році. Після пояснювального текс¬ту подано коментар таблиць (зміст) за кількістю ма¬люнків (21) також двома мовами. Кожен малюнок має оригінальну композицію: портрети видатних діячів За-порозької Січі, козаків, козачок,  міщан,  бандуриста подані С, Васильківським у кольорі й на повний зріст. Історичне тло у вигляді віньєток, зроблених М, Самокишем у техніці графіки, обрамлює центральну фігу¬ру. Наприклад, таблиця І «Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. XVI віка, один из популярнейших гетма¬нов запорожскаго войска». Виньетка: «Одна из побед
над турками под Хотином».
У ході заняття вчитель, представивши учням всі таблиці («Гетьман Сагайдачний», «Зиновій Богдан Хмельницький», «Воєвода Адам Кисіль», «Полковник реєстрових малоросійських полків», «Хорунжий», «Уманський сотник Іван Гонта», «Писар військовий», «Пушкар часів гетьмана Івана Мазепи», «Вартовий козак», «Тип запорожця» (3), «Задунайський запоро-жець», «Січовий дід», «Міщанин», «Посполитий», «Козачка», «Поважна полковниця», «Сковорода, Гри¬горій Саяич», «Сліпий кобзар», «Убитий кінь»), де¬тально використає лише окремі, звернення до яких продиктовано темою уроку. Це типи запорожців, портрет І. Ґонти, глибоко символічний малюнок уби¬того коня.
Вчитель. Що ви знаєте про козаків, географічне положення, історію Запорозької Січі? Почуту інфор¬мацію рекомендую занотувати.
4.    Розповідь учня-мовознавця.   Слово   «козак» тюркського походження, вперше зафіксоване у по¬ловецькому словнику 1303 р. і в урядових документтах генуезьких колоній, а 1492 р. вперше з'явилось в
Україні. Ця назва стосувалася вільних здобичників степових промисловців. Степові промисли вимагали від людей великої заповзятості, мужності, витрива¬лості, оскільки вони могли натрапити на татарську небезпеку. З часом степові козаки від активного за¬хисту почали переходити до нападів на татарські за¬гони. Взагалі ж термін «козаки» в середині XV століття стосувався виключно татар — легко оз¬броєних вершників. З кінця століття ця назва уста¬лилася за українськими козаками.
5.    Розповідь учня-географа. Першу писемну згад¬ку про Січ знаходимо у «Всесвітній хроніці» (Краків,1551 р.) польського історика М. Бельського (1495—1575). Січ кілька разів змінювала своє місцеперебу¬вання. Погляньмо на карту: спершу вона розташову¬валася на острові Хортиці, за уточненими даними —на острові Томаківці біля с. Городище Нікопольсько¬го району Дніпропетровської області,
Документи свідчать, що з 90-х років XVI століття Січ розмістилася на острові Базавлук. У 1638—1652 рр. Січ перебувала на Микитиному Розі. Найдовшу історію (1652—1709) мала Чортомлицька Січ (на те¬риторії сучасного Каховського моря).
6.    Учень-етнопедагог. У своєму виступі я вико¬ристовую цікаву й пізнавальну статтю,  вміщену у підручнику   С.   Павлкжа   «Українське   народознав¬ство». З неї я дізнався, що загальнонаціональним іде¬алом українців довгі часи був запорозький козак —лицар честі й мужній захисник незалежності нашої Батьківщини. У ньому народ втілив своє споконвічне
прагнення до волі, розуміння національної гідностіукраїнця. Він є уособленням народного розуміння фізичної вправності,  чоловічої вроди,  високих мо¬ральних якостей — поваги до старших, співчуття до покривджених,   почуття   справедливості,   душевної щедрості й тонкого гумору. Не було й немає вищої оцінки для нашої молоді, ніж оцінка «козак».
Учитель зачитує окремі фрагменти з вступного тексту Д. Яворницького про життя козаків (стор. 1, З, 5,).
Наприклад, демонструючи таблиці VI, VIII, X, XI, цитуємо: «Уходя в степи, козаки отрекались от семьи, от всех радостей земних, от человеческого жилья и жили ... в холод и стужу, в зной и спеку, прямо под открытым небом, потом в звериных но¬рах и жалких землянках, питались ... отваром из во¬ды и рогов диких козлов или же ржаным толокном, заплесневелыми сухарями, утешая себя тем, что от такой пищи «человек делается легче й свободнее пе¬реплывает все реки на своем пути» або:
«...перед войной они обращались ко всему пра¬вославному населенню Украины: «Кто хочет за веру христианскую быть посаженным на кол, кто хочет быть колесован, кто готов перетерпеть всякие муки за святой крест, кто не боится смерти — приставай к нам. Не надо бояться смерти: от нее не убере¬жешься. Такова казацкая жизнь».
Такий тип козака як втілення національного етич¬ного ідеалу оспівано в українському героїчному епосі, про нього складено легенди й перекази, прислів'я і приказки.

7.    Розповідь учня-фольклориста.  Не в затишку біля домашнього вогнища, а на сплюндрованих вог¬нем і мечем поселеннях, не під дзвін золотої бджо¬-
ли, а під гадючий посвист петлі татарського ординця і зловісний блиск турецького ятагана народжували¬ся пісня й дума про запорозьких козаків.
8.    Вчитель. Пригадайте жанрові відмінності пісні й думи і запишіть у зошити.
Учні зачитують: «Дума — віршовий твір, що не має строфічної будови, як пісня, її різноскладні рядки діляться не на строфи, а на завершені, іноді досить довгі   періоди.   Рядки   думи   здебільшого   об'єднані дієслівною римою. Виконується дума мелодійним ре¬читативом, що час од часу переходить у співучий ма¬люнок, у супроводі кобзи чи бандури».
— Які історичні думи про козаків ви знаєте? Учні називають і зачитують фрагменти з дум «Козак Не¬тяга», «Козак Голота», «Смерть Корецького», «Ота¬ман Матяш Старий», «Федір Безродний, Бездоль¬ний», «Смерть козака на Кодині-долині» та ін.
9.    Учень-фольклорист. Пропоную провести кон¬курс на кращого знавця прислів'їв і приказок про сміливість і відвагу козаків. Участь беруть представ¬ники кожного «козацького куреня». Зразки запише¬мо на дошці.
(Учні записують: «Славний Максим Залізняк — славнішєє Запорожжя», «За рідний край — хоч поми¬рай», «Коли стелеться доріжка, козакові не до ліжка», «Козача потилиця панам-ляхам не хилить¬ся», «Нуте, браття, або перемогу добути, або дома не бути!» та ін.)
10.    Вчитель. Про козацьку звитягу, лицарство й патріотизм   написано   багато   історичних   пісень.Тож зараз позмагаються «козацькі курені» на кра¬-
ще виконання такої пісні, одночасно й домашнє завдання перевіримо. В учнівському виконанні зву¬чать пісні «Ой п'є Байда», «Розлилися круті бере¬-
жечки», «Ой на горі огонь горить», «Ой з-за гори високої», «Козака несуть», «Ой Січ-мати» (на цьо¬му  етапі  уроку вчителю  допомагає  учень-музи-
кант, який має музичну освіту. Він же демонструє учням кобзу і бандуру).
А зараз я заспіваю вам історичну козацьку пісню «Ой гай, мати», де згадується наша Слобожанщина:
Ой гай, мати, ой гай, мати,
Ой гай зелененький;
Ой поїхав з України
Козак молоденький.
Виїжджавши, шапку знявши,
Низенько вклонився:
«Ой прощайте, слобожани,
Може, з ким сварився!»
Хоч сварився не сварився,
Аби помирився,
Як виїхав на битий шлях,
Слізоньками вмився.
«Приливайте доріженьку,
Щоб не курилася;
Розважайте рідну неньку,
Щоб не журилася!
Приливайте доріженьку,
Що куриться курно;
Розважайте дівчиноньку,
Що журиться журно!»
Приливали доріженьку —
Вона все куриться;
Розважали рідну неньку —
Вона все журиться.
Не жаль мені доріженьки,
Що пилом припала,
А жаль мені дівчиноньки,
Що дурно пропала!
Ні легендарний козак Мамай, ні запорозькі коза¬ки, ні славетні гетьмани не могли обійтись без коня, який в усі часи в Україні мав величезне не лише гос¬подарське, а й бойове значення. Переконаймось у цьому. Наведіть зразки оспівування коня, козацько¬го вірного друга з тих пісень, що вже прозвучали. Учні співають:
Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці,
Гей, гей, не журіться,
Посідлайте коні воронії,
Гей, гей, садовіться!
(«Розлилися круті бережечки»)
Козака несуть,
/ коня ведуть,
Кінь головоньку клонить.
(«Козака несуть»)
Що в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче.
Біжи, коню, дорогою,
Степовою, широкою,
Щоб татари не піймали,
Сіделечка не здіймали.
(«Ой на горі огонь горить»)
А я бідний сиротина,
Степ широкий — то ж мій сват.
Шабля й люлька — вся родина,
Сивий коник — то ж мій брат.
(«Там, де Ятрань круто в'ється»)
А які народні пісні ви ще знаєте?   Перевіримо знання так: я починаю пісню, а ви підспівуєте:
Ой при лужку, при лужку,
при широкім полі,
у великім табуні кінь гуляв по волі.
їхав козак за Дунай,
сказав дівчині «прощай».
Ти, конику вороненький, неси та гуляй!
Розпрягайте, хлопці,
коні та лягайте спочивать,
а я піду в сад зелений,
в сад криниченьку копать.
-— Бойове значення коня не зникло для українців, хоч і скінчилась козацька доба.
(Вчитель демонструє учням останній малюнок альбому «Из Украинской Старины» «Убитий кінь»).
Тут у чорному жалобному кольорі зображено убитого коня — символ волі і незламності духу. Йо¬го ніби припнуто стрілою до землі. Смутком і тугою віє від побаченого.
III. Підсумок вивченого.
Учитель. Зруйнування Запорозької Січі Катери¬ною II було найбільшою драматичною подією в історії України XVIII століття. З нею загинула сила, яка про¬тягом понад трьох століть захищала Україну від во¬рогів, давала можливість розгортати економічне та культурне життя. У пам'яті українського народу Запо¬рожжя, незважаючи на намагання російської історії представити його як «гніздо розбишак», які перебува¬ли «в совершенной праздности й презрительном невежестве», назавжди залишиться, як «степ широкий, край веселий», де кожний знаходив захист та волю. До духовних вартостей нації і нині належить витворе¬ний у віках національний етичний ідеал — українсь¬кий козак.
IV.    Перевірка змісту, записаного в зошитах.
V.    Коментоване виставляння оцінок за роботу
на уроці.
VI.    Домашнє завдання. Написати творчу роботу «Якби я потрапив на Запорозьку Січ ...»

Search:
????????...

виникнення звуку

реферат діеслово в англійській мові

Мої роздуми над образом Чіпки

діалог між двома учнями приклад

зображення покріпачення України в романі П.Мирного"Хіба ревуть воли як ясла повні"

Застосування неметалів

мартин боруля конспект уроку

ліпіди для людини

Твори з українськой мови 10 клас

головні елементи Української культури



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010
��������...