Вчитель: Діти, шановні гості, добрий день.
Ми зібралися для того, щоб прожити разом прекрас¬ні хвилини, якусь маленьку, але приємну мить життя. Тема нашого заняття «Любов’ю дорожити вмійте ». Ми поговоримо про вічну тему, яка хвилювала серця людей у всі часи. Це тема чистого, зворушливого почуття — ко¬хання в українській поезії і житті людини. В. Сухом¬линський зазначав: « Поезія — нерозлучна сестра лю¬бові. Чим тонше, благородніше, піднесеніше почуття, тим більша чутливість людини до поетичного образу».
Сьогодні ми маємо нагоду послухати у вашому ви¬конанні вірші українських поетів, які припали вам до серця, стривожили душу, а також вашу власну поезію.
Ведуча:
«Кохання — це ніжність і чистота.
Ніжність, що дужча за смерть».
Ці слова належать Олесю Гончару. Давайте погово¬римо про чисте, зворушливе почуття. Про нього мріють, його чекають, а коли воно прийде, людина відчуває себе щасливою. Яким словом можна назвати це почуття? В українській співучій мові є чудове слово — кохання. Кохання.... Чарівне слово те — кохання...
Ведучий: У різні епохи в людей виникали запитання: що це за почуття? як народжується кохання? чому саме цю людину я покохав чи покохала?
Ведуча: Письменники, композитори, художники оспівували це почуття в поетичних, музичних, художніх творах, учені різних галузей (фізики, хімії, біології, аст¬рономії, медицини) шукають зв'язок з коханням, бо все прекрасне, що створене на землі, народжене з любові, (звучить тихо музика Поля Моріа «Історія кохання»).
Вчитель: Кохання — це вічне горіння. І мені б хоті¬лося, діти, щоб у ваших серцях загорілося прекрасне по¬чуття — кохання.   
Загорілося б так, як загоряється оця свічечка. І нехай воно горить у вас усе життя!
(Вчитель запалює свічку.)
Учні по черзі починають читати вірші про кохання, що стривожили їхню душу.
1.    В. Симоненко «Вона прийшла».
2.    В. Сосюра «Так ніхто не кохав».
3.    Д. Павличко «Коли ми йшли удвох з тобою».
4.    І. Франко «Чого являєшся мені у сні?».
Ведуча: Сучасний співак Віталій Козловський виконав
пісню на вірші І. Франка, яка дуже полюбилася сучасній молоді. Ми  пропонуємо послухати цю пісню у виконанні наших старшокласників.
5.    Д. Павличко «Моя любове».
6.    В. Симоненко «Є в коханні і будні, і свята».
7.0. Олесь «Чари ночі» («Сміються, плачуть солов'ї»).
8.    Ю.  Стадниченко «Нема у цій квітці ніжності букету».
9.П. Тичина «Ви знаєте, як липа шелестить».
10. Л. Костенко «Світлий сонет».
11.О. Ірванець «Лист крізь ніч».
12.    П. Пилипович «Коли летять, як сиві зграї».
13.    Л. Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє», (музика стихає).
Ведуча: Які прекрасні рядки! Який глибокий зміст вони мають.
Жертовна батьківська любов у новому подружньо¬му житті. А подружня любов молодят перетоплюється у сплав їхньої майбутньої власної батьківської любові. Яка любов може бути сильнішою від материнської?.. Свята вона — материнська любов!!!
Звучить пісня на вірші А. Малишка «Пісня про рушник».
Учень читає поезію В. Симоненка «Матері».
Учні виконують романс «Батько і мати», музика О.Злотника, слова В.Крищенка.
Вчитель: Дякую вам, діти. А зараз слово надається нашим гостям, які продовжать нашу тему. Наприкінці їхнього виступу ви можете поставити їм свої запитання.
(Виступають гості.)
Вчитель: Діти, чи виникли у вас запитання до гос¬тей? Задавайте їх, будь ласка, (бесіда учнів з поетами).
Вчитель: Дякуємо гостям за ту естетичну насолоду, яку ми отримали під час спілкування з ними.
(Діти дарують квіти гостям.)
Ведуча: Дякуємо всім за приємно прожиті хвилини у цьому храмі любові, де ми одержали великий заряд доб¬рої енергії, який понесемо й подаруємо людям.
Ведучий: Наші серця і душі відкрилися для добра, світла і любові.
Вчитель: Отже, бережіть це почуття, адже коли лю¬дина закохана, тоді вона сильна і дарує іншим радість, тепло, любов. Любіть! Творіть! Зігрівайте своїм теплом!!!
Ведуча: Прилучімося самі і прилучімо дітей до тво¬рення магії любові.
Ведучий: Людини до людини.
Вчитель: Любові до всього живого на землі!!!
Дякуємо за увагу.