.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Виховний захід на тему «Заглянь у природу» 


Виховний захід на тему «Заглянь у природу»
Виховний захід на тему «Заглянь у природу»

Сцена прикрашена квітами,калиною, вишитими рушниками, репродукціями картин з краєвидами..     Виходять ведучий та учні-читці з букетами квітів. Звучить мелодія П. І. Чайковськаго «Пори року».
Ведучий. Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала, хвилювала людину. Шепіт прозорої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів — усе це дороге серцю. Ні з чим незрівнянна природа рідного краю!
Учениця. Природа і Вітчизна — невіддільні. У кожного з нас залишився в серці дорогий куточок, де минуло дитинство: зелена левада, луки з пахучою скошеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай з суничними галявинами. широке поле, де так легко й солодко дихати, стежина, обіч якої ростуть волошки й маки і по якій, здається, не йдеш, а летиш, неначе птах...
 Учень.Безмежно з дитинства кохаю красу свого рідного краю — Дніпра голубінь неозору, сосну в надвечір»ї прозорім. І місяць у хмарках сріблистих, і свіжість весняного листя, і синій промінчик волошок в пшеничному морі колосся.Учениця.У ліс завітаю я знову на тиху сердечну розмову. як пахне достигла суниця і сонцем пропалена глиця! Я чую зозулі кування, берізок тремтливих зітхання, тонкі білокорі сестриці сплели свої віти в косиці. Учень. Здавна люди вірили в богів — покровителів усього живого на землі. Так покровителькою рослин вважалася богиня Флора, тварин — Фауна. Тому рослинний світ називають флорою, а тваринний — фауною.Учениця.Були у матері Природи дві донечки такої вроди: хто їх побачив хоч на мить, — не міг забути й розлюбить.Голубооку звали Флора. У неї очі, наче зорі.Завжди замріяна, тендітна, ласкава, ніжна та привітна. А Фауна — швидка, як вітер, могла за птахом полетіти, і за оленями стрибатита з білочками пустувати.Обидві світ живий любили, відтак його боготворили. тож вирішила мудра мати в придане їм дарунки дати. Мрійливій Флорі — світ рослинний, а жвавій Фауні — тваринний, щоб берегли і доглядали, від всього злого захищали. Живуть в легендах і понині живого світу дві богині.Учень. Заглянь у природу. Ще біліє сніг, з відлигами чергуються морози, а під сніговою ковдрою вже пробуджується нове життя. І ось з»являються посланці зеленоокої Весни. Здається, ґрунт у весняному лісі прикритий тонкою мереживною скатертиною, зітканою з безлічі дзвоникоподібних блакитних квіток. Це проліски — провісники тепла, символ сподівань на краще майбутнє. У народі їх називають квітами надії. Завдяки своїй красі і тому, що вони одними з перших відкривають весняний карнавал цвітіння, проліски майже повністю винищені. Вони занесені до Червоної книги і потребують охорони.Звучить мелодія П. Чайковського «Пори року» — весняні мотиви.Учениця.Ще земля в зимових шатах білих, та з-під снігу, майже непомітний, виглянув зненацька, серцю милий, соромливий пролісок блакитний.           Ще зимові віхоли літають, та весни розгін не зупинити, і дзвінкі краплини починають у промінні сонячнім бриніти. (Мелодія стихає.)Учениця. Та ось юна Весна ніби подорослішала і перетворилася у зрілу неповторну красуню. За пролісками з»являється королева весняної флори, одна з найкращих квіток — сон. Інколи в народі його за красу і келихоподібність називають диким тюльпаном. (Показує дітям малюнок.) Ось вони — великі, темно-фіолетові або бузково-сині, а часом білі квіти. У негоду та на ніч квітки сну закриваються. враження таке, наче вони справді засинають. А може, їх назва пов»язана зі стародавнім слов»янським повір»ям, яке говорить, що коли покласти сон-траву на ніч під голову, то уві сні побачиш своє майбутнє. Учень. Ці квіти, милі та ласкаві, Мені всміхаються й тобі, їх цвіт рясний в зелених травах —мов озеречка голубі.В народі є таке повір»я:Якщо ти хочеш міцно спать,сходити треба в надвечір»яу ліс, щоб сон-трави нарвать.Я не зірву вас, прощавайте,без вас я бачу милі сни.ростіть собі та завітайтедо нас наступної весни.Учениця. Травень у лісі — святкова пора. Зацвітають конвалії. Український фольклор розповідає, що ці подібні до перлин квіточки і є застиглим щасливим сміхом лісової русалки Мавки, яка вперше відчула радість кохання. У Франції в першу неділю травня збирали конвалії, прикрашали ними оселі. Запрошуючи дівчину до танцю, хлопець дарував їй букетик конвалій. Обмін букетиками навіть означав згоду на одруження. Якщо ж дівчина була незгодна, вона кидала букетик на землю. Ця чудова квітка, яку називають «лілея долин», зараз знаходиться на межі винищення і занесена до Червоної книги. Учень.Сестра нарцисів, лілій ніжнихі неповторна серед них,цвіте прекрасна, білосніжнаконвалія в лісах моїх.Мов наречена з тонким станом,стоїть, всміхається мені.а запах ніжний, незрівнянний,п»янкий, мов чари весняні.її зірвать — зганьбити вроду.На жаль, знаходяться й такі — бездумно нівечать природу, пакують квіти у мішки. А потім нишком, мов злодії, в мішках красу на торг везуть. З пучком конвалій, лиходії. Свою ж і совість продають.Учениця. У молоду яскраву зелень пізньої весни непомітно вплітаються барви раннього літа. Наприкінці червня з»являється всюдисуща суниця. До чого ж приємно знайти червоний від плодів ягідник, ворушити теплі трійчасті листочки і збирати серед них запашні, напоєні й прогріті золотим літнім сонячним промінням смачні й цілющі ягоди суниць. Літній ранок. Червнева пора.Вже достигли солодкі суниці.Тож заповнила ліс дітвора,і дорослі прийшли, як годиться.Тільки чути: «егей» та «ау»!О природо, ховай свої чари:топчуть папороть, квіти, траву —тільки швидше б наповнити тару.Ніби мамонтів стадо пройшлоабо кінна ворожа навала —все, що квітло, буяло, росло,полягло, почорніло, прив»яло.Недопиті й порожні пляшки,тут і там із яєць шкаралупки,скрізь паперу брудного шматки,ще й консервні бляшанки на купі.Та мовчить зачудований ліс,лиш засмучено, тихо зітхає.без докірливих слів та без сліз           своїм виглядом він промовляє:«Якщо хочеш сюди ще прийти,щоб суниць чи грибів назбирати,то навчися мене берегтиі красу мою вмій шанувати».Звучить мелодія вальсу Й. Штрауса «Казки Віденського лісу».Учень. Гарно у лісі влітку. Синіють ніжні келишки лісових дзвіночків, червоніють ажурні лісові гвоздички, запаморочливо пахне достигаюча малина. у різноголосий спів птахів вплітається мелодійне кування зозулі. Мелодія лісів звучить для нас, як цей чудовий неповторний вальс.Справжнім символом літа можна вважати цвітіння троянди. В усі віки троянди здобували загальне визнання і захоплення людей. Вирощували їх у Стародавньому Єгипті, Греції, Римі, Малій Азії. У наш час відомо понад десять тисяч сортів культурних троянд. Жодній квітці не присвячено стільки легенд, поем, віршів, як трояндам. Одна з грецьких легенд розповідає, що коли з морської піни біля берегів Кіпру вийшла божественно прекрасна Афродіта, то Земля дуже розгнівалася й вирішила створити щось не менш прекрасне. Так з»явилася квітка троянда, яка своєю вродою не поступалася богині краси. Учениця.Звідки ти взялась, така чарівна?У якій зростала ти сім»ї?Квітко півдня, сонячна царівно,у красі тобі немає рівних,музо й наречена солов»їв.Звуть твоєю матір»ю шипшину.Це вона в ясні погожі днівиплекала донечку єдину,віддала їй пахощі ці дивній материнські соки весняні.Ти гориш в зеленолистих арках,в кришталевих крапельках роси,у садах, у скверах, тихих парках —всюди ти  велична володаркаюності, кохання і краси.Ведучий. Влітку цвіте ще безліч чудових квітів, які вражають своєю красою, приємним ароматом, розмаїтістю кольорів і відтінків. Відгадайте, що це за квітка?Учень.—  Ось він росте, стрункий, високий, листки — загострені мечі,такий веселий, ясноокий,плащ пурпуровий на плечі.«Він справжній лицар, що й казати», —шепочуть Айстри залюбки.Та й ну голівками киватиі кидать погляди палкі.— І хто сказав, що він вродливий,та це ж звичайний Дон-Жуан, —зітхнув притишено ревнивий,самозакоханий  Тюльпан.—  Та ні, це лицар, справжній лицар, відважний, славний д»Артаньян, —Ромашка шепче білолиця,й замовк засмучений Тюльпан.А він стоїть, стрункий, високий, листки — загострені мечі, такий веселий, ясноокий, плащ пурпуровий на плечі.Учениця. Пізнього літа хлібороби виходять на жнива. Золотим пшеничним полем пливе комбайн. Сиплеться у кузов машини добірна пшениця — вінець невтомної цілорічної праці хлібороба. Ні з чим незрівнянні запах і смак хліба, пшеничного короваю з золотисто-рум»яною скоринкою. Низько вклонімося тим людям, які своєю працею уквітчують землю, доглядають її, вирощують хліб. (Виходить Серпень — хлопець у вишитій сорочці, на голові — капелюх, уквітчаний пучком колосків, у руках тримає вишитий рушник, на ньому — рум»яний коровай, прикрашений калиною, зав»язаний червоною стрічкою.)Серпень. Здрастуйте, діти! Я — Серпень, приніс вам дарунок від наших хліборобів, їжте на здоров»я цей сонячний запашний коровай, та не забувайте, що в кожній його крихті — тепло людської душі, багатоденна копітка праця. Учень.Жнива. Вусаті колоски густі про щось перемовляються статечно, вклоняються сусіду-вітру ґречно, що котить полем хвилі золоті. Пливуть в пшеничнім морі кораблі, ведуть їх молоді ще капітани, сини і внуки хліборобів славні, сини своєї матері-землі. Струмує спека в сонячній імлі, йде боротьба свята за хліб великий, щоб коровай рум»яний, сонцеликий мав завжди красне місце на столі. Пора здійснення заповітних мрій, здобутків хліборобських справжнє свято. прийми людську подяку щиру, брате, за руки твої чесні, трудові.Ведучий. Влітку квітує особливо мила нам, ніжна і чиста, скромна квітка — ромашка. У неї білосніжні пелюстки, а осердя — неначе золоте. Учениця.Обіч стежини польової, немов ровесниці-сестриці,ведуть розмову між собоюстрункі ромашки яснолиці. Хор коників дзвінкоголосих пісні співає їм щосили, їх побілили чисті роси, а сонечко позолотило. Медово пахне тут повітря,вітрець приносить запах кашки. ми линемо на крилах літа у царство білої ромашки.Ведучий. Прийшла журлива пора прощання з красним літечком. Чарівниця осінь починає розвішувати на гілках перші золоті дукати багряного листя. А в кришталево-прозорому небі вже курличуть журавлі. Природа на прощальний бенкет одягає своє невимовне красиве вбрання, милуючи зір грою казкових барв.

Search:
????????...

приклади діалогів

ревуть воли як ясла повні порівняння

страви з дині

наукове знання

порівняння Грицька та Чіпки в Хіба ревуть воли?

На сучасному етапі Збройні Сили України мають

зовнішня будова слова

піктограма інформатика

професіоналізм

ставлення чіпки до бога



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010
��������...