Тема уроку: Вогненебезпечні речовини та матеріали.
Мета уроку: Сформувати в учнів уявлення про основні види вогненебезпечних речовин та матеріалів та правила поводження з ними, небезпека при користуванні вогненебезпечними матеріалами, дати означення температури спалаху та верхньої і нижньої межі вибуху. Виховати акуратність при роботі із вогненебезпечними речовинами та матеріалами. Розвинути спостережливість.
Тип уроку: Урок формування нових знань.
Вид уроку: урок-лекція.
Обладнання: плакати, вогненебезпечні речовини та матеріали.
План уроку.
1.    Пожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими та легкозаймистими матеріалами (лак, фарби, спирти, бензин).
2.    Температура спалаху.
3.    Нижня та верхня межі вибуху
4.    Основні правила безпеки при поводженні з легкозаймистими рідинами (ЛЗР).

Хід уроку.
І. Організаційна частина.
Заходжу в клас, вітаюсь з учнями, перевіряю їх готовність до уроку. Дивлюсь, чи є в них на партах зошити, щоденники. Перевіряю присутність учнів на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Починаю опитування з попередньої теми, а саме “Конфлікт. Конфліктні ситуації”.
1.    Що таке конфлікт?
2.    Що сприяє ліквідації нервової напруги?
3.    Що можна сказати про конфлікт?
4.    Які ви знаєте конфліктні ситуації?
5.    Що найчастіше призводить до конфлікту в сім’ї?

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.
Пожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими та легкозаймистими матеріалами (лак, фарби, спирти, бензин).
Щоб уникнути пожежі при користуванні синтетичними, горючими та легкозаймистими матеріалами і речовинами і речовинами, треба дотримуватись певних протипожежних правил.
Необхідно слідкувати за справністю гасових приладів, не встановлювати їх в коридорах загального користування, в проходах, сходових клітках, а також біля легкозаймистих перегородок, меблів, штор.
Не можна ставити на запаленні гасові прилади важкий та громіздкий посуд, оскільки вони можуть перевернутись і викликати пожежу.
Для ремонту квартир, догляду за меблями, домашніми речами тощо застосовують товари побутової хімії. Багато з них містять летючі вогненебезпечні речовини, які у суміші з повітрям утворюють вибухонебезпечні концентрації. Недотримання правил протипожежної безпеки при зберіганні та використанні таких матеріалів може призвести до виникнення пожежі. Зберігати вогненебезпечні речовини слід у приміщеннях, де немає відкритих джерел вогню, у герметичній тарі, далеко від нагрівальних приладів.
Особливі заходи перестороги необхідно застосувати при користуванні пожежонебезпечними хімікатами в аерозольній упаковці. Не можна розпиляти аерозольну продукцію поблизу відкритого вогню, зберігати її біля нагрівальних приладів.
Більшість твердих паливних речовин мають органічне походження (солома, бавовна, папір, торф). Значно менша кількість горючих твердих матеріалів відносяться до класу неорганічних (калій, натрій, магній, алюміній, титан, сірка, фосфор).
В умовах більшості пожеж горять тверді речовини та матеріали, що широко використовуються в народному господарстві та побуті. До них в першу чергу відносяться: деревина, гума, пластмаси, хімічні волокна.
Цікаво знати, що загорітись можуть і метали. Досліди показують, що деякі з них (залізо, алюміній, цинк) здатні горіти в подрібненому стані в вигляді шматочків, фольги, стрічок. У вигляді порошку вони здатні навіть самозайматись.
Температура спалаху.
Особливу небезпеку у пожежному відношенні являють собою легкозаймисті рідини. Якщо над рідиною є суміш її парів з повітрям у співвідношенні, що необхідне для горіння, то вона може загорітись при наявності джерела займання. Таким чином, сама по собі рідина не така небезпечна, як її пари. Для оцінки пожежної небезпеки рідин застосовують спеціальний показник – температура спалаху – це найнижча температура рідини, при якій над її поверхнею утворюються пари та гази, здатні спалахувати у повітрі від джерела запалювання. До легкозаймистих рідин відносяться такі, що мають температуру спалаху не вище 61 0С.
Основні правила безпеки при поводженні з легкозаймистими рідинами (ЛЗР):
    ЛЗР слід зберігати в тарі, яка щільно закривається, далі від джерел нагрівання;
    При заправці пристроїв ЛЗР не допускається їхнє проливання;
    Не можна користуватися джерелами відкритого вогню у приміщеннях, де зберігаються ЛЗР;
    Забороняється проводити механічну обробку та заварювання ємностей, де знаходиться ЛЗР, без попереднього видалення її парів;
Нижня та верхня межі вибуху.
Горючі гази і пари можуть горіти лише в тому випадку, коли вони змішані з повітрям. Змішування може бути в різних концентраціях. Найменша концентрація горючих парів або газів у повітрі, яка здатна спалахнути при появі джерела запалювання, називається нижньою межею вибуху. Найбільша концентрація горючих парів або газів у повітрі, яка ще може загорітись, але вище якої загоряння не виникає, називається верхньою межею вибуху.
Питання на закріплення нового матеріалу:
1.    Що таке температура спалаху?
2.    Які основні правила безпеки при поводженні з легкозаймистими рідинами?
3.    Що таке нижньою межею вибуху?
4.    Що таке верхньою межею вибуху?







Підпис вчителя________________
Підпис студента_______________