Виховна година. Бережи честь з молоду Виховна година. Бережи честь з молоду Мета: сприяти самоаналізу й самовихованню учнів через роздуми про найвищі моральні принципи, розвивати й поглиблювати їхні почуття честі та гідності, важливих для громадянської зрілості людини. Вступ. Дорогі діти! Усі ми живемо в людській спільноті, і кожному хочеться відчувати себе її повноправним членом, якого поважають, люблять, з яким рахуються, якого цінують. Якщо людина цього не відчуває, вона вважає себе скривдженою, ображеною. Проаналізуйте свої взаємини з батьками, вчителями, однолітками. Коли у вас із ними виникав конфлікт? Тоді, коли ви були переконані, що з вами поводяться нечесно. Саме з цього найчастіше починаються сварки та бійки не лише між дітьми та підлітками, а й між дорослими. Чи не так? Так чи інакше ми часто оперуємо поняттями «честь», «чесність», рідше – словом «чесноти». І. «Честь». Робота з роздатковим матеріалом. Ознайомлення із висловами. Поговоримо про зміст, значення та взаємозв язок цих високих слів. Для початку пропоную вам пояснити значення слова «честь» у таких контекстах: Маю честь від імені громади вітати шановних гостей. Хотіла мене мати за шестого дати. А той шестий не має чести- Та не дай мене мати, Та не дай мене взяти. Такі чесноти, як честь і гідність особливо плекалися в народній моралі. Суддя: - Чи відома вам відповідальність за неправдиві свідчення? Свідок: - Так, ваша честь. Честь і слава юнакам і дівчатам, які завжди можуть відстояти своє право на вибір. Та кого ви слухаєте? У нього ж ні честі, ні совісті! Для української народної моралі характерним було і специфічне розуміння честі відповідно до віку, статі, соціального статусу особи. Якщо для дівчини честь співвідносилася з незайманістю, цнотливістю, то для парубка – з відвагою, спритністю, сміливістю. Честь одруженого чоловіка зіставлялася з його відповідальністю за добробут родини, виховання дітей, пошанування дружини. Честь заміжньої жінки полягала у збереженні подружньої вірності, шанобливому ставленні до чоловіка, народженні та вихованні дітей». Обговорення. 3. Узагальнення. Із ваших висловлювань бачимо, що вам зрозуміле багатство змісту цього слова. Справді, слово «честь» має кілька значень, досить близьких за своєю сутністю. Звернемось до словника української мови. Честь – 1. Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці. 2. Повага, пошана, визнання. 3. Те, що дає право на шану, повагу, визнання. 4. Той, хто (те, що) є характеристикою величі, гордості будь-якого місця, середовища. 5. Дівоча невинність, незайманість, цнотливість. ІІ. «Чесноти». 1. Розкриття значення. Звернемось до першого і, на мій погляд, головного значення – сукупність вищих моральних принципів. Які, по-вашому, принципи входять у цю «сукупність»? ось тут і звернемось до поняття «чесноти». Це і чесність, і гідність, і правдивість, і щирість, і чиста совість, і вірність... Сукупність цих чеснот – джерело того, на що вказує друге значення. Бо, подумайте, чи може мати повагу, пошану, визнання, добру славу, добре Ім»я людина, якій не властива чесність? Яка фальшива й лицемірна? Яка не має власної гідності? Питання риторичне. 2. Мозковий штурм. - Що, на вашу думку, головніше: високі показники чи те, яким чином людина їх досягає? - Що, на вашу думку, є джерелом людської честі? - Чи хочете ви заслужити похвали, визнання? - Чи ставили ви перед собою питання про власне добре ім я серед людей? - Чи думали ви, як його заслужити? ІІІ. «Самолюбство». Міні – лекція. «Самолюбство – джерело жорстокості». «Самоповага – мати самовиховання». Чи немає тут суперечності? Спробуймо з ясувати. Є самозакоханість егоїста, черствого і байдужого до чужої біди. Є і повага до себе як відчуття гідності людини. Люблячи себе, людина прагне до кращого, хоче позбутись поганих рис, досягти досконалості. Ми, як правило, в негативному значенні розуміємо честолюбство. Але скажіть, що поганого в тому, що людина бажає удостоїтись честі, визнання, поваги від людей? Річ у тім, як іти до слави. Для одних – це самоціль, і до неї вони йдуть,не гребуючи ніякими засобами, переступаючи через людські долі, ранячи або й убиваючи інших. Такий шлях нечесний. Ним можна досягти багатства, влади, але честі – ніколи. Кажуть, що переможців не судять. Це неправда. Того, хто переміг неправдою, можуть величати на словах, вихваляти – зі страху чи з корисливих цілей. Але він ніколи не матиме ні визнання, ні поваги чесних людей. Хочеш доброї слави – роби добро, не думаючи про винагороду, і тоді самі прийдуть до тебе і добре ім я, і повага, і честь. Один мудрий чоловік сказав: «Гроші втратити – мало втратити, здоров я втратити – багато втратити, честь втратити – все втратити». Повірте, із усіх людських втрат найтяжче повернути собі добре ім я. Недарма народна мудрість застерігає: «Бережи честь замолоду». Саме замолоду людина заробляє собі честь, творить добре ім я. Його нелегко створити, але дуже легко втратити. Пізнаючи навколишній світ, навчаючись розпізнавати добро і зло, пізнавайте і самих себе, частіше задавайте собі питання: який (яка) я? Анапізуйте свої думки, бажання, вчинки: чи варті вони самоповаги? Чи подобаєтесь ви собі такими, якими ви є? Чи прагнете стати кращими? А якщо прагнете, то як цього досягти? Такі думки, такі питання й пошук відповіді на них – це робота душі, без якої нема самовиховання, самовдосконалення. ІV. Підведення підсумків. Цінуючи власну честь і гідність, шануйте ці почуття в інших, будьте непримиренними до приниження людини людиною. Відомий французький письменник Жорж Сіменон писав: «Найстрашніший злочин перед людиною – це переконати людину в її нікчемності порівняно з іншими людьми. Віднявши у людини почуття власної гідності, самоповаги, можна довести її до відчаю, до крайності, штовхнути її на самогубство і навіть на злочин». О.Довженко говорив, що велика та держава, в якій велика мала людина. Що значить «мала людина»? це звичайна, рядова, трудяща людина, не знаменитість, а така, як ми з вами, як мільйони таких, як ми. Великими нас може зробити високе почуття людської гідності, ніким не потоптана і нічим не заплямована честь. Тоді кожен з нас буде великою людиною, а ми всі разом – великою нацією.
