Тема: Особливості психології поведінки людини в екстремальних умовах.
Мета: сформувати основні вміння і навички створювати найпростіші лінійні програми; навчити аналізувати їх роботу, користуватись ними, показати їх застосування в практичній діяльності; виховати любов і інтерес до програмування, а також самостійність і відповідальність при виконанні завдань; розвинути уяву, увагу, память мимовільну та довільну; розширити загальний світогляд.
Обладнання: кодоскоп, указка,  .
Наочність: кодоплівки, плакати, класні стенди.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: лекція.
План
1.    варо
2.    впров
3.    аер

I.    Організаційна частина().
Заходжу в клас. Вітаюся. Пропоную сісти. Перевіряю чи всі присутні на уроці, і чи готові до уроку. Прошу записати число, тему уроку, план уроку. Задиктовую тему і план уроку.
II.    Актуалізація опорних знань().
Діти, сьогодні ми будемо вивчати особливості психології поведінки людини в екстремальних умовах. Але перед тим як приступити до цієї важливої і цікавої теми, давайте пригадаємо матеріал який ми вивчали на минулому уроці і перевіримо як ви його засвоїли.
Отже скажіть будь-ласка:
1.    Яку структуру має програма на мові програмування Паскаль?
заголовок, блок опису, блок операторів;

Увага, сьогодні ви взнаєте що собою являють взагалі. Потім ви самі повинні будете скласти ...запам’ятати основні ознаки таких...
III.    Вивчення нового матеріалу().
Оскільки ми вже пригадали попередній матеріал, перевірили як ви його засвоїли,  давайте перейдемо до вивчення нового матеріалу. Він є не менш важливий тому послухайте будь-ласка.
Ви знаєте з свого повсякденного життя скільки нещасних випадків стається протягом невеликого проміжку часу. До таких випадків відносяться дорожньо-транспортні пригоди, авіаційні аварії, різні катастрофи та ін.
Ви повинні знати що люди, які опинилися в зоні катастрофи або стихійного лиха, тобто в екстремальних умовах, підлягають впливу різноманітних психотравмуючих факторів. Ці фактори можуть бути вираженого та скритого характеру, і обумовлені загрозою для життя. Люди відчувають значні емоційні перевантаження, що можуть призводити до розвитку у них різноманітних захворювань. Треба підкреслити, що це стосується як цивільного населення, так і рятівників.
Наприклад в ході обстеження ліквідаторів наслідків різних надзвичайних ситуацій, в тому числі і землетрусів, у 70 % обстежених людей були виявлені паталогічні зміни в стані здоров'я, а в половини обстежених захворювання мали психостресогенну і психосоматичну основу.
З появою нових небезпечних виробництв, особливо атомної промисловості, одним із головних психотравмуючих факторів для населення і працівників стала радіація і пов'язані з нею явища. Відсутність серед органів відчуття людини апарата для виявлення радіації і дефіцит знань про її природу може створювати психологічну основу для занепокоєння і тривоги, виникнення стресів, що особливо проявилось в період чорнобильських подій. Наприклад, в 1986 р. деякі лікарі, оцінюючи причини інфарктів в районах Київської області, ставили новий "діагноз" - "цезієвий" інфаркт, який не мав під собою наукової основи. Дещо пізніше доводилося чути, з приміткою лікарів, про такий симптом як "київська кров". Проте ні один компетентний спеціаліст не підтвердить, що при "київських дозах" могли бути хоч невеликі відхиленя в крові.
В той же час відомо, що стреси можуть бути причиною так званих стресорних пошкоджень, і охоплюють широкий спектр різних відхилень в стані здоров’я людини, включаючи злоякісні пухлини.
У широких верств населення, особливо у тих хто проживає в районах, шо прилягають до об'єктів атомної енергетики, немає достатніх знань про радіацію і біологічну дію. Це обумовлює формування психологічної напруженості, а у частини населення - відчуття боязні і навіть страху (радіофобії).
В медичній науці і психіатричній практиці давно відомі нав'язливі стани, cepeд яких фобії(страхи) найбільш розповсюджені і являють собою непереборний стан психоемоційного напруження, що виникає незалежно і всупереч бажанню під впливом будь-якого фактора, з яким пов'язані уявлення про небезпеку для здоров'я, загрозі життю або іншим особистим цінностям.
фобії - це одне з конкретних проявів стресу, а стрес невід'ємний елемент адаптаційних механізмів. В свою чергу адаптація до мінливих умов середовища, що загрожують нормальній життєдіяльності, є фундаментальною властивістю живої матерії, запорукою еволюційного удосконалення будь-яких біосистем. В цьому коріння радіофобії, яка є конкретним проявом стресу - психологічної травми, що, наприклад, була нанесена Чорнобильською катастрофою.
Доки різні фобії стосуються окремих людей, являються долею їх особистих переживань, вони не набувають соціального значення. Але зовсім інша справа, коли джерело фобії, причина стресу стосується значної частини населення, переміщується в центр загального тривожного інтересу і неспокою.
Стрес (англ. stress - напруга) - це сукупність захисних фізіологічних реакцій, які виникають в організмі тварини і людини у відповідь на дію несприятливих зовнішніх факторів(стресів). Уперше слово "стрес", застосував канадський біолог Г. Сельйо в 1936 р. Г. Сельйо вважав, що якраз конфлікти організму із середовищем підтримують у робочому стані біологічні механізми захисту від шкідливих дій, тренують їх, що повна свобода від стресу означає смерть.
Емоційні переживання завжди супроводиться певними змінами у фізіологічному стані організму, що часто помітно за зоавнішнім виразом (кров відходить від обличчя). Перелякана людина блідне, від сорому — червоніє. Зовнішній вигляд виражає сильне напруження (маскоподібний вираз обличчя, застигла поза), виступає холодний піт. Зміни в діяльності внутрішніх органів при подібних емоціях однакові в усіх людей і описуються такими виразами, як "від страху в піт кинуло", "волося дибки стало", "мурашки по спині забігали'', "щемить серце", "від радості дух перехопило". Емоції можуть супроводитися виражальними рухами. За тим, як змінюються хода, поза, швидкість мови, жести, міміка, інтонація, можна уявити емоційний стан людини. Виражальні рухи розряджають напругу. Крім того, виражальні рухи - це мова емоцій, яка не вимагає перекладу. Спостерігаючи за виявом почуттів, ми не тільки розуміємо, що відчуває інша людина, але й переймаємось її станом: своєрідним засобом спілкування людей між собою.
Дуже чутливим об'єктивним показником емоційної напруги є зміна частоти пульсу і дихання, а також електрошкіряної провідності. За даними спеціальних досліджень, частота пульсу водія за кермом змінюється від 70 до 140 пошт./хв. на спусках, підйомах і навіть на прямих ділянках дороги при швидкості 90-150 км/год частота пульсу може збільшуватись на 60-80 пошт./хв. На автомобільних змаганнях частота пульсу може збільшуватись до 200 пошт./хв. і більше. При стресовому стані об'єм уваги звужений, переключення її загальмоване, м'язи напружені, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам’ять. Людина забуває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається помилок. Прикладом пригнічення психічної діяльності при дії сильної форми Рйху може бути такий випадок. Водій у складній аварійній ситуації замість того, щоб користати можливості, які у нього залишилися, щоб запобігти тяжкому випадку, обняв кермо і залишався в такому стані до моменту смерті.
емоції не тільки стримують зовнішній вираз, але і зумовлюють перебудову житт важливих фізіологічних функцій, унаслідок чого мобілізуються резервні можливості організму, що підвищує рівень перебігу всіх психофізіологічних процесів. Загострюються зір і слух, з'являється загальна зібраність, підвищуються пильність обережність, прискорюються процеси мислення, зменшується час сенсомоторних реакцій, збільшуються м'язова сила і витривалість, підвищуються інтенсивність уваги швидкість переключення, збільшується фізична та розумова працездатність. У певних життєвих ситуаціях емоційний стан здатний мобілізувати фізіологічні резерви, які допомагають людині запобігти небезпеці і боротися за життя.



Що кому не зрозуміло прошу запитуйте, тоді я до вас підійду і поясню.

IV.    Закріплення та узагальнення нового матеріалу().
Діти ви вже знаєте що являють собою найпростіші лінійні програмими. Ми розглянули приклад такої програми і ввівши її прослідкували послідовність виконання операторів.
Отож давайте розв’яжемо ще декілька задач на складання найпростіших лінійних програм:


Якщо більшість виконали завдання прошу проаналізувати роботу задачі. Скажіть чому ця програма є лінійною, з чого в складеній програмі видно що це структура послідовного виконання? Дякую за відповіді.
Діти на цьому уроці ви побачили, що написання простих лінійних програм не є складною задачею, але ви і напевоно переконалися що без таких програм програмування як таке не можливе. Без лінійного оператора не можливо написати жодної програми.
Вивчивши з вами що собою являє найпростіша лінійна програма, з чого вона складається скажіть будь-лска:
1?    Що слід розуміти під структурним програмуванням?
Під структурним програмуванням слід розуміти програмування за допомогою елементарних структур-конструкцій.

V.    Домашнє завдання().
На цьому наш урок підійшов до завершення, давайте запишемо домашнє завдання. Додому буде повторити попередній матеріал, і розв’язати такі задачі:
1.    Напишіть програму обчислення площі рівностороннього трикутника S, якщо відома довжина кола L.
2.    Напишіть програму обчислення площі та гіпотенузи прямокутного трикутника, якщо відомі його катети.
3.    Напишіть програму обчислення суми модулів трьох дійсних типів.