Тема: Основи охорони праці.
Мета:    Ознайомити дітей з основними положеннями конституції щодо прав громадян на охорону їх життя і здоров’я; з’ясувати разом з ними основні санітарно-гігієнічні норми робочих та житлових приміщень, а також шкідливих факторів, що впливають на життя людини.


Тип уроку: Урок пояснення нового матеріалу.
Вид уроку: Лекція.
Обладнання: Підручник.
План уроку.
1.    Організаційна частина.
2.    Вивчення нового матеріалу.
3.    Висновок.
4.    Домашнє завдання.
З метою створення на виробництві безпечних і нешкідливих умов праці Верховною Радою України у 1992 р. Був прийнятий Закон України “Про охорону праці”. Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює через відповідні державні органи відносини між власником та працівником з питань гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Відповідно до Закону умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Згідно із Законом працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник підприємства не виконує законодавство про охорону праці.
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечують лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною  водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації.
Якщо в процесі діяльності працівникові буде заподіяна шкода у вигляді каліцтва або ушкодження здоров’я, відповідно до Закону власник зобов’язаний відшкодувати йому збитки, пов’язані з виконанням трудових обов’язків, у повному розмірі відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до Закону виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам з охорони праці.
Забороняється будівництво виробничих об’єктів, виготовлення і впровадження нових технологій і вказаних засобів без попередньої експертизи проектної документації на їх відповідність нормативним актам про охорону праці.
Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров’я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку. Це стосується відповідних стандартів.
Забороняється застосовувати у виробництві речовини, на які не розроблені гранично допустимі нормативи, методики, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.
Кожний із шкідливих факторів, що виникають і існують у різних виробничих процесах, можуть небезпечно або шкідливо діяти на організм людини лише за умови, коли їх різні дози, концентрації тощо перевищують встановлені і науково обгрунтовані значення.         Кожен з таких факторів впливає на створення метеорологічних умов, призводить до забруднення повітря пилом мінерального, органічного, хімічного походження з різними домішками грибкової мікрофлори чи патогенних мікроорганізмів, а також пилом, що може вміщувати в собі радіонукліди, аерозолі різних хімічних речовин та різні хімічно активні газоподібні домішки. Крім цього, на організм людини негативно впливають високі рівні шуму, вібрації, шкідливих випромінювань, високі та низькі рівні освітленості та багато інших. Для ефективної боротьби із шкідливими виробничими факторами з метою створення високопродуктивних нормативних умов праці інженери, що зайняті проектуванням різних технічних засобів,  технологій і окремих технологічних процесів, а також ті інженерно-технічні спеціалісти, які займаються організацією виробництва і експлуатацією машин та іншого устаткування, повинні мати ґрунтовні знання з фізики, механіки, теплотехніки, гідравліки, опалення виробничих приміщень, кондиціювання повітря та інших дисциплін. Лише оптимально поєднуючи досягнення цих наук з гігієнічними оцінками факторів та їх санітарними нормами і характеристиками, спеціалісти зможуть успішно здійснювати в умовах виробництва такі засоби з охорони праці як вимірювання параметрів шкідливих виробничих факторів, проведення паспортизації та атестації робочих місць, розробку, комплексу засобів для проведення умов праці до значень нормативних.
В нашій країні нині створюється національна система стандартів з охорони праці, розробляються нормативні акти з охорони праці, організовано реальні інженерні центри з охорони праці, у цій галузі діє Український науково-дослідний інститут з охорони праці, в найбільших вищих навчальних закладах йде підготовка інженерів-механіків з поглибленим вивченням охорони праці. Все це сприяє розробці і впровадженню на виробництві ефективних засобів і засобів для подальшого поліпшення умов праці.