Тема: Подолання стресового стану (7 кл)
Мета: дати учням поняття про стрес, види стресу, заходи щодо запобігання стресових ситуацій. Виховати у дітей почуття оптимізму для подолання стресових ситуацій, та навчити їх долати даний тип ситуацій. Розвинути уміння та навички які потрібні для боротьби із стресом 
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: журнальні статті, вирізки із газет, підручник (Пістун 7 кл.)
Тривалість: 45 хвилин
План уроку
1.    Стрес, як головний чинник погіршення здоров’я та внутрішнього стану особистості
2.    Заходи та засоби подолання стресового стану
3.    Висновки
Хід уроку
1. Організаційна частина.
Заходжу в клас, вітаюсь, перевіряю відсутніх. (2хв.)
2. Пояснення нового матеріалу.
1. Первісна людина на полюванні оцінювала сили ворога і свої власні так: якщо свої переважали – нападала, якщо ні – втікала. Що ж спонукало наших предків до таких розрахунків? Відповідь на дане запитання повинна бути однозначною – стрес!
Давайте тепер перейдемо до розгляду сучасних ситуацій, які показують реакцію людей на дане явище.
Досить несподівано доктор-кардіолог Роберт Еліот сам опинився на лікарняному ліжку він говорить: “Спершу я відчув, що ніби щось стискає мене з величезною силою. Це відчуття виникло в грудній клітці, підкотилося до пліч, шиї та щелеп і розійшлося донизу по обох руках. Здавалося, що на груди наступив слон. Я ледве міг дихати і почав пітніти. Живіт звело судомою, мене страшенно знудило... Пригадую, що пізніше, добираючись з допомогою медсестер до лікарняного ліжка, я здивовано сказав: “У мене серцевий приступ”. Мені було сорок чотири роки.”
Випадок з доктором Еліотом добре показує, як стрес може обернутися загрозою для життя. Наслідки стресу можуть непомітно нагромаджуватись протягом певного часу, а тоді виринути без жодної перестороги. Саме тому стрес влучно назвали “тихим убивцею”. Як не дивно, але нещасні випадки пов’язані із стресом, трапляються не тільки в людей, котрі відзначаються дратівливістю, агресивністю та духом суперництва. Стрес здатний загрожувати й спокійним людям, особливо коли їхній спокій – це лише крихітний фасад, ніби тоненька кришка на паровому котлі.
Для людини ослабленої, з мінімальними чи практично вичерпаними функціональними резервами організму, будь-яке напруження, навіть позитивне за знаком, може стати катастрофою, а для людини адаптованої, стійкої, вихід із стресової ситуації – її маленька перемога і черговий крок на шляху до самовдосконалення.
2. Що ж потрібно для подолання стресових ситуацій? Найперше – розрядка. Комусь для цього варто до поту побігати, комусь поставити улюблену аудіокасету, комусь – відвідати друга, комусь – відкрити книгу. І нічого, якщо це допоможе не одразу. Є люди, для яких ранок – найважча пора дня: через поспіх і щоденний страх спізнитися на навчання чи роботу. Вони напевне відчули себе спокійнішими і навіть оновленими, якщо б прокидалися б на 15 хвилин раніше.
Коли вранці атмосфера в сім’ї стресогенна, то ймовірно, що і робочий день почнеться напружено. 5-ти хвилинна прогулянка енергійним кроком допомагає розслабитися і зняти емоційну напругу.
•    На висоті емоційного напруження робіть вдих на рахунок “раз-два”, а видих на “раз-два-три-чотири”.
•    Перехитріть себе і хоч насилу посміхніться. Якщо затиснути в зубах олівець, то активізуються ті ж м’язи обличчя, які необхідні для посмішки і навіть карикатури в газеті здаються смішнішими.
•    Включіть приємну музику (без шуму).
•    Окрасьте вашу оселю тими предметами, які милують око.
•    Бажано, щоб в кімнаті були присутніми веселі і світлі тони.
•    Поспілкуйтесь із друзями, рідними, психологами.
3. Більшу частину проблем люди можуть вирішити самі а для цього потрібно виховувати в собі силу волі. Та знайти енергію для подолання стресових ситуацій.