Мета: Навчити учнів як потрібно поводитись з газом і газовими приладами. А також сформувати поняття про природні та зрідженні гази.
Тип уроку: лекція.
Вид уроку: пояснення нового матеріалу.
План.
1.    Газ у побуті.
2.    Вплив газу та продуктів його згоряння на здоров’я людини.
3.    Особливі властивості зрідженого газу (колір, запах, вага тощо).
4.    Правила зберігання та розташування газу, що знаходиться у балонах.
5.    Дії у разі витоку газу.
6.    Запобігання отруєнню. Ознаки отруєння. Домедична допомога при отруєннях.
1. Газ у побуті.
Для газопостачання промислових підприємств, міст, селищ та сільських населених пунктів широко застосовуються два ос¬новних види горючих газів: природні та зріджені.
Природні гази видобувають з газових та нафтогазових родо¬вищ, а зріджені гази отримують шляхом спеціальної теплової обробки різних видів палива.
Природні гази. їх можна розділити на дві основні групи: природні гази чисто газових родовищ та попутні гази, які отри¬мують під час видобутку нафти. Як природні, так і попутні гази складаються з горючої частини, яка бере участь у горінні, та інертної частини, яка не бере участі у горінні. Горюча частина природних газів складається з метану від 75 до 98% та незнач¬них кількостей інших газів, горюча частина попутних га¬зів — з метану від 44 до 93% та значних кількостей інших газів: етану, пропану, бутану, пентану тощо. Іноді до складу горючої частини газу входять сірчані сполуки.
Інертна частина природних газів складається з азоту, вугле¬кислого газу, водяної пари, кисню.
Як чисто природні, так і попутні гази при звичайних умовах не мають запаху і кольору. Природні гази легші за повітря, а попутні гази в залежності від кількості домішок у них можуть бути важчі за повітря у 1,5 разу.
Про зріджені гази ми поговоримо пізніше.
Позитивні сторони горючих газів відомі кожному, хто ними користується. Газ дуже зручний у користуванні: швидко і про¬сто запалюється, повністю згоряє, не дає попелу і кіптяви, не вимагає споруд б;ля житлових будинків, складських приміщень для зберігання, як інші види палива. В будь-який час досить тільки піднести запалений сірник, відкрити крани газового при¬ладу і ви отримаєте джерело тепла, на якому можна приготува¬ти їжу, нагріти воду тощо. Газ не потребує попередньої заготов¬ки. При згорянні виділяє багато тепла.
Поряд з позитивними сторонами горючим газам притаманні і негативні, які при невмілому користуванні або при недотриманніправил безпеки можуть призвести до важких наслідків, викли¬кати отруєння та ядуху, вибухи і пожежі. Самі по собі природні та зріджені гази, які використовуються у побуті, не отруйні, ток¬сичної дії на організм людини та тварин не мають і небезпечні лише постільки, поскільки при витіканнях витісняють з при¬міщення повітря. При значних скупченнях цих газів у при-міщенні людина, що знаходиться у ньому, відчуває недостачу кисню. А накопичення природних або зріджених газів у повітрі приміщення більше 10% може викликати смерть від ядухи.
Отже, як природні, так і зріджені гази не є отруйними, вони мають задушливі властивості.

2. Вплив газу та продуктів його згоряння на здоров'я лю¬дини.
При згорянні газу утворюється вуглекислий газ. Він також, як і природні, і зріджені гази, не має кольору і запаху. Вугле¬кислий газ має кислуватий смак. Він приблизно в 1,5 разу важ¬чий за повітря і тому скупчується у нижній зоні приміщення. Велика кількість вуглекислого газу в приміщенні зменшує кількість кисню, це викликає ядуху.
Сильну токсичну дію на організм людини має чадний газ. Він утворюється при неповному згорянні як природних, так і зріджених газів внаслідок недостатнього надходження кисню для горіння в результаті неправильно відрегульованого пальни¬ка газового приладу або інших дефектів. Чадний газ отруйний і тому являє дуже велику небезпеку для оточуючих. Помітити його у повітрі приміщення простими засобами неможливо тому, що він не має ні кольору, ні запаху, ні смаку. За вагою він дещо легший за повітря і тому скупчується у верхній частині при¬міщення. Наявність його у повітрі більше 0,15% може призве¬сти до тяжкого отруєння, 0,4% — до смерті.
3. Особливі властивості зрідженого газу (колір, запах, вага тощо).
Зріджені гази. Складаються в основному з пропану та бута¬ну. При звичайних умовах вони знаходяться у газоподібному стані, але при нормальній температурі і підвищенні тиску в зак¬ритій посудині можуть бути переведені з газоподібного стану в рідкий, тому їх і називають зрідженими. Однак варто тільки відкрити вихід з посудини, як зріджені гази почнуть швидко ви¬паровуватись, перетворюючись знов у газоподібний стан. Завдя¬ки такій властивості зріджених газів, їх можна перевозити вгерметичній тарі на великі відстані, зберігати і використовува¬ти при необхідності.
Зріджені гази застосовують для газопостачання населення у тих випадках, коли немає можливості подачі природного газу.
Зріджені гази приблизно у два рази важчі за повітря.
4. Правила зберігання та розташування газу, що знаходить¬ся у балонах.
Балони зі зрідженим газом треба ставити тільки вертикаль¬но, далі від тепла і відкритого вогню, бажано в приміщеннях, які добре провітрюються. На дачах — у підвалах або на дворі в спеціальних ящиках з вентиляційними отворами. Шланг кра¬ще використовувати «броньований», тобто такий, який має ме¬талеву оплітку. Після заміни балону необхідно перевіряти миль¬ною водою герметичність усіх з'єднань. Ні в якому разі балони зі зрідженим газом не можна кидати, піддавати дії прямих со¬нячних променів.
5. Дії у разі витоку газу.
Перша ознака витоку газу — специфічний запах у при¬міщенні. Для Цього в газ, призначений для побутового викори¬стання, включають спеціальні добавки з різким запахом. Дру¬га ознака — свист газу, який витікає з труби, шлангів, редук¬тора балону.
Дрібний витік газу можна помітити, обмазавши шланг або трубу мильною водою. У місці пошкодження з'являться буль¬башки.
Не можна перевіряти витік газу за допомогою відкритого вогню сірника або запальнички!
В усіх випадках, коли ви помітили витікання газу, треба, захистивши ніс і рот мокрою ганчіркою, пройти у загазоване приміщення, щоб перекрити кран газової труби або закрутити вентиль газового балону і провітрити приміщення.
Категорично забороняється, працюючи у загазованому при¬міщенні, користуватись відкритим вогнем і вмикати світло. Не можна користуватись і телефоном, тому що, точно так же, як вимикач або лампочка, електричні проводи телефону можуть давати іскру під час вашого дзвінка.
Необхідно запам'ятати: в загазованих кімнатах не можна користуватись жодним електроприладом, а сірники, запаль¬нички, свічки тощо краще відкласти далі при вході до приміщення. Електрику треба вимикати на щитку, який розташований на сходовій клітці, або знеструмити весь під'їзд, коли запах газу відчувається на сходах.
При витоку газу також необхідно повідомити про це аварій¬ну газову службу за телефоном «04».
6. Запобігання отруєнню. Ознаки отруєння. Домедична до¬помога при отруєннях.
Для запобігання отруєнню продуктами згоряння газу необхід¬на постійна вентиляція приміщень, де працюють газові прилади.
При малій потужності газових пальників і нормальній їхній роботі та хорошій вентиляції приміщень небезпечної концент¬рації чадного або інших газів не утворюється. У цьому випадку достатньо забезпечити надходження свіжого повітря у при¬міщення і видалення продуктів згоряння газу через відчинену кватирку та вентиляційний канал.
Зі збільшенням потужності пальників газових приладів, крім надходження свіжого повітря та вентиляції приміщень, не¬обхідно встановлювати димохід.
Вимірюваннями встановлено, що відчинена кватирка на кухні об'ємом 20 м3 зменшує концентрацію чадного газу з 0,052 до 0,016%, тобто на 71%, а повністю відчинене вікно — на 87%. Короткочасне відчинення дверей на кухню зменшує вміст чадно¬го газу у приміщенні на 26% порівняно з попереднім, а у напіввідчиненому положенні — з 0,046 до 0,008%, тобто на 80%. Повністю відчинені двері зменшують забруднення повітря на 85%. Ось чому газові прилади дозволяється розташовувати у приміщеннях, які добре вентилюються.
Ознаки отруєння чадним газом та надання першої допомоги
При отруєнні чадним газом у людини з'являються головні болі, загальна слабкість, нудота, іноді блювота, сонливість, оз¬ноб, а іноді і втрата свідомості.
Потерпілого необхідно негайно винести на свіже повітря, а якщо отруєння відбулось взимку, — в тепле приміщення, яке провітрюється, покласти на спину і тепло накрити.
Необхідно звільнити потерпілого від стискуючого одягу (ремінь, комір), дати понюхати нашатирного спирту і слідкувати за тим, щоб він не заснув. Якщо потерпілий у свідомості, необ¬хідно заставити його випити гарячий чай або каву. У важких випадках отруєння слід терміново викликати лікаря.Якщо потерпілий не дихає, необхідно зробити штучне дихання, якщо ж дихає — штучне дихання робити шкідливо.