Тема: Особливості психології поведінки людини в екстремальних умовах.
Мета: сформувати такі поняття як екстремальні умови, психотравмуючі фактори, стрес, фобії, невроз та ін.; навчити аналізувати екстремальні ситуації, користуватись поданими поняттями, показати глобальність і актуальність цієї теми; виховати співчуття і повагу до потерпілих і психотравмованих, а також самостійність і відповідальність дій у подібних умовах; розвинути уяву, увагу, память мимовільну та довільну; розширити загальний світогляд.
Обладнання: кодоскоп, указка.
Наочність: кодоплівки, плакати, класні стенди.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: лекція.
План
1.    Екстремальні умови і психотравмуючі фактори.
2.    Фобії, стреси і неврози як наслідок першого.
3.    Виробничий стрес.
4.    Фази реакції людей на природні лиха.
5.    Підготовка до стресової ситуації і послаблення її дії.

I.    Організаційна частина(2 хв).
Заходжу в клас. Вітаюся. Пропоную сісти. Перевіряю чи всі присутні на уроці, і чи готові до уроку. Прошу записати число, тему уроку, план уроку. Задиктовую тему і план уроку.
II.    Актуалізація опорних знань(7 хв).
Діти, сьогодні ми будемо вивчати особливості психології поведінки людини в екстремальних умовах. Але перед тим як приступити до цієї важливої і цікавої теми, давайте пригадаємо матеріал який ми вивчали на минулому уроці і перевіримо як ви його засвоїли.
Отже скажіть будь-ласка:
1?     Що являють собою виробничі аварії?
Виробничі аварії являють собою явища, що призводять до раптової зупинки та порушення встановленого процесу виробництва, виходу з ладу машин, агрегатів, пошкодження матеріальних цінностей, ураженню або загибелі людей.
2?     Які ви знаєте основні ознаки промислових катастроф?
Серед основних ознак промислових катастроф є такі:
•    недостатнє урахування екологічного чинника при проектуванні “винуватця” катасрофи;
•    помилка при розміщені чи транспортуванні;
•    порушення режиму експлутації;
•    навмисні дії(диверсії, саботаж);
•    природні катаклізми.
3?    Якіфактори можуть спричиняти аварії морських і річкових кораблів?
Сили стихії(ураган, штором, тіман, льодоходи) з вини людей(зіткнення, посадка на мілину, вибухи, пожежі)
4?     Що таке авіаційна аварія?
Це авіаподія, що може не призводити до загибелі людей, а тільки до значних пошкоджень літака, коли його відновити не можливо.
5?     Що таке автомобільна аварія?
Це подія, що трапляється під час руху автомобільного транспорту.
6?     Що таке ядерна катастрофа і які її наслідки?
Ядерна катастрофа це викид в повітря радіоактивних речовин в результаті вибуху ядерної бомби або реатора АЕС. Можливі такі наслідки “ядерна зима” і “ядерна ніч”, радіоактивне забруднення, глобальний голод.
7?    Наведіть будь-ласка приклад катастроф які суттєвих зрушень в екосистемі не спричиняють?
Автомобільні аваріїї, аварії на залізній дорозі, авіаційні аваріїї.

III.    Вивчення нового матеріалу(25 хв).
(1)    Оскільки ми вже пригадали попередній матеріал, перевірили як ви його засвоїли,  давайте перейдемо до вивчення нового матеріалу. Він є не менш важливий тому послухайте будь-ласка.
Ви знаєте з свого повсякденного життя скільки нещасних випадків стається щодня. До таких випадків відносяться дорожньо-транспортні пригоди, авіаційні аварії, різні катастрофи та ін.
Ви повинні знати що люди, які опинилися в зоні катастрофи або стихійного лиха, тобто в екстремальних умовах, підлягають впливу різноманітних психотравмуючих факторів. Ці фактори можуть бути вираженого та скритого характеру, і обумовлені загрозою для життя. Люди відчувають значні емоційні перевантаження, що можуть призводити до розвитку у них різноманітних захворювань. Треба підкреслити, що це стосується як цивільного населення, так і рятівників.
Наприклад в ході обстеження ліквідаторів наслідків різних надзвичайних ситуацій, в тому числі і землетрусів, у 70 % обстежених людей були виявлені паталогічні зміни в стані здоров'я(з’явилися хвороби), а в половини обстежених захворювання мали психостресогенну і психосоматичну основу.
З появою атомної промисловості, одним із головних психотравмуючих факторів для населення і працівників стала радіація і пов'язані з нею явища. Відсутність знань про її природу може створювати психологічну основу для занепокоєння і тривоги, виникнення стресів, що особливо проявилось в період чорнобильських подій. Наприклад, в 1986 р. деякі лікарі, оцінюючи причини інфарктів в районах Київської області, ставили новий "діагноз" - "цезієвий" інфаркт, який не мав під собою наукової основи. Дещо пізніше доводилося чути, з приміткою лікарів, про такий симптом як "київська кров". Проте ні один компетентний спеціаліст не підтвердить, що при "київських дозах" могли бути хоч невеликі відхилення в крові.
В той же час відомо, що стреси можуть бути причиною так званих стресорних пошкоджень, і охоплюють широкий спектр різних відхилень в стані здоров’я людини, включаючи злоякісні пухлини.
У широких верств населення, особливо у тих хто проживає в районах, що прилягають до об'єктів атомної енергетики, немає достатніх знань про радіацію і біологічну дію. Це обумовлює формування психологічної напруженості, а у частини населення - відчуття боязні і навіть страху (радіофобії).
(2)    В медичній науці і психіатричній практиці давно відомі нав'язливі стани, cepeд яких фобії(страхи).
Фобії - це одне з конкретних проявів стресу, а стрес невід'ємний елемент адаптаційних механізмів. Радіофобія - конкретний прояв стресу - психологічної травми, що, наприклад, була нанесена Чорнобильською катастрофою.
Стрес (англ. stress - напруга) - це сукупність захисних фізіологічних реакцій, які виникають в організмі тварини і людини у відповідь на дію несприятливих зовнішніх факторів(стресів). Конфлікти організму із середовищем підтримують у робочому стані біологічні механізми захисту від шкідливих дій, тренують їх, що повна свобода від стресу означає смерть.
Емоційні переживання завжди супроводжуються певними змінами у фізіологічному стані організму. Це часто помітно за зовнішнім виразом (кров відходить від обличчя). Наприклад: перелякана людина блідне, від сорому — червоніє. Зовнішній вигляд виражає сильне напруження (маскоподібний вираз обличчя, застигла поза), виступає холодний піт. Зміни в діяльності внутрішніх органів при подібних емоціях однакові в усіх людей і описуються такими виразами, як "від страху в піт кинуло", "волосся дибки стало", "мурашки по спині забігали'', "щемить серце", "від радості дух перехопило". Емоції можуть супроводитися виражальними рухами. За тим, як змінюються хода, поза, швидкість мови, жести, міміка, інтонація, можна уявити емоційний стан людини. Виражальні рухи розряджають напругу.
Дуже чутливим об'єктивним показником емоційної напруги є зміна частоти пульсу і дихання, а також електрошкіряної провідності. За даними спеціальних досліджень, частота пульсу водія за кермом змінюється від 70 до 140 пошт./хв. на спусках, підйомах і навіть на прямих ділянках дороги при швидкості 90-150 км/год частота пульсу може збільшуватись на 60-80 пошт./хв. На автомобільних змаганнях частота пульсу може збільшуватись до 200 пошт./хв. і більше. При стресовому стані об'єм уваги звужений, переключення її загальмоване, м'язи напружені, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам’ять. Людина забуває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається помилок. Прикладом пригнічення психічної діяльності при дії сильної форми страху може бути такий випадок. Водій у складній аварійній ситуації замість того, щоб користати можливості, які у нього залишилися, щоб запобігти тяжкому випадку, обняв кермо і залишався в такому стані до моменту смерті.
Емоції не тільки стримують зовнішній вираз, але і зумовлюють перебудову життєвоважливих фізіологічних функцій. Унаслідок цього мобілізуються резервні можливості організму, що підвищує рівень перебігу всіх психофізіологічних процесів. Загострюються зір і слух, з'являється загальна зібраність, підвищуються пильність, обережність, прискорюються процеси мислення, збільшуються м'язова сила і витривалість, підвищуються інтенсивність уваги швидкість переключення, збільшується фізична та розумова працездатність. У певних життєвих ситуаціях емоційний стан здатний мобілізувати фізіологічні резерви, які допомагають людині запобігти небезпеці і боротися за життя.
При фізичному стресі надниркові залози виділяють переважно норадреналін, при психічному (тривога, страх, лють) - насамперед адреналін.
Адреналін і норадреналін прискорюють пульс і дихання і підвищують кров'яний тиск. Вони також збільшують у крові кількість деяких речовин, а саме триацетилгліцероліз, що по ланцюговій реакції призводить до виникнення серцево-судинних захворювань — атеросклерозу, інфаркту міокарда, інсульту. Підвищення кількості ацетилгліцеролів - одна з можливих причин психічних захворювань.
При стресі  захисні дії імунної системи можуть бути придушені стресом, і організм втрачає здатність захистити себе від мікроорганізмів (вірусів, бактерій).
Звідси люди, які часто перебувають у стресовому стані, більшою мірою схильні по інфекційних захворювань, наприклад грипу.
Невроз - захворювання адаптації, результат зриву пристосувальних механізмів людського організму після того, як вичерпані всі резерви протистояння стресу.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, на невроз сьогодні хворіють 85% населення Землі. Якщо за останні 65 років кількість психічних захворювань збільшилась у 1,6 раза, то неврозів - у 34 рази. Наука розглядає неврози як проміжний стан між здоров'ям і психічними захворюваннями.
Основними симптомами неврозів є зниження працездатності, збайдужіння до навколишнього життя, звуження кола зацікавлень. Різко посилюється залежність самопочуття від погоди. Погіршується фізичний стан, спостерігаються занепад сил, швидка втомлюваність. Людина стає метушливою або загальмованою, неуважною, може погіршитись координація рухів. Послаблюється статева потенція. Отже, найбільш характерні симптоми неврозу - психічна та фізична слабкість, послаблення уваги, погіршення пам'яті.
Для неврозів характерні розлад сну, головний біль, який виникає при розумовому, фізичному чи емоційному напруженні й може супроводжуватися запамороченням, відчуттям "стиснутої голови" (каска неврастеніка).
Симптомами вегетативних порушень є тахікардія (частішає пульс), брадикардія(вповільнюється пульс), короткочасне підвищення і зниження артеріального тиску, порушення ритмічності чи утруднення дихання, непостійності температури тіла, підвищена чи знижена пітливість. Іноді тремтять повіки, язик, руки, виникає біль у ділянці серця, шлунка.
Сукупність тих чи інших симптомів характеризує різні форми неврозів. На малюнку показано, як впливає стрес на працездатність людини. Стресова дія збуджує активність організму і працездатність зростає, але чим довше, тим повільніше досягає максимального значення.
(3)    На виробництві різний зовнішній вплив (шуми, вібрації, високі температури та ін.), а часто їх поєднання породжує екстремальні умови діяльності, що приводить до стресових станів. Причому для сучасного виробництва типові екстремальні ситуації двох крайніх типів.
Перший тип - екстремальні ситуації виникають тоді, коли вимоги інтенсивності праці і жорсткі обмеження в часі змушують робітника максимально напружувати сили і мобілізувати внутрішні резерви. При цьому екстремальність такої праці частіше всього підвищується внаслідок сильних зовнішніх впливів (шуми, вібрації та ж.), які не стільки збільшують і без цього велике інформаційне навантаження робітника, але і порушують нормальні умови його життєдіяльності, що утруднює процеси саморегуляції і сприяє виникненню стресу.
Другий тип екстремальної ситуації виникає, навпаки, через недолік чи однорідність інформації, що надходить, недолік міжособистісних контактів, низьку рухову активність. Він особливо характерний для роботи операторів сучасних автоматизованих систем. В подібних умовах у робітника чи оператора розвивається етап монотомії. Необхідний рівень бадьорості, уваги в таких умовах людині доводиться підтримувати за рахунок вольових зусиль. Монотомія ж, часто властива операторській праці, народжує в ньому відчуття нудьги, крім цього, до цієї відповідальної праці вимагається особливо високий рівень бадьорості і значні вольові зусилля для його підтримки в подібних умовах.
Для стресових ситуацій того чи іншого типу характерна одна загальна риса -поява у людини гострого внутрішнього конфлікту між вимогами, котрі пред'являє до нього праця, і його можливостями.
Подібні внутрішні конфлікти можуть породжуватися не тільки безпосередньо технічними факторами, але і соціальними причинами. В літературі приводять дані американського дослідження (М. Зельцер з співавторами), де описуються результати вивчення психологами і психіатрами умов життя і діяльності водіїв в період безпосередньо перед виникненням у них аварій. Його автори констатували, що в 11 випадках з 18 аварії передував психологічний конфлікт і емоційний стрес.
Марголіс В. показав, що найбільшою спонукою стресу були наступні фактори: незадоволеність роботою, низька мотивація до роботи, депресія і відсутність " самоствердження.
Таким чином, видно, що фактор небезпеки праці є не самим сильним і єдиним стресором, який впливає на стан робітника, і як наслідок на його схильність до нещасних випадків. Деякі автори відносять до соціальних стресорів також такі фактори, як неуважність до особистості робітника, відсутність можливості діяти У властивому йому стилі, небажання нести покладену на нього відповідальність. Однак схильність до нещасних випадків людей роблять не тільки стресори, які породжені процесом виробництва, - не в меншій мірі впливають на них і конфлікти, які виникають в різних сферах особистого життя. Це експериментальне підтвердили американські психіатри А. Хіршфельд і Р. Беган. На основі вивчення походження 500 нещасних випадків в промисловості Детройта було встановлено, що більшості з них передували емоційні конфлікти в різних сферах особистого життя. Вони також виділили ряд конкретних проявів, властивих людині перед нещасним випадком:
-    досвідчений робітник розпочинає робити помилки, яких не робить навіть новачок;
-    втрачається почуття самозбереження, і людина в самих непідходящих випадках починає нехтувати правилами безпеки, засобами захисту;
-    робітник часом навіть відчуває, що в даній ситуації можливий нещасний випадок, і говорить про це оточуючим, однак сам нічого не робить для його попередження.
(4)    Результати досліджень реакції людини на природні (повені, землетруси, урагани та ін.), антропогенні лиха (пожежі, аварії, голод і т. ін.) і на тероризм показали на схожість реакції. Але мають місце і деякі відмінності. Якщо людина погоджується з не підвладністю стихій, то антропогенні лиха, що пов'язані з діяльністю людини і виникають з вини людини, викликають почуття гніву і несприйняття лиха. Саме це несприйняггя часто викликає психічні захворювання у потерпілих.
Дослідження різноманітних типів лих дозволило поділити час після лиха (і відповідну реакцію людей на них) на слідуючі фази: "героїчну", "медового місяця", "позбавлення від ілюзій", "відновлення".
"Героїчна" фаза протікає під час лиха і одразу після нього. В цей час емоції людей сильні і цілеспрямовані. Люди намагаються діяти, щоб рятувати себе і інших. Найбільше проявляють себе в цей час рятівники, сімейні групи, сусіди.
Фаза "медового місяця" триває від тижня до 6 місяців після лиха. У тих, хто вижив, відмічається прагнення розділити з іншими небезпеку, досвід катастрофи і жити, не дивлячись на втрати близьких і власності. Вони очікують вирішення їхніх проблем і значної допомоги від уряду та офіційних організацій. Основну роботу в цей час проводять створені під час лиха громадські групи.
Фаза "позбавлення від ілюзій" триває від 2 місяців до 1 року і більше. За цей* час, якщо обіцяна допомога не буде надана, у потерпілих виникає почуття зневіри, біль гіркоти, гнів і обурення. Громадські зв'язки в групах послаблюються. Потерпілі зосереджуються, в основному, на відновленні свого особистого життя і вирішенні своїх проблем.
Фаза "відновлення" починається з моменту усвідомлення самостійного вирішення своїх проблем і відповідальності за це. Ця фаза може тривати декілька років.
Найбільш сильними стресовими факторами лиха являються: неочікувана втрата близьких, сильне порушення звичного укладу життя, раптова втрата основних гарантій безпеки (дім, майно та ін.), почуття пригнобленості внаслідок фізичної травми.
Під час лиха у 50-75 % населення відмічається паніка, у 12-15% - істерика. Причому реакції у різних людей на події різноманітні. Одні знаходяться в сильному збудженні, здійснюють неадекватні дії, у інших, навпаки, виникає заторможеність, стан пригніченості і повна апатія до подій. І лише 12-15% людей діють в складній ситуації рішуче і вірно.
У 1/3 людей, що перенесли лихо, відмічається невеликий стрес, у 2/3 - стрес і невелика депресія, а у 1 % - сильні психічні порушення.
"Синдром лиха" відмічається майже у 75% потерпілих у фазі впливу. Він характеризується відсутністю емоцій, пригніченою діяльністю, автоматичною поведінкою, паталогічним проявом страху у людини. Загальними стресовими факторами для жертв лиха являються: раптове руйнування сталого укладу життя, почуття горя і втрати волі, загроза їхньої недоторканості (а в кінцевому рахунку і життя).
А тепер постараємося підвести деякі підсумки і відповісти на запитання: як можна своєчасно підготуватися до стресової події чи життєвої ситуації і послабити їх негативну дію на організм.
1. Насамперед необхідна достатня інформація про можливість настання подібних ситуацій.
2. Придумайте, як попередити конкретні життєві небезпеки, щоб не виникла очікувана критична ситуація, або постарайтеся знайти способи її пом'якшення.
3. Не робіть наперед скороспішних висновків, не приймайте рішень похапцем, в стані нервозності чи істерії, до цього як очікувана подія розпочалася.
4. Пам'ятайте, що більшу частину ситуацій, яка викликає стрес, ви здатні вирішити самі, не вдаючись до допомоги спеціалістів.
5. Дуже важливо мати достатній запас енергії і сили волі для вирішення складних ситуацій - це одна з головних умов активного опору стресові.
6. Вам необхідно зрозуміти і прийняти, що серйозні переміни, в тому числі і негативні - невід'ємна частина життя.
7. Пам'ятайте, що стресогенними життєвими ситуаціями швидше і краще володіють ті, хто вміє використовувати методи релаксації. Це самий надійний спосіб гідготовки і боротьби з ними.
8. Активний спосіб життя допомагає створенню захисного фону проти стресу, адаптаційних механізмів.
9. Для ослаблення негативної дії стресової ситуації необхідні "емоційні тили", які допомагають знайти почуття впевненості в собі, і що забезпечує вам емоційну і моральну підтримку.
10. Переборювати стресогенні життєві ситуації деякі суспільні інститути: наприклад, дошкільні заклади, школи, інститути, курси майбутніх матерів, консультації для молодят та ін.
Емоційне напруження знімають спеціальними дихальними вправами, а також дією зорових і слухових подразників. Використовують також вплив словом і свідоме переключення уваги на явища, які зумовлюють позитивні емоції.

IV.    Закріплення та узагальнення нового матеріалу(8 хв).
Отже наш урок підійшов до завершення. Я вам розповів про особливості психології поведінки людини в екстремальних умовах і про наслідки психотравмуючих факторів. Ви напевно зрозуміли що таке фобії, стреси, неврози і можете відповісти на такі запитання:
1?     Що слід розуміти під екстремальними умовами?
Під екстремальними умовами слід розуміти зони катастрофи, аврії або стихійного лиха.
2?     Що таке фобії?
Фобії - це одне з конкретних проявів стресу, а стрес невід'ємний елемент адаптаційних механізмів.
3?     Що таке стрес?
Стрес - це сукупність захисних фізіологічних реакцій, які виникають в організмі тварини і людини у відповідь на дію несприятливих зовнішніх факторів(стресів).
4?     Що таке невроз?
Невроз - захворювання адаптації, результат зриву пристосувальних механізмів людського організму після того, як вичерпані всі резерви протистояння стресу.

V.    Домашнє завдання(3 хв).
На цьому наш урок підійшов до завершення, давайте запишемо домашнє завдання. Додому будуть у підручнику ст. 81-89.