Для сучасної школи важливою є проблема розвитку творчих здібностей та пізнавальних інтересів учнів. Її розв'язання значною мірою залежить від особистості вчителя, його бажання не тільки передати учням необхідні знання, а й продемонструвати глибину й красу древньої та загадкової науки математики.
На уроках і позакласних заходах варто використовувати різні форми, методи і прийоми навчання. Це може бути робота парами під час перевірки домашнього завдання, робота консультантів у процесі формування вмінь та навичок, аналізу письмових робіт, коментування (під час закріплення нового матеріалу), само– і взаємоперевірка, диктанти, роботи з кодуванням тощо. Учням подобаються завдання творчого характеру, які розвивають у них пізнавальний інтерес (складання казок, кросвордів, виконання творчих робіт, участь у математичних брейн-рингах і КВК) та робота бригадами.
Учні класу розбиваються на бригади по 5-6 чоловік приблизно однакові за знаннями. Лідером кожної обирається не тільки знаючий учень, а й гарний організатор, який користується повагою товаришів. Він керує роботою бригади, веде облік роботи кожного учня, допомагає товаришам, оцінює їхню роботу в кінці уроку. Роботу бригадира оцінюють усі члени бригади, враховуючи його допомогу та підтримку. Учитель виступає на таких уроках, як головний консультант.
Вважаю, що роботу бригадами доцільно використовувати на етапі формування вмінь і навичок, систематизації та узагальнення знань з окремих тем.
Пропоную конспект уроку у 8-му класі, на якому учні працюють бригадами.

Тема: Чотирикутники.
Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про чотирикутники; виховувати творчі здібності і пізнавальний інтерес з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
Обладнання: Книжка-рукопис, чотирикутники, картки-задачі, моделі, фішки, медалі.

Геометрія – правителька всіх розумових пошуків.
М.В. Ломоносов
ХІД УРОКУ
Учитель повідомляє тему та мету уроку, розбиває клас на п'ять бригад та називає бригадирів. Бригади мають назви: “паралелограм”, “прямокутник”, “квадрат”, “ромб”, “трапеція”.
Один з учнів читає вірш “Піраміда” Сергія Острового.
Учитель. Рядки цього вірша підтверджують думку про велич, могутність людини і силу її натруджених рук. Ми будемо пізніше вивчати властивості цієї загадкової фігури, з якою ви вже ознайомилися. Скажіть, чим відрізняється піраміда від фігур, які ми вивчаємо? З яких фігур складається її поверхня? Як називається розділ геометрії, що вивчає властивості фігур на площині?
(Учні відповідають на запитання вчителя.)
Учитель. Ми вивчали цікаві геометричні фігури – чотирикутники, розв'язували задачі, виконували творче домашнє завдання. А зараз відправляємося в мандрівку за сторінками книжки-рукопису, підготовленого вами до уроку, і пройдемо чотири її розділи.
Розділ І. “Із глибини століть”
Представник від кожної бригади виступає з історичним повідомленням про певну геометричну фігуру. Учитель оцінює виступаючих фішками – фігурами різного кольору (залежно від кількості набраних балів).
Розділ II. “І це про нього мова”
Представник від кожної бригади дає характеристику того виду чотирикутника, яким названо його бригаду. Учитель оцінює відповіді учнів і ставить їм запитання.
1. Назвіть фігури, які належать до класу паралелограмів.
2. Чому трапеція не є паралелограмом?
3. Сформулюйте ознаку паралелограма.
4. Чи є квадрат ромбом?
5. Назвіть властивості діагоналей прямокутника.
Розділ III. “Розумом атака”
Бригади розв'язують усно задачі, картки з умовами яких прикріплені на магнітній дошці.
Задача 1. Один з кутів ромба в 3 рази більший від другого. Знайдіть кути ромба.
(45°, 135°)
Задача 2. Сума двох кутів паралелограма дорівнює 120°. Знайдіть кути паралелограма.
(60°, 120°)
Задача 3. Довжина паркана навколо прямокутної ділянки дорівнює 56 м. Одна із сторін ділянки на 4 м більша за іншу. Знайдіть сторони прямокутника.
(12 м, 16 м)
Задача 4. Різниця протилежних кутів трапеції дорівнює 40°. Основи трапеції відповідно дорівнюють 12 см і 16 см. Знайдіть довжину її середньої лінії.
(14 см.)

Далі вчитель пропонує бригадам розв'язати задачі підвищеної складності. Бригада, яка виконала завдання першою, дістає нову картку із задачею, а представник бригади відтворює розв'язання першої задачі на дошці за готовим малюнком.
Після розв'язування задач і оцінювання цього етапу уроку вчитель пропонує відкрити останній розділ рукопису.
Розділ IV. “У світі цікавого”
Бригади пропонують одна одній цікаві задачі-ігри, задачі-жарти, задачі на кмітливість, софізми тощо.
У кінці уроку вчитель підбиває підсумки роботи бригад. Бригада, яка набрала найбільше фішок, оголошується переможницею, і кожен член бригади нагороджується медаллю. Оцінюється робота учнів, які під час уроку одержали фішки.
Учитель. Мандрівка за сторінками рукопису завершилася. Попереду – цікавий і непізнаний світ математики.