План
1. Приймання, санітарна обробка, загальне акушерське обстеження роділі, яку приймають у відділення.
2. Спостереження за загальним станом, функції сечового міхура і кишок.
3. Зовнішнє обстеження жінки, вислуховування серцебиття плода.
4. Показання до піхвового обстеження роділі, оцінка даних цього обстеження, визначення зрілості шийки матки, дотримання правил асептики і антисептики.
5. Вивчення характеру пологової діяльності, її оцінка. Використання сучасної медичної апаратури для оцінки пологової діяльності і стану плода. Спостереження за своєчасністю відходження навколоплідних вод.
6. Ведення періоду зганяння: підготовка до прийняття пологів і проведення першого туалету новонародженого, оцінка потужної діяльності, вислуховування серцебиття плода.
7. Спостереження за просуванням голови плода, приймання пологів, надання роділі акушерської допомоги: апарати висмоктування слизу, двомоментна обробка пуповини, профілактика гонобленореї. Перший туалет новонародженого. Перша документація новонародженого.

 
– І –
Приймальна кімната є своєрідним фільтром для роділь. Лікар (акушерка) в приймальній кімнаті оцінює загальний вигляд жінки, вимірює температуру тіла, проводить огляд шкіри, визначає пульс, артеріальний тиск на обох руках, знайомиться з обмінною картою вагітної. Він також з'ясовує, які вона перенесла інфекційно-запальні хвороби до і під час даної вагітності, чи хворіє на хронічні запальні захворювання, коли відійшли води. Лише після цього вирішують, куди госпіталізувати роділлю – в фізіологічне чи обсерваційне акушерське відділення.
Після збирання анамнезу, об'єктивного дослідження органів і систем, зважування, вимірювання зросту вагітну укладають на кушетку, вкриту стерильним простирадлом. У неї визначають розміри таза, обвід живота, висоту стояння дна матки над лобковим симфізом, положення плода, позицію, вид, передлеглу частину, висоту стояння її над входом у малий таз. Вислухують і підраховують серцебиття плода (число ударів за 1 хв), визначають наявність шумів у пуповині. Піхвове дослідження роблять тільки в пологовому залі в асептичних умовах. Роділлю направляють у пропускник для повної санітарної обробки.
Найраціональніше проводити санітарну обробку роділлі в такій послідовності. Спочатку зрізують нігті на руках і ногах, перевіряють чистоту волосся на голові, ставлять очисну клізму, спорожнюють сечовий міхур. Потім роділлю старанно миють під теплим душем з милом за допомогою прокип'яченої губки. Витирають стерильним рушником. Купати роділлю в ванні забороняється, оскільки при цьому можна інфікувати родові шляхи. В останню чергу обробляють операційне поле, у даному разі статеві органи.
Із лабораторних досліджень перевіряють групу крові і резус-належність, проводять пробу сечі на білок (при підтіканні навколоплідних вод сечу випускають катетером) . Всі дані об'єктивного обстеження заносять до історії пологів. Особисті речі жінки забирають родичі або їх пакують у два бавовняні мішки і здають на склад.
У пологовому блоці роділля у перший період пологів перебуває в передпологовій палаті. Ліжка в цій палаті повинні стояти незаправленими, їх готують безпосередньо перед приходом роділлі. На ліжко кладуть продезинфікований матрац і подушку в стерильній наволочці, стерильне простирадло і знезаражену клейонку та стерильну підкладку. Допускається використання матраців у наглухо зашитих клейончатих чохлах, які дезінфікують спеціальним розчином. Ковдри обробляють у параформаліновій камері.
Обстеження роділлі після прибуття в передпологову палату. Передусім треба забезпечити асептичні умови для проведення пологів, потім визначити готовність матки до них, їх період, чи відійшли навколоплідні води.
Для визначення збудливості матки долоню кладуть плазом на живіт роділлі, і за годинником стежать, через який час затвердіння матки змінюється розслабленням і як довго її м'язи перебувають у стані скорочення, тобто, як часто з'являються перейми і чи вони регулярні. Якщо перейми повторюються кожних 10–15 хв —пологи почались.
– ІІ –
Спостереження за функцією сечового міхура і кишок. Переповнення сечового хура і кишок перешкоджає розвитку пологової діяльності, розкриттю шийки матки і просуванню передлеглої частини плода родовими шляхами. Тому в період розкриття шийки матки роділля повинна самостійно випускати сечу кожні 1–2 год. Якщо сечовиділення затримується понад як на 3–4 год (атонія сечового міхура), то треба сечу випускати катетером.
Важливо також стежити й за спорожненням кишок. Якщо період розкриття триває понад 12–15 год, то треба ставити очисну клізму.
Для профілактики висхідної інфекції протягом періоду розкриття шийки матки, також після кожного сечовипускання та дефекації зовнішні статеві органи і промежину роділлі треба мити розчином перманганату калію (1:10000).
З моменту відходження навколоплідних вод і появи потуг роділлю переводять у звий зал, де і проводяться пологи. Це вже період зганяння. При цьому використовують акушерський комплект білизни одноразового використання. Пологи в цей період знеболюють.
– ІІІ –
Вислуховування серцебиття плода у період розкриття шийки матки при цілому навколоплідному міхурові проводиться кожні 15–20 хв, а після відходження вод – через 5–10 хв. Насамперед звертають увагу на частоту, ритм і звучність тонів серця. Саме характер серцебиття є основним критерієм оцінки стану плода. У нормі частота серцебиття плода становить 120–140 за 1 хв, під час перейм – 160 за 1 хв. .Після перейми спостерігається тимчасове зменшення частоти ударів до 100–110 за 1 хв. Це пояснюється зміною плацентарного кровообігу, зумовленою сильним скороченням матки. Через 10–15 с серцебиття вирівнюється. Якщо серцебиття стає частим або частота його зменшується до 110 за 1 хв і нижче, то це є ознакою загрози гіпоксії. Поява аритмії і приглушення тонів плода вказують на її початок.
Для спостереження за станом плода використовують апаратні методи дослідження за допомогою кардіомоніторів, які об'єктивно реєструють серцебиття, дозволяють записати ЕКГ та визначити скоротливість матки.
Спостереження за загальним станом роділлі включає в себе: виявлення самопочуття (болісність перейм, втома, головний біль, стан зору, загальна поведінка); систематичне дослідження пульсу, вимірювання артеріального тиску. Це допомагає своєчасно виявити токсикоз. Температуру тіла вимірюють 2–3 рази на добу.
Спостерігають за силою, частотою, продовженням і болісністю перейм. Бажано рахувати перейми або (ще ліпше) записувати гістерограму. Треба стежити також за станом матки: її консистенцією, контурами, висотою стояння її дна, розтягненням нижнього сегмента, появою і находженням межового кільця (слабко вираженої борозни).
– IV –
У пологовому блоці необхідно провести дзеркальне дослідження. Друге обов’язкове піхвове дослідження проводять у разі відходження навколоплідних вод. При дзеркальному піхвовому дослідженні треба суворо дотримувати правил асептики і антисептики. Перед обстеженням роділля спорожняє сечовий міхур.
Обстеження дзеркалами дає можливість виявити зміни в стінках піхви, шийці матки, на передлеглій частині плода. Для цього користуються дзеркалом Сімса і підіймачем Отта.
При піхвовому дослідженні визначають стан м'яких і кісткових тканин родових шляхів, зрілість шийки матки, ступінь розкриття її, наявність чи відсутність плодового міхура, висоту стояння передлеглої частини, вставлення її і розпізнавальні точки (шви, тім'яка), вимірюють діагональну кон'югату.
У окремих випадках вдаються до ректального дослідження, що дозволяє уточнити місткість таза, наявність кісткових виступів та пухлин малого таза, висоту стояння передлеглої частини. Патологічні пологи веде лікар. Це буває при ризику кровотечі, передчасному або ранньому відходженні вод, слабкій пологовій діяльності, гіпоксії плода, вузькому тазі, розігнутому положенні голівки, великому плоді, випаданні дрібних частин тіла плода, загрозі розриву матки, гестозі вагітних тощо.
Оцінка зрілості шийки матки.
У процесі „дозрівання” шийка матки, спочатку відхилена до крижів, поступово розміщується по провідній осі тазу, розм’якшується, вкорочується, починає розкриватися цервікальний канал. Відбувається розщеплення та деполімеризація колагенових волокон. Ці зміни ідуть „ззовні до середини”, тобто  від зовнішнього вічка до внутрішнього. Прискорення дозрівання шийки матки відбувається під впливом простогландинів та естрогенних гормонів. Оцінювати зрілість шийки матки можна за Хечінашвілі або за шкалою Бішопа.
Оцінка готовності шийки матки до пологів за шкалою Бішопа.
І ступінь – шийка „незріла” – 0-2 бали;
ІІ ступінь – шийка „недостатньо зріла” – 3-4 бали;
ІІІ ступінь – шийка „зріла” – 5-8 балів.
– V –
Дно матки на початку пологів лежить посередині між пупком і мечовидним відростком, у кінці періоду розкриття воно піднімається до мечовидного відростка і реберної дуги.
Пальпують нижній сегмент матки, щоб не пропустити його перерозтягнення й розриву.
Про ступінь розкриття шийки матки можна судити за деякими зовнішніми ознаками.
Ознака Роговіна. У міру розкриття шийки матки дно її дедалі вище піднімається до мечовидного відростка. Так, при розкритті шийки матки на 3 пальці (6 см) між мечовидним відростком і дном матки утворюється проміжок на 2 пальці, при повному розкритті дно матки піднімається до мечовидного відростка.
Ознака Шатца – Унтерберга. Ступінь розкриття шийки матки відповідає відстані між межовим (контракційним) кільцем і лобковим симфізом. При положенні межового кільця на 2 пальці (4 см) вище від лобкового симфізу шийка матки буде відкрита також на 2 пальці (4 см), при висоті кільця на 3 пальці (6 см) — на 3 пальці (6 см). На кінець періоду розкриття шийки матки межове кільце міститься на – 5 пальців вище від лобкового симфізу.
Розрив навколоплідного міхура відбувається при повному або близькому до повного розкритті шийки матки. При цьому треба бути особливо уважним, оскільки же випасти пуповина або інша дрібна частина плода. Тому після відходження вод д провести піхвове дослідження. Дуже важливо виконувати всі правила асептики й антисептики (миття рук, користування стерильними рукавичками тощо), щоб не занести інфекцію в родові шляхи.
При піхвовому дослідженні визначають стан м'язів тазового дна, піхви (широкі, вузькі, наявність рубців, перегородок), шийки матки (вкорочення, згладжування, вкриття, стан країв зіва, наявність в межах зіва частини плаценти, петлі пуповини, дрібної частини тіла плода). Визначають цілість навколоплідного міхура, його напруження під час перейми і паузи, в'ялість (при слабкості пологової діяльності), плоскість (маловоддя). Потім визначають передлеглу частину, розпізнавальні пункти на ній (шви, тім'ячка), вставлення передлеглої частини – голівки (синклітичне чи асинклітичне), ступінь розгинання голівки (передньоголовне, лобове, лицьове). Досліджують поверхню стінок таза (деформації, екзостози та ін.), діагональну кон'югату. Звертають увагу на характер виділень із піхви (води, кров, гнійна рідина).
– VI –
Ведення ІІ періоду пологів – періоду зганяння.
Це надзвичайно відповідальний період. Він має свої особливості. По-перше, організм роділлі перебуває у стані значного напруження. Велике навантаження припадає на серцево-судинну, дихальну, м'язову і нервову системи. Це може зумовити ряд ускладнень при наявності захворювань цих систем ще до вагітності.
По-друге, внаслідок відходження вод і появи потуг значно погіршується матково-плацентарний кровообіг, що може спричинити гіпоксію плода і навіть його загибель. Все це вимагає від медичного персоналу особливо старанного нагляду за станом роділлі і плода у період зганяння, просування передлеглої частини. Важливо не пропустити показань до оперативного втручання. Нарешті треба бути готовим де прийняття пологів, а у разі потреби – подати новонародженому відповідну допомогу. Ці особливості й визначають характер ведення II періоду пологів – періоду зганяння.
Загальний стан. Справляються про самопочуття роділлі (наявність головного болю, зниження гостроти зору та ін.), вимірюють артеріальний тиск, рахують пульс.
Пильно стежать за характером пологової діяльності (частота потуг, їхня тривалість), визначають висоту стояння межового кільця, стан нижнього сегмента матки (його стоншення, болючість), спостерігають за просуванням передлеглої частини (голови), визначають її відношення до різних площин малого таза.
Для цього роблять піхвове дослідження.
З метою контролю за просуванням голови у період зганяння використовують метод Піскачека або прийом Шварценбаха.
Серцебиття плода в період зганяння слід вислухувати після кожної потуги. Звертають увагу на частоту, ритм і звучність серцевих тонів плода. Серцебиття доцільніше контролювати кардіомонітором.
– VII –
Приймання пологів
Зовнішні статеві органи обробляють дезинфікуючим розчином (перманганат; калію у співвідношенні 1:10000), а потім обробляють етиловим спиртом або 5%  розчином йоду спиртовим. На ноги надягають панчохи, голову пов'язують хусточкою. Під сідницю підкладають стерильну підстилку або пелюшку. У разі потребі міняють сорочку.
Добре, якщо для прийому пологів підготували все ще до початку потуг.
Приготувавши все для приймання пологів, уважно спостерігають за перебігом періоду зганяння.
Дуже важливо стежити за характером потуг, самопочуттям роділлі, характером виділень із піхви, просуванням передлеглої частини плода, вислуховувати серцебиття та ін. Слід пам'ятати, що голова не повинна бути в одному положенні понад од, а період зганяння тривати понад 2 год.
Акушерська допомога при головному передлежанні зводиться до захисту промежини від розривів, обережного виведення голови та плечей плода. Захищають промежину із початку прорізування голови.
Виведення голови. Голову виводять, коли немає потуг і тиск на промежину слабшає. При цьому ризик травми голови менший.
Внаслідок розгинання голови з-за промежини народжуються лоб, потім лице і підборіддя. Найчастіше голова плода повернута потилицею наперед, а личком – назад (при передньому передлежанні). Якщо голова народжується в задньому передлежанні, то потилиця повернута назад, а лице – наперед.
Іноді при народженні голови виявляють, що навколо шиї плода обкручена пуповина. Тоді її негайно підтягують і знімають через голову. Якщо ж пуповина дуже натягнута, її перерізують між двома затискачами Кохера.
Звільнення плечового пояса. При потугах народжена голова внаслідок внутрішнього повороту плечей повертається лицем до правого або лівого стегна матері (залежно від позиції плода).
Оскільки при прорізуванні плечей може статися розрив промежини, то треба допомагати при їхньому виведенні.
У разі появи ризику кровотечі з початку ІІІ періоду пологів (після народження їй) проводять її профілактику за допомогою поступового внутрішньовенного введення 0,02 % розчину метилергометрину на 20 мл 40% розчину глюкози або крапельного на 250 мл 5 % розчину глюкози, якщо немає метилергометрину, використовують окситоцин.
До чинників ризику кровотечі належать: багатопліддя, багатоводдя, великий плід, велика кількість абортів у анамнезі, кровотеча в послідовий період при попередніх пологах, імуноконфліктна вагітність, тяжкі форми пізнього гестозу, ревматизм та ін.
Внутрішньовенне введення метилергометрину сприяє відшаруванню і народженню посліду, скороченню матки.
Здоровий новонароджений має рожевий колір шкіри, глибоко дихає, енергійно рухає кінцівками й голосно кричить.
Акушерка знімає рукавички, протирає руки 70 % етиловим спиртом, після чого починає перший туалет новонародженого.
Перший туалет новонародженого
У новонародженого одразу очищають ротову порожнину і відсмоктують слиз із верхніх дихальних шляхів, щоб запобігти асфіксії новонародженого, а згодом і пневмонії.
Обов'язковий старанний огляд, позаяк дитина може народитись у стані апное або асфіксії (конче потрібна негайна допомога!), з пологовими травмами або аномаліями розвитку. На випадок асфіксії проводять реанімаційні засоби.
Потім роблять профілактику гонобленореї за методом А. Ф. Матвєєва.
Перед закапуванням треба пересвідчитись, що в руках справді 2 % розчин срібла нітрату і що з моменту його приготування минуло не більше доби й він зберігався в темному місці. Бажано через 2 год після народження дитини повторити цю процедуру.
Обробку й перев'язування пуповини починають після припинення пульсації її судин. До цього перев'язувати пуповину не слід, бо пульсація свідчить про те, що від матері до дитини ще надходить кров.
Під час огляду дитини треба з'ясувати, чи доношена вона. Ознаки доношеності новонародженого: маса тіла – 2500-3300 г, довжина – 45-50 см, шкіра рожева, підшкірна основа розвинена добре; довжина волосся на голові досягає 2—5 см, нігті виступають за кінчики пальців; хрящі носа і вушних раковин тверді; пупок розміщений посередині між лобковим симфізом і мечовидним відростком. У хлопчиків яєчка опущені в мошонку, а в дівчаток клітор і малі статеві губи прикриті великими статевими губами. Обвід голови доношеної дитини за прямим розміром становить не менше 32 см, обвід плечового пояса – 35-34 см. Доношена дитина відразу після народження розплющує очі, активно рухає кінцівками і голосно кричить.
На випадок виявлення пошкодження або вад розвитку у дитини треба про це повідомити матір і записати в історії пологів.
 
Список використаної літератури

1. Жученко П.Г., Тарасюк В.І. Акушерство. – К.: Здоров’я, 1995. – 480 с.

2. С. Хміль, А. Франчу, Л. Романчик, З. Кучма. Акушерство. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. – 378 с.