ПЛАН
1. Алкоголізм та його профілактика 3
2. Властивості етилового алкоголю та його вплив на функції організму. 5
3. Ступені сп'яніння. 8
4. Стадії алкоголізму. 10
5. Вікові особливості алкоголізму. 11
6. Алкоголізм у жінок. 13
Література: 14
 
1. Алкоголізм та його профілактика
Добровільним божевіллям назвав алкогольне сп'яніння ще в IV ст. до нашої ери давньогрецький філософ Арістотель. Слово ''алкоголь" походить від арабського ''аль–кюхль", що означає ''тонкий порошок'', "дурманний". У ті давні часи ще не було міцних алкогольних напоїв, вживали вино, пиво, хмільний мед. Пізніше, в XI ст.., араби винайшли спосіб дистиляції продуктів бродіння. У такий спосіб вони вперше добули чистий етиловий спирт Із виноградного соку, що перебродив. Європейці оволоділи способом дистиляції лише в XIV ст. З того часу і розпочалось виготовлення та споживання міцних алкогольних напоїв, які досить широко розповсюдилися по всьому світі. Пияцтво стало проблемою ще в античні часи (В.В. Дунаеєвський, В.Д.Стяжкін 1990).
Давні греки поклонялися богові виноробства Діонісові, а давні римляни шанували свого бога виноробства – Вакха (Бахуса), на честь якого влаштовували святкові обряди. Водночас відзначається негативний вплив алкогольних напоїв на організм людини – хвороби, психічна та фізична деградація, патологія потомства, злочинність тощо. Все це у ті далекі часи змушувало людей вживати заходів щодо припинення пияцтва. Так, у давньому Китаї було видано указ, який забороняв вживання спиртних напоїв. Ще до нашої ери у Єгипті негативним було ставлення до осіб, які зловживали алкоголем. У давній Спарті навмисне споювали рабів та демонстрували їх молодим спартанцям, щоб показати, до чого може привести вживання алкоголю. В Індії жорстоко карали жінок, які вживали спиртні напої. У Римі, Афінах періодично забороняли спиртні напої.
Поширенню вживання алкоголю у середні віки, можливо, сприяли ті обставини, що тоді майже вся Західна Європа перебувала у стані міжусобних війн, які несли страх та спустошення.
Поступово шкода, яку заподіює суспільству вживання алкоголю, стає все більш очевидною, і в деяких країнах набувають поширення різні форми боротьби з алкоголізмом: на Британських островах вводиться високий податок на горілку, у США – сухий закон, в Україні у 1874 р. організовується "Товариство тверезості''.
Особливого поширення набув алкоголізм у 50 х роках XX ст. За даними міжнародної статистики з кожних 16 осіб, які вживають спиртні напої, один починає зловживати ними. За даними І.В.Стрільчука, з 5 – 6 осіб, які постійно пиячать, 1–2 стають хронічними алкоголіками. Серед жінок, які зловживають алкоголем, біля 50% починають пити до 20– річного віку. Співвідношення чоловіків–алкоголіків до жінок, які зловживають алкоголем, складає 9:1. Серед чоловіків мешканці міста у 4 – 6 разів частіше страждають від алкоголізму, ніж мешканці сільської місцевості. Найменша кількість випадків алкоголізму припадає на осіб віком до 20 років та осіб віком І за 50 років; найвищі показники характерні для чоловіків та жінок віком 40 – 50 років (І.С.Болотовський, 1989).
З поширенням алкоголізму серед дорослих виникають проблеми активного розбещення молодого покоління. Результати соціологічних досліджень, З проведених серед учнів старших класів та студентів, показали, що більшість юнаків та дівчат пробують спиртні напої, знають смак вина у 15 –19 і років. У 20 % випадків цьому сприяють близькі та родичі, у 25 % – шкільні товариші, у 12 % випадків – знайомі дорослі. Таким чином, у 52 % випадків першопричиною вживання алкогольних напоїв є сім’я, родичі, шкільні ; товариші, тобто саме ті, хто повинен був би захистити юних від цієї вади.
Сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву той факт, що алкоголь –небезпечна отрута. Ступінь отруєння людини алкоголем залежить від міцності та дози спиртного, а також від частоти вживання горілчано–винних напоїв.
 
2. Властивості етилового алкоголю та його вплив на функції організму.
Етиловий алкоголь (етанол, етиловий спирт, винний спирт) – хімічна : формула С2Н5ОН – є прозорою рідиною з різким специфічним запахом, ! добре змішується з водою та органічними розчинниками. Питома вага 95% спирту – 0,808 – 0,812. Кипить етанол при температурі 78° С, горить синюватим полум'ям. У медичній практиці етиловий спирт широко використовується як антисептик, який, подразнюючи слизові оболонки, шкіру швидко всмоктується через них у кров, одночасно виконуючи анестезуючу дію. У ротовій порожнині алкоголь викликає гіперемію та посилене виділення слини. У невеликих концентраціях діє як в'яжучий, а у великих – як припікаючий засіб.
Слово "спирт" у перекладі з латинської означає "дихання", "дух", що поселяється в організмі п'яної людини, створюючи веселий настрій (ейфорію). Тому переважна більшість жертв алкоголю, не усвідомлюючи загрози, добровільно, а часто навіть з радістю зловживає горілчано–винними виробами.
Дуже часто люди використовують алкогольні напої для того, щоб уникнути негативних наслідків стресу, самітності, нудьги, сімейних негараздів тощо. Ніхто з тих, хто п'є, не вірить у те, що з часом може стати алкоголіком. Багато людей взагалі мало знають про можливі наслідки зловживання цією отрутою.
На відміну від їжі, алкоголь не потрібно перетравлювати, він всмоктується у кров із шлунку та кишечника. З течією крові алкоголь попадає в усі органи та тканини. Основна частина алкоголю знезаражується у печінці, решта виводиться через нирки, легені та потові залози. Протягом року з організму людини виводиться біля 7,4 – 14,8 мл –алкоголю. Нормальний рівень алкоголю в організмі здорової Людини складає приблизно 0.018 – 0,03 %.
Алкоголь може викликати пошкодження будь–якої тканини організму людини, сприяти порушенню фізичного та психічного здоров’я. Але найбільш виразно дія алкоголю проявляється на нервовій системі, в першу чергу на нервових клітинах кори головного мозку, яка визначає інтелект та Індивідуальність людини. Алкоголь послаблює гальмівний процес у корі головного мозку, а тому п’яна людина втрачає здатність контролювати свої дії. Відмовляють моральні, етичні, інтелектуальні гальма. Великі дози алкоголю викликають порушення функцій довгастого та спинного мозку, які регулюють дихання, обмін речовин, роботу внутрішніх органів. Руйнуючи клітини рухових центрів кори мозку, алкоголь спричинює порушення функції опорно–рухового апарату; у алкоголіків притуплюється відчуття болю, температури, тиску, та орієнтації у просторі. Багаторічне пияцтво приводить до розвитку синдрому Корсакова: внаслідок руйнації певних структур мозку людина втрачає здатність опановувати новий матеріал та майже не пам’ятає того, що було напередодні. Страшним наслідком хронічного алкоголізму є поступова деградація особистості. Це виявляється у психічних розладах, аморальній поведінці, небажаних змінах характеру тощо.
Алкоголь сприяє розвитку серцевої недостатності та гіпертонії, підвищує ймовірність інфаркту міокарда. Під дією алкоголю порушуються процеси перетравлення їжі, всмоктування та засвоєння поживних речовин. Сприяючи підвищенню кислотності шлункового соку, алкоголь спричиняє розвиток гастриту. Особливо уражається алкоголем печінка. Внаслідок того, що організм використовує в якості джерела енергії калорії алкоголю, а не власні запаси жирів, відбувається жирове переродження печінки. У алкоголіків часто бувають випадки запалення печінки. При руйнації значної частини печінкових клітин та заміщенні їх рубцями виникає цироз печінки. Знижуючи імунну реактивність організму, алкоголь спричиняє підвищення його чутливості до Інфекційних захворювань.
Абсолютно безпідставними, шкідливими та провокаційними є твердження деяких осіб, що алкоголь, вжитий у невеликих дозах, поліпшує апетит, є корисним при переохолодженнях, сприяє зниженню нервового перенапруження та кров'яного тиску.
До структур організму, які сильно уражуються алкоголем, належать залози внутрішньої секреції. Особливо небезпечним є вплив алкоголю на клітини статевих залоз. Доведено, що під впливом алкоголю у чоловіків пошкоджуються хромосоми сперматозоїдів, а у жінок – хромосоми яйцеклітин. Викликаючи пере збудження та виснаження статевих центрів головного і спинного мозку, алкоголь сприяє розвитку імпотенції у чоловіків. Тут дія алкоголю аналогічна до дії стресів, проте, на відмін)' від звичайних подразників, алкоголь діє більш шкідливо, оскільки здатний зберігатися в організмі тривалий час (до 20 діб і більше).
 
3. Ступені сп'яніння.
Багато осіб, які зловживають спиртними напоями. не мають елементарних знань про характер та механізм дії алкоголю на організм. Інша частина знає про це, але всупереч своєму розумінню ризику все–таки вживає алкогольні напої. Причин багато: традиції, радощі, сімейні урочистості, неприємності тощо. Проте, головною причиною алкоголізму є хвороблива пристрасть та звичка до алкоголю, розвиток залежності організму від цієї речовини. Пристрасть, звичку та залежність викликають речовини, які діють на центральну нервову систему, змінюючи при цьому психоемоційний стан. До таких речовин належить і етиловий спирт.
В залежності від вжитої дози алкоголю розрізняють легкі, середні та: важкі ступені сп'яніння.
На стадії легкого сп'яніння алкоголь викликає стан веселого, піднесеного настрою (ейфорії). При цьому відзначається послаблення концентрації уваги, зниження критичного ставлення до оточення, посилення самовпевненості та відчуття підвищеної сили і працездатності. Насправді ж (об’єктивно) сила, витривалість, чіткість виконання завдань, розумова та фізична працездатність знижуються.
Наслідком середнього ступеня сп'яніння є порушення мови, координації рухів; надмірне психічне пожвавлення, веселість, чи навпаки: сум, туга, апатія, втрата почуття міри та відповідальності, відкриваються Інстинкти посилення сексуальних почуттів, алкоголік втрачає совість та сором: з’являється грубість, цинічність, нетактовність, настирливість, людина стає надмірно рухливою, співає, лається, здійснює агресивні вчинки, правопорушення, або ж сама стає жертвою нещасного випадку. Згадані ознаки сп'яніння у різних осіб виявляються по–різному, і деякі з них – не є обов'язковими. У людей з низьким рівнем культури, моральної неповноцінності неприємна картина алкогольного сп’яніння виступає у більш негативному вигляді. .Картина алкогольного збудження за легкої та середньої стадій сп’яніння обумовлюється діяльністю кори головного мозку, порушенням ії регулюючого впливу на підкіркові центри, що приводять до її розгальмування. За важкої форми алкогольного сп'яніння розвивається більш глибоке пригнічення центральної нервової системи, що обумовлюється накопиченням отруйних продуктів окислення алкоголю, зокрема, ацетальдегіду (Стріль–ЧУКІ.В..1971)."
Більше 30 відсотків випитого алкогольного напою затримується клітинами мозку, на які приходиться всього 2% маси тіла. Алкоголь руйнує клітини кори головного мозку. У кінцевій (енцефалопатичній) стадії сп'яніння людина стає сонливою, слабо або зовсім не реагує на зовнішні подразнення, з'являється слиновиділення, рвота, посилене сечовиділення. Згодом внаслідок пригнічення життєво важливих нервових центрів, розташованих у довгастому мозку, порушується дихання та серцева діяльність.
Для дорослої людини 500 г алкоголю вважається смертельною дозою (7–8 г чистого спирту на 1 кг маси тіла). Проте смерть може наступити і від менших доз алкоголю.
За даними сучасної науки алкоголь є внутрішньоклітинною отрутою. Він гальмує окисно–відновні процеси, токсично діє на клітинні мембрани, порушує обмін білків, жирів та вуглеводів, викликає атрофію кори головного мозку, цироз печінки, порушення репродуктивних функцій. Ці та інші зміни у значної частини осіб з'являються через певний час зловживання алкогольними напоями.
 
4. Стадії алкоголізму.
Алкоголізм – це хвороба, її основною характерною ознакою є непереборне прагнення до систематичного вживання алкогольних напоїв. Через настання абстиненції (похмілля), без спеціального лікування алкоголік не може обходитись без алкоголю. Алкоголізм – це динамічний процес, який має свій початок, перебіг та кінцевий стан. Як хвороба алкоголізм формується поступово, непомітно із систематичного пияцтва. У стані сп'яніння часто виникає блювота, проте цей рефлекс з часом згасає. Це є однією з ознак формування залежності людини від алкоголю.
В розвитку алкоголізму виділяють три стадії: 1) початкова, або неврастенічна, 2) середня 3) кінцева (енцефалопатична). Протягом усіх трьох стадій має свої закономірності перебігу, прогнозу і торкається певних тканин, органів та систем.
На першій стадії зникає захисний блювотний рефлекс, змінюється чутливість до алкоголю. формується неврастенічний синдром з початковими проявами розладів у психічній сфері. У значної частини людей виникають шлунково–кишкові розлади. Одночасно знижується контроль за кількістю випитих спиртних напоїв.
На другій стадії алкоголізму симптоми загострюються, стають більш грубими, з'являється абстинентний синдром, виникають нові форми психопатичної поведінки, прогресують різні захворювання внутрішніх органів (гастрит, гепатит) та систем (серцево–судинної, дихальної, сечостатевої тощо), втрачається інтерес до себе, до власної сім'ї, можуть виникнути психози.
На третій стадії алкоголізму посилюється психічний та фізичний потяг до алкоголю, знижується толерантність, прогресує руйнація особистості з помітними змінами інтелектуальних функцій. Відзначаються помітні зміни в окремих органах та системах: у ряді випадків ці зміни не зворотні (цироз печінки, серцево–судинна недостатність, психози тощо). На цій стадії ; захворювання чітко виражені органічні симптоми недоумкуватості – зниження пам'яті, самокритики, втрата особистості людини.
5. Вікові особливості алкоголізму.
Статистика засвідчує, що у хворих хронічним алкоголізмом біля 70 % батьків та 10 % матерів, були алкогольно залежними. Ризик захворіти протягом життя на алкоголізм у таких спадково обтяжених сім'ях, значно вищий, ніж у сім'ях, що ведуть здоровий спосіб життя (Е.А.Бабаян, М.Х.Гонопольський, 1987).
Хронічне вживання алкоголю шкідливо впливає на діяльність статевих залоз як чоловіків, так і жінок. Вже через годину після вживання середніх доз алкоголь виявляється у сім’янниках чоловіків та яєчниках жінок. У середньому тільки у 10% хронічних алкоголіків ці залози функціонують відносно нормально, а у 50 – 60% настає повна їх атрофія.
Доведено, що найбільш небезпечним є стан сп'яніння майбутньої матері в момент зачаття плода. Ймовірно тому ще у далекій давнині з метою запобігти зачаттю неповноцінних дітей греки забороняли молодим під час весілля вживати алкогольні напої. Навіть незначне вживання спиртних напоїв вагітною жінкою спричиняє у майбутньому підвищений потяг нащадків до алкоголю.
У дітей алкоголіків спостерігається підвищена потреба та – чутливість до алкоголю, подібно до того, як у деяких людей спостерігається спадкова пристрасть до солі, цукру та інших харчових продуктів. У таких осіб досить швидко формуються характерні ознаки хронічного алкоголізму: звикання, абстинентний синдром тощо. У них частіше та в коротші терміни від початку вживання алкоголю можуть виникати психози з тяжкими наслідками (Б.М.Левін, 1991).
У підлітків алкоголізм формується в середньому у 3 рази швидше (протягом 3–4 років), ніжу дорослих. Основними причинами вживання алкоголю підлітками є такі:
 дотримання батьками давніх традицій вживання спиртних напоїв на свята, з приводу радісних та сумних подій у житті, свідками яких є діти;
 наслідування негативної поведінки друзів, дорослих, героїв телепередач та кінофільмів;
 намагання самоствердити себе у колективі:
 цікавість та легковажність (прагнення до нових сильних відчуттів, про які постійно твердять ті, що вживають алкоголь);
 необізнаність з механізмами шкідливого впливу алкоголю на організм.
Відомо, що організм дітей та підлітків переживає декілька критичних вікових періодів, коли відхилення від нормального розвитку можуть спричинятися, на перший погляд, несуттєвими причинами – неправильним харчуванням, перенесенням інфекційних хвороб, систематичним порушенням режиму праці і відпочинку тощо. Перший з цих кризових періодів спостерігається в 3 – 4-річному віці, коли мозок дитини ні анатомічна ні функціонально ще не дозрів. Другий кризовий період виникає у 7–8–річному віці. Третій період затягується з 8 до 17 років у дівчат із 10 до 19 років у хлопців. У цей час завершується повне морфофункціональне дозрівання нервової системи, статеве дозрівання. Останні 3 –5 років цього періоду називають пубертатним періодом.
Анатомо–фізіологічні особливості вікових криз пубертатного періоду служать своєрідним сприятливим ґрунтом, на якому алкоголь може сприяти швидкому розвитку хвороби. Має значення і ступінь алкоголізації – частота вживання, доза, концентрація спиртних напоїв, реакція організму на вживання даного напою.
Алкоголізм досить часто розвивається у підлітків та юнаків, особистість яких змінилася внаслідок травм мозку, органічного ураження центральної нервової системи, психопатій тощо. За таких умов алкоголізм формується інтенсивніше, перебіг його злоякісніший, швидко приводить до втрати контролю за кількістю випитого напою, з'являється потяг до алкоголю, виробляється синдром похмілля, ускладнюються паталогічні риси характеру. Такі діти надалі легко вживають алкоголь без будь–якої поважної для того причини.
6. Алкоголізм у жінок.
Алкоголізм жінок має певні особливості, які відрізняють його від алкоголізі чоловіків. Скромна, стримана жінка в стані сп’яніння стає розв’язаною, цинічною. Настрій то різко піднімається, то без видимих причин падає, настає депресія. Різкі коливання настрою взагалі властиві жінкам, які зловживають спиртними напоями. Із 3300 обстежених хворих хронічним алкоголізмом жінок 33,9% сваряться та б'ються, 40 % мають тенденцію до збудження, 19 % плаксиві і тільки 30,5 % відносно спокійні (Срільчук І.В., 1971). Проміжок часу від початку систематичного вживання алкоголю до появи похмілля у жінок в 3–4 рази менш тривалий, ніжу чоловіків, і в середньому складає 1–3 роки.
Жінка з часом може вживати менше алкоголю, ніж раніше, але стан сп’яніння настає швидше. Поступово норма знижується до 0,5 – 0,7 л вина. У жінок алкоголізм досить часто має запійний характер. Психічний стан таких жінок швидко змінюється. Вони стають грубими, егоїстичними, жорстокими, цинічними, втрачають почуття такту і міри, їх нічого, крім алкоголю, не цікавить. У деяких жінок виникають алкогольні психози.
 
Література:
1. Плахтій П.Д. Медико-біологічні основи валеології. – К-П.: 2000 р. – 85 с.
2. Аронов Д.М. Твой и наш враг. Правда об алкоголе. – М.5 ФиС. 1986 – 112 с.
3. Богданов Г.П. Школьникам здоровый образ жизни – М.: ФиС 1989 – 192 с.
4. Копыт Н.Я., Скворцова Е.С. Алкоголь и подростки – М.: Медицина, 1984.