План-конспект уроку на тему Глобальна мережа InternetТема уроку: Глобальна мережа Internet. Мета: сформувати в учнів поняття про глобальну мережу Internet, про сервер та робочу станцію, ресурси Internet, протоколи передавання інформації, виховати в учнів добре ставлення до навчання. Обладнання: підручник інформатики, практикум інформатики, підручник для Вузів. Тип уроку: пояснення нового матеріалу. Вид уроку: урок-лекція. Структура уроку 1. Internet – глобальна інформаційна мережа. 2. Сервер та робоча станція. 3. поняття про ресурси Internet. 4. Адресація в Internet. 5. Протоколи передавання інформації. Хід уроку І. Організаційна частина (2 хв.). ІІ. Пояснення нового матеріалу (36 хв.). В даний час найбільшою і найпопулярнішою в світі являється глобальна мережа Internet (від лат. Іnter – між. і net - мережа). (записую на дошці). Internet – це глобальна інформаційна мережа, яка об’єднує велику кількість регіональних мереж і водночас мільйони комп’ютерів у всіх кінцях планети з метою обміну даними та доступу до інформаційних і технологічних ресурсів. (будь ласка запишіть в свої зошити). Internet започаткований агентством з наукових досліджень Міністерства оборони США (ARPA) як проект розробки надійних цифрових комунікацій для військових потреб в 1969 р. Перед розробниками була поставлена задача створити мережу, яка б могла працювати безвідмовно у випадку виходу з ладу окремих її ланок. Спочатку ця мережа існувала для обміну інформацією між комп’ютерами військових (науково-дослідних та навчальних)закладів. У 80-і роки її вже використовували в державних (навчальних, наукових) та комерційних цілях. У 90-і роки Internet вийшла за межі США і до неї під’єдналися країни всіх континентів світу. Internet являє собою добровільне об’єднання мереж, які зв’язують багато локальних і територіальних мереж, які належать комерційним компаніям, науковим і університетським центрам. Координуючим органом мережі є організація ISOC (Internet Society). Ця організація вибирає авторитетний орган – IAB (Internet Architecture Board – рада по архітектурі Internet), який приймає рішення про функціонування мережі. Internet забезпечує доступ до декількох інформаційних технологій, серед яких найважливіші такі: - електронна пошта e-mail; - універсальна система доступу до гіпертекстової інформації на Web-серверах у системі World Wide Web; - система передавання текстових і програмних файлів FTP; - система підтримки груп новин UseNet, Newsgroups та організації телеконференцій; - система передавання текстових файлів Gopher. Усі комп’ютери м мережі Internet поділяють на дві категорії: сервери і робочі станції (запишіть у зошити). Робочі станції – це комп’ютери за якими працюють користувачі (запишіть у зошити). Сервери – це спеціально виділенні машини, призначені для обслуговування робочих станцій (запишіть у зошити). Вони, як правило, мають великі ресурси (апаратні, програмні, інформаційні), які можуть бути виділенні для користування в мережі. Сервери знаходяться постійно в робочому стані і забезпечують передачу даних у мережі. На серверах встановлюють спеціальне програмне забезпечення, яке називають програмами-серверами (запишіть у зошит). Інколи в назві сервера вказується характер ресурсів чи послуг, які представляються. Наприклад, файловий сервер означає, що сервер спеціалізується на зберіганні файлів і представляє доступ до них другим комп’ютерним мережам. Поштовий сервер означає сервер, який представляє поштові послуги, тобто пересилку повідомлень між комп’ютерними мережами. Всі пристрої комп’ютера (процесор, дисплей, принтери, дискові накопичувачі), а також програми і дані, які знаходяться на накопичувачах, створюють його ресурси (запишіть у зошити).ресурси комп’ютера, до яких дозволено спілкування з другими комп’ютерами мережі, називаються мереженими ресурсами. Такими пристроями являються диски (мережеві диски)і принтери (мережеві принтери). Ресурси комп’ютера, недоступні для інших комп’ютерів, називаються локальними (запишіть у зошити). Для управління сумісної роботи користувачі комп’ютерів в локальних мережах використовуються спеціальні мережеві операційні системи чи NOS (Network Operation System – мережева операційна система) (запишіть у зошити). Для забезпечення повноцінної і ефективної роботи мереженої операційної системи і всієї локальної мережі назначається адміністратор мережі. Адміністратор мережі – це висококваліфікований спеціаліст, який здійснює настройку мережі, визначає режими її роботи, веде звіт користувачів мережі, визначає доступні для кожного з них ресурси. (запишіть у зошити). Вмикання чи виключення серверів, загрузку і поточну роботу з мереженою операційною системою виконує системний оператор (запишіть у зошити). Кожен користувач який бажає працювати в мережі повинен зареєструватися в адміністратора мережі. Під час реєстрації адміністратор назначає користувачеві індивідуальне вхідне ім’я (логін) і пароль, які в сукупності створюють „учетные” дані користувача в мережі (запишіть у зошити). Важливими для роботи в мережі є спосіб ідентифікації абонентів, який називається адресацією (запишіть у зошити). Будь-який комп’ютер, підключений до Internet, має свою мережеву адресу, свій „особистий номер”, який складається з 4 цілих чисел з діапазону від 0 до 255, розділених один від одного крапкою (запишіть узошити). Адреси комп’ютерів в Internet часто називають ІР-адресами (запишіть у зошити). Існує 2 способи виділення ІР-номера: І спосіб – динамічне (непостійне) виділення, коли ІР-номер виділяється комп’ютеру тільки на час сеансу зв’язку у Internet, при цьому виділений номер може змінюватися від одного підключення до іншого. Такий спосіб звичайно використовується в тих випадках, коли комп’ютер епізодично підключається до мережі. ІІ спосіб – постійне закріплення ІР-номера за комп’ютером. Цей спосіб використовується в випадках постійної роботи комп’ютера в мережі. Комп’ютер, якому виділений постійний номер чи динамічний ІР-номер, називається головним, ведучим чи host-комп’ютером. У мережі Internet використовується доменний спосіб адресації, коли весь простір адрес абонентів поділяється на області, які називаються доменами (запишіть у зошити). Верхній домен (який в адресі записується справа) вказує на належність до певного типу організації або є ідентифікатором країни. Кожен домен верхнього рівня має власне ім’я. Імена деяких доменів верхнього рівня: Домен Характеристика домена Au Австрія Be Бельгія Ca Канада Ua Україна (записую на дошці, а учні - в зошити). Далі в напрямку справа наліво вказується абревіатура чи назва організації, компанії або міста, потім йдуть імена, які відповідають доменам нижчого рівня, останнім записується ім’я комп’ютера, групи комп’ютерів або користувача. Прикладом адреси може бути: tdpu.edu.te.ua (записую на дошці), tdpu – назва групи машин, edu – місцевий домен, te – ідентифікатор міста, ua – код країни (домен першого рівня), te – домен другого рівня і т.д., кількість доменів в адресі не регламентується. Домени першого рівня стандартизовані, а останні вибираються за бажанням тих, хто їх встановлює. Імена для доменів верхнього рівня видає інформаційний центр Інтернету, решту імен фіксують ті організації, яким такі права делеговані. Internet – це системма взаємопов’язаних мереж, до її складу входять комп’ютери самих різних типів. Для зв’язку між ними використовуються самі різні канали. Самим розповсюдженим є телефонна лінія (двожильний дріт). Поряд з ним використовуються супутниковий зв’язок, радіо ефір, оптико-волоконний кабель, телевізійний кабель. Взаємодія всіх об’єктів мережі забезпечується використанням спільного мереженого протоколу – своєрідної мови спілкування комп’ютерів між собою. Мереженим протоколом називається сукупність стандартів, семантичних і синтаксичних правил і узгоджень, які визначають порядок роботи функціональних пристроїв мережі в процесі передачі даних (запишіть у зошити). Загальноприйнятим протоколом в мережі є ТСР/ІР (Transmision Control Protocol/ Internet Protocol) (запишіть у зошити). У мережі Internet для передачі даних використовується принцип комутації пакетів. Дані, які циркулюють в інформаційному полі, розбиваються на невеликі блоки і вкладаються в так звані пакети. Кожен пакет, крім власне самих даних, містить заголовок із службовою інформацією, де вказується адреса відправника, адрес отримувача, номер пакета у повідомлені. Пакети передаються від одного вузла до іншого, який розташований ближче до адресата. Пакети одного і того ж самого повідомлення можуть бути передані навіть різними шляхами, якщо передача пакету була невдалою, то вона повторюється. У пункті призначення пакети впорядковуються і збираються в один документ. Протокол ТСР відповідає за те, як документи розбиваються на пакети і як потім збираються докупи, а протокол ІР відповідає за те як пакети досягають адресата. ІІІ. Закріплення нового матеріалу (5хв.) 1. Що таке сервер і робоча станція? Сервер – головний комп’ютер в мережі, до якого є доступ з робочих станцій. Робоча станція – це комп’ютери, за якими працюють користувачі. 2. Назвіть два види ресурсів? Мережеві і локальні. 3. Що таке адресація? Це спосіб ідентифікації абонентів. 4. Що таке домени? Весь простір абонентів поділяється на деякі області. 5. Назвіть загальноприйняті протоколи? ТСР/ІР. IV. Домашнє завдання (2 хв.) Інформатика 10-11 кл. Ст. 81-86. V. Література. 1. А.Ф. Верлань. Підручник для учнів 10-11 класів середньої школи. – К. 1998. 2. Л.М. Глинський. Практикум з інформатики. – Л. 2003. 3. А.Н. Степанов. Информатика для студентов гуманитарных специальностей (3-е издание). – П. 2002.
