Закони Джунглів і світ людейТема уроку. Закони Джунглів і світ людей Закон Джунглів — Велика Ліана, що росте всюди, і ніхто не може сховатися від нього. Дж. Р. Шилінг. «Книга Джунглів» Мета: працювати над поглибленням знання тексту; підвести учнів до ро-зуміння ідеї Кіплінга, що світ людей і джунглів дуже відрізняють¬ся; показати, що Закон займає центральне місце в Книгах як си¬ла, яка мудро регулює конфлікт «вищого» класу живих істот з «нижчим»; показати роль автора в тлумаченні і коментуванні Закону; розвивати навички виразного вибіркового читання й ви¬біркового переказу; виховувати вміння жити в злагоді з природою. Обладнання: текст казки, схеми. Тип уроку: засвоєння нових знань і вироблення на їх основі вмінь і на¬вичок. Література: Вишневская Н. А., Зыкова Е. П. Запад есть Запад, Восток есть Восток: Из истории англо-индийских литературных связей в Новое время. — М.: Наследие, 1996. — С. 117-155.; Перемышлев Е. «Каменщик был и король я...» // Киплинг Р. Книга Джунглей. Стихотворения и баллады. — М.: Олимп; ООО «Изд-во АСТ-ЛТД», 1998. — С. 5-22.; Перемышлев Е. Комментарии // Там же. — С. 403.; Скуратовская Л. И. «Книга Джунглей» Киплинга как жанровый эксперимент // Литературные традиции в зару¬бежной литературе Х1Х-ХХ веков: Межвуз. сб. науч. трудов. — Пермь: Перм. ун-т, 1983. - С. 113-122. Зміст уроку I. Повідомлення теми, мети, епіграфа уроку. II. Актуалізація опорних знань. 1. Вправа для розвитку логічного мислення «Підкресли зайве». Слова написані на дошці вчителем заздалегідь. Світ джунглів. Мешканці: Ракша, Багіра, Мєссуа. Мауглі, Чіль, Блю¬долиз. Предмети і природа: Сіонійські гори, Холодні Печери, Скеля Ра¬ди, печера вовків, мачани, Вайнгунга. Світ людей. Мешканці: жрець, Мессуа, Хаті. Бульдео, кобра з нори під смоквою. Предмети і природа: царина, пастка на пантер, рупії, заби¬тий бик, рушниця. 2. Перевірка домашнього завдання. 1) Зачитування Законів Джунглів, записаних у зошити. — Тварини не мають права міняти місце ловів без завчасного попередження (с. 137); заборона полювати на людину (с. 137); у тих випадках, коли виникає незгода, чи приймати щеня до Зграї, за нього повин¬ні заступитись принаймні два члени Зграї, окрім батька та матері (с. 139); життя такого щеняти можна викупити (с. 140); поєдинок по¬ одинці з ватажком Зграї (с. 142); вимовлене Владичне Слово Джунглів забезпечує захист у кожної істоти із джунглів (с. 145); подяка за допо¬могу (с. 150) тощо. 2) Узагальнювальна бесіда. Якими сторонами життя тварин керують Закони Джунглів? Чи всі їх дотримують? Як ставляться до тих, хто порушує Закон? Навіщо жи¬телям джунглів Закон? (Закони Джунглів керують життям жителів джунглів, їхніми стосунками між собою та з людьми. Порушення Закону ділить джунглі на тих, хто «одної крові та іншої, обґрунтовуючи спра-ведливість.) IIІ. Виконання навчальних завдань. 1. Роль автора в тлумаченні і коментуванні Закону. — Евристична бесіда. Який головний Закон Джунглів? Як пояснено в тексті, чому не можна вбивати людину? Яке пояснення, на вашу думку, є справедливим? Чому? (Головний закон Джунглів — заборона вбивати людину. Автор наголошує на тому, що підстави для цього закону і пояснення його звірами не збігаються. Така заборона доцільна, бо «вбивство люди¬ни рано чи пізно викличе прибуття білих людей з рушницями верхи на слонах і кількох сотень темношкірих людей з барабанами, ракетами і смолоскипами. І тоді кожен у джунглях зазнає лиха». Звірі ж дають мо-ральне тлумачення: «Людина — це найслабша і найменш захищена істо-та, і тому чіпати її не личить мисливцеві». Так вони наголошують па своїй силі, але водночас спотворюють ре-альність, бо людина захищена своїм розумом, духовністю, врешті і руш-ницями, ракетами, смолоскипами, і навіть Мауглі має ніж, з яким ніколи не розлучається.) 2. Складання схеми «Світ джунглів і світ людей: закон, простір і час». 3. Обговорення схеми. Матеріал для обговорення: Звірі живуть на Сіонійських горах. Кіп-лінг невипадково так їх називає. У Єрусалимі на пагорбі Сіон була роз¬ташована резиденція царя Давида, у Біблії Сіон називається житлом бога Яхве, Царством Божим на землі і на небесах. Місце, де живе Зграя за Законами Джунглів, може уявлятися царством справедливості на землі. Простір, де живуть люди, забрано у джунглів, і джунглі можуть легко його повернутії назад. Одночасно до людей і звірів приходить се¬зон дощів, весна — пора нових пісень. Відмінності між двома світами яскраво виявляються через дотримання законів. У селі, куди прийшов Мауглі, усім керує жрець, який дбає не про справедливість, а про власні інтереси. Якщо звірі шукають і знаходять справедливість на Скелі Ра¬ди — у своєму просторі, то Мессуа з чоловіком змушені звертатися до англійців — шукати захисту за межами свого села. 4. Робота з розділом «Князівський анкас». — Два світи зображені в єдності в розділі «Князівський анкас». 1) Перекажіть його за планом: 1. Нова шкура Каа. 2. Білий Клобук — страж царського скарбу. 3. Князівський анкас. 4. Поєдинок з коброю. 5. Слова Багіри. 6. Шість смертей. 2) Виразне читання за особами уривка1 «Поєдинок з коброю» (с. 166-168): «Біла Кобра повзла слідом за Мауглі. (...) В Холодних Печерах завжди повно зла — і на землі, і під нею». 3) Усвідомлення прочитаного. — У цьому уривку діють і мешканці джунглів, і люди. Кожен виявляє свою суть: Білий Клобук — підступність, Каа — вірність, Мауглі — спритність і безкорисливість, люди — прагнення до наживи. Які вчинки персонажів доводять це? Чим хотіли заволодіти Мауглі і шість нещасливців? Чи мав рацію Білий Клобук, коли казав, що золотий анкас убиває? 5. Робота з текстом: дібрати приклади відповідностей у світі звірів і людей. Можливі варіанти: галасливість Бандар-Логів і людей під час першої їхньої зустрічі з Мауглі; молоко, яке дають Мауглі Мати Вовчиця і Мес-суа; обман Шер-Хана і Бульдео; Мауглі виганяють і вовки, і люди тощо. IV. Підсумок уроку. — Міні-диспут «Чому чоловік Мессуа сказав: «Краще бути з'їденими звірами, ніж убитими людьми»? — Висновок. У світі людей і звірів потрібно дотримувати закон, щоб бути Вільним Племенем, а не людською чи вовчою зграями. V. Домашнє завдання. 1. Записати в зошити приклади відповідностей у світі звірів і людей. 2. Прочитати у підручнику текст (с. 171-180). Із наукових досліджень. Кіплінг навантажив жанр анімалістичної фантазії дуже серйозними соціологічними проблемами: питаннями про закон, його походження і роль, про конфлікт, який є основою суспільства, про спрямованість ви-ховання. У їхньому художньому вирішенні втілились не лише «співець Імперії», а й далеко не звичайне для його часу розуміння природи су-спільних механізмів. Введення такої проблематики в анімалістичну фантазію визначило но-визну жанрового експерименту Кіплінга. Нічого схожого не було у пер¬ших творців цього жанру в Англії: у «Водяних малятах» Кінгслі (1863) є соціальна (але не соціологічна) проблематика, у «Чорному красені» (ме-муарах коня) Енн Сьюелл (1876) присутня проблематика моралістична, але ніхто з них не задумував створити модель соціального світу. Олюднення тварин — необхідна умова існування жанру, яка йде ще від фольклору. Літературна анімалістична фантазія додає до цього й одухотво-рення — єдину можливість показати зсередини світ героя, яка зберігаєть¬ся у всіх модифікаціях жанру: від Сетона Томпсона і Джека Лондона до Голсуорсі та геніального «Холстоміра» Льва Толстого. І в Кіплінга це менш за все казкова риса; у цілому казкові витоки, всупереч поширеній думці, в його «Джунглях» майже відсутні. Згідно з концепцією, яка скла-лася ще за його життя, казка — це оповідь про чарівний світ, у якому тор-жествує мораль добра. Цілком очевидно, що таких казок Кіплінг не писав, а безмежно поширювати межі жанру було б неісторично. Отже, «Книги Джунглів» можна охарактеризувати як анімалістичну фантазію в оповіданнях з циклічністю, що навмисне переривається (це створює «панораму інших світів»), з композиційно обумовленим вкрап-ленням віршів. І в змістовому, і у формальному аспекті ця структура одночасно циклічна й антициклічна, упорядкована і довільна, але ос¬таннє — не настільки, щоб зруйнувати єдність, яка твориться найперше кіплінгівською «соціологією», моделлю «природа — суспільство». Цей діалектичний принцип волі та несвободи в самій формі якнайбільше від-повідає ідеї волі та несвободи індивідуума і світу, яку прагне виразити Кіплінг. Письменник задумав привідкрити таємницю їх взаємодії, і цим визначаються всі інші взаємодії в книгах.
