Б. Хмельницький: політик, дипломат, полководецьБ. Хмельницький: політик, дипломат, полководець (8 клас) Урок-гра "Дебати" Мета: поглибити, розширити знання учнів з історії Національно-визволь¬ної війни українського народу, дати оцінку діяльності Б.Хмельницького. Розвивати творчість учнів, вміння вести дебати, відстоювати свою думку. Виховувати почуття національної гордості, толерантність і повагу до по¬глядів ІНШИХ. Тип уроку: закріплення вивченого. Форма уроку: гра "Дебати". Хід уроку Вступне слово вчителя про хід гри, представлення команд, журі. Перший позитивний - А1. Доброго дня, наші опоненти, суддя, таймкіпер! Сьогодні ми представляємо стверджуючу сторону в грі на тему "Чи позитивна роль Богдана Хмельниць¬кого в Історії України?". Дозвольте представити команду: Я, А1 - Оксана, дам дефініції (логічні визначення понять), представлю основну лінію нашої аргументації, А2 - Іван-на, доповнить лінію аргументації доказами і почне спростовувати аргументи наших опонентів, А3 - Юрій, остаточно розіб'є аргументи, підведе підсумок. Дозвольте представити наші дефініції: Богдан Хмельницький, гетьман України, народився у 1595 р. в м. Чигирині. Походив із дрібної української шляхти. Вчився у Київській Братській школі, далі у Львівському єзуїтському колегіумі; крім мови рідного краю, він вільно розмовляв російською, турецькою, латинською. Все своє життя пов'язав з ко¬зацтвом. У 1620-1621 р. перебував у полоні. Але невдовзі його було викуплено. Він повернувся у Чигирин і став писарем, а згодом сотником. У 1647 р. його обирають гетьманом. Він здобув перемогу у битвах під Пилявцями, Зборовом, Батогом, Жовтими Водами. Був керівником Визвольної війни 1648-1657 рр. Критерії. Ми будемо розглядати постать Б. Хмельницького через призму морально-етичних якостей, представимо вам Богдана як людину, Дипломата, державного і політичного діяча, його велику цінність у минулому і сьогоденні України. Аргументи: 1. Морально-етичні риси характеру Богдана Хмельницького. 2. Роль у Визвольній війні проти шляхетської Польщі у 1648-1657 рр. 3. Дипломатичний, військовий, державно-політичний хист, великі здібності організатора. Аргумент 1. Б. Хмельницький з дитинства вбирав у себе вільне повітря покозачченої України, тим більше, що мати його була козачкою з Переяслава. Навіть фізично Богдан загартувався в небезпечних умовах життя степового прикордоння, де виживали, витримували найсміливіші, наймужніші, найміцніші люди. От і виріс з Богдана сильний юнак, подібний до козацького дуба. Тут також набув Бог¬дан свого першого військового досвіду. Все населення прикордоння було озб¬роєне, брало участь в обороні країни. Безперечно, козацьке оточення справило великий вплив на формування характеру майбутнього гетьмана, на збагачення його життєвого досвіду. Пройде небагато часу, і він, що був за походженням дрібним шляхтичем, повністю пов’яже своє життя з козацтвом. Потім Б. Хмельницький навчався в українській школі. Вчився Богдан і в єзуїтському колегіумі у Львові. Пройшов класи граматики, поетики і ритори¬ки, добре засвоїв латинську мову, що була тоді міжнародною літературною мовою і мовою тогочасної дипломатії. Аргумент 2. Історія підняла на своїх хвилях українського гетьмана, тому що він втілив прогресивні вимоги своєї доби в історичній обстановці тогочасної України. Б. Хмельницький належав до тих типових постатей доби, яка дала світові з різних країн видатних діячів політики, науки, культури, наділених найрізно¬манітнішими талантами. На українському ґрунті така людини виявила себе, передусім, у визвольній боротьбі, яку вів народ проти іноземного панування. Це була боротьба в ХVІ-ХVII століттях, від якої залежала доля усього народу. Постало питання: бути чи не бути українському народові? Турецько-татарські загарбники погро¬жували йому фізичним винищенням. Панування шляхетської Польщі, крім феодально-кріпосницького гноблення, загрожувало духовним знищенням. Тому український народ у цей час мобілізував усі свої матеріальні та духовні сили, всі свої творчі можливості та історичні резерви. Козацтво разом з се¬лянством стало провідною силою у повстаннях кінця XVI - початку XVII сто¬ліття, що були національно-визвольними війнами і одночасно носили анти¬феодальний характер. Зрозуміло, чому саме на цьому історичному діячеві, немов у фокусі, зійшлися прагнення, зусилля, інтереси всього українського суспільства XVII століття. Загалом, він сам був породженням цієї доби. Українське життя ХVІ-ХVП століть виховало його саме таким, яким він став, - вождем повстало¬го українського народу в боротьбі за визволення від іноземного панування. Аргумент 3. Заслугою Б. Хмельницького є те, що він протягом першого року війни за допомогою досвідченої козацької старшини з розрізнених селянських та козацьких загонів, що виникали в Україні під час повстання, зумів створити народно-визвольну армію. Артилерію повстанського війська, по суті, створив теж Хмельницький. Спочатку він володів тільки кількома гарматами. Наприкінці війни артилерійський парк народно-визвольної армії налічував уже 400 гар¬мат. Хмельницький збільшив кількість гармат, налагодивши виробництво їх у полках, а також за рахунок трофейних і присланих російським урядом. У результаті, в ряді битв - під Зборовом, Берестечком, Білою Церквою - козацька артилерія перевершувала польську. Б. Хмельницький, керуючи 15-тисячним козацьким військом, змусив 20-тисячну польську армію покинути зайняті нею позиції біля Горохової Діброви. Хмельницький вів активну державну і політичну діяльність, очоливши процес формування Української держави. На визволеній території України виник новий державний апарат, прототипом його були установи, що існували в Запорозькій Січі. Перший негативний — N1. Доброго дня, шановні судді, опоненти, таймкіпер! Ми сьогодні виступаємо в ролі заперечуючої сторони, яка стверджує, що Богдан Хмельницький відіграв негативну роль в історії України, Я, N1 - Віра, наведу основну лінію аргу¬ментації. N2 - Олег доповнить докази нашої лінії аргументації і почне спро¬стовувати аргументи стверджуючої сторони. N3 - Руслана остаточно розіб'є аргументи, підведе підсумок усього сказаного. Отже, ми заперечуємо, що Богдан Хмельницький відіграв важливу роль в історії України. Ми хочемо розглянути цю проблему за допомогою таких аргументів: 1. Негативні риси характеру цієї людини, тобто Богдана Хмель¬ницького. 2. Дипломатичні помилки. 3. Тактичні помилки Богдана Хмель¬ницького. 4. Вигода нашого героя. Отже, перший аргумент стосується негативних рис характеру Богдана Хмельницького. Звернімося до минулого Хмельницького. Усім відомо, що він був родом з містечка Чигирин. Його батько був українським шляхтичем, яко¬го в одній із невдалих битв під Цецорою у 1620 році було вбито. Однак ще змолоду Хмельницький виявився хитрим і дуже підступним. Підтвердженням цього є те, що канцлер від імені короля хотів надати Хмельницькому геть¬манство. Проте він відмовився не через брак бажання влади чи скромність, а через те, що дуже остерігався Владислава. Хмельницький заявив, що, мовляв, Барабаш, до якого він ставився зовсім холодно, заслуговує гетьманської булави. Отже, у цій ситуації він виявив хитрість, яка зіграла для нього в майбутньому позитивну роль. А його підступність виявилася тоді, коли Хмельницький на¬поїв Барабаша у своєму домі і випитав те, чого не треба було йому знати, і пізніше використав у своїх цілях. Як відомо, сина Богданового було вбито і забрано його жінку. Ця образа з боку Польщі викликала у Хмельницького ненависть до польських магнатів. Богдан вирішив помститися. Він не хотів втратити гетьманську булаву, бо розумів, що це єдиний шлях поквитатися за образу, оскільки, будучи простим безправним козаком, не міг би цього зробити. Навіть сам .Хмельницький говорив: "Я воював тільки за свою власну кривду". Отже, це є доказом того, що Хмельницького мало хвилювала доля народу. Наступні аргументи стосуються дипломатичних помилок. Богдан Хмельницький задля боротьби проти Польщі шукав спільників у Криму, зокрема з кримським ханом та Москвою, хоча татари не раз зраджува¬ли його і навіть в одній із битв (під Берестечком) кримський хан узяв у полон Хмельницького, він все ж таки знову і знову просив їх про допомогу. Чи можна назвати такі дії обміркованими та досконалими? А укладаючи мир із Москвою, Хмельницький розумів, що цей союз не буде тривким і вигідним для України, проте він все-таки зробив цей вибір, який пізніше відіграв негативну роль для розвитку України. Розглянемо, у що вилилися ці помилки у майбутньому. А конкретніше, йдеться про українські землі на рубежі ХVШ-ХІХ ст., коли Україна була під владою двох імперій - Російської і Австрійської. Царський уряд наприкінці ХVІІІ століття поширив кріпосницькі порядки на півдні Ук¬раїни. На відміну від Катерини ІІ, Австрійський імператор Йосиф ІІ у 1781-1782 рр. проголосив звільнення галицьких селян від панщини, коли у Росії панщина ще більше посилилась. Австрійський уряд, ідучи на такий крок, праг¬нув завоювати симпатію та розуміння з боку українських селян, і тим самим послабити позиції польської шляхти. Отже, з цього робимо висновок, що ав¬стрійський уряд турбувався про селян, оберігав їх від ворогів. Третій аргумент стосується тактичних помилок. У ході багатьох війн Богдан Хмельницький чинив непомірковано, укладаю¬чи угоди, які не були корисними для України, проводив певні дії, не вигідні для обох сторін. Прикладом цього є облога фортеці Замостя. Богдан Хмельниць¬кий оточив її і продержав там свої війська протягом трьох тижнів доти, поки не взяв викуп у сумі 10 тисяч золотих. Чому Хмельницький, маючи 100-тисячне військо, оточує зовсім непотрібну йому фортецю Замостя і перебуває там аж три тижні? Не можна цього зрозуміти. Ще напрошується одне питання: чому Хмельницький раптом припиняє свої військові дії у 1649 році? При цьому Польща виграє час, вигідний для неї, і який можна використати проти Богдана Хмельницького. Це і є одна з його тактичних помилок. Четвертий аргумент пов'язаний з вигодою Хмельницького. Отже, уклавши попередні угоди, Хмельницький, розуміючи їхню нетри¬валість, все ж таки пішов на цей компроміс. Проте ця нерозважливість зго¬дом спрямувала народ проти самого Хмельницького. Свідченням цього є бит¬ва під Збаражем, в якій Хмельницький потерпів поразку і уклав Зборівський мирний договір, після якого український народ був дуже невдоволений діями гетьмана і навіть частково відвернувся від нього. Отже, можна сказати, що метою його повстань була помста за своїх рідних. Другий позитивний — А2. Дозвольте доповнити аргументи Оксани такими фактами. Аргумент 1. Факт. Заслугою Б. Хмельницького є саме те, що він протягом першого року війни за допомогою досвідченої козацької старшини з розрізнених селянських та козацьких загонів, що виникали в Україні під час повстання, зумів створити народно-визвольну армію. Починаючи війну, він вийшов із Запорозької Січі із 3-тисячним козацьким загоном. Під Зборовом, за свідченням самого геть¬мана, чисельність козацького війська досягла 360 тис. осіб. Нечуваний для того часу кількісний склад армії. Аргумент 2. Факт. Б. Хмельницький, керуючи 15-тисячним повстанським військом, змусив 20-тисячну польсько-шляхетську армію покинути зайняті нею позиції, а потім прийняти бій на невигідній для польської кавалерії пересічній місцевості -Горохова Діброва. Під час спуску обозних возів і артилерії у глибокий яр 6-тисячний резерв Кривоноса, що вдарив з тилу, із засідки, остаточно вирі¬шив перемогу козаків у другій битві. Аргукент 3. Факт. Свої знання і досвід у сфері дипломатії Хмельницький як керівник Україн¬ської держави, що склалася у ході Визвольної війни, використав у диплома¬тичних відносинах з багатьма країнами: Росією, Польщею, Молдовою, Вене¬цією та іншими державами. Аргумент 4. Факт. Б. Хмельницький був наділений багатьма позитивними рисами характеру. Це - вірність, передбачливість. Те, що він був надійною людиною, можна підтвер¬дити розмовою його з паном Беневським. Цитую рядки з цієї розмови: "Я на схилі днів своїх не прогнівлю Бога порушенням клятви, даної царю московсько¬му. Якщо покаявся йому у вірності, то збережу її до останньої хвилини". Така його риса, як передбачливість, яскраво проявилася в битві під Пилявцями. Заперечення аргументів, що були у виступах опонентів. Королю Польщі було гірко усвідомлювати, що він у всьому залежить від шляхти і Сейму. Тому він замислив війну з Туреччиною. Щоб ця війна закін¬чилася на користь Польщі, він звернувся за допомогою до козаків, і, як наго¬роду за майбутню війну, дав грамоту, яка була захована у Барабаша. Хмель¬ницький, напоївши Барабаша, забрав грамоту, щоб прочитати її для всіх. Там було сказано, що військо козаків буде збільшене до 20 тисяч та інше. Особиста образа. Ми хочемо сказати, по-перше, Хмельницький ще з ди¬тинства бачив неволю, гноблення, страждання. Він і на собі особисто відчув нещастя і горе, прагнення народу, його пекучі рани. А по-друге, дозвольте запи¬тувати такі слова Б. Хмельницького: "Однак не моя особиста образа штовхну¬ла на повстання проти польської шляхти. Визвольна війна, боротьба українсь¬кого народу стала для мене рідною справою ще в далекі роки юнацтва". Вигоди. Ризикувати життям під час війни - хіба це вигода? Чи ризикувати життям інших? Мотиви вигоди у даному випадку неприйняті. Припиняє війну. У 1649 році обирають нового короля. Карл X сподіваєть¬ся, що Польща не буде зазіхати на Україну. Ян Казимир, у свою чергу, послав до Карла Х свого посла і вмовляв відступити на Україну та не зачіпати Польщі. Він гадав, що польські війська вже не рушать на Україну, але навесні 1649 р. вони вирушили, та Карл X заступив їм дорогу під Збаражем і оточив їх, мало не взявши короля у полон. Під Зборовом підписали угоду, що Україна по ріку Стир - вільна держава. Та невдовзі виявилося, що Польща таки не зреклася України і готує новий похід. У 1651 р. почалася нова війна. Другий негативний - N2. Виступ другого негативного (N2) відбувається за зразком відповіді друго¬го позитивного (А2) тільки на свою користь, спростовуються аргументи пер¬шого позитивного, доповнюється виступ першого негативного. Третій позитивний - АЗ. В історії України постать В. Хмельницького невід'ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Б. Хмель¬ницьким пов'язане становлення Української держави, формування українсь¬кої нації. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні при¬дніпровських земель від ярма польських магнатів, збереженні мови і культу¬ри, у побудові Української держави. В. Хмельницький — досвідчений воїн і дипломат, визначний український діяч, один з найосвіченіших людей свого часу. Це вже добре розуміли сучасники геть¬мана, вважаючи його національним героєм, порівнюючи з О. Македонським. У цьому, так мовити, історичному визначенні особистості гетьмана розкриваєть¬ся краса героїзму і великі подвиги славного сина України, легендарного воша та патріота, який, як ніхто, зумів відчути душу народу, його найпотаємніші прагаення і думки. Саме в особі Хмельницького український народ дістав такого велетня духу, який чітко розумів історичну обстановку і бачив мету своєї діяльності в інтересах народу. Він хотів визволити всю Україну від польського поневолення. Заперечення. 1. Б. Хмельницький не розпочав війну з особистих образ, її почав українсь¬кий народ, який не міг терпіти знущання з боку шляхти. А Хмельницький, як мудрий гетьман і людина, обізнана у військовій справі, очолив цю війну, щоб відвоювати захоплені землі. Якби він хотів помститися за образу, то просто знищив би Чаплинського. 2. З початку війни Б. Хмельницький шукав союзників, одним із них була Москва. Вона мала надати допомогу під час війни. Спільна православна віра викликала довіру з боку Москви, Хмельницький, можливо, й не звертався б за допомогою до Москви, якби не був виснажений затяжною війною. 3. Коли Б. Хмельницький відчував небезпеку з боку Польщі, то укладав мирні договори, щоб припинити масові кровопролиття. Він змушений був укласти Зборівську, Білоцерківську угоди, щоб за час мирного перепочинку відновити сили і підготуватися до подальшої війни з Польщею. Негативний третій — N3. Підводить підсумок, спростовує аргументацію стверджуючої сторони. Отже, давайте підсумуємо діяльність Хмельницького. Ми наполягаємо на своєму і стверджуємо, що Хмельницький відіграв негативну роль в історії України. Він увів Україну в епоху Руїни, з якої їй не вдалося вибратися у найближчі століття. Знаходив союзників, які згодом зраджували його. Після кожної виграної битви він заключав не вигідні для України угоди. Підписав Переяс¬лавську угоду, за якою Україна ввійшла до складу Росії як автономна держа¬ва, і російський цар не давав конкретних обіцянок і не присягався Хмель¬ницькому (вважав Богдана своїм підданим), порушив договір, який увійшов в історію як "Березневі статті". У кінці уроку вчитель підводить підсумки гри. Оцінювання. Домашнє завдання. Написати твір-есе на тему "Богдан Хмельницький. Його значення в історії України".