.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Гігієна тіла 


Гігієна тіла
Особливості видільної функції людського організму

В результаті обміну речовин в організмі утворюється значна частка продуктів, які не потрібні і шкідливі. Вуглекислий газ виділяється ди-хальною системою шляхом газообміну, токсичні продукти білкового обміну -сечовина, аміак, сечова кислота, креатинін, фосфорно- і сірча¬нокислі солі та інші сполуки з клітин переходять в міжклітинну рідину, а звідти в кров і до органів виділенням - нирок, легенів, потових, слин¬них та інших залоз, які виводять їх назовні.
Основними органами виділення є нирки. Завдяки ниркам виділя¬ються з організму непотрібні продукти дисиміляції. Нирки регулюють водно-сольовий обмін, забезпечують сталість осмотичного тиску.
Нирок в організмі людини дві. Це бобовоподібні органи, які розташо-вуються заочеревино на рівні XI грудного - III поперекового хребців. Кож¬на нирка покрита сполучнотканинною капсулою і складається з кіркового і мозкового шарів. На верхньому полюсі містяться надниркові залози.
Структурною одиницею нирки є нефрон, який складається з нирко¬вого тільця і системи канальців. Ниркове тільце формують капілярний клубочок (мальпігіїв) та капсула Шумлянського-Боумена. Між стінками капсули Шумлянського-Боумена існує простір. Зовнішній листок капсу¬ли переходить у систему канальців: проксимальний звивистий канадець (І порядку), петлю Генля та дистальний звивистий канадець (II порядку), який впадає в збірну трубку. Ниркові тільця формують паренхіму кірко¬вого шару нирки. Канальці та збірні трубки утворюють піраміди мозко¬вого шару. Піраміди зливаючись вершинами, відкриваються в малі чаш¬ки нирки, які формують ниркову лоханку.
Нирки мають особливе кровопостачання. Приносна артерія в кап¬сулі ниркового тільця розгалужується на капілярний клубочок. Проте капіляри зливаючись утворюють не венулу, а виносну артерію, яка роз¬галужується на капіляри, що обплітають дистальний канадець нефрона. Саме ці капіляри дають початоквенозній системі нирки. В кожній нирці знаходиться 1-2 млн. нефронів, проте функціонує приблизно, половина.
Кіркова речовина формується в 3-5-річному віці. Мозковий шар нирки росте у віці з 3-х до 5-6-ти років та в 9-12 років. До 12-річного віку нирки формуються остаточно.
Процес сечоутворення відбувається в три етапи і згідно фільтраційно-реабсорбційно-секреторної теорії складається з клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції та канальцевої секреції.

Особливості будови шкіри
Шкіра — це покривний орган. її будова і функції зумовлені безпосереднім впливом /на неї чинників довкілля. Шкіра складається з епідермісу (зовнішнього шару), власне шкі-/ри (внутрішнього сполучно-тканинного шару) і підшкірної клітковини. Епідерміс лежить на основній перетинці. Він представлений плоским багатошаровим епітелієм товщиною 0,03-1,5 мм. За епідермісом розташований основний ростовий шар клітин, серед яких є чимало пігментних клітин (епітеліоцитів). Пігмент меланін епітеліоцитів зумовлює колір шкіри, захищає її від ультрафіолетового проміння. Рогові лусочки поверхневого рогового шару постійно злущуються і замінюються новими, які надходять з нижче розташованих шарів епідермісу. Повна заміна клітин епідермісу шкіри триває 10-30 днів.
В сітчастому сполучнотканинному шарі власне шкіри залягають корені волосся, / потові і сальні залози, кровоносні судини; товщина власне шкіри — 1-2,5 мм; загальна І   площа поверхні шкіри — 1,5-2 м2, маса — 5 % маси тіла.

Особливості будови шкірної терморегуляції
Енергія не може бути створена з нічого і не може бути знищена. Спо-живаючи з довкілля енергію, живі організми перетворюють одну її різно-видність в іншу, повертаючи еквівалентну кількість енергії у вигляді теп ла. Тепло утворюється при перетворенні хімічної енергії в механічну, яка частково у вигляді тертя також перетворюється в тепло. Підвищення або зниження температури тіла відносно біологічних меж призводить до пору-шення нормального перебігу основних фізіологічних процесів в організмі. Тепло утворюється в усіх органах, але найбільше в скелетних м'язах, печінці, нирках. Теплопродукція залежить від інтенсивності обміну речо¬вин. В стані спокою людини вона невелика, а під час роботи підвищуєть¬ся в 4-5 разів. Інтенсивність обміну залежить від температури довкілля: на холоді вона вища ніж у теплі. В стані спокою теплопродукція розподі¬ляється всередині тіла так: м'язи - 20%, печінка - 20%, головний мозок -18%, серце - 11%, нирки - 7%, шкіра - 5%, інші тканини разом - 19%. Надлишок тепла в організмі супроводжується тепловіддачею.
Основна частина тепла (близько 82%) віддається організмом через шкіру. Шкіра складається з двох шарів - епідермісу (надшкір'я) та влас¬не шкіри. Епідерміс утворений поверхневим шаром плоских епітеліаль¬них тканин і ростовим шаром, що не містить кровоносних судин. У дорос¬лих його товщина складає 0,3-4 мм, в залежності від місця розташування на шкірі. У дітей раннього віку епідерміс значно тонший і ніжніший. За певних умов це сприяє виникненню подразнень та шкірних захворювань.
Власне шкіра утворена щільною сполучною тканиною з великою кількістю колагенових та еластичних волокон, що надають їй міцності та еластичності. Цей шар багатий на кровоносні та лімфатичні судини, де депонується значна кількість цих біологічних рідин. У дітей власне шкіра також тонша, капілярна сітка розвинена в ній більше.
Власне шкіра поступово переходить у підшкірну жирову кліткови¬ну, що складається з сполучнотканинних волокон з часточками жиро¬вої тканини. У дітей перших 6-ти місяців підшкірний жировий шар роз¬винений добре. До трирічного віку розвиток його зменшується, що суп¬роводжується посиленням больових відчуттів при падінні. З 3-х до 8-й років жировий шар майже не збільшується, а з 8 років, із початком ста¬тевого дозрівання, товщина підшкірної жирової клітковини збільшуєть¬ся, особливо у дівчат.
Шкіра містить багато потових і сальних залоз. Потові залози містяться у власне шкірі і підшкірній жировій клітковині і мають вивідні протоки-пори. Сальні залози розташовані у власне шкірі навколо волосяних су¬мок і мають свої вивідні протоки. У дітей сальні залози добре розвинені з першого року життя, а потові формуються до народження дитини.
Крім теплорегуляційної, шкіра виконує захисну функцію, завдяки наявності рогового шару і лізоциму, який знищує деякі мікроорганізми; видільну, через потові і сальні залози; чутливу, завдяки наявності ре-цептивних нервових закінчень.
В результаті обміну речовин в організмі утворюється значна частка продуктів, які не потрібні і шкідливі. Вуглекислий газ виділяється ди-хальною системою шляхом газообміну, токсичні продукти білкового обміну - сечовина, аміак, сечова кислота, креатинін, фосфорно- і сірча¬нокислі солі та інші сполуки з клітин переходять в міжклітинну рідину, а звідти в кров і до органів виділенням - нирок, легенів, потових, слин¬них та інших залоз, які виводять їх назовні.
Основними органами виділення є нирки. Завдяки ниркам виділя¬ються з організму непотрібні продукти дисиміляції. Нирки регулюють водно-сольовий обмін, забезпечують сталість осмотичного тиску.
Нирок в організмі людини дві. Це бобовоподібні органи, які розташо-вуються заочеревино на рівні XI грудного - III поперекового хребців. Кож¬на нирка покрита сполучнотканинною капсулою і складається з кіркового і мозкового шарів. На верхньому полюсі містяться надниркові залози.
Структурною одиницею нирки є нефрон, який складається з нирко¬вого тільця і системи канальців. Ниркове тільце формують капілярний клубочок (мальпігіїв) та капсула Шумлянського-Боумена. Між стінками капсули Шумлянського-Боумена існує простір. Зовнішній листок капсу¬ли переходить у систему канальців: проксимальний звивистий канадець (І порядку), петлю Генля та дистальний звивистий канадець (II порядку), який впадає в збірну трубку. Ниркові тільця формують паренхіму кірко¬вого шару нирки. Канальці та збірні трубки утворюють піраміди мозко¬вого шару. Піраміди зливаючись вершинами, відкриваються в малі чаш¬ки нирки, які формують ниркову лоханку.
Нирки мають особливе кровопостачання. Приносна артерія в кап¬сулі ниркового тільця розгалужується на капілярний клубочок. Проте капіляри зливаючись утворюють не венулу, а виносну артерію, яка роз¬галужується на капіляри, що обплітають дистальний канадець нефрона. Саме ці капіляри дають початок венозній системі нирки. В кожній нирці знаходиться 1-2 млн. нефронів, проте функціонує приблизно, половина.

Гігієна тіла
У Гігієна тіла, забезпечення його частоти, догляд за шкірою і волоссям є обов'язковими елементами особистої гігієни. Систематичне прийняття водних процедур забезпечує чистоту і нормальне функціонування шкіри, ефективне виконання ряду життєво важливих функцій:
•    захист організму від шкідливих чинників довкілля (різких коливань температури повітря, інших фізичних і хімічних подразників);
•    захист від проникнення в організм мікроорганізмів;
•    бактерицидність (наявність лізоциму);
•    підтримання необхідного рівня терморегуляції і виділення з організму шкідливих  продуктів обміну (пропанол, оцтова кислота, ацетон, метанол, органічна та неорганічні солі, ферменти).    
Протягом однієї години через шкіру виділяється близько 15-20 мл поту (в умовах фізичних навантажень - 500 мл і більше); щодоби через шкіру виділяється близько 30 г шкірного жиру, злущується близько 10-15 г епідермісу, що ороговів. На шкірі скупчується велика кількість пилових і мікробних аерозолів. Водночас шкіра, особливо чиста, мас бактерицидні властивості.        
Ефективне виконання шкірою усіх своїх функцій можливе лише за умови належного догляду: миття рук перед їжею, після прогулянок, під час вечірнього і вранішнього туалету, систематичне (щоденне) прийняття теплого душу або ванни перед сном (без мила або з використанням "м'яких" сортів мила). За умови відсутності централізованого гарячого водозабезпечення проводять місцеві обтирання теплою водою і щовечора миють ноги.
Бажано щоденно міняти шкарпетки, панчохи, колготки.    
Мило - це різновид водорозчинних солей вищих жирних кислот, до складу якого входять поверхнево-активні речовини. Висока поверхнево-адсорбційна активність мила сприяє емульгуванню та знищенню жирового змащування і відмиванню забруднень з шкіри.
Разом з тим часте миття сухої шкіри з милом діє на неї несприйнятливо (сухість, свербіж, утворення лупи, випадання волосся). Пом'якшує подразливу дію лугів ланолін, який доводять до мила; для відновлення кислої реакції шкіри, після миття шкіру ополокують сумішшю, до складу якої додають оцтову (яблучну) кислоту.
Дітей необхідно вчити користуватись туалетом. Після відвідування туалету необхідно ретельно мити руки з милом, після сечовиведення - обмивати зовнішні статеві органи, після дефекації - обмивати ділянку анального отвору холодною водою (добрий засіб профілактики геморою) пошкоджену шкіру або ж в сальні і потові залози патогенних мікробів. Чинниками, що сприяють інфікуванню організму, є порушення правил особистої гігієни, зниження стійкос¬ті шкіри до даної інфекції, наявність потертостей, забруднення спортивного обладнання і інвентарю.
3 метою профілактики гнійничкових захворювань необхідно дотримуватись гігієнічних ( правил догляду за шкірою, систематично загартовуватись і час від часу опромінювати тіло ультрафіолетовим промінням. Усі дрібні пошкодження шкіри своєчасно дезінфікують 2%-/гою спиртовою настоянкою йоду або 1%-ним розчином діамантового зеленого.
Голову (волосся) бажано мити один раз на тиждень, якщо шкіра суха, і один раз на 3-4 дні, якщо шкіра жирна. Засоби для миття волосся підбирають індивідуально, з врахуванням типу волосся. Категорично забороняється використовувати для миття волосся господарське мило і синтетичні засоби, які призначені для прання білизни. При появі лупи користуються
спеціальними лікувальними шампунями. Добре мити волосся голови жовтком яєць.
Догляд заруками. Гігієні рук належить приділяти особливу увагу перш за все тому, що мікроби, що знаходяться на них (а інколи і яйця гельмінтів) можуть переноситись на продукти харчування і посуд. Особливо багато мікробів збирається під нігтями. Існує прямий взаємозв'язок між частотою миття рук і їх здатністю до самоочищення. На чистій шкірі рук кількість нанесених в умовах експерименту мікробів через 20 хвилин зменшується на
85%, на брудних - всього на 5% (А.П.Лаптєв, С.А.Полієвський, 1990).    
У спортсменів інколи з'являються грибкові захворювання ніг - епідермофітія. Збудник цієї хвороби (грибок епідермофіт) переважно вражає шкіру між пальцями просторів ніг. Зараження патогенним грибком відбувається в спортивних залах, душових, лазнях, а також при користуванні чужими шкарпетками, взуттям, рушником тощо. При появі перших
симптомів хвороби (свербіння між пальцями ніг, поява невеликих міхурців, мокрих ерозії, тріщин) необхідно негайно звернутись до дерматолога.    
3 метою профілактики епідермофітії доцільно користуватись лише особистими речами; в роздягальнях, лазнях, туалетах, душових використовувати резинові шльопанці. Після миття ніг стопи і міжпальцеві простори необхідно ретельно витирати сухим рушником.  

Гігієна органів зору, нюху, слуху

Догляд за зубами - обов'язкова передумова підтримання доброго здоров'я. Карієсні зуби є місцем, де збирається багато різноманітних патогенних мікроорганізмів, зокрема гемолітичний стрептокок (збудник ревматизму), мікроорганізми, що викликають гниття (неприємний запах з ротової порожнини) тощо. Наслідком недостатнього догляду за ротовою порожниною є пародонтоз (кровоточення ясен), утворення зубного каменю тощо.
Більшість стоматологів рекомендують чистити зуби двічі на добу - вранці (після сніданку) і у вечірню пору (перед сном). Вибір зубної щітки і зубної пасти справа індивідуальна. При потребі варто отримати консультацію у стоматолога. Чистити зуби рекомендується не горизонтальними, а вертикальними рухами: зуби верхньої щелепи - зверху вниз, нижньої - знизу вверх. Це сприятиме більш ефективному видаленню залишків їжі з міжзубних просторів; колові рухи зубної щітки сприяють масажу ясен. Тривалість чищення зубів - не менше трьох хвилин. Після прийняття їжі ротову порожнину необхідно сполоснути теплою водою.
Ефективним способом утримання зубних щіток у чистоті є їх добре промивання після використання проточною водою і покриття робочої поверхні мильною піною, яку змивають перед наступним використанням.
З метою профілактики карієсу рекомендують користуватись жувальними гумками. Проте постійне жування гумки спричиняє надмірне напруження діяльності травних залоз і може сприяти розвитку гастриту і виразки шлунку. Тому користуватись жувальною гумкою варто лише після прийняття їжі (3-5хв.); ще ліпше після прийняття їжі жувати не гумку, а стільниковий мед або забрус (воскові кришечки з медом), який отримують із запечатаних стільників при відкачуванні меду.
Оцінку чистоти зубів та інтенсивності зубного нальоту проводять за так званим гігіє¬нічним індексом зубів. Для його визначення готують розчин калію йодиту (KJ -2 г, йод кристалічний -1г, Н2О - 4 мл), наносять його на поверхню зубів і оцінюють інтенсивність їх забарвлення в балах: забарвлення відсутнє -1 бал (оцінка відмінно), сильно коричневе - 5 балів (оцінка різко негативна).
Однією з причин неприємного запаху з ротової порожнини є осад, який збирається на корені язика (рештки напівзруйнованої плівки епітелію). Для того щоб позбутися ' цього неприємного запаху і щоб дихання було свіжим, необхідно два рази на день чистити корінь язика від осаду. Для цього варто використати грубу полотняну тканину. Належить пам'ятати, що стан язикової поверхні є дзеркалом функціонального стану системи травлення і рівня зашлакування організму шкідливими продуктами обміну.
Природою передбачене періодичне очищення порожнини вух від побічних домішок переміщенням сірки. Внаслідок підвищеного тиску сірки на барабанну перетинку можливе погіршення слуху і головокружіння, тому зовнішнє вухо необхідно час від часу піддавати масажу - м'яти рукою, крутити в усі боки, відтягувати вниз, вперед тощо. Усе це сприятиме видаленню сірки з зовнішнього вуха назовні.
Щоденний догляд за зовнішнім вухом полягає в його ретельному митті. Для цього потрібно вставити в вухо вказівний палець і повільними рухами з боку в бік та легким натисканням на стінки видалити сірку, сухі відмерлі клітини та пилинки, які тут зібрались.
На думку йогів для підтримання належного функціонального стану носа, носові ходи необхідно систематично промивати підсоленою або морською водою.
З метою попередження захворювань очей людям розумової праці необхідно практикувати через кожні 3-4 години тривалі (5-10 хв.) переключення зору з близьких предметів на горизонт; закривати очі для відпочинку на 1-2 хвилини. Йоги рекомендують дивитись на Сонце рано вранці і під час його заходу. Сонячне проміння дуже корисні для очей. Початкова тривалість споглядання Сонця - 1-2 хвилини, тоді дозу поступово збільшують до 10 хвилин. Не можна дивитись на Сонце, коли воно в зеніті.
Для збереження зору належить дотримуватись таких правил:
•    мати достатній загальний фізичний розвиток;
•    раціонально харчуватись з достатнім вмістом вітамінів;
•    дотримуватися режиму праці і відпочинку;
•    багато часу проводити на свіжому повітрі;
•    дотримуватися правильного і достатнього освітлення робочого місця;
•    дотримуватися правильної пози (при читанні, писанні, кресленні);
•    відстань між учнем і телеекраном повинна бути не менше, ніж 2,5 м;
не читати в транспорті, що рухається.


Особливості видільної функції людського організму

В результаті обміну речовин в організмі утворюється значна частка продуктів, які не потрібні і шкідливі. Вуглекислий газ виділяється ди-хальною системою шляхом газообміну, токсичні продукти білкового обміну -сечовина, аміак, сечова кислота, креатинін, фосфорно- і сірча¬нокислі солі та інші сполуки з клітин переходять в міжклітинну рідину, а звідти в кров і до органів виділенням - нирок, легенів, потових, слин¬них та інших залоз, які виводять їх назовні.
Основними органами виділення є нирки. Завдяки ниркам виділя¬ються з організму непотрібні продукти дисиміляції. Нирки регулюють водно-сольовий обмін, забезпечують сталість осмотичного тиску.
Нирок в організмі людини дві. Це бобовоподібні органи, які розташо-вуються заочеревино на рівні XI грудного - III поперекового хребців. Кож¬на нирка покрита сполучнотканинною капсулою і складається з кіркового і мозкового шарів. На верхньому полюсі містяться надниркові залози.
Структурною одиницею нирки є нефрон, який складається з нирко¬вого тільця і системи канальців. Ниркове тільце формують капілярний клубочок (мальпігіїв) та капсула Шумлянського-Боумена. Між стінками капсули Шумлянського-Боумена існує простір. Зовнішній листок капсу¬ли переходить у систему канальців: проксимальний звивистий канадець (І порядку), петлю Генля та дистальний звивистий канадець (II порядку), який впадає в збірну трубку. Ниркові тільця формують паренхіму кірко¬вого шару нирки. Канальці та збірні трубки утворюють піраміди мозко¬вого шару. Піраміди зливаючись вершинами, відкриваються в малі чаш¬ки нирки, які формують ниркову лоханку.
Нирки мають особливе кровопостачання. Приносна артерія в кап¬сулі ниркового тільця розгалужується на капілярний клубочок. Проте капіляри зливаючись утворюють не венулу, а виносну артерію, яка роз¬галужується на капіляри, що обплітають дистальний канадець нефрона. Саме ці капіляри дають початоквенозній системі нирки. В кожній нирці знаходиться 1-2 млн. нефронів, проте функціонує приблизно, половина.
Кіркова речовина формується в 3-5-річному віці. Мозковий шар нирки росте у віці з 3-х до 5-6-ти років та в 9-12 років. До 12-річного віку нирки формуються остаточно.
Процес сечоутворення відбувається в три етапи і згідно фільтраційно-реабсорбційно-секреторної теорії складається з клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції та канальцевої секреції.

Особливості будови шкіри
Шкіра — це покривний орган. її будова і функції зумовлені безпосереднім впливом /на неї чинників довкілля. Шкіра складається з епідермісу (зовнішнього шару), власне шкі-/ри (внутрішнього сполучно-тканинного шару) і підшкірної клітковини. Епідерміс лежить на основній перетинці. Він представлений плоским багатошаровим епітелієм товщиною 0,03-1,5 мм. За епідермісом розташований основний ростовий шар клітин, серед яких є чимало пігментних клітин (епітеліоцитів). Пігмент меланін епітеліоцитів зумовлює колір шкіри, захищає її від ультрафіолетового проміння. Рогові лусочки поверхневого рогового шару постійно злущуються і замінюються новими, які надходять з нижче розташованих шарів епідермісу. Повна заміна клітин епідермісу шкіри триває 10-30 днів.
В сітчастому сполучнотканинному шарі власне шкіри залягають корені волосся, / потові і сальні залози, кровоносні судини; товщина власне шкіри — 1-2,5 мм; загальна І   площа поверхні шкіри — 1,5-2 м2, маса — 5 % маси тіла.

Особливості будови шкірної терморегуляції
Енергія не може бути створена з нічого і не може бути знищена. Спо-живаючи з довкілля енергію, живі організми перетворюють одну її різно-видність в іншу, повертаючи еквівалентну кількість енергії у вигляді теп ла. Тепло утворюється при перетворенні хімічної енергії в механічну, яка частково у вигляді тертя також перетворюється в тепло. Підвищення або зниження температури тіла відносно біологічних меж призводить до пору-шення нормального перебігу основних фізіологічних процесів в організмі. Тепло утворюється в усіх органах, але найбільше в скелетних м'язах, печінці, нирках. Теплопродукція залежить від інтенсивності обміну речо¬вин. В стані спокою людини вона невелика, а під час роботи підвищуєть¬ся в 4-5 разів. Інтенсивність обміну залежить від температури довкілля: на холоді вона вища ніж у теплі. В стані спокою теплопродукція розподі¬ляється всередині тіла так: м'язи - 20%, печінка - 20%, головний мозок -18%, серце - 11%, нирки - 7%, шкіра - 5%, інші тканини разом - 19%. Надлишок тепла в організмі супроводжується тепловіддачею.
Основна частина тепла (близько 82%) віддається організмом через шкіру. Шкіра складається з двох шарів - епідермісу (надшкір'я) та влас¬не шкіри. Епідерміс утворений поверхневим шаром плоских епітеліаль¬них тканин і ростовим шаром, що не містить кровоносних судин. У дорос¬лих його товщина складає 0,3-4 мм, в залежності від місця розташування на шкірі. У дітей раннього віку епідерміс значно тонший і ніжніший. За певних умов це сприяє виникненню подразнень та шкірних захворювань.
Власне шкіра утворена щільною сполучною тканиною з великою кількістю колагенових та еластичних волокон, що надають їй міцності та еластичності. Цей шар багатий на кровоносні та лімфатичні судини, де депонується значна кількість цих біологічних рідин. У дітей власне шкіра також тонша, капілярна сітка розвинена в ній більше.
Власне шкіра поступово переходить у підшкірну жирову кліткови¬ну, що складається з сполучнотканинних волокон з часточками жиро¬вої тканини. У дітей перших 6-ти місяців підшкірний жировий шар роз¬винений добре. До трирічного віку розвиток його зменшується, що суп¬роводжується посиленням больових відчуттів при падінні. З 3-х до 8-й років жировий шар майже не збільшується, а з 8 років, із початком ста¬тевого дозрівання, товщина підшкірної жирової клітковини збільшуєть¬ся, особливо у дівчат.
Шкіра містить багато потових і сальних залоз. Потові залози містяться у власне шкірі і підшкірній жировій клітковині і мають вивідні протоки-пори. Сальні залози розташовані у власне шкірі навколо волосяних су¬мок і мають свої вивідні протоки. У дітей сальні залози добре розвинені з першого року життя, а потові формуються до народження дитини.
Крім теплорегуляційної, шкіра виконує захисну функцію, завдяки наявності рогового шару і лізоциму, який знищує деякі мікроорганізми; видільну, через потові і сальні залози; чутливу, завдяки наявності ре-цептивних нервових закінчень.
В результаті обміну речовин в організмі утворюється значна частка продуктів, які не потрібні і шкідливі. Вуглекислий газ виділяється ди-хальною системою шляхом газообміну, токсичні продукти білкового обміну - сечовина, аміак, сечова кислота, креатинін, фосфорно- і сірча¬нокислі солі та інші сполуки з клітин переходять в міжклітинну рідину, а звідти в кров і до органів виділенням - нирок, легенів, потових, слин¬них та інших залоз, які виводять їх назовні.
Основними органами виділення є нирки. Завдяки ниркам виділя¬ються з організму непотрібні продукти дисиміляції. Нирки регулюють водно-сольовий обмін, забезпечують сталість осмотичного тиску.
Нирок в організмі людини дві. Це бобовоподібні органи, які розташо-вуються заочеревино на рівні XI грудного - III поперекового хребців. Кож¬на нирка покрита сполучнотканинною капсулою і складається з кіркового і мозкового шарів. На верхньому полюсі містяться надниркові залози.
Структурною одиницею нирки є нефрон, який складається з нирко¬вого тільця і системи канальців. Ниркове тільце формують капілярний клубочок (мальпігіїв) та капсула Шумлянського-Боумена. Між стінками капсули Шумлянського-Боумена існує простір. Зовнішній листок капсу¬ли переходить у систему канальців: проксимальний звивистий канадець (І порядку), петлю Генля та дистальний звивистий канадець (II порядку), який впадає в збірну трубку. Ниркові тільця формують паренхіму кірко¬вого шару нирки. Канальці та збірні трубки утворюють піраміди мозко¬вого шару. Піраміди зливаючись вершинами, відкриваються в малі чаш¬ки нирки, які формують ниркову лоханку.
Нирки мають особливе кровопостачання. Приносна артерія в кап¬сулі ниркового тільця розгалужується на капілярний клубочок. Проте капіляри зливаючись утворюють не венулу, а виносну артерію, яка роз¬галужується на капіляри, що обплітають дистальний канадець нефрона. Саме ці капіляри дають початок венозній системі нирки. В кожній нирці знаходиться 1-2 млн. нефронів, проте функціонує приблизно, половина.

Гігієна тіла
У Гігієна тіла, забезпечення його частоти, догляд за шкірою і волоссям є обов'язковими елементами особистої гігієни. Систематичне прийняття водних процедур забезпечує чистоту і нормальне функціонування шкіри, ефективне виконання ряду життєво важливих функцій:
•    захист організму від шкідливих чинників довкілля (різких коливань температури повітря, інших фізичних і хімічних подразників);
•    захист від проникнення в організм мікроорганізмів;
•    бактерицидність (наявність лізоциму);
•    підтримання необхідного рівня терморегуляції і виділення з організму шкідливих  продуктів обміну (пропанол, оцтова кислота, ацетон, метанол, органічна та неорганічні солі, ферменти).    
Протягом однієї години через шкіру виділяється близько 15-20 мл поту (в умовах фізичних навантажень - 500 мл і більше); щодоби через шкіру виділяється близько 30 г шкірного жиру, злущується близько 10-15 г епідермісу, що ороговів. На шкірі скупчується велика кількість пилових і мікробних аерозолів. Водночас шкіра, особливо чиста, мас бактерицидні властивості.        
Ефективне виконання шкірою усіх своїх функцій можливе лише за умови належного догляду: миття рук перед їжею, після прогулянок, під час вечірнього і вранішнього туалету, систематичне (щоденне) прийняття теплого душу або ванни перед сном (без мила або з використанням "м'яких" сортів мила). За умови відсутності централізованого гарячого водозабезпечення проводять місцеві обтирання теплою водою і щовечора миють ноги.
Бажано щоденно міняти шкарпетки, панчохи, колготки.    
Мило - це різновид водорозчинних солей вищих жирних кислот, до складу якого входять поверхнево-активні речовини. Висока поверхнево-адсорбційна активність мила сприяє емульгуванню та знищенню жирового змащування і відмиванню забруднень з шкіри.
Разом з тим часте миття сухої шкіри з милом діє на неї несприйнятливо (сухість, свербіж, утворення лупи, випадання волосся). Пом'якшує подразливу дію лугів ланолін, який доводять до мила; для відновлення кислої реакції шкіри, після миття шкіру ополокують сумішшю, до складу якої додають оцтову (яблучну) кислоту.
Дітей необхідно вчити користуватись туалетом. Після відвідування туалету необхідно ретельно мити руки з милом, після сечовиведення - обмивати зовнішні статеві органи, після дефекації - обмивати ділянку анального отвору холодною водою (добрий засіб профілактики геморою) пошкоджену шкіру або ж в сальні і потові залози патогенних мікробів. Чинниками, що сприяють інфікуванню організму, є порушення правил особистої гігієни, зниження стійкос¬ті шкіри до даної інфекції, наявність потертостей, забруднення спортивного обладнання і інвентарю.
3 метою профілактики гнійничкових захворювань необхідно дотримуватись гігієнічних ( правил догляду за шкірою, систематично загартовуватись і час від часу опромінювати тіло ультрафіолетовим промінням. Усі дрібні пошкодження шкіри своєчасно дезінфікують 2%-/гою спиртовою настоянкою йоду або 1%-ним розчином діамантового зеленого.
Голову (волосся) бажано мити один раз на тиждень, якщо шкіра суха, і один раз на 3-4 дні, якщо шкіра жирна. Засоби для миття волосся підбирають індивідуально, з врахуванням типу волосся. Категорично забороняється використовувати для миття волосся господарське мило і синтетичні засоби, які призначені для прання білизни. При появі лупи користуються
спеціальними лікувальними шампунями. Добре мити волосся голови жовтком яєць.
Догляд заруками. Гігієні рук належить приділяти особливу увагу перш за все тому, що мікроби, що знаходяться на них (а інколи і яйця гельмінтів) можуть переноситись на продукти харчування і посуд. Особливо багато мікробів збирається під нігтями. Існує прямий взаємозв'язок між частотою миття рук і їх здатністю до самоочищення. На чистій шкірі рук кількість нанесених в умовах експерименту мікробів через 20 хвилин зменшується на
85%, на брудних - всього на 5% (А.П.Лаптєв, С.А.Полієвський, 1990).    
У спортсменів інколи з'являються грибкові захворювання ніг - епідермофітія. Збудник цієї хвороби (грибок епідермофіт) переважно вражає шкіру між пальцями просторів ніг. Зараження патогенним грибком відбувається в спортивних залах, душових, лазнях, а також при користуванні чужими шкарпетками, взуттям, рушником тощо. При появі перших
симптомів хвороби (свербіння між пальцями ніг, поява невеликих міхурців, мокрих ерозії, тріщин) необхідно негайно звернутись до дерматолога.    
3 метою профілактики епідермофітії доцільно користуватись лише особистими речами; в роздягальнях, лазнях, туалетах, душових використовувати резинові шльопанці. Після миття ніг стопи і міжпальцеві простори необхідно ретельно витирати сухим рушником.  

Гігієна органів зору, нюху, слуху

Догляд за зубами - обов'язкова передумова підтримання доброго здоров'я. Карієсні зуби є місцем, де збирається багато різноманітних патогенних мікроорганізмів, зокрема гемолітичний стрептокок (збудник ревматизму), мікроорганізми, що викликають гниття (неприємний запах з ротової порожнини) тощо. Наслідком недостатнього догляду за ротовою порожниною є пародонтоз (кровоточення ясен), утворення зубного каменю тощо.
Більшість стоматологів рекомендують чистити зуби двічі на добу - вранці (після сніданку) і у вечірню пору (перед сном). Вибір зубної щітки і зубної пасти справа індивідуальна. При потребі варто отримати консультацію у стоматолога. Чистити зуби рекомендується не горизонтальними, а вертикальними рухами: зуби верхньої щелепи - зверху вниз, нижньої - знизу вверх. Це сприятиме більш ефективному видаленню залишків їжі з міжзубних просторів; колові рухи зубної щітки сприяють масажу ясен. Тривалість чищення зубів - не менше трьох хвилин. Після прийняття їжі ротову порожнину необхідно сполоснути теплою водою.
Ефективним способом утримання зубних щіток у чистоті є їх добре промивання після використання проточною водою і покриття робочої поверхні мильною піною, яку змивають перед наступним використанням.
З метою профілактики карієсу рекомендують користуватись жувальними гумками. Проте постійне жування гумки спричиняє надмірне напруження діяльності травних залоз і може сприяти розвитку гастриту і виразки шлунку. Тому користуватись жувальною гумкою варто лише після прийняття їжі (3-5хв.); ще ліпше після прийняття їжі жувати не гумку, а стільниковий мед або забрус (воскові кришечки з медом), який отримують із запечатаних стільників при відкачуванні меду.
Оцінку чистоти зубів та інтенсивності зубного нальоту проводять за так званим гігіє¬нічним індексом зубів. Для його визначення готують розчин калію йодиту (KJ -2 г, йод кристалічний -1г, Н2О - 4 мл), наносять його на поверхню зубів і оцінюють інтенсивність їх забарвлення в балах: забарвлення відсутнє -1 бал (оцінка відмінно), сильно коричневе - 5 балів (оцінка різко негативна).
Однією з причин неприємного запаху з ротової порожнини є осад, який збирається на корені язика (рештки напівзруйнованої плівки епітелію). Для того щоб позбутися ' цього неприємного запаху і щоб дихання було свіжим, необхідно два рази на день чистити корінь язика від осаду. Для цього варто використати грубу полотняну тканину. Належить пам'ятати, що стан язикової поверхні є дзеркалом функціонального стану системи травлення і рівня зашлакування організму шкідливими продуктами обміну.
Природою передбачене періодичне очищення порожнини вух від побічних домішок переміщенням сірки. Внаслідок підвищеного тиску сірки на барабанну перетинку можливе погіршення слуху і головокружіння, тому зовнішнє вухо необхідно час від часу піддавати масажу - м'яти рукою, крутити в усі боки, відтягувати вниз, вперед тощо. Усе це сприятиме видаленню сірки з зовнішнього вуха назовні.
Щоденний догляд за зовнішнім вухом полягає в його ретельному митті. Для цього потрібно вставити в вухо вказівний палець і повільними рухами з боку в бік та легким натисканням на стінки видалити сірку, сухі відмерлі клітини та пилинки, які тут зібрались.
На думку йогів для підтримання належного функціонального стану носа, носові ходи необхідно систематично промивати підсоленою або морською водою.
З метою попередження захворювань очей людям розумової праці необхідно практикувати через кожні 3-4 години тривалі (5-10 хв.) переключення зору з близьких предметів на горизонт; закривати очі для відпочинку на 1-2 хвилини. Йоги рекомендують дивитись на Сонце рано вранці і під час його заходу. Сонячне проміння дуже корисні для очей. Початкова тривалість споглядання Сонця - 1-2 хвилини, тоді дозу поступово збільшують до 10 хвилин. Не можна дивитись на Сонце, коли воно в зеніті.
Для збереження зору належить дотримуватись таких правил:
•    мати достатній загальний фізичний розвиток;
•    раціонально харчуватись з достатнім вмістом вітамінів;
•    дотримуватися режиму праці і відпочинку;
•    багато часу проводити на свіжому повітрі;
•    дотримуватися правильного і достатнього освітлення робочого місця;
•    дотримуватися правильної пози (при читанні, писанні, кресленні);
•    відстань між учнем і телеекраном повинна бути не менше, ніж 2,5 м;
не читати в транспорті, що рухається.

Search:
????????...

теоцентризм - ідея Бога-Творця

Гобсек скнара чи філософ

чи існує трипільська культура джерелом української

Гобсек скнара чи філософ

дервиль цитатная характеристика

семинары для учителя шляхи подолання відставання учнів

інформатика 8 клас лекції,практичні

перекладна література та її редагування

перекладна література та її редагування

твір на тему (мий дослід, що підтверджує взаємодію тіл)



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010