КірКір — надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба, переважно дитячого віку, яка характеризу¬ється загальною інтоксикацією, підвищенням темпе¬ратури тіла, катаром слизових оболонок дихальних шляхів та кон'юктиви, наступною появою плямисто-папульозної висипки, що вкриває всю шкіру хворого. Етіологія. Збудник кору — фільтрівний вірус, що містить РНК. У навколишньому середовищі нестійкий. В організмі людини і культурах клітин у лабораторних умовах за певних обставин можуть утворюватися мутанти вірусу або дефектні інтерфіруючі частинки, які зумовлюють розвиток персистуючої інфекції. Епідеміологія. Джерелом інфекції є хворий на кір. Найбільшою є заразність у початковий катаральний період та в перші дні висипання. Шлях передачі кору - повітряно-крапельний на досить значні відстані (в сусідні кімнати та квартири). Передачі кору через предмети та треті особи не відбувається, що пояснюється нестійкістю збудника. Сприятливість людини до кору дуже висока. Індекс контагіозності становить 0,96-0,98. Усі, хто не хворів, і діти, і дорослі, що були в контакті з хворим, захворюють. Клініка. У клінічному перебігу кору виділяють такі періоди: інкубаційний, катаральний, період висипань, та реконвалесценції. Інкубаційний період становить 9-11 днів. Він може тривати до 17 днів, а після введення контактним імуноглобуліну - до 21 дня. Початковий катаральний (продромальний) період починається гостро: температура тіла підвищується до 38-390С, головний біль, кашель, нежить. Підвищення температури тіла в перші дні у більшості випадків нестійке. Катаральні явища з кожним днем поси¬люються. Кашель стає стійким. Наростають симптоми рино-, фаринго-, лориного-трахеобронхіту. З'являються світлобоязнь, сльозотеча – розвивається кон'юнктивіт. У дітей раннього віку можливі диспепсичні розлади. На 2-3-ий день від початку хвороби на слизовій оболонці щік навпроти малих корінних зубів, інколи на слизовій і оболонці губів та кон'юнктиви з'являються дрібні, розміром з макову зернину, білуваті цятки, які під¬німаються над слизовою оболонкою і оточені червоним обідком. Це плями Бєльського-Філатова-Копліка – патогномонічний для кору симптом, який має особливо важливе діагностичне значення. Одночасно або через 1-2 дні на слизовій оболонці м'якого та твердого під¬небіння з'являються червоні плями неправильної форми - корова епаптема. Слизова оболонка всієї порожнини рота стає пухкою та гіпермійованою. У катаральний період кору інколи з'являється "продромальна висипка", розкидані на шкірі обличчя та тулуба нерясні дрібні рожеві плями, що утримуються короткочасно. Тривалість катарального періоду 2-4 дні, але він може тривати до 5-6 днів, особливо у щеплених дітей. Перед появою висипки температура тіла часто знижується, інколи до норми. Період висипки починається з нового підвищення температури тіла (двогорба температурна крива) та посилення інших симптомів загальної інтоксикації. Катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів та кон'юнктиви досягають максимуму. Перші елементи висипки з'являються за вухами, на переніссі, на обличчі. Висипка плямисто-папульозна, рясна, місцями зливається, розміщується на незміненому тлі шкіри. Характерною є етапність появи висип¬ки – спочатку на обличчі та шиї, потім на тулубі і, врешті, на кінцівках. Елементи висипки "цвітуть" 3 дні, з 4-го починають "гаснути" в тому самому порядку, в якому з'явилися. На місці висипки зберігається пігментація та наступне дрібне висівкоподібне лущення. Разом зі згасанням висипки зменшуються прояви загальної інтоксикації, нормалізується температура тіла, зменшуються катаральні явища. У період реконвалесценції (пігментації) на тлі вже нормальної температури тіла зберігаються незначні ка¬таральні явища, астенізація (в'ялість, швидка втомлю¬ваність тощо), відзначається зниження опірності орга¬нізму. У цей період часто розвиваються ускладнення. Кір необхідно диференціювати з іншими захворю¬ваннями, які супроводжуються висипаннями: червоною висипкою, скарлатиною, ентеровірусною інфекцією, медикаментозною хворобою. Особливо важлива рання діагностика кору в ката¬ральний період хвороби: потрібно виключити ГРВІ. Лікування хворих на кір проводять переважно в домашніх умовах. Госпіталізувати варто хворих з тяжкими та ускладненими формами кору, за епіде¬міологічними та побутовими показаннями (з дитячого будинку, інтернату). Потрібно дотримуватися ліжкового режиму впродовж усього гарячкового періоду, правил особистої гігієни. Рекомендується часте пиття. Неускладнений легкий та середньої важкості кір не потребує медикаментозного лікування. Антибактеріаль¬ні засоби призначають дітям до 3 років з важкими формами кору та наявністю супутніх захворювань. Хворим з важкою формою кору необхідна також детоксикаційна терапія, що включає внутрішньовенно крапельне введення ізотонічних глюкозо-сольових розчинів синтетичних плазмозамінників. Упродовж 1-3 днів доцільно застосовувати глюкокортикоїдні пре¬парати (гідрокортизон із розрахунку 3-5 мг на 1 кг маси тіла за добу внутрішньовенно крапельно). До комплекс¬ного лікування важких хворих включають також препарати кальцію, аскорбінову кислоту, комплекс вітамінів групи В, антигістамінні засоби (димедрол, супрастин, піпольфен). Гнійні ускладнення вимагають застосування анти¬бактеріальних засобів (антибіотики, сульфаніламіди). У хворих на коровий енцефаліт важливо в найкоротші терміни від появи перших симптомів ураження мозку застосовувати інтенсивну терапію з включенням дегідратуючих препаратів (манітол, лазикс, реглюман), глюкокортикоїдів; детоксикаційні та інші засоби корекційного патогенетичного і симптоматичного лікування. Потрібна своєчасна госпіталізація та лікування таких хворих у спеціалізованих невро¬логічних відділеннях. Профілактика. Планову активну імунізацію живою атенуйованою вакциною проти кору Л-16 проводять в обов'язковому порядку одноразово (підшкірно) у віці 12 міс. Ревакцинують серонегативних дітей у 6-7-річному віці перед школою. До проведення протикорової вакцинації основним методом боротьби з кором була серопрофілактика (введення контактним протикорового імуноглобуліну). Нині протикоровий імуноглобулін з профілактичною метою вводять лише обмеженому контингенту контакт¬них: дітям віком 1-1,5 року (починаючи з 3-міс. віку), яким протикорова вакцинація не була проведена; дітям віком до 4 років із протипоказами до щеплень і ослабленим дітям (без обмеження віку). Імуноглобулін вводять на 4 день від моменту контакту в дозі 1,5 мл (до 10 років) - 3 мл (старші 10 років). Заходи в осередку. Хворого на кір ізолюють вдома або госпіталізують у стаціонар. Терміни ізоляції – 10 днів від початку хвороби, 5 днів — від моменту появи висипки. Після зазначених термінів ізоляції та після клінічного одужання реконвалесцент кору може пере¬бувати в дитячому колективі. Термін карантину для контактних, що не хворіли, і не вакцинованих – 17 днів, у разі введення імуноглобуліну — 21 день. Якщо хворого на кір виявлено у дитячому колективі, де всі діти вакциновані або раніше перехворіли на цю інфекцію, карантин не встановлюють. З огляду на малу стійкість вірусу кору заключну дезінфекцію не проводять. За контактними в осередку встановлюють медичний нагляд.
