Силова гімнастикаЗміст: Вступ.................................................................2 Атлетична гімнастика..................................4 Висновки.........................................................7 Список використаної літератури................9 Вступ Останнім часом в різних системах фізичного виховання з'явилося дуже багато різноманітних форм «силового тренування». Виходить велика кількість брошур і методичних допомог, що рекомендують силові комплекси під заголовками «Атлетична гімнастика», хоча по суті вони не відповідають «предмету гімнастики», її засобам і методам. До атлетичної гімнастики, як до одного з видів гімнастики, багато хто з цих комплексів має лише непряме відношення. У зв'язку з цим слід визначити межі окремих форм занять силовими вправами, дати їм відповідне визначення і місце в системі фізичного виховання. Атлетична гімнастика Слід розрізняти поняття «атлетика» і «атлетична гімнастика». Атлетика – похідне від слова «атлет», тобто спортсмен високого класу – має на увазі високий рівень розвитку фізичних якостей або процес досягнення щонайвищих результатів в заняттях фізичними вправами конкретної спрямованості (вид спорту). Атлетична ж гімнастика є одним з традиційних і масових видів занять фізичними вправами силової спрямованості, має свої відмітні особливості. Наприклад, що таке бодібілдінг? Це система фізичних вправ, направлених на збільшення об'ємів окремих м'язових груп і їх гіпертрофований розвиток, формування рельєфної м'язової маси з метою реалізації результатів тренувань в умовах змагань або конкурсних. Цей вид занять фізичними вправами близький до поняття «культуризм». Пауерліфтинг – вид фізичних вправ, направлених на подолання максимальної ваги штанги в силовому триборстві: жим штанги лежачи, присідання з штангою на плечах, тяга штанги в положенні нахилу, тобто основна задача полягає в максимальному розвитку сили тих груп м'язів, які забезпечують виконання вправ змагань. Армрестлінг (або армспорт) – силове єдиноборство в конкретній статичній позі, вимагаюче максимальної силової напруги в діях робочої руки. Не поменшуючи значущості і популярності занять різними видами силових вправ, слід підкреслити, що атлетична гімнастика – це один з оздоровчих видів гімнастики, є системою гімнастичних вправ силового характеру, направлених на гармонійний фізичний розвиток людини і рішення конкретних приватних задач силової підготовки. Дія силових гімнастичних вправ на того, що займається може бути як загального характеру (на організм в цілому), так і локального (на групу м'язів, ланка опорно-рухового апарату). Звідси і ефект занять може бути підтримуюче-тонізуючим або розвиваючим. При цьому зберігаються основні принципи і методи організації занять гімнастикою як при складанні окремого комплексу атлетичної гімнастики, при плануванні конкретного тренування, так і при організації системи занять атлетичною гімнастикою (цикли, етапи, періоди). До засобів атлетичної гімнастики слід віднести шість груп гімнастичних вправ, відмінних характером і умовами виконання: 1-а група – вправи без тих, що обтяжили і предметів, пов'язані з подоланням опору власної ваги тіла (ланки); 2-а група – вправи на снарядах масового типу і гімнастичного багатоборства; 3-а група – вправи з гімнастичними предметами певної конструкції і тяжкості (м'ячі, палиці, амортизації і т.п.); 4-а група – вправи із стандартними тими, що обтяжили (гантелі, гирі, штанга); 5-а група – вправи з партнером (в парах, трійках); 6-а група – вправи на тренажерах і спеціальних пристроях. Для забезпечення належного ефекту силового тренування і управління тренувальним процесом можна виділити допоміжну групу вправ, в яку входять: фізичні вправи, супутні силовому розвитку (на гнучкість, спритність, швидкість), для рухового перемикання і активного відпочинку, на розтягання і розслаблення. Оскільки розвиток сили – це перш за все функціональне вдосконалення провідних систем організму при відповідному поєднанні і взаємодії фізичних і рухових якостей, то слід виділити декількох загальних закономірностей силового тренування: 1) основними показниками м'язової сили є: об'їм і маса м'язів, швидкість їх скорочення і тривалість зусилля, що визначає форми силового прояву (максимальна довільна сила, вибухова сила і силова витривалість); 2) ефект виконання тієї або іншої вправи залежить від відповідного підкріплення – повторної дії, при цьому можливе звикання до вправи передбачає своєчасну зміну умов і характеру вправи із збільшенням вимогливості; 3) індивідуальні і мотиваційні особливості займаються вимагають вибору меж напруженості дії (максимальних і мінімальних), що виражається в тривалості вправи, величині навантаження, режимі вправи і занять, для силового тренування типовий показник «повторний максимум» (ПМ) або максимальна кількість повторень вправи; 4) в силовому тренуванні перевага звичайно віддається «долаючому режиму» за умови, що останнє повторення в кожному підході повинне бути з граничною напругою, а вправи в статичному і поступливому режимах повинні лише доповнювати ефект першого; 5) важливо тестування початкового рівня підготовленості що займаються по комплексу показників: вагозростовому співвідношенню, оцінці м'язової топографії тіла і окремих ланок тіла, ступені розвитку сили в різних умовах прояви, показник ПМ і інші; 6) як чинник забезпечення силового тренування треба розглядати раціональне живлення з урахуванням трьох основних функцій організму: створення запасу енергії, забезпечення обміну речовин і відповідна рівновага в організмі, забезпечення будівництва кліток і тканин, що визначається змістом, об'ємом і співвідношенням живильних елементів, а також додаткові стимулюючі засоби відновлення: масаж, теплові процедури і інші. Висновки Таким чином, широкий вибір засобів атлетичної гімнастики і методичні можливості занять силовими гімнастичними вправами дозволяють в рамках атлетичної гімнастики крім загальних задач гармонійного фізичного розвитку і силового вдосконалення вирішувати безліч приватних задач: корекція фігури, розвиток загальної і локальної працездатності, розвиток сили окремих м'язових груп, розвиток максимальної сили або іншого її прояву, розвиток сили з прикладною спрямованістю (для конкретного виду рухової діяльності або виду спорту) і інші. Типовими формами організації займаються атлетичною гімнастикою є: групові заняття, індивідуальні уроки, кругове тренування, ігри, конкурси і інші форми суперництва. Урок атлетичної гімнастики при збереженні загальноприйнятої структури (підготовча, основна і заключна частини) може мати різний характер: «комплексного типу» – з набором різних засобів; «тренажерного типу» – з використанням різних пристроїв і тренажерів; «вузької спрямованості» – з акцентом на розвиток окремих м'язових груп або якостей. Наведемо приклад уроку атлетичної гімнастики для початківців. Основна задача – гармонійний фізичний розвиток і загальна силова підготовка. Особливість заняття – помірне силове навантаження на різні м'язові групи. Засоби заняття – загальнорозвиваючі вправи силового характеру з предметами і без предметів, вправи на снарядах, кругове силове тренування. Тривалість заняття від 30 до 45 хвилин залежно від рівня підготовленості задач, що займаються і конкретних. Можливий контингент займаються – школярі 10–14 років. Особливістю даного уроку є широкий діапазон регламентуючих параметрів залежно від умов проведення і індивідуальних можливостей займаються. При цьому слід підкреслити наступне: 1) для отримання відчутного ефекту занять необхідний триразовий режим занять в тиждень із зміною комплексу вправ через кожні 2–3 тижні; 2) в підготовчій частині уроку рекомендується використовувати комплекс з 6–8 вправ загального силового характеру, а основна частина повинна відрізнятися різноманітністю засобів і дією на більшість м'язових груп різних ланок тіла, при цьому показник моторної густини даної частини уроку повинен бути в межах 80%; 3) бажано використовування допоміжних вправ на уроці атлетичної гімнастики: на гнучкість, координацію, обертання, рівновагу, релаксацію і інші, причому їх місцем може бути як закінчення заняття, так і основна частина, коли необхідний активний відпочинок або рухові перемикання. Список використаної літератури: 1. Бенедь В.П., Ковальчук Н.М., Завацький В.І. Цілеспрямовані дії фізичних вправ на розумову працездатність людини: Навчальний посібник. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 104 с. 2. Булатова М.М., Платонов В.Н. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях. – К.: Олимпийская литература, 1996. – 176 с. 3. Вайнбаум Я.С. Гигиена физического воспитания: Учеб. пособие для студентов фак. физ. воспитания пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1986. – 176 с. 4. Вайнбаум Я.С. Дозирование физических нагрузок школьников. – М.: Просвещение, 1991. – 64 с. 5. Дубовис М.С. Твій фізичний гарт. – К.: Здоров’я, 1983. – 80 с. 6. Зільман С.Л., Зільман В.Л., Шевченко С.М. Гігієнічне виховання учнів: Посібник для вчителів. – К.: Рад.шк., 1988. – 123 с.
