Фізкультура як частина культуриПлан. 1. Вступ 3 2. Фізична культура – складова частина культури. 4 3. Література 6 Вступ. По другій світовій війні посилено спортові контакти з Заходом., розгорнуто масовий фізкультурний. рух, підвищено рівень спортивної майстерності. У зв'язку з цим посилився і фіакультурних. рух в УРСР; укр. спортсмени, включені в репрезентацію СРСР, здобули чималі успіхи в міжнародних. змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.). На основі постанови ЦК КПСС і Ради Мін. СРСР від 9. 1. 1959 «Про керівництво фіз. культурою і спортом у країні» Комітет фіз. культури і спорту при Раді Мін. УРСР перетворено на Союз спортивних т-в і організційцій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обл., міські, районові й місцеві. ради Ф-к. керують працею всіх спортивних організційцій, які поділяються на добровільні спортові т-ва, колективи фіз. культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби. В УРСР діють 4 реп. відділи всесоюзних добровільних спортивних т-в профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське т-во) з бл. 900 000 чл. Працівників мін-ва внутрішних. справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські. спілки «Авангард» (об'єднує працівників промети і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організційцій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-техн. види споргу підлягають контролеві укр. республіканські. відділу всесоюзного добровільного т-ва сприяння армії, авіації та флоті. 1. Фізична культура – складова частина культури, пов'язана з системою фіз. виховання, організації спорту, спеціальних наук. дослідів, техн. засобів, потрібних для фіз. виховання і спорту, суспільної та особистої гігієни, раціональної організації активного відпочинку тощо. З метою пропаганди Ф-к. і спорту за кордоном, гол. у міжнародних. спортивних федераціях, Комітет Ф. к. і спорту при Раді Мін. СРСР постановою від 26. 2. 1969 ухвалив створити 48 Всесоюзних федерацій для всіх видів спорту, що стали єдиними правними чл. міжнародних. спортивних федерацій. Цією постановою укр. федерації підпорядковано всесоюзним і тим позбавлено їх самостійного членства у міжнародних. спортивних організаціях, наслідком чого укю. змагальники репрезентують тільки СРСР. На поч. 1981 в УРСР було бл. 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнародних. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортивних суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортивних майданчиків, у т. ч. 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортивних залів, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавальний центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний на Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами. Кадри Ф-к. готують ін-ти й технікуми у Києві, Львові, Дніпропетровському, Івано-Франківському та фак. Ф-к. при пед. ін-тах. У ряді міст діють нар. ун-ти Ф-к. і спорту (1980 їх було бл. 50). По війні укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато европейських. та республіканські. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, І. Тер-Ованес'ян, В. Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнародних. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула европейських. кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнародних. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР). З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських ігрищах з участю укр. спортсменів (1952 на 15 Олімпійських ігрищах у Гельсінкі укр. спортові здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів. З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагальників на обл. й радоновому рівні та по м. Відбуваються і спартакіади школярів; їх фізичному вихованню, Ф-к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкультурних . вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкультурних . спортивне і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, плавання і т. п. Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн. значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту. Інформації про спортивне життя дають «Спортивна газета» (тричі на тиждень) і «Старт» (місячник), органи Комітету фізкультури і спорту при Раді Мін. УРСР та Укр. республіканські. ради профспілок. У діаспорі з виїздом нових еміґрангів за океан почалася орг-ція спортивного життя на нових поселеннях. У США й Канаді наплив нових спортсменів скріпив спортивне життя й поширив його на різні ділянки: футбол («сокер»), теніс, плавання, та ін. Посилилася фізкульт.-виховна праця серед молоді у спортивних т-вах і таборах; щорічно влаштовуються спортові грища. 1959 у Нью-Йорку відбулося свято молоді з різними спортивними змаганнями. 1980 Укр. Спортивна Центр Америки і Канади спільно зі спорсменами ін. поневолених в СРСР народів організувала «Вільну олімпіаду», що відбулася в Торонто (Канада). Укр. репрезентація здобула на ній 11 золотих, 8 срібних, 7 бронзових медалей і здобула друге місце після латишів. Ця олімпіада відбуватиметься раз на 4 pp. В ін. країнах фізкульт.-спортивний рух зосереджується при організаціях молоді та нечисленних спортивних клубах. Література 1, Самоукова С. та ін. История физической культуры. М. 1956; 2 Фомін О. Лижний спорт. К. 1957; 3 Чернова І. Розвиток фізичної культури і спорту в УРСР. К. 1959; 4 Парфіонов В. Плавання. К. 1959; 5 Усикова Н. Методика фізичного виховання в школі. К. 1960; 6, 6, 6, Энциклопедический словарь по физической культуре и спорту. І — III. М. 1960; 7 Бражник І. та ін. Гімнастика. К. 1962; 8 Бикова Г. Методика фізичного виховання в дитячому садку, к. 1963; 9, 9 Купріянов М. Фізичне виховання в початкових класах, к. 1966; 10 Подольський М. Спорт на Україні 1960 — 64. К. 1966; 11. Тисовський О. Життя в Пласті. Нью-Йорк — Торонто 1969; 12 Все о спорте. І — III. Справочник. М. 1978; 13 Бака М. Спортивне п'ятиріччя України. К. 1980.
