Попит і еластичність попиту План: 1. Вступ ……………………………………………………………………………...3 2. Попит і еластичність попиту ..........................................................................…4 3. Взаємодія попиту та пропозиції ...................................................…………....22 4. Вплив попиту на економічну стратегію підприємства ..................……….25 5. Висновок……………………………………………………………………….. 30 6. Література……………………………………………………………………….31 Вступ. Людські потреби безмежні, а ресурси обмежені. Вивченням проблеми використання останніх для найбільш повного задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства і займається економіка. Однак обмеженість ресурсів не дозволяє досягти ідеального рішення. Незаперечним фактом є те, що сукупність усіх наших матеріальних потреб перевищує продуктивні можливості всіх наявних ресурсів. От чому абсолютний матеріальний достаток не представляється здійсненним. В умовах здорової конкуренції на ринку постійно зустрічаються продавець і покупець, і в такий спосіб при їхньому зіткненні визначається ціна товару. При цьому враховуються витрати продавця чи виробника на виробництво, зберігання, транспортування товару, цінність і корисність цього товару для споживача, а також багато інших факторів , що впливають на ціну. ”Пропозиція” і “попит” — два найважливіших поняття економіки. Їх можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища. Як відомо, у ринковій економіці попит визначає пропозицію. Його вивчення так само необхідне для правильного розуміння і рішення проблем, що встають перед економістами і менеджерами. Як примусити покупців купувати саме твій товар? Як понизити витрати? Як передбачити, що буде користуватись попитом в майбутньому? Що краще: продовжувати виробництво чи настав час зупинити підприємство? Це дуже важливі питання, від вирішення яких залежить доля підприємства зокрема і держави в цілому. Задача цієї роботи полягає в тому, щоб по можливості більш повно розкрити теми і проблеми, зв'язані з попитом, пояснити його основні закони і показати їхнє застосування на прикладах. Частина 1 Попит і еластичність попиту Ринок і закон попиту Ринок — непряме, опосередкований взаємозв'язок між виробниками і споживачами продукції у формі купівлі-продажу товарів, сфера реалізації і товарно-грошових відносин, а також уся сукупність засобів, методів, інструментів, організаційно-правових норм, структур т.д., що забезпечують функціонування таких відносин. Ринок — це єдина система відносин купівлі-продажу, структурними елементами якої є ринки товарів, капіталів, робочої сили, цінних паперів, ідей, інформації і т.д. Ринок — основа ринкової економіки. Ринок — це інструмент, чи механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг, Одні ринки є локальними, тоді як інші носять міжнародний чи національний характер. Деякі відрізняє особистий контакт між пред'явником попиту і постачальником, а інші є безособовими — на них покупець і продавець ніколи чи не бачать зовсім не знають один одного. Стан ринку визначається співвідношенням величини попиту та пропозиції Попит та пропозиція — взаємозалежні елементи ринкового механізму, де попит визначається платоспроможною потребою покупців (споживачів), а пропозиція — сукупністю товарів, запропонованих продавцями (виробниками); співвідношення між ними складається в назад пропорційну залежність, визначаючи відповідні зміни в рівні цін на товари. Попит зображується у виді графіка, що показує кількість продукту, що споживачі готові й у стані купити за деякою ціною з можливих протягом визначеного періоду часу цін. Попит виражає ряд альтернативних можливостей, які можна представити у виді таблиці. Він показує ту кількість продукту, на яке (за інших рівних умов) буде пред'явлений попит при різних цінах. Попит показує кількість продукту, що споживачі будуть купувати по різних можливих цінах, Ціна попиту — максимальна ціна, по якій споживач готовий купити дану продукцію. Величини попиту повинні мати визначене значення і відноситися до визначеного відрізка часу. Корінна властивість попиту полягає в наступному: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростанню величини попиту. Бувають випадки, коли практичні дані суперечать закону попиту, але це не означає його порушення, а тільки лише порушення допущення за інших рівних умов. Існування закону попиту підтверджують деякі факти: 1. Звичайно люди дійсно купують даного продукту більше за низькою ціною, чим по високій. Уже той факт, що фірми влаштовують “ розпродажу “, служить наочним свідченням їхньої віри в закон попиту. Підприємства скорочують свої товарні запаси не шляхом підвищення цін, а шляхом їхнього зниження. 2. У будь-який даний період часу кожен покупець продукту одержує менше задоволення, чи вигоди, чи корисності від кожної наступної одиниці продукту. Оскільки споживання піддається дії принципу убутної граничної корисності — тобто принципу, відповідно до якого наступна одиниця даного продукту приносить усе менше і менше задоволення, — споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що ціна його знижується. 3. На трохи більш високому рівні аналізу закон попиту можна пояснити ефектами доходу і заміщення. Ефект доходу вказує на те, що при більш низькій ціні, людина може дозволити собі купити більше даного продукту, не відмовляючи собі в придбанні яких-небудь альтернативних товарів. Тобто, зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, а тому він у стані купити більшу кількість даного продукту, чим колись. Більш висока ціна приводить до протилежного результату. Ефект заміщення виражається в тім, що при більш низькій ціні в людини з'являється стимул придбати дешевий товар замість аналогічних товарів, що тепер відносно дорожче. Споживачі схильні заміняти дорогі продукти більш дешевими. Ефект доходу і заміщення сполучаються і приводять до того, що в споживача виникає здатність і бажання купувати більшу кількість продукту по більш низькій ціні. Крива попиту Зворотну залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у виді простого двомірного графіка, що показує величину попиту на горизонтальній осі, а ціну на вертикальній осі. Приміщення ціни на вертикальній осі і величини попиту на горизонтальної — це економічна традиція. Математик помістив би ціни на горизонтальній осі, а величину попиту на вертикальної, тому що ціна — це незалежна перемінна, а величина попиту — залежна перемінна. Кожна точка графіка являє собою конкретну ціну і відповідну кількість продукту, що споживач вирішив купити за даною ціною. Графік відбиває всі можливі варіанти співвідношення ціни і величини попиту у своїх бокових відгалуженнях. Закон попиту знаходить висвітлення в спадному напрямку кривої попиту. Графік дозволяє чітко представити визначений зв'язок ціни і попиту, а також маніпулювати різними її комбінаціями. Індивідуальний і ринковий попит. На будь-якому ринку виступає багато покупців, тому доцільно говорити про ринковий попит. Перехід від шкали індивідуального попиту до шкали ринкового попиту може бути легко здійснений засобами підсумовування величин попиту, запропонованого кожному споживачу при різних можливих цінах. Ми просто суміщаємо криві індивідуального попиту по горизонталі, щоб вивести загальну криву попиту. Зміна в попиті Ціна служить самою важливою детермінантою кількості будь-якого продукту, що купується, але існують і інші фактори, що впливають на покупки. Вони називаються неціновими детермінантами. Коли вони дійсно змінюються, відбувається зрушення кривої попиту. Тому їх також називають факторами зміни попиту. Зміна однієї з детермінант змінює положення кривої попиту. Якщо споживачі виявляють бажання і здатність купувати більшу кількість даного товару по кожній з можливих цін, то відбувається збільшення попиту і крива попиту зміститься вправо. Зменшення попиту відбувається тоді, коли через зміну в одній(чи більше) його детермінанті споживачі купують меншу кількість продукту по кожній з можливих цін, це призводить до скорочення попиту і зсуву кривої попиту вліво. Розглянемо вплив нецінових детермінант: 1. Споживчі смаки. Сприятлива для даного продукту зміна споживчих смаків чи переваг, викликана рекламою чи зміною моди, буде означати, що попит зріс за кожною ціною. Несприятливі зміни в перевагах споживачів викликають зменшення попиту і зсув кривої попиту вліво. Технологічні зміни нового продукту здатні призвести до зміни споживчих смаків. Приклад: фізичне здоров'я стає все більш популярним, а це підвищує попит на кросівки і велосипеди. 2. Число покупців. Збільшення на ринку числа покупців зумовлює підвищення попиту. А зменшення числа споживачів призводить до скорочення попиту. Приклади: японці скорочують імпортні квоти на американське телекомунікаційне устаткування, тим самим підвищуючи попит на таке устаткування. 3. Дохід. Вплив попиту зміни грошового доходу більш складний. У відношенні більшості товарів підвищення доходу призводить до збільшення попиту. Товари, попит на які змінюється в прямій залежності від зміни грошового доходу, називаються товарами вищої категорії, чи нормальними товарами. Товари, попит на які змінюється в протилежному напрямку, тобто зростає при зниженні доходів, називаються товарами нижчої категорії. Приклади: збільшення доходів підвищує попит на такі нормальні товари, як соняшникова олія, омари, філе, і знижує попит на такі товари нижчої категорії, як капуста, ріпа, відновлені шипи і ношений одяг. 4. Ціни на супутні товари. Чи приведе зміна ціни на супутній товар до підвищення зниженого попиту на розглянутий продукт, залежить від того, чи є цей родинний товар замінником нашого продукту (взаємозамінним товаром) чи супутнім йому (взаємодоповнюючим товаром). Коли два продукти взаємозамінні, між ціною на один з них і попитом на іншій існує прямий зв'язок. Коли два товари є взаємодоповнюючими, між ціною на один з них і попитом на іншій існує зворотний зв'язок. Багато пар товарів є незалежними, самостійними товарами, зміна ціни на один дуже мало вплине, чи зовсім не вплине на попит іншого. Приклади: зниження тарифів на пасажирські авіаперевезення скорочує попит на поїздки автобусним транспортом (взаємозамінні товари); скорочення ціни на відеомагнітофони підвищує попит на відеокасети. 5. Очікування. Споживчі очікування щодо майбутніх цін на товари, наявність товарів і майбутнього доходу здатні змінити попит. Очікування падіння цін і зниження доходів веде до скорочення поточного попиту на товари. Зворотне твердження також вірне. Приклад: несприятлива погода в Південній Америці породжує очікування в майбутньому більш високих цін на каву і тим самим підвищує поточний попит на неї. Збільшення попиту, за інших рівних умов (незмінності пропозиції), породжує ефект підвищення ціни й ефект збільшення кількості продукту. Зменшення попиту виявляється, як ефект зниження ціни, так і як ефект скорочення кількості продукту. Ми виявляємо прямий зв'язок між зміною попиту і змінами рівноважної ціни, що випливають звідси, і кількості продукту. Складні випадки в зміні попиту та пропозиції Можливі випадки, коли пропозиція та попит змінюються в протилежних напрямках. Припустимо, що пропозиція збільшується, а попит скорочується. У цьому прикладі сполучаються два ефекти зниження ціни, що дають більше зниження ціни, ніж при дії одного з ефектів. Напрямок зміни кількості продукту залежить від відносних параметрів зміни пропозиції та попиту (якщо пропозиція більше попиту, то рівноважна кількість збільшується). Припустимо тепер, що пропозиція скорочується, а попит зростає. Спостерігаються два ефекти підвищення ціни. Якщо зменшення пропозиції більше, ніж збільшення попиту, рівноважна кількість продукту виявиться менше, ніж воно було первісно. Можливі також випадки, коли пропозиція та попит змінюються в тому самому напрямку. Спочатку припустимо, що і попит та пропозиції збільшуються. Щоб визначити зміна рівноважної ціни, потрібно порівняти два ефекти: ефект зниження ціни в результаті збільшення пропозиції й ефект підвищення ціни в результаті збільшення попиту. Якщо масштаб першого ефекту більше масштабу другого, то ціна знизиться. Рівноважна кількість однозначна збільшиться. Розглянемо одночасне зменшення пропозиції та попиту. Коли масштаби зменшення пропозиції більше масштабів скорочення попиту, рівноважна ціна зростає. Коли ситуація протилежна, рівноважна ціна знижується. Рівноважна кількість продукту однозначно зменшується. Можуть виникати особливі випадки, коли зменшення попиту та пропозиції з одного боку, і збільшення попиту та пропозиції — з іншої, цілком нейтралізують один одного. В обох цих випадках кінцевий вплив на рівноважну ціну виявляється нульовим, попит не змінюється. Парадокс Гіффена При росту цін на визначені товари спостерігалося зростання попиту, замість очікуваного зменшення. Уперше на цю групу товарів звернув увагу англійський економіст Роберт Гіффен (1837-1910). Ці товари одержали назву благ нижчого порядку. Кількість блага повинна було б скоротитися з Q1 до Q2, але попит зріс з Q1 до Q3. Ефект доходу й ефект заміщення Зміна величини попиту Зміна величини попиту означає пересування з однієї точки на іншу точку на постійній кривій попиту, тобто перехід від однієї комбінації “ціна — кількість продукту” до іншої комбінації. Причиною зміни величини попиту служить зміна величини даного продукту. Попит на ресурси. Попит на ресурси є похідним (залежним) від попиту на продукцію, виготовлену з застосуванням даних ресурсів. Інакше кажучи, останні задовольняють потреби не прямо, а через готову продукцію. Звідси випливає, що зміна попиту на ресурси також є величиною залежної — насамперед від зміни попиту на готову продукцію. На рух попиту на ресурси впливає також продуктивність праці: якщо вона росте, їх потрібно більше. Кожна додаткова одиниця ресурсів дає збільшення продуктів — граничний продукт (у грошовому вираженні — граничний доход). У той же час додаткові ресурси викликають збільшення витрат фірми — граничних витрат. Але фірми прагнуть зменшити витрати виробництва. Тому вони будуть збільшувати ресурси доти, поки граничний доход від їхнього приросту не зрівняється з граничними витратами на них. Якщо граничний дохід більше граничних витрат, попит на дані ресурси росте, у протилежній ситуації — зменшується. Нарешті, зміна попиту на дані ресурси залежить від динаміки зміни попиту по інших ресурсах, тобто від зміни ціни на ресурси, що заміщають, (наприклад, праця заміняється капіталом) і на додаткові (наприклад, ресурси на виготовлення плівки і програмного забезпечення є додатковими стосовно тих, що йдуть відповідно на виготовлення камери й ЕОМ). При введенні у виробництво ресурсів фірми, що заміщають, одержують ефект двох видів. Перший — ефект заміщення, зв'язаний з тим, що заміна одного ресурсу іншим змінює ціну і попит (заміщення праці капіталом веде до падіння попиту на працю і збільшенню попиту на капітал). Другий — ефект обсягу виробництва; він виражається в збільшенні витрат на капітал, що викликає падіння обсягу виробництва і, відповідно, скорочення попиту на ресурси (на капітал). Ефект заміщення й ефект обсягу виробництва протилежні по спрямованості. Тому на практиці попит на ресурс, що замінюється, залежить від співвідношення цих двох ефектів: якщо ефект заміщення більше ефекту обсягу виробництва, попит на ресурс, що замінюється, зростає, і навпаки. Якщо у виробництво вводиться додатковий ресурс, зміна в його ціні впливає на зміну попиту на основний ресурс у протилежному напрямку. Сказане означає, що похідний попит на ресурси зростає, якщо: збільшується попит на продукт, підвищується продуктивність праці у випуску готової продукції, чи падає піднімається ціна ресурсів, що заміщають, знижується ціна на додаткові ресурси. Еластичність цього попиту визначають три фактори. Перший — еластичність попиту на готову продукцію: чим вона вище, тим більше еластичним буде і попит на ресурс. Коли підвищення ціни на товар викликає значне падіння попиту на нього, потреба в ресурсах зменшується. У випадку, коли, навпроти, попит на виготовлену за допомогою даних ресурсів продукцію нееластичний, нееластичний і попит на ресурси. Другий фактор — замінність ресурсів.Еластичність попиту на них висока, якщо у випадку підвищення ціни існує можливість їхньої заміни іншими ресурсами (наприклад, бензину — дизельним паливом) чи впровадження більш зробленої технології (завдяки який, приміром, зменшується потреба в бензині). Третій фактор, що визначає еластичність попиту на ресурси, — їхня частка в загальних витратах. Еластичність попиту залежить від питомої ваги даних ресурсів у загальних витратах виробництва готової продукції. Якщо така питома вага велика, а ціна на ресурси зростає це приводить до падіння попиту на дані ресурси. Чим більше частка останніх у загальних витратах виробництва, тим вище еластичність попиту. Зміни в попиті на ресурс 1. Зміна в попиті на продукт За інших рівних умов, зміни в попиті на продукт, що виробляється за допомогою визначеного виду ресурсів, приведе до зрушення в попиті на ресурс у тім же напрямку. 2. Зміна продуктивності Зміна в продуктивності використання ресурсів веде до односпрямованої зміни в попиті на ресурси. Продуктивність можна змінювати різними шляхами: 1) Збільшення числа ресурсів, безпосередньо зв'язаних з даними ресурсами. 2) Технологічні удосконалення. 3) Підвищення якості самого розглянутого ресурсу. 3. Зміна цін на інші ресурси (взаємозамінні і взаємодоповнюючі ресурси). Еластичність попиту Еластичність попиту — зміна попиту на даний товар під впливом економічних і соціальних факторів, зв'язаних зі зміною цін; попит може бути еластичним, якщо процентна зміна його обсягу перевищує зниження рівня цін, і нееластичним, якщо ступінь зниження цін вище приросту попиту. Цінова еластичність Відповідно до закону попиту, споживачі при зниженні ціни будуть здобувати більшу кількість продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватися від продукту до продукту. Економісти використовують концепцію цінової еластичності для визначення чутливості споживачів до зміни ціни продукції. Якщо невеликі зміни в ціні приводять до значних змін у кількості продукції, що купується, то такий попит називають відносно еластичним чи просто еластичним. Якщо істотна зміна в ціні веде до невеликої зміни в кількості покупок, то такий попит відносно нееластичний чи просто нееластичний. Коли процентна зміна ціни і наступна зміна кількості запитуваної продукції рівні по величині, те такий випадок називають одиничною еластичністю. Якщо зміна ціни не приводить ні до якої зміни кількості запитуваної продукції, то такий попит є зовсім нееластичним. Якщо найменше зниження ціни спонукує покупців збільшувати покупки від нуля до межі своїх можливостей, то такий попит є зовсім еластичним. Формула цінової еластичності Ступінь цінової чи еластичності нееластичності визначають за допомогою коефіцієнта еластичності (Ed). Ed= Процентні зміни обчислюються шляхом розподілу величини зміни в ціні на первісну ціну, і наступного за цим зміни в кількості запитуваної продукції на та кількість продукції, на яке попит пред'являвся спочатку. Ed= Використання процентних змін дозволяє уникнути помилок у розрахунках при використанні довільних одиниць виміру. Ціновий коефіцієнт еластичності завжди буде мати негативний знак (тому що закон попиту являє собою зворотну залежність кількості продукту від ціни), тому розглядається тільки абсолютна величина коефіцієнта еластичності. Оцінка еластичності по показнику загального виторгу 1. Еластичний попит (Ed>1). Якщо попит еластичний, зменшення ціни приведе до збільшення загального виторгу. Тому що навіть при меншій ціні, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажів виявляється більш ніж достатнім для компенсації утрат від зниження ціни. Вірно і зворотне: при еластичному попиті збільшення ціни приведе до зменшення загального виторгу. Якщо попит еластичний, зміна ціни викликає зміна загального виторгу в протилежному напрямку. 2. Нееластичний попит (Ed<1). Якщо попит нееластичний, зменшення ціни приведе до зменшення загального виторгу. Розширення продажів виявляється недостатнім для компенсації зниження виторгу, одержуваної з одиниці продукції, і в результаті загальний виторг зменшується. Зворотне твердження теж вірне, Якщо попит нееластичний, зменшення ціни викликає зміна загального виторгу в тім же напрямку. 3. Одинична еластичність (Ed=1). Чи збільшення зменшення ціни залишить загальний виторг незмінної. Властивості еластичності Еластичність і цінові інтервали. Еластичність варіюється в залежності від обраного цінового інтервалу. Для кривих попиту звичайно еластичність виявляється більш значної у верхньому лівому куті графіка в порівнянні з правим нижнім. Це арифметична властивість одиниць виміру еластичності. Це зв'язано з первісною кількістю і ціною, від яких ведеться відлік. Еластичність і нахил кривої попиту. Зовнішній вигляд графіка не може служити надійною підставою для судження про еластичність попиту. Нахил кривої попиту залежить від абсолютних змін ціни і кількості продукції, тоді як теорія еластичності має справу з процентними змінами ціни і кількості. Що змінюються і постійні еластичні криві попиту Еластичність визначається на заданому інтервалі. Визначення її на деякому іншому інтервалі може бути таким же чи змінитися в залежності від формули попиту. Лінійна крива попиту. Еластичність інтервалів цін і кількості попиту неоднакова на всій прямій, що відображає попит. Еластичність змінюється в міру руху вниз по кривій попиту. Крива попиту постійної еластичності. Крива попиту може бути представлена нелінійно. Крива може мати таку форму, що еластичність може бути постійної на будь-якому довільно узятому інтервалі. Фактори цінової еластичності попиту 1. Замінність. Чим більше гарних замінників даного продукту пропонується споживачу, тим eластичніше буває попит на нього. Еластичність попиту на продукт залежить від того, наскільки вузько визначені границі цього продукту. 2. Питома вага в доході споживача. Чим більше місця займає товар у бюджеті споживача, за інших рівних умов, тим вище еластичність попиту на нього. 3. Предмети розкоші і предмети необхідності. Попит на предмети необхідності звичайно є нееластичним, попит на предмети розкоші звичайно еластичний. 4. Фактор часу. Попит на продукт більш еластичний, чим довший час для прийняття рішень. Це залежить від звичок споживача , довговічності продукту. Перехресна еластичність Концепція перехресної еластичності дозволяє вимірювати, наскільки чуттєвий споживчий попит на один продукт (товар Х) до зміни ціни якогось іншого продукту (товар Y). Exy= Ця концепція дозволяє зрозуміти явища взаємозамінності і взаємодоповнюваності товарів. Якщо коeфіціент перехресної еластичності попиту має позитивне значення, тобто кількість запитуваної продукції Х варіює в прямої залежності від зміни ціни продукту Y, то продукти Х и Y є взаємозамінними товарами. Чим більше позитивний коефіцієнт, тим більше ступінь замінності двох даних товарів. Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має негативне значення, то товари Х и Y є взаємодоповняючими товарами. Чим більше величина негативного коефіцієнта, тим більше взаємодоповнюваність двох даних товарів. Нульовий чи майже нульовий коефіцієнт свідчить про те, що два товари не зв'язані між собою, тобто є незалежними товарами. Еластичність попиту по доходу Еластичність попиту по доходу дозволяє вимірити процентна зміна кількості запитуваної продукції, обумовлена тим чи іншій зміні доходу споживача. Ei= Для більшості товарів цей коефіцієнт буде мати позитивне значення (для товарів вищої категорії). Значення коефіцієнта буде значно варіюватися від товару до товару. Негативне значення коефіцієнта еластичності попиту по доходу свідчить про товар нижчої категорії. Практичне значення коефіцієнта еластичності по доходу полягає в полегшенні прогнозування того, які саме галузі мають шанс на процвітання і розширення, а які в майбутньому очікує застій і скорочення виробництва. Висока позитивна еластичність по доходу означає, що внесок конкретної галузі в економічний ріст буде більше, ніж її частка в структурі економіки. Невеликий позитивний чи від’ємний коефіцієнт указує на перспективу скорочення виробництва в галузі. Порівняння коротке- і довгострокового коефіцієнтів еластичності При аналізі попиту та пропозиції важливо виділяти тривалість періоду часу. Іншими словами, необхідно визначити період часу, через який ми будемо визначати зміни. При проміжку менш року — короткостроковий період. У цілому криві попиту та пропозиції за короткий промежуток часу виглядають зовсім інакше, чим за довгостроковий. Для багатьох товарів попит більш еластичний від ціни для тривалого, а не для короткого. Це обумовлено тим, що зміна споживчих звичок вимагає часу, а також тим, що попит на один товар може бути зв'язаний із запасом іншого товару в споживачів, що змінюється повільніше. Приклад: Різке підвищення цін на бензин, зменшує кількість його продажів у короткостроковому періоді, але це впливає на попит на автомобілі, що може змінюватися тільки в довгостроковому періоді. Для інших товарів попит більш еластичний для короткострокового, а не довгострокового періоду. Це товари тривалого користування, тому сумарний запас кожного товару, що належить споживачам великий у порівнянні з щорічним обсягом їхнього виробництва. У результаті невелика зміна в сумарному запасі, яким хочуть володіти споживачі, може привести до великого в процентному вираженні зміні обсягу покупок. Еластичність попиту від доходу також різна для довгострокового і короткострокового періодів. Для більшості товарів і послуг еластичність попиту від доходу більше в довгостроковому періоді, тому що люди можуть дозволити собі збільшення споживання лише поступово. Для товарів тривалого користування — зворотна картина. Навіть незначне збільшення доходу приводить до різкого збільшення обсягу поточних покупок. Через те, що попит на товари тривалого користування коливається дуже різко у відповідь на короткострокові зміни доходу, галузі, що роблять ці товари, дуже чуттєві до зміни макроекономічних умов. Це стосується ділової активності — спадів і бумів. Недарма ці галузі називають “циклічними” — їхній збут має тенденцію збільшувати циклічні зміни у ВНП і національному доході. Частина 2 Взаємодія попиту та пропозиції Вплив і залежність попиту від пропозиції Перетинання кривих попиту та пропозиції визначає ціну рівноваги (чи ринкову ціну) і рівноважна кількість продукції. Будь-яку іншу ціну конкуренція робить хитливою. Надлишковий чи попит дефіцит супутній цінам нижче ціни рівноваги свідчить, що покупцям необхідно платити більш високу ціну, щоб не залишитися без продукту. Зростаюча ціна буде 1) спонукувати фірми до перерозподілу ресурсів на користь виробництва даного товару і 2) витісняти деяких споживачів з ринку. Надлишкова пропозиція, чи надлишки продукції, що виникають при цінах вище ціни рівноваги, будуть спонукувати конкуруючих один з одним продавців знижувати ціни, щоб позбутися від зайвих запасів. Падаючі ціни будуть 1) підказувати фірмам, що необхідно скоротити ресурси затрачувані на виробництво даної продукції і 2) залучать на ринок додаткових покупців. Зміни, що впливають на попит та пропозицію Зміни (за інших рівних умов) Зрушення кривої попиту Рух уздовж кривої попиту Зрушення кривої пропозиції Рух уздовж кривої пропозиції 1. Зміна цін конкуруючих товарів + + 2. Введення нової технології + + 3. Зміна моди на товари + + 4. Зміна споживчих доходів + + 5. Зміна цін на сировину + + Задача Побудувати криві пропозиції та попиту, погоджені з даними. Ця модель сприяє визначенню зрушень у попиті та пропозиції, у ринковій ціні і кількості даного товару в залежності від зміни у ВНП, цін інших товарів, окремих витрат виробництва Пропозиція: Q=a(0)+a(1)p (1.1) Попит: Q=b(0)-b(1)p (1.2) Задача: підбор констант a(0), a(1), b(0), b(1). Перший етап. E=(p/Q)( (Q)/( (p), де (Q/(p - зміни в необхідній чи запропонованій кількості в результаті невеликої зміни ціни. При лінійній залежності це відношення є константою. З рівняння пропозиції та попиту одержуємо: (Q/(p=a(1) — для пропозиції, (Q/(p=-b(1) — для попиту. Одержуємо, пропозиція: E(S)=a(1)*(p*/Q*) (2/1) попит: E(D)=-b(1)*(p*/Q*) (2/2) p*, Q* — рівноважна ціна і кількість. Відомо: p*, Q*, E(s), E(d), тоді можна знайти a(1), b(1). Другий етап. Перепишемо рівняння 1.1 як a(0)=Q*-a(1)*p* і використовуючи отримані дані, обчислити a(0). Аналогічно обчислюється b(0). Частина 3 Вплив попиту на економічну стратегію підприємства. Першим напрямком застосування теорії попиту є її використання для розробки стратегії підприємства-виробника на ринку готової продукції. Для визначення обсягу виробництва необхідно оцінити ситуацію на ринку, тобто провести аналіз попиту, аналіз пропозиції й оцінити рівень конкурентноздатності продукції, виробленої даним підприємством. Розмір реального попиту залежить від реальної купівельної спроможності (попит завжди є платоспроможний попит), а також ціни на товар. Зробити аналіз попиту теоретично дуже складно, тому що будь-яке вивчення статистики, залучення соціологічних досліджень і друкованих матеріалів дає дуже приблизний результат. Особисті контакти з можливими покупцями дають можливість визначити їхня перевага, смаки і вимоги, але це вимагає великих витрат часу і грошей. У даному випадку ефективно застосувати спробні продажі, але це не завжди реально здійснити. Потрібно враховувати, що попит на традиційні товари (наприклад, хліб) практично постійний, А при випуску принципово нових товарів попит тільки зароджується і може випереджати пропозицію, тобто обсяг виробництва даного товару. Але настає момент, коли попит на товар насичується, потреби покупців задовольняються, обсяг виробництва починає перевищувати попит. Прогнозування попиту для різних товарів по-різному по складності. Наприклад, для автомобільних коробок чи передач хімічної сировини розміри попиту досить очевидні. А попит на товари, що мають багатофункціональне призначення, не так очевидний. Ще складніше прогнозувати попит на споживчі товари, де поряд з факторами, що можуть бути дуже точно визначені на майбутнє, наприклад, зміна доходу, діють фактори, що не піддаються строгому аналізу і виміру, наприклад, смаки і переваги споживачів, мода демонстраційний ефект і т.д. Ні статистичний облік, ні економіко-математичне моделювання ринкової ситуації не в змозі вірогідно визначити тенденції зміни попиту на конкретний товар. Прогнозування можна здійснювати різними способами: можна переносити виявлені тенденції минулого на майбутнє. Можна врахувати можливість зміни тенденцій у зв'язку зі зміною якого-небудь фактора, зокрема, доходу на душу населення. Короткострокові прогнози попиту робити сутужніше, ніж довгострокові. Попит із працею піддається прогнозу, і ще сутужніше цілеспрямованому впливу. При визначенні обсягів виробництва не можна не враховувати виробництво цього ж товару іншими виробниками — конкурентами. При рішенні цього питання важливо визначити міру насиченості ринку, а також насиченість господарської сфери підприємницькою ініціативою і діяльністю. Якщо ці показники невисокі, то можна сподіватися на успішний пошук виробничої ніші. Методи визначення цих мір різне: вивчення довідкових рекламних видань, статистики, конкретний аналіз. Визначивши очікуваний рівень попиту, необхідна і можлива пропозиція з боку фірми можна визначить можливий обсяг виробництва. Визначення ціни продукції потрібно робити з урахуванням ряду факторів: — ціна повинна покривати витрати на виробництво одиниці продукції і приносити підприємству прибуток; — ціна повинна орієнтуватися на ціни конкурентів, тобто не перевищувати їх при відповідності функціональних характеристик і якості товару, і при можливості бути нижче цін конкурентів, щоб стимулювати попит на продукцію даної фірми; — ціна повинна відповідати ціні попиту, тобто максимальній ціні, що покупці повинні заплатити за дану продукцію. Попит на ресурси є залежним від попиту на готову продукцію, тому в першу чергу визначаються види продукції, виробництво яких буде користатися найбільшим попитом і принесе найбільший прибуток. Одержання найбільшого прибутку означає, що продукція буде вироблятися з меншими витратами. Відомо, що значну частину витрат складають витрати на матеріальні ресурси, тобто ресурси необхідні на виробництво даної продукції. Тому з визначених видів продукції необхідно вибрати ті види продукції, виробництво яких буде приносити найбільший питомий прибуток, тобто прибуток на одиницю продукції. Для цього пропонується вирішити задачу про планування виробництва. Вихідними даними для рішення задачі є: види продукції, що може випускати дане виробництво, види ресурсів, якими розташовує підприємство і їхній запаси, питома витрата кожного виду ресурсу на виробництво кожного виду продукції, ціна від реалізації одиниці продукції, а також вартість одиниці кожного виду ресурсу. У результаті рішення задачі ми одержимо ті види продукції, які необхідно робити й у якій кількості, а також сумарний прибуток від реалізації всієї продукції, що випускається. Припустимо, підприємство може випускати 10 різних видів продукції: Х1 — книги у твердому плетінні, що прошитi нитками. Питомий прибуток 210 од Х2 — словники. Питомий прибуток 460 од. Х3 — книги в обкладинці. Питомий прибуток 290 од. Х4 — журнали. Питомий прибуток 260 од. Х5 — атласи. Питомий прибуток 250 од. Х6 — каталоги. Питомий прибуток 230 од. Х7 — монографії. Питомий прибуток 440 од. Х8 — брошури. Питомий прибуток 240 од. Х9 — настільні календарі. Питомий прибуток 190 од. Х10 — рекламні проспекти. Питомий прибуток 250 од. Для виробництва цих видів продукції використовуються наступні ресурси, що маються на складі в зазначених розмірах: V1 — папір офсетна №1 4000 т. V2 — нитки 3900 кг. V3 — фарба друкована, чорна 4200 кг. V4 — клей 3400 кг. V5 — картон 3600 кг. V6 — палітурний матеріал 5500 кг. V7 — папір для форзаців 1700 кг. Запаси ресурсів Витрати ресурсів на виробництво 1-го виду продукції Назва запасу 4000 4 4 8 6 3 4 6 2 1 7 v1 3900 4 0 3 6 7 7 3 9 3 3 v2 4200 6 8 9 5 2 3 9 3 4 2 v3 3400 0 7 3 0 2 9 6 0 3 5 v4 3600 7 5 7 0 0 4 8 6 3 4 v5 5500 2 7 4 4 9 4 5 6 7 5 v6 1700 0 7 7 1 3 0 0 0 0 7 v7 Прибуток від реалізації 210 460 290 260 250 230 440 240 190 250 1-ці продукції x1 x2 x3 x4 x5 x6 x7 x8 x9 x10 Після розв’язання задачі були отримані наступні дані: Базис Значення X8 2.14118 V5 279.4032 V1 83.69¬941 X5 353.8334 X7 365.4372 X6 4.848736 X10 91.21426 F 273683 1. Рекомендована для виробництва продукція— X5, X6, X7, X8, X10 з розміром виробництва (див. таб.) 2. Залишки ресурсів сировини— V5, V1 з розмірами залишку (див. таб.) 3. Розмір питомого прибутку — F рівної 273 683 грошові одиниці У результаті проведення оптимізаційних розрахунків дістаємо сумарний прибуток 273 683 дан. од. При цьому підприємство робить: 91 тис. од. — рекламних проспектів, 354 тис. од. — атласів, 365 тис. од. — монографій, 5 тис. од. — каталогів, 2 тис. од. — брошур. Невитраченими залишилися — картон (279 тонн), — папір офсетна (83,7 тонни). Всі інші запаси витрачаються цілком. Для виробництва продукція вибиралася по найменших витратах на виробництво одиниці прод. і по найбільшому прибутку від реалізації одиниці товару. ВИСНОВОК Ринок–це такий механізм чи інститут, який зводить разом покупців і продавців якогось продукту чи послуги. Попит описується шкалою, що відображає готовність покупців купувати даний продукт протягом певного періода по кожній з різних цін, по яким його можуть продавати. Згідно закону попиту покупці загалом купляють більшу кількість продукту по низькій ціні, ніж по високій, тому при інших рівних умовах, зв’язок між ціною і об’ємом попиту від’ємний, або обернений, а попит графічно відображається у вигляді спадної кривої. Зміни в одній чи більше з основних детермінант попиту – споживчих смаках, числі покупців на ринку, грошових доходах споживачів, цінах на супутні товари і споживчих очікуваннях викликають зсув ринкової кривої попиту. Її зміщення вправо означає збільшення попиту, а зміщення вліво – зменшення попиту. Зміни в попиті слід відрізняти від змін величини попиту, крім того останні призводять до руху від одної точки до іншої по фіксованій кривій попиту в результаті зміни ціни даного продукту. Попит описується шкалою, що показує кількість продукту, який виробники готові пропонувати на продаж на ринку протягом визначеного періода по кожній з можливих цін, по якій цей товар може бути проданий. Закон попиту стверджує, що при інших рівних умовах виробники пропонують на продаж більшу кількість продукту по вищій ціні ніж по нижчій. Література 1. В.Д. Лагутін Людина і економіка. Соціоекономіка. – К.: Просвіта, 1996 – 328 с. 2. З.Г. Ватаманюк, С.М. Панчишин Економіка: навчальний посібник для 10 – 11 класу: – К.– Либідь, 1999 – 384с. 3. І.Ф. Радіонова Основи економіки: пробний підручник для 11 класу:– К.: Зодіак – ЕКО, 1995– 224 с. 4. Курс економічної теорії: Підручник/ Під ред. Проф. Чепурина М.Н., проф. Кисельової Е. А. – Кіров.: Видавництво АСА, 1998.(с 442-454). 5. Макконелл Кэмбелл Р., Брю Стенлі Л. Экономикс: Принципи, проблеми і політика. У 2 т.: Пер. с англ. 11 изд. Т. 2. – М.: Республіка, 1993. (с 276-292). 6. Панчишин С. Макроекономіка : навчальний посібник.–К.: Либідь, 2001– 616 с. 7. Самуэльсон Пауль А.. Економіка. Вступний курс Т. 1. – М.: Видавництво Алфавіт, 1993. (с 125-143). 8. Сучасна економіка. Загальнодоступний курс/ Під ред. Мамедовова О.Ю. – Ростов.: изд-во «Фенікс», 1998. (с 256-269). 9. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р.“ЕКОНОМІКА”, М:1993р. 10. Ю.В. Ніколенко. Основи економічної теорії: підручник: кн. 1:– друге видання:– К.:Либідь, 1998.– 272с.
