.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Зміст туриської підготовки в Желевського 


Зміст туриської підготовки в Желевського
Вступ
В даному матеріалі описано види підготовки організаторів спортивного туризму (туристський організатор) є однією з категорій туристських кадрів початкового рівня підготовки, що здійснює різноманітну спортивну туристську роботу в клубах, колективах фізичної культури підприємств, установ, організацій, навчальних закладів тощо.                         Організатор спортивного туризму є активним пропагандистом спортивного туризму,  діяльність якого спрямована на залучення широких верств населення до активних і систематичних занять спортивним туризмом, фізичною культурою та спортом, формування здорового способу життя. Даний матеріал досить актуальним і цікавив щодо даної теми яка відіграє дуже важливу роль  в спортивно туризькій  роботі,а також в організації та проведенні змагань з спортивного орієнтування.

















1.Зміст туристської підготовки.
Коли мова йде про зміст туристської підготовки то мається на увазі виділення основних її видів та їх взаємозв’язків.
Загально туристська підготовка - формування знань, умінь і навиків по наступних основних розділах:
1.    охорона навколишнього середовища і суспільно корисна робота в туристських походах;
2.    зміст, організація і проведення туристських зльотів і змагань;
3.    система підготовки туристських кадрів;
4.    соціально-економічні, організаційні, програмно-нормативні і науково-методичні основи розвитку спортивного туризму;
5.    типологія, історія і географія туризму;
6.    сучасний стан і перспективи розвитку туризму;
7.    краєзнавство та інші, загальні для всіх видів туризму розділи.
У загально туристській підготовці переважає теоретична підготовка за всіма вказаними розділами. Вона спрямована в цілому на формування знань туристів.
Окремі її розділи, пов’язані з охороною навколишнього середовища, краєзнавством, проведенням туристських зльотів і змагань, припускають формування умінь і навиків туристів в конкретних умовах. Такі розділи загально туристської підготовки вимагають практичних занять в аудиторіях або природних умовах. Кількість годин теоретичних і практичних занять і розподіл їх за періодами підготовки залежно від рівня початкової кваліфікації майбутнього фахівця. Малі обсяги загально туристської підготовки за рядом розділів частково компенсуються в процесі багаторічної підготовки, підвищуючи інтелектуальний потенціал майбутнього фахівця. Спеціальна туристська підготовка – формування специфічних для кожного виду туризму ЗВН, за таких ознак:
1.    організація спортивного туристського походу (організаційна підготовка);
2.    топографія туризму (топографічна підготовка);
3.    техніка спортивного туризму (технічна підготовка);
4.    тактика спортивного туризму (тактична підготовка);
5.    психологія спортивного туризму (психологічна підготовка);
6.    забезпечення безпеки (підготовка по забезпеченню безпеки).
Основу спеціальної туристської підготовки складає формування практичних умінь і навичок за вказаними розділами підготовки із значним акцентом на вид туризму. У спеціальній туристській підготовці теорія і практика взаємозв'язані. У позначених розділах підготовки є питання загальні і специфічні для кожного виду туризму. В процесі формування знань, умінь і навичок зі спеціальної туристської підготовки спочатку розглядаються найпростіші загальні питання і далі специфічні для кожного виду туризму.
Наприклад, топографічна підготовка, пов’язана з умінням «читати карту», передує підготовці з техніки і орієнтування на місцевості за допомогою карти і компасу. У технічній підготовці туриста техніка установки намету передуватиме техніці установки притулків в лижному туризмі. Набір знань, умінь і навичок зі спеціальної туристської підготовки диференціюється залежно від спеціалізації і кваліфікації туристів. Практично неможливо бути фахівцем зі всіх видів туризму. Наприклад, взимку - лижний туризм, літом - гірський. В той же час на початковому етапі підготовки доцільно випробувати багато видів туризму для усвідомленого вибору.

2.Організаційна підготовка.
Організаційна підготовка включає: визначення мети і завдань туристського походу; комплектування груп і розподіл обов’язків; розробку маршруту за днями, визначення контрольних пунктів і термінів їх проходження від початку до кінця маршруту; підготовку особистого і групового спорядження; підготовку продуктів харчування; підготовку маршрутної документації, вирішення інших організаційних завдань (фінансування, зв’язок, транспорт і ін.).
У організаційній підготовці специфіка виду туризму виявляється в значно більшій мірі, чим в загально туризькій. Великий обсяг практичних занять в аудиторних умовах тісно пов’язаний з характером туристського маршруту. Загальна закономірність цієї підготовки така, чим складніше маршрут, тим більше часу і увагу він вимагає зі всього комплексу організаційної підготовки. Топографічна підготовка передбачає формування знань, умінь і навичок з елементів топографії, необхідних в умовах організації і проведення туристських походів і змагань. Перш за все, до цих елементів відносяться основні поняття: про використання в туризмі карти, схеми, кроків; про умовні позначення місцевості; про масштабні і немасштабні зображення місцевості; про прості вимірювання відстаней, напрямів, висот місцевості; про прості прилади, інструменти і підручні пристрої, використовувані в туристській практичній топографії.

3.Технічна підготовка.
Технічна підготовка включає: підготовку техніку подолання природних перешкод, техніку страховки, техніку бівуачних робіт, рятувальних робіт, підготовку з техніки орієнтування на місцевості.
Технічна підготовка є основою підготовки туристів-спортсменів і диференціюється за видами туризму. Вона включає і теорію, і практику, але основний обсяг навантаження за часом складають практичні заняття в природних умовах. Технічна підготовка взаємозв’язана з тактичною і підготовкою з безпеки, проте самі технічні прийоми в процесі підготовки туристів можна виділити в окремі групи за змістом і видам туризму. У навчанні майбутніх фахівців туризму технічна підготовка займає порівняно невеликий обсяг, але з підвищенням рівня кваліфікації навантаження значно збільшуються при цьому велика їх частина реалізується в умовах складних туристських походів. Технічна підготовка буває індивідуальна і групова. Перша направлена на освоєння туристом індивідуальних технічних прийомів. Друга – на взаємодію туристів при виконанні групових технічних завдань.

4.Тактична підготовка.
Тактична підготовка – формування цілеспрямованих індивідуальних або групових дій туристів, що дозволяють оптимізувати вирішення різних туристських завдань. Індивідуальна тактична підготовка ставить на меті навчити туриста:
1.    розподіляти свої сили на певній ділянці шляху і в цілому на маршруті;
2.    раціонально відпочивати на привалах;
3.    вибирати оптимальний шлях руху;
4.    вибирати оптимальну техніку подолання природних перешкод, орієнтування на місцевості, страховки, пошукових і рятувальних робіт, бівуачну техніку;
5.    вирішувати різноманітні ситуаційні завдання індивідуального характеру, пов’язані з особистими і груповими і інтересами.
Групова тактична підготовка направлена на оптимальне вирішення ситуаційних завдань групового характеру. Ці завдання вирішуються в передпохідний, похідний і після похідний періоди. У передпохідному періоді необхідна оптимізація багатьох елементів організаційної підготовки: вибір різних варіантів основного, запасного і аварійного варіантів маршруту; вибір варіантів матеріально-технічного забезпечення, комплектування групи і розподілу обов’язків; вибір варіантів забезпечення безпеки групи, засобів зв'язку і ін.
Тактична підготовка тісно пов’язана з іншими видами підготовки, але її основою є технічна підготовка, тому в літературі достатньо часто зустрічається термін «техніко-тактична підготовка». Технічна підготовка багато в чому визначає тактику групи.

5.Психологічна підготовка.
Психологічна підготовка включає формування знань з основ психології туриста і виховання його особових морально-вольових і психічних якостей. Саме під час цієї підготовки використовуються методи суспільно-політичного, етичного, трудового і естетичного виховання, а також спеціальні методи, засоби і прийоми розвитку і вдосконалення спеціальних психічних якостей туриста. Психологічну підготовку туриста прийнято ділити на дві складові: загальну і спеціальну. Загальна психологічна підготовка направлена на формування необхідних морально-вольових і психічних якостей туриста.


6.Спеціальна.
Спеціальна (підготовка до подолання конкретних природних перешкод) у кожному конкретному випадку включає: певну установку на подолання перешкод (безпека, швидкість і ін.); мотивацію дій; усвідомлення складності перешкоди і можливості його подолання; формування твердої упевненості в своїх силах і можливостях для вирішення поставлених завдань; подолання негативних емоцій, викликаних майбутніми діями; створення стану психологічної готовності до максимальної вольової і фізичної напруги і до тісної взаємодії з іншими членами групи.
Суспільно-політичне виховання формує соціальну активність особи туриста і групи в цілому. Ця активність виявляється в суспільно корисній роботі туристів, охороні навколишнього середовища, краєзнавстві і інших видах діяльності.
Етичне виховання туриста є основою формування свідомості і найважливіших моральних якостей особи. Для спортивного туризму однією з найважливіших якостей є колективізм, зокрема відчуття відповідальності, товариська взаємодопомога, вимогливості до інших і до себе на користь колективу, дисциплінованість.
Трудове виховання направлене на забезпечення життєдіяльності в умовах туристських походів, воно пов’язане з формуванням певних умінь і навичок: господарських робіт, приготування їжі, ремонтних робіт зі спорядження особистого і групового, цілому комплексу робіт з самообслуговування і побутовій праці в природних умовах.
Естетичне виховання в туризмі ґрунтується  на реальних можливостях естетичного розвитку людини під впливом природного середовища. К.Г. Паустовський писав, що кожна подорож – це проникнення в область значного і прекрасного.
Виховання вольових якостей туристів здійснюється в процесі передпохідних тренувань і в похідних умовах. Подолання перешкод, вважав А.Ц. Пуні, – необхідний чинник прояву і розвитку волі. До основних вольових якостей, які необхідні туристам, відносяться: цілеспрямованість, сміливість, рішучість, наполегливість, ініціативність, витримка і терпіння.
Цілеспрямованість – головна вольова властивість, що визначає напрям і рівень розвитку особи. У вихованні цілеспрямованості необхідно ставити перед туристами доступні цілі і добиватися їх досягнення. У спортивному туризмі такою метою може бути успішне проведення туристського походу в заздалегідь вибраному районі або успішний виступ в змаганнях по туристському багатоборству. І те, і інше повинне супроводжуватися підвищенням туристичної майстерності.
Сміливість – уміння протистояти страху і діяти в небезпечних ситуаціях з певним забезпеченням безпеки. Багато технічних прийомів в туризмі, що відносяться до подолання природних перешкод, вимагають сміливості і виховують її в процесі їх виконання.
Рішучість – уміння достатнє швидко і обґрунтовано  ухвалювати рішення і приступати до їх здійснення в умовах багатоваріантності і неоднозначності наслідків того або іншого рішення. Особливо часто потрібно проявляти рішучість керівникові туристської групи при виборі варіантів шляху.
Наполегливість – уміння постійне прагнути до досягнення мети, не дивлячись на певні труднощі і невдачі. Наполегливість туристів виявляється в регулярних заняттях туризмом в будь-яких умовах зовнішнього середовища.
Ініціативність – уміння за власної ініціативи робити певні дії, направлені на вирішення приватних і загальних проблем. Особливо важлива ініціативність у вирішенні завдань забезпечення безпеки і інших ситуаційних завдань в туризмі.
Витримка – уміння не поспішати з діями, виводами, проявами відчуттів, що заважають здійсненню ухваленого рішення; не піддаватися впливу осіб, що проявляють невпевненість, легкодухість, боязкість, і тому подібне У туризмі здійснення навіть невірного рішення у виборі шляху часто переважно зміні вирішення у пошуках вірного варіанту шляху, якщо це не пов’язано з безпекою.
Терпіння – уміння в тяжких умовах протистояти стомленню, негативним емоціям, певний час витримувати порівняно високі навантаження, використовуючи додаткові вольові зусилля. У туризмі важкий рюкзак і багато кілометрів шляху – основні випробування.
У вихованні особових якостей туриста використовуються загальновідомі методи формування свідомості особи (лекції, бесіди, метод прикладу і ін.); методи організації діяльності і формування досвіду поведінки (педагогічні вимоги і завдання, різноманітні вправи, створення виховуючи ситуацій і ін.); методи стимулювання (змагання, заохочення, покарання і ін.).
В цілому психологічна підготовка туриста заснована на вирішенні різноманітних психологічних завдань, теоретичних і практичних, в спеціально створених і природних ситуаціях, що реально існують в спортивному туризмі.
Підготовка по забезпеченню безпеки як частина спеціальної туристської підготовки включає формування знань об’єктивних і суб’єктивних небезпек під час занять туризмом, знання форм і методів медичного забезпечення занять туризмом, умінь і навичок надання першої долікарської допомоги потерпілому. До підготовки з забезпечення безпеки входять:
1.    аналіз аварійних ситуацій у вибраному виді туризму і районі походів і подорожей;
2.    вирішення ситуаційних завдань забезпечення безпеки в умовах походів і змагань;
3.    знання засобів дальнього і ближнього радіозв’язку;
4.    уміння користуватися різними засобами аварійної сигналізації;
5.    уміння використовувати спеціальні і підручні засоби пошуково-рятувальних і транспортувань робіт, використовуваних в туризмі;
6.    знання правил контролю і самоконтролю туристів; знання правил забезпечення безпеки і уміння їх використовувати в реальних умовах походів і змагань.
7.Підготовка по забезпеченню безпеки.
Підготовка по забезпеченню безпеки взаємозв’язана з багатьма видами підготовки, і особливо з технікою страховки і технікою пошуково-рятувальних робіт, але має ширший і комплексний зміст, направлений на забезпечення безпеки спортивних туристських походів і змагань. Підготовка по забезпеченню безпеки має як загальні, так і специфічні для кожного виду туризму питання. Інтегральна підготовка акумулює в собі практично всі питання спеціальної і частково загальної туристської підготовки. Вона є реалізацією всіх видів підготовки в реальних умовах походів і спортивних змагань (як основних, так і тренувальних) в багаторічному і річному циклах підготовки туристів. Від інших видів інтегральна підготовка відрізняється певною цілісністю вирішуваних завдань з організації і проведення спортивних туристських походів і змагань. Обсяги інтегральної підготовки (у годиннику) підвищуються зі зростанням кваліфікації туристів і у ряді випадків можуть значною мірою витіснити інші види підготовки. Інтенсивність інтегральної підготовки (за потужністю навантаження) зазвичай близька до змагання, хоча для вирішення певних тренувальних завдань вона може бути підвищеною або зниженою. Інтегральна підготовка в спортивному туризмі є головним засобом підвищення спортивної майстерності. Відомий у минулому рекордсмен миру фінський стаєр П.Нурмі говорив: «Для того, щоб бігати, треба бігати і бігати». Перефразовуючи його слова, можна сказати туристам: «Щоб ходити в спортивні туристські походи, треба ходити і ходити в туристські походи».
У практиці спортивного туризму інтегральна підготовка часто ототожнюється з набором певної кількості досконалих походів і подорожей для виконання класифікаційних нормативів. У такому разі мінімальні обсяги інтегральної підготовки в годинах можна представити як нормативні витрати часу на здійснення спортивних походів і подорожей певної категорії складності. Наприклад, для походів 1, 2, 3, 4, 5, 6-й категорій складності можна вважати, що нормативними витратами є 60, 80, 100,130, 160, 200 годин відповідно. Максимальні обсяги інтегральної підготовки можна орієнтування представити відповідно до обмеження класифікаційних нормативів на заліки походів. Наприклад, не більше чотирьох походів в календарному році, зокрема не більше трьох походів 4-6-ої к.с., з яких не більше двох – 6-й к.с. У такому разі максимальні обсяги інтегральної підготовки висококваліфікованих спортсменів можуть скласти близько 560 годин. Для туристів початківців (при послідовному наборі участі в походах 1, 2, 3, 4-й к.с.) максимальний обсяг інтегральної підготовки може скласти близько 370 годин. У спортивному туризмі відомі випадки, коли самостійні заняття туризмом практично зводяться до організації і проведення походів різної складності. У такому разі усвідомлено чи ні відбувається підміна багатокомпонентної системи туристської підготовки однією інтегральною підготовкою. У багаторічному циклі такої підготовки можливе зростання спортивних результатів, але ефективність такого зростання з погляду якості спортивних досягнень і рівня безпеки залишається, як правило, на низькому рівні. Проте сам факт такого підходу до підготовки туристів показує великі можливості інтегральної підготовки, недооцінювати яку просто не можна. фізична підготовка повинна забезпечити ** врахувати фізичну підготовку інваліда:
1.    загальну фізичну підготовленість;
2.    спеціальну фізичну підготовленість залежно від способу пересування і подоланих перешкод;
3.    гартування організму – його опірність захворюванням при охолоджуванні, перегріванні, підвищеній вологості або сухості повітря, недостатньої  кількості кисню і тому подібне
8.Загальна фізична підготовка.
Загальна фізична підготовка є основою спеціальної підготовки. Без підтримки її на високому рівні неможливо досягти успіхів в засвоєнні і вдосконаленні техніки різних видів туризму. В процесі загальної фізичної підготовки важливо всесторонньо розвивати основні фізичні якості, необхідні туристам будь-якої спеціалізації: загальну витривалість, силу, гнучкість тіла, швидкість рухів і спритність. Якщо одне з них відстає в розвитку, слід додатково застосовувати засоби, що благотворно впливають на цю відстаючу якість. Загальна фізична підготовка особливо важлива на початкових етапах занять туризмом і в підготовчому періоді цілорічного тренування спортсменів будь-якої кваліфікації, оскільки дозволяє значно підвищити загальний рівень функціональних можливостей організму.
Спеціальна фізична підготовка забезпечує оволодіння специфічними навичкам, необхідними для якого-небудь певного виду туризму, оскільки орієнтована на розвиток спеціальних фізичних здібностей. Наприклад, для туристів велосипедистів, лижників, пішоходів особливо важлива спеціальна витривалість і сила ніг, для туристів водників особливе значення мають спеціальна витривалість і сила рук. Здібність до координації рухів, збереженню статичної і динамічної рівноваги необхідні всім туристам, але особливо важливі і специфічні ці якості в гірському туризмі, оскільки саме вони часто визначають рівень техніки подолання природних перешкод в горах. Особливе значення в спеціальній фізичній підготовці має розвиток здібностей пересування з рюкзаком і подолання природних перешкод з вантажем. Розвиток спеціальної витривалості для кожного виду туризму має свою особливість. Наприклад, в гірському туризмі спеціальну витривалість пов'язують з виконанням великого обсягу фізичного навантаження помірної потужності в умовах високогір'я з пониженим вмістом кисню в повітрі. У спортивному орієнтуванні необхідна спеціальна витривалість в кросовому бігу достатньо високої швидкості по пересіченій місцевості. У спеціальній фізичній підготовці туристів необхідно звернути увагу на розвиток спеціальної здатності перемикатися з одного виду навантаження на іншій і раціонально витрачати сили.















Література
1.www.unfiz.lviv.ua/index.php?page=pulpits&pulpit=tourism_pulpit_discipline - 39k -
























Зміст
 1. Вступ
2.Зміст туристської підготовки.
3.Організаційна підготовка.
4.Технічна підготовка.
5.Тактична підготовка.
6.Психологічна підготовка.
7.Спеціальна.
8.Підготовка по забезпеченню безпеки.
9.Загальна фізична підготовка.
10.Література

Search:
????????...

матеріалістична теорія походження мови

що забезпечує стійке горіння дуги

любов до дитини цитати афоризми

аксіоми планіметріі на українській мові

аксіоми планіметріі на українській мові

ділова графіка

Твір Одіссей...символ краси і сили людського характеру.

мистецтво гравюри

мистецтво гравюри

підхід Макаренка до вивчення малої соціальної групи



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010