.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Безробіття 


Безробіття

Зміст:

Вступ............................................................................................................................3

І. Обов’язкове державне страхування. Основи захисту від безробіття.................4
1.1. Платники...............................................................................................................4
1.2. Термін сплати страхових внесків......................................................................10
1.3. Державне регулювання зайнятості...................................................................10
1.4. Чинники розширеного відтворення робочої сили...........................................11

ІІ.  Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок  безробіття...................................................................................................13
2.1. Поняття фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття....................................................................................................13
2.2. Джерела формування Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття.........................................................................15
2.3. Напрями використання Фонду..........................................................................16

Висновки.....................................................................................................................19

Список використаної літератури..............................................................................20


Вступ

Праця і земля – два основні джерела багатства, два основні фактори зростання виробництва, бо всі інші фактори – капітал, організація, інформація – це справа рук і розуму людини. Тому суспільство на всіх етапах розвитку цікавило питання про ефективність використання робочої сили. Емпіричним шляхом доведено, що 1% зростання безробіття скорочує ВНП на 2%.
На жаль явище безробіття не оминуло України, і ми це добре відчуваємо в сьогоднішні дні, бачачи бідних людей, зростання злочинності та економічний спад в цілому.
Я намагатимуся в даній курсовій роботі розкрити, що таке безробіття, звідки воно береться, які його види та наслідки, що говорять відомі економісти про його виникнення та методи запобігання, зробити висновки як уникнути безробіття на основі історичного досвіду.
На різних етапах розвитку людського суспільства ефективність використання робочої сили була різною. Первісному суспільству була притаманна повна зайнятість всього працездатного населення общини і одночасне перенаселення окремих територій; звідси  постійна боротьба племен за територію. При рабстві була присутня повна зайнятість рабів усіх рабів і відносне перенаселення вільних громадян, частина яких ставала колоністами або воїнами, а їх основним призначенням було поповнення армії рабів. При феодалізмі існувало абсолютне і відносне аграрне перенаселення, частина людей становила прихований надлишок, деякі з них займалися промислами на “великій дорозі”, інші поповнювали військо, призначенням якого було завоювання нових земель. В умовах частого капіталізму на індустріальному етапі його розвитку, при пануванні ринкових відносин виникло нове соціально-економічне явище - армія безробітних.


І. Обов’язкове державне страхування. Основи захисту від безробіття

1.1. Платники
Платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (страхувальниками) є:
- роботодавці;
- наймані працівники, а також інші особи, ((громадяни України, іноземні громадяни), особи без громадянства), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття;
До роботодавців відносяться підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, а саме:
- суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності (їх відокремлені підрозділи -філії, відділення тощо - є платниками страхових внесків, якщо вони є юридичними особами; в тому випадку, коли вони не мають статусу юридичної особи та розрахунки з оплати праці працівників цих філій, відділень та відокремлених підрозділів проводяться централізованими бухгалтеріями зазначених платників страхових внесків, то страхові внески за свої філії, відділення та відокремлені підрозділи сплачують ці суб'єкти підприємницької діяльності);
- установи та організації, що утримаються за рахунок державного або місцевих бюджетів;
приватні (приватно-орендні) сільськогосподарські підприємства, господарські підприємства, селянські (фермерські) господарства, господарські товариства,
сільськогосподарські кооперативи та інші суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, які займаються сільськогосподарською діяльністю;
- профспілкові, релігійні, благодійні та інші неприбуткові організації, об'єднання громадян, громадські організації та товариства, що утримуються за рахунок членських внесків (садово-городні, гаражні кооперативи та інше);
- фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності;
- розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародні), філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. [1, с. 445-473].
До найманих працівників відносяться фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи. До осіб, які працюють на умовах трудового договору, відносяться працівники усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності, а також особи, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, які проходять альтернативну (невійськову) службу та які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень. 
При сплаті єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та плати за спеціальний торговий патент з набранням чинності Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державною соціального страхування" втратив чинність Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування". У зв'язку з цим, норми Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" та Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" у частині включення збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та плати за спеціальний торговий патент не діють. Збір на обов'язкове соціальне страхування, в тому числі збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, входили до системи оподаткування, тому при запровадженні спрощеної системи оподаткування були включені до єдиного податку, фіксованого сільгоспподатку та плати за спеціальний торговий патент. Дія Закону України "Про систему оподаткування" щодо зборів на соціальне страхування поширювалася на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування до прийняття законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування. Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не входять до системи оподаткування і не можуть бути включені до єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та плати за спеціальний торговий патент. [2 с. 198]
У зв'язку з цим, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, сплачують внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за найманих працівників як роботодавці в установлених законодавством розмірах незалежно від того, яку систему оподаткування вони обрали - загальну чи спрощену (сплачують єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент).
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, повинні сплачувати страхові внески як роботодавці за найманих працівників, що стосується страхування самої фізичної особи, то вони беруть участь у страхуванні на добровільних засадах. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю, беруть участь у цьому виді страхування на добровільних засадах. [2, с. 203]
У разі, якщо фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність із створенням юридичної особи, обіймають штатну посаду на цьому підприємстві та одержують відповідну заробітну плату, тобто є одночасно найманим працівником на підприємстві, в цьому випадку вони є застрахованими як наймані працівники.
Працюючі пенсіонери та особи, в яких виникло право на пенсію (тобто особи, які мають право на пенсію за віком відповідно до чинного законодавства, але пенсію не оформили), не підлягають страхуванню на випадок безробіття та не сплачують страхові внески до Фонду в розмірі 0,5 відсотків, оскільки вони не можуть бути визнані безробітними відповідно до
Закону України "Про зайнятість населення" та отримувати матеріальне забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Проте роботодавці нараховують страхові внески на суму фактичних витрат на оплату праці всіх найманих працівників, в тому числі і на працівників зазначеної категорії.
При наявності інших заохочувальних і компенсаційних виплат, на які нараховуються страхові внески, то при нарахуванні страхових внесків необхідно керуватись Інструкцією із статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 № 323 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.1995р. за № 465/1001, в якій є і перелік інших заохочувальних і компенсаційних виплат. [3, с. 45]
У разі виплати працівникам заробітної плати у натуральній формі, тобто продукцією власного виробництва, її розмір для нарахування страхових внесків обчислюється за середньою ціною реалізації цієї продукції у місяці, за який проведено нарахування заробітної плати. Якщо у цьому місяці така продукція не реалізовувалась, її розмір обчислюється за ціною реалізації попереднього місяця. Вартість натуральної продукції інших виробників при визначенні доходу для нарахування страхових внесків обчислюється за ціною її придбання.
Фермери, які є юридичними особами і не мають найманих працівників, беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах. У разі, якщо вони беруть участь у страхуванні, то страхові внески сплачуються ними у встановлених законодавством для цієї категорії осіб розмірах.
Стосовно нарахування та утримання страхових внесків з допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яка виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності), то у зв'язку з тим, що допомога в разі тимчасової непрацездатності не входить до оплати праці за Інструкцією із статистики заробітної плати, страхові внески на неї не нараховуються в розмірі 2,1% і не утримаються в розмірі 0,5 % (відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страхові внески для найманих працівників нараховуються на суми оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, а не від суми оподатковуваного доходу (прибутку), як було передбачено Порядком справляння збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).
Щодо сум компенсації за невикористану відпустку при звільненні, то у зв'язку з тим, що суми компенсації за невикористану відпустку при звільненні включаються до витрат на оплату праці, які підлягають оподаткуванню, страхові внески на зазначені виплати нараховуються в розмірі 2,1% і утримуються в розмірі 0,5%. [3, с. 47]
Особи, які виконують роботи (послуги) тільки згідно з цивільно-правовими угодами, беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах. У разі, якщо така особа бере участь у страхуванні, страхові внески сплачуються нею у встановлених законодавством для цієї , категорії осіб розмірах.
Якщо особа є найманим працівником та у вільній від основної роботи час виконує на тому ж або іншому підприємстві роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, то вона не сплачує страхові внески з винагороди за роботу (послуги) за цією угодою.
Роботодавці, які укладають з особами, які не є найманими працівниками, угоди цивільно-правового характеру, не нараховують страхові внески на суму виплат винагороди за роботу (послуги) за цією угодою у зв'язку з тим, що ці особи самі сплачують (або не сплачують) страхові внески до Фонду на добровільних засадах.
При наявності витрат на вихідну допомогу, яка надається відповідно до статті 44 КЗПП України, то у зв'язку з тим, що витрати на вихідну допомогу не входять до витрат на оплату праці за Інструкцією із статистики заробітної плати, страхові внески на ці витрати не нараховуються і не утримуються.
При нарахуванні страхових внесків на підприємстві, де працюють інваліди, роботодавці нараховують страхові внески на суму фактичних витрат на оплату праці всіх найманих працівників, в т.ч. інвалідів.
Пільги щодо сплати страхових внесків роботодавцями - підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є власністю громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, які існували при сплаті збору, не передбачені. [4, с. 98]
Працюючі інваліди не підлягають страхуванню на випадок безробіття та не сплачують страхові внески в розмірі 0,5 % (як особи, які отримують пенсію і не підлягають страхуванню на випадок безробіття).
Відносно філій підприємств, установ та організацій - платників страхових внесків до Фонду, то в тому випадку, коли ці філії, відділення та відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи, то вони не повинні реєструватися в центрах зайнятості за місцезнаходженням, а сплата страхових внесків проводиться централізовано з рахунку підприємства, установи або організації, які є засновниками цих філій (відділень або відокремлених підрозділів).
Матеріальна допомога, що надається Профспілковим комітетом підприємства чи організації працівникам своєї організації або стороннім особам за рахунок коштів Профкому, не є оплатою праці, тому страхові внески на неї не нараховуються. [4, с. 99-103]
Відповідно до статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страхові внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, визначеної Кабінетом Міністрів України, (на 01.07.02 - 2200грн).

1.2. Термін сплати страхових внесків
Страхові внески сплачуються:
1) роботодавцями:
-   один раз на місяць у день, установлений для отримання в установі банку коштів на оплату праці за відповідний період;
- в день перерахування коштів на особисті рахунки фізичних осіб в установах банку у випадку виплати заробітної плати на особисті рахунки найманих працівників;
- не пізніше наступного дня після здійснення виплат на оплату праці з коштів від реалізації продукції (робіт, послуг) через подання в установу банку платіжного доручення на перерахування страхових внесків до Фонду;
2) фізичним особам, які використовують труд найманих працівників:
- щомісячно, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, у якому сплачена заробітна плата. Указана сплата страхових внесків здійснюється безготівковими коштами або готівкою через установи банків, та у випадку відсутності рахунків в установах банків - поштовим переказом через підприємство зв'язку на рахунок Фонду. [5, с. 12]

1.3. Державне регулювання зайнятості
Згідно з кейнсіанською теорією зайнятості, не існує механізму, який забезпечує і гарантує повну зайнятість. Одним з висновків цієї теорії є фундаментальне положення, що ринкову систему не можна вважати саморегульованою, і вона потребує цілеспрямованого державного регулювання.
Державне регулювання ринку праці здійснюється за чотирма напрямами:
• працевлаштування незайнятого населення і допомога в профорієнтації, підготовці та перепідготовці кадрів;
• сприяння створенню і розвитку гнучкого ринку праці та нестандартним формам зайнятості;
• правове забезпечення трудових відносин;
• соціальний захист населення, яке має статус безробітних (матеріальна допомога, виплата допомоги у зв'язку з безробіттям, страхування від безробіття). [6, с. 102]
Слід зазначити, що перші два напрями є активним типом державного регулювання ринку праці, а останній належить до пасивного. Крім того існують прямі та непрямі методи державного забезпечення зайнятості. До прямих методів належить законодавче регулювання умов наймання і використання робочої сили, при цьому особливого значення набувають колективні договори і трудове законодавство. До непрямих методів державного забезпечення зайнятості належать заходи державної фінансової політики (асигнування й субсидії), монетарної політики (регулювання грошового обігу), фіскальної політики (зміна податкових ставок). [6, с. 103]

1.4. Чинники розширеного відтворення робочої сили
Особливостями відтворення робочої сили при перехідній економіці є значна залежність від мотиваційної основи трудової діяльності, загострення внутрішніх і зовнішніх протиріч (цільових, міжфазо-вих, територіально-галузевих, просторово-часових) у самій відтво-рювальній системі, динамічність її основних пропорцій і форм. Ці особливості є своєрідними каталізаторами відтворювального процесу, в них виявляються інтереси всіх його суб'єктів; наростання суперечностей спричиняє проблемні ситуації соціальної спрямованості, оскільки при цьому перетинаються інтереси територій, галузей, окремих соціально-демографічних груп населення.
Чинники розширеного відтворення робочої сили: раціональне використання трудових ресурсів відповідно до їх здібностей і рівня кваліфікації; науково-технічний прогрес; створення умов для всебічного розвитку людини; якісне поліпшення умов життя; поліпшення екологічної ситуації в країні; сталий розвиток національної економіки; стабільність внутрішньої та зовнішньої політики держави. Зазначені чинники є ідеальними, але за умов нестабільного розвитку вони можуть не діяти. Важливо, щоб держава більше уваги приділяла людському фактору, оскільки без розширеного відтворення робочої сили не можна досягти прогресу. Самодіяльна частина населення формує ринок робочої сили і є основною продуктивною силою суспільства. [7, с. 97]


ІІ.  Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок  безробіття

Фонд загальнообов'язкового державного соці¬ального страхування на випадок безробіття – державний цільовий фонд. Державні цільові фонди - це форма перероз¬поділу і використання фінансових ресурсів, залу¬чених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. Рахунки цільових фондів Державного бюд¬жету створюють у відповідності до законів.
Передача коштів з рахунка загального фонду на рахунки цільових фондів бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень.
Управління коштами державних цільових фон¬дів є автономним відносно бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання коштів відповідно до законодавства. [8, с. 209]
Цільові фонди певною мірою доповнюють Дер¬жавний бюджет, мають строго цільове призна¬чення і на інші цілі не використовуються.
По суті перелічені фонди є новою складовою частиною фінансів України, яка перебуває на стадії становлення.

2.1. Поняття фонду загальнообов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття
Фонд загальнообов'язкового державного соці¬ального страхування на випадок безробіття ство¬рений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг.
Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. [9, с. 211]
Загальнообов'язкове державне соціальне стра¬хування на випадок безробіття — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріаль¬не забезпечення на випадок безробіття з не¬залежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного со¬ціального страхування України на випадок без¬робіття.
Страхуванню на випадок безробіття підляга¬ють особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, хто про¬ходить альтернативну (невійськову) службу, пра¬цює неповний робочий день або неповний робо¬чий тиждень та на інших підставах, передбаче¬них законодавством про працю.
Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застра¬хованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) вини¬кає право на отримання матеріального забезпе¬чення на випадок безробіття та надання соці¬альних послуг. [10, с. 173]
Матеріальне забезпечення здійснюється у та¬ких формах:
>   допомога по безробіттю, у тому числі одно¬разова   її   виплата   для   організації   безробітним підприємницької діяльності;
>  допомога по частковому безробіттю;
>   матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення ква¬ліфікації безробітного;
>   матеріальна допомога по безробіттю,   одно¬разова матеріальна допомога безробітному та не¬працездатним  особам,  які  перебувають  на  його утриманні;
>   допомога на поховання у разі смерті безробіт¬ного або особи, яка перебуває на його утриманні.
Соціальні послуги, які здійснюються за Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра¬хування на випадок безробіття» мають такі види:
>   професійна  підготовка   або   перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;
>   пошук   підходящої   роботи   та   сприяння   у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових ро¬бочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громад¬ських робіт для безробітних;
>   інформаційні   та   консультаційні   послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
Держава є гарантом забезпечення застрахова¬них осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державно¬го страхування України на випадок безробіття. Усі застраховані особи є членами Фонду. [11, с. 159]
Мета створення фонду — сприяння забезпе¬ченню ефективної зайнятості, запобігання без¬робіття, створення нових робочих місць та інше.

2.2. Джерела формування Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття
Джерелами формування фонду виступають:
>   асигнування з Державного бюджету, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;
>   страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умо¬вах і в порядку, передбачених законодавством;
>   суми   фінансових   санкцій   застосованих   до підприємств,   установ,   організацій   та  фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість на¬селення,  а також суми адміністративних штра¬фів, накладених відповідно до законодавства на посадових осіб та громадян за такі порушення;
>  прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів Фонду, на депозит¬ному рахунку;
>   благодійні   внески   громадських   об'єднань, підприємств,   організацій  громадян,   зарубіжних фірм;                               
>   кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам;
>   інші кошти.
Нормативи обов'язкових відрахувань до фонду визначає щороку Верховна Рада України при за¬твердженні бюджету. [12, с. 105]

2.3. Напрями використання Фонду
Фонд загальнообов'язкового державного соці¬ального страхування на випадок безробіття ство¬рюється на державному та місцевому рівнях.
На державному рівні основними напрямами використання фонду є:
>   розвиток   центрів   підготовки,   навчання   та профорієнтації вивільнюваних працівників;
>   проведення   наукових   досліджень   з   проб¬лем рівноваги ринку праці та зайнятості насе¬лення;
>   надання допомоги державним  та місцевим центрам зайнятості;
>   відшкодування Пенсійному фонду України витрат,  пов'язаних  із достроковим виходом  на пенсію осіб відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;
>   фінансування  витрат на утримання  та за¬безпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом;
>   створення резерву коштів Фонду;
>   утримання      інформаційно-обчислювальних центрів, поліграфічної бази Фонду;
>   створення гуртожитків та тимчасового жит¬ла для осіб без певного місця проживання;
>   та інше.
На місцевому рівні основними напрямами ви¬користання фонду є:
>   професійна орієнтація населення, професій¬не навчання вивільнюваних працівників і безро¬бітних, сприяння їх працевлаштуванню;
>   виплата допомоги по безробіттю, матеріаль¬ної допомоги по безробіттю;
>   надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю;
>   виплата допомоги на поховання у разі смер¬ті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;
>   дотація роботодавцю на створення додатко¬вих робочих місць для працевлаштування безро¬бітних;
>   організація додаткових робочих місць у га¬лузях народного господарства;
>   інші  витрати,   пов'язані  із  соціальним  за¬хистом прав громадян держави на працю.
Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у пер-шочерговому порядку.
З метою забезпечення фінансової стабіль¬ності Фонду утворюється резерв коштів Фонду, який не може перевищувати суму, необхідну для виплати допомоги по безробіттю в розра¬хунку на місяць (на 2002 рік цей резерв вста¬новлюється у розрахунку на 15 календарних днів згідно із законом від 17.01.2002). [13, с. 132]
Резерв коштів Фонду зберігається на спеці¬альному рахунку в уповноваженому банку Укра¬їни.
Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одер¬жання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду проводиться у пропорційних сумах.
Розміри страхових внесків установлюються на календарний рік.
Роботодавець несе відповідальність за несвоє¬часність реєстрації як платник страхових внесків у виконавчій дирекції Фонду за місцем знахо-дження, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі тих, що спла¬чують застраховані особи через рахунки робото¬давців в обсязі донарахованих сум внесків (не¬доїмки), штрафів та пені.
Штраф накладається у розмірі прихованої су¬ми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пеня обчислюється виходячи з 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нара¬хованої на повну суму недоїмки.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду із страхуваль¬ника у безспірному порядку.


Висновки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки: безробіття, так само як і інфляцію,  ми  розглядаємо  як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто  як  результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде  показано далі, не всяке безробіття є порушенням  або  відхиленням  від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах  ринкової економіки і в різні часи, то його можна  певною  мірою  також вважати своєрідною нормою.
Чому безробіття є макроекономічним явищем? Для тлумачення наводять, як правило, два аргументи.
Перш за все наявність безробіття є свідченням  недовикористання ресурсів суспільства, а отже, і чинником, що  діє  в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції.
По-друге, безробіття - це, окрім усього, певна кількість людей із меншою платоспроможністю, що спричиняє зменшення сукупного попиту. Отже, безробіття впливає на макрорівновагу  з двох боків: і з боку попиту, і з боку пропозиції.
Досвід засвідчує: певний відсоток безробіття існує  завжди. Покладаючись на цей безперечний  факт,  можна  висловити припущення, що певний  рівень  безробіття  є  нормою,  певною мірою природним явищем.
Безробіття, що формується різними потоками на ринку праці, складається з двох частин: природного (нормального) рівня  та рівня, що перевищує природний. Величина  природного  рівня  є змінюваною і формується низкою зовнішніх чинників.
Встановлення безробіття на рівні, що перевищує  природний,  спричиняє відхилення фактичного ВНП від потенційного (природного) ВНП, що міг би бути створений. Зв'язок між  відхиленням рівня безробіття від природного та втратою ВНП  відображений у законі Оукена.


Список використаної літератури:

1.    Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К.: Ніка –Центр, 2000. – С.445-473.
2.    Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії.-К.: Вища школа, 1995. – 273 с.
3.    Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1994. – С. 45-47
4.    Клімко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1997.- С. 98-103
5.    Лишиленко В. Проблеми відтворення трудових ресурсів аграрних підприємств// Економіка України. - 1998.- №4. – 14 с.
6.    Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1998. – 197 с.
7.    Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. — К.: Основи, 1994. — 297 с.
8.    Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. — К.: Знання-Прес, 2001. — 581 с.
9.    Історія економічних учень: Підруч. / За ред. Л. Я. Корнейчук, Η. О. Татаренко. — К.: Вид-во КНЕУ, 1999. — 564 с.
10.    Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1990.— 311с.
11.    Макконнет К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. — М.: Республика, 1996. — 785 с.
12.    Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. — К.: МАУП, 2002. — 128 с.
13.    Общая экономическая теория / Под ред. А. И. Чубрынина. — СПб.: Питер, 2000. — 288 с.



Search:
????????...

Страховий ринок на сучасному етапі З М І С Т Вступ………………………………………………………………………….3 Розділ І. Економічна необхідність та сутність страхового ринку

Якими шляхами чіпка шукав правду

зразки накази по школі

Державна і регіональні програми зайнятості

виховні заходи в таборах

які наукові напрями вивчали психічні явища

Хронологічна таблиця наполеонівських завоювань

Риторика в епоху Відродження

видатні письменники України біографія

філосовська психологія античності



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010