.: Menu :.
Home
Реферати
Книги
Конспекти уроків
Виховні заходи
Зразки документів
Реферати партнерів
Завантаження
Завантажити
Електронні книги


????????...

 
��������...
Принцип природовідповідності Я.А.Коменського - Вікова переодизація таблиця 


Принцип природовідповідності Я.А.Коменського

План:

Вступ............................................................................................................................3
1. Життя та діяльність Я.А.Коменського..................................................................4
2. Світогляд Я.А. Коменського та його завдання виховання особистості............7
3. Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл
(за Коменським)................................................................................................8
4. Класно-урочна система Коменського. Принципи навчання.............................10
5. Підручники Я.А.Коменського..............................................................................11
6. Я.А.Коменський про школу, вчителя та  моральне виховання дітей...............12
Висновки....................................................................................................................14
Список використаної літератури.............................................................................15



Вступ

Вчений-педагог Я.А.Коменський мав великий досвід роботи з дітьми в школі, що значною мірою обумовила багатство і різноманітність його педагогічного доробку.
Великий дидакт бачив у дитині майбутнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.
Усі твори Коменського пройняті думкою, що правильне виховання повинно узгоджуватися з природою: людина як частина природи підпорядкована її головним законам. Він формулює принцип природовідповідності виховання – необхідність у процесі навчання і виховання враховувати психологічні та вікові особливості дітей. Він є автором першої класифікації психологічних особливостей учнів.
В XVI розділі «Великої дидактики», а саме в VIІ основоположенні Я.А.Коменський писав:
«І. Дітям слід займатися тільки тим, що відповідає їх вікові і здібностям, а також тим, до чого вони самі прагнуть.
ІІ. Нічого не можна примушувати заучувати, крім того, що діти добре розуміли. І також нічого не можна вимагати від пам’яті дитини, крім того, що судячи з безсумнівних ознак, вона засвоїла.
ІІІ. Нічого не слід давати для виконання, крім того, форма і спосіб виконання чого в достатній мірі з’ясовні...»


1. Життя та діяльність Я.А.Коменського

Народився майбутній вчений-педагог у березні 1592 р. у м.Нівніце (Південна Моравія, Чехія), у сім’ї мірошника. Родина хлопчика належала до християнського об'єднання богемських братів. Вона, як і інші, включилася за своє національне звільнення від тиску німецьких баронів у рамках гусицького руху.
З 1604 р. Я.Коменський разом з сестрою залишаються сиротами і їм призначають опікунів. Пізніше хлопчика взяла до себе тітка з боку батька, і він переїзджає в м. Страдницю.
В кінці 1605 року м. Стражницю захопили угорські війська, які майже повністю зруйнували і спалили місто. Коменський змушений був повернутися до опікунів.
У 1608 році Коменський вступає до латинської школи в м.Пшерові, яку закінчує з відзнакою, а 30 березня 1611 року молодого Коменського зарахували до Гернборнського університету на богословський факультет.
В лютому 1613 року Я.Коменський закінчує Гернборнський університет. Він їде до Амстердаму, потім - до Гейдельбергу, де вступає до знаменитого Гейдельберзького університету.
У 1614 році молодого Я.Коменського призначають керівником Пшеровської братської школи, де він в першу чергу намагається полегшити процес навчання. Він написав одну з перших своїх педагогічних праць «Правила більш легкої граматики».
З 1616 року Я.Коменський стає помічником пшеровського єпископа. В цей період він пише працю "Листи до неба", де розвиває свої демократичні погляди на існуючий стан речей в сучасному йому суспільстві.
В 1618 році община "чеських братів" призначає Коменського пастирем-проповідником в м.Фульнеці (Північна Моравія) і одночасно ректором братської школи. За час життя і діяльності в Пшерові і Фульнеці Я.Коменський отримав досвід роботи з дітьми в школі, що в значній мірі обумовило багатство і різноманітність його педагогічного вчення. Цей період діяльності великого педагога можна вважати одним з найвизначніших в становленні його педагогічного кредо, яке стало в подальшому основою його наукового вчення.
На початку 1621 року війська католицької ліги ввірвались в Фульнек, пограбували і спалили його. В умовах жорстоких переслідувань і посилення діяльності інквізиції Я.Коменський переховується в маленькому містечку Брандисі під ім'ям графа Жертонинського. В підпіллі Коменський багато читає, думає, пише.
28 січня 1628 року Я.Коменський переселяється до мЛешно.
У цьому ж році він почав свою діяльність у згаданому Лешно (Польща). Спочатку майбутній вчений працював у гімназії "братів": викладав у старших класах суспільнознавчі предмети та фізику, а потім став ректором цієї гімназії (1635).
У 1642 році йому доручають посаду секретаря ради старійшин. У ці ж роки він активно працює над головною працею свого життя -  "Великою дидактикою", роботу над якою завершує в 1632 році.
Весь період діяльності у м.Лешно Я.Коменський працює і над відомою книгою "Материнська школа". Паралельно з "Великою дидактикою" він пише підручник з латинської мови під назвою "Відкриті двері до всіх наук". У 1633 році він публікує доповнення "Відкриті двері до мов і всіх наук".
У 1641 році Я.Коменського запросили до Лондона; у цей час в Англії йшла громадянська війна, тому її парламенту І правлінню було не до освіти і культури. Але великий дидакт не залишає і в цих умовах науково-педагогічної роботи. Він створює працю пансофічного характеру, яку називає "Шлях світла".
У серпні 1642 року їде до Швеції. Канцлер Швеції переконує Я.Коменського зайнятись питаннями викладання латинської мови і розробкою раціональної методики її викладання. У 1646 році до вищого журі Стокгольмського університету надійшли ще не закінчені дидактико-методичні праці, в числі яких "Новітній метод викладання мов", де описувалась методика викладання латинської мови, в основу якої покладено індуктивний метод викладання: спочатку - приклад, потім - правило; предмет і паралельно - слово.
Навесні 1648 року синод запросив Я.Коменського зайняти посаду єпископа общини "чеських братів". В Угорщині Я.Коменський відкриває в м.Шарош-Паток три класи гімназії за новою системою навчання. Тут він закінчує книгу "Видимий світ у малюнках", яка була опублікована в 1658 році.
В 1668 році Коменський написав твір під назвою "Єдине необхідне" який став його лебединою піснею, де педагог-мислитель підводить підсумки свого життя і діяльності, хоча останнім твором його стало "Продовження братського завіту", який, по суті, є автобіографією великого чеського педагога-мислителя (1669).
15 листопада 1670 року Коменський помер. Він був похований в м.Неардені, поблизу Амстердама, на території французької церкви.



2. Світогляд Я.А. Коменського та його завдання виховання особистості
Світогляд Коменського був суперечливим. За релігійними поглядами він -протестант. В питаннях теорії пізнання, що спостерігається у ряді його робіт, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Коменський - сенсуаліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф.Бекона, Я.Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки "їаЬиІа газа", або "чиста дошка", де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.
Дидактичні праці Я.Коменського, і, в першу чергу, "Велика дидактика", побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках "Видимий світ у малюнках", "Відкриті двері до мов" і деяких інших. Сенсуалістичний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчення про наочність. "Пансофія" Коменського визначила вимоги всебічної і систематичної освіти і пізнання. Його ідея "всіх учити всьому" випливає Із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань.
У відповідності з потребами часу виховання розглядалось як найважливіший засіб підготовки людини до діяльного, практичного життя, до пізнання реального світу. Коменський виходив із положення, що цілі і задачі виховання повинні витікати із пізнання людини. Великий дидакт бачив у дитині майбутнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.
У відповідності з основною метою виховання Коменський виділяє суттєві елементи виховання: створити людину, яка знає всі речі, яка є володарем речей і самої себе, яка є такою, що себе і все підводить до Бога, джерела всіх речей, яка має здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає: наукове виховання; доброчесність чи моральність, релігійність, фізичне виховання.

3. Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за Коменським)
Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він розбив на чотири вікових періоди по 6 років у кожному. І для окремого періоду пропонується своя школа:
дитинство - від народження до б-ти років - материнська школа;
отроцтво - від 6-ти до 12-ти років - школа рідної мови;
юність - від 12-ти до 18-ти років - латинська школа чи гімназія;
змужнілість - від 18-ти до 24-х років - академія чи університет.
В системі Коменського першим ступенем навчання є материнська школа - це сім'я, де протікає життя дитини від народження до 6-ти років. Вихованню дітей цього віку він присвятив роботу під назвою "Материнська школа". Головним призначенням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, а також створення твердої основи для всієї системи наступного навчання і виховання. Тут визначався зміст, організація, методи виховання дітей в сім'ї і обов'язки батьків. Головний обов'язок батьків полягає в тому, щоб турбуватися про здоров'я дітей, починаючи з процесу зачаття, для чого жінка повинна саме в цей період піклуватися про своє здоров'я, щоб не зашкодити майбутній дитині. Великого значення в материнській школі він надавав грі.
Коменський пропонував у цьому віці здійснювати необхідний розумовий розвиток дитини. В той час панувала точка зору, що дитина від народження наділена такою ж душею, інтелектуальними якостями та іншими здібностями, що й доросла людина. При цьому не брались до уваги вікові особливості духовного розвитку дитини. Коменський висуває в своїх роботах принцип природовідповідності, згідно з яким в навчальному процесі необхідно враховувати вікові особливості дитини.
Другим ступенем в системі освіти і виховання Коменського є школа рідної мови, котра, на його думку, повинна бути в кожній общині, кожному населеному пункті. Навчання на цьому етапі повинно проводитись рідною мовою, причому учитися повинні всі діти обох статей, незалежно від станів, віросповідань і національності.
Третім ступенем навчання, запропонованим Коменським, була латинська школа чи гімназія. На його думку, це повинна бути всезагальна школа, де навчалися б юнаки незалежно від їх майнового і станового положення. Такі гімназії повинні бути відкриті в кожному місті і складатися з б чи 7 класів. Тут, крім "семи вільних мистецтв" (граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія), пропонувалось вивчати фізику, географію, історію і мораль.
Кожному з 6-ти класів гімназії давалась своя назва, і кожен клас включав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад, 1-й клас - граматичний. 2-й клас - фізичний, де передбачалось вивчати історію природознавства. 3-й клас - математичний, де повинна була вивчатись історія мистецтв разом з історією різних винаходів. 4-й клас - етичний. В ньому повинні були вивчатись історія моралі І най¬кращі приклади добра. 5-й клас - діалектичний, передбачав для вивчення звичаї різних народів. 6-й клас - риторичний, предметом вивчення якого повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі І головних народів.
Встановлюючи таку послідовність вивчення основ наук, Коменський виходив із своїх філософських поглядів, а також із теорії сенсуалізму і був на той час педагогом-новатором.
Академія і подорож (18-24 р.) є останнім, вищим ступенем навчання в системі Коменського. Це вік змужнілості чи зрілості. В часи Коменського академія мала 3 традиційних факультети: богословський, юридичний і медичний. Великого значення надавалось забезпеченню вищої школи того часу висококваліфікованими вченими, необхідною літературою, приділялась велика увага комплектуванню добре підготовленими студентами. В систему занять, поряд з лекціями, входила обов'язково система самостійної роботи студентів, а також подорожі, які сприяють розширенню знань. До того ж подорожі вважались обов'язковою частиною вищої освіти.


4. Класно-урочна система Коменського.
Принципи навчання
У "Великій дидактиці" Я.Коменський не тільки розробив чітку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її принципів, таких як: наочність; свідомість і активність; послідовність і систематичність знань; міцне оволодіння знаннями і навичками. Природно, що керуючись відчуттями, як основою пізнання, вчений основним у навчанні визначав наочність.
В історії педагогіки відомо багато форм організації навчально-виховного процесу. Необхідно зазначити, що поняття "урок" в цій системі з'явилось порівняно пізно. На ранніх етапах організації навчання надавалась перевага індивідуальній формі роботи з учнями. Така форма навчання проіснувала до XVIII    ст., а в деяких країнах і до XIX ст. Я.Коменський детально вивчив
досвід навчання з урочної системи, а також дав теоретичне обґрунтування
класно-урочної системи шкільного навчання і сформулював її основоположні
принципи. Тому в історії педагогічної думки він вважається творцем класно-
урочної системи навчання.
Я.Коменський гостро критикував існуючий в той час індивідуальний метод як єдину форму навчання в школі. Він вважав катастрофічним для дітей становище, коли навчання в школі продовжувалось "із сходу сонця і до заходу". В роботі "Закони добре організованої школи" він визначив основні правила організації навчання, які не втратили свого значення до нашого часу.
Загалом, в організації навчання у Я.Коменського досить чітко простежується принцип демократизму спільного навчання хлопчиків і дівчаток (школа рідної мови), бідних І багатих. Йому також належить виділення у навчальному році чвертей, а також уроку, як основної навчальної форми.



5. Підручники Я.А.Коменського
Підручники того часу не відповідали педагогічній системі Я.Коменського ні за змістом, ні з методичної точки зору. Його підручники містять багатий навчальний матеріал, в них вміщені цікаві вправи для засвоєння граматики, відомості з природознавства. Найбільшою популярністю серед вчителів та учнів користувались "Видимий світ у малюнках" та "Відкриті двері до мов і всіх наук".
"Видимий світ у малюнках" - це свого роду Ілюстрована дитяча енциклопедія первісних знань. Вона містить 150 коротких статей, ілюстрованих малюнками. Тут вміщені дані про природу, діяльність людини, суспільне життя. В цьому підручнику Я.Коменський першим серед педагогів виявив турботу про те, щоб діти одночасно пізнавали слова і речі. Суттєво, що всі коротенькі оповіді для дітей не лише проілюстровані, але і чітко сис-тематизовані. Звичайно, дитяче пізнання вчений розпочинає зі знайомства, з рослинним і тваринним світом. Завершує ж цей процес він дитячим знайомством з тодішнім світом професій, ремеслами і суспільним життям. Цікавим є той факт, що "ОгЬіа русїиз" використовувався батьками, вчителями Західної Європи протягом 250 років. Високо оцінив цей твір у XIX ст. великий К.Ушинський.
У тяжкий період втрати національної незалежності чеського народу Я.Коменський намагався допомогти своїй вітчизні шляхом поліпшення системи навчання і виховання молоді. Темою його книги "Материнська школа" стало виховання дітей в сім'ї. Він видає також ще ряд книжок, з яких діти черпали свої знання. Це "Новий метод мов", в якому педагог застосував до   конкретної  методики   вивчення   свої  загальнопедагогічні   принципи   і узагальнив три найважливіших положення паралельного вивчення речей і слів, зробив навчання суворо послідовним, проголосив перехід від легкого до важкого у навчанні. Були видані також "Фізика", "Астрономія", "Школа-гра", а також 8 шкільних п'єс, де Коменський широко використовував метод драматизації навчального матеріалу. Вийшов у світ збірник дидактичних творів видатного педагога.
6. Я.А.Коменський про школу, вчителя та
моральне виховання дітей
У "Великій дидактиці" та в "Законах добре організованої школи" Я.Коменського закладені ідеї виховання особистості, виховання людяності в людині. В основі вчення про виховання особистості лежить ідея виховуючого навчання і природовідповідності. Говорячи про виховання людяності в людині, Коменський виділяє чотири основних доброчесності: мудрість, поміркованість, мужність і справедливість. Педагог підкреслює, що людина не народжується з моральними якостями - вони у неї вихо¬вуються на протязі всього життя; моральність пов'язана з вихованням мудрості і любові до неї в учнів.
Я.Коменський, поряд з головними доброчесностями, рекомендував розвивати в дітях скромність, слухняність, охайність, доброзичливість до інших людей, повагу до старших, працелюбність. Великого значення він надавав у моральному вихованні позитивному прикладу вчителів, батьків, товаришів, бесідам з дітьми на морально-етичні теми.
Основним у шкільному вихованні дітей Я.Коменський вважав дисципліну. Тут він керувався чеською говіркою: "Школа без дисципліни, що млин без води". Природно, що вчений заперечував фізичне покарання дітей, котре на той час широко використовувалося в західноєвропейській школі. Лише, як крайній випадок, він рекомендував використовувати зазначені вище щодо порушників християнської традиції.
Загалом, Я.Коменський вважав, що цінність нації визначається тим, як вона ставиться до школи, до вчителя. Останнього ж він порівнював із сонцем. Педагог мріяв про той час, коли розумні вчителі будуть випромінювати "мудрість", а вчені напишуть такі навчальні книги, які дозволять перетворити справу навчання з важкої на легку, таку, що діти з великим бажанням, легкістю будуть спішити до школи, як на свято.
У своїй "Пансофії" вчений мріяв про ті часи, коли війни і ворожба між людьми і людськими спільнотами стануть неможливими. Самі ж взаємини між людьми стануть гуманними, такими, що дозволять у повній мірі реалізувати визначальну християнську чесноту "Возлюби ближнього".

ВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ТА СИСТЕМА ШКІЛ Я. КОМЕНСЬКОГО
Період особистісного розвитку    Вік    Тип школи
Зрілість    18-24 рр.    Академія і подорожі
Юність    12-18 рр.    Латинська школа (гімназія)
Отроцтво    6-12 рр.    Школа рідної мови (елементарна)
Дитинство    0-6 рр.    Материнська школа (опіка матір’ю)


Висновки

Я.Коменський, поряд з головними доброчесностями, рекомендував розвивати в дітях скромність, слухняність, охайність, доброзичливість до інших людей, повагу до старших, працелюбність. Великого значення він надавав у моральному вихованні позитивному прикладу вчителів, батьків, товаришів, бесідам з дітьми на морально-етичні теми.
Основним у шкільному вихованні дітей Я.Коменський вважав дисципліну. Тут він керувався чеською говіркою: «Школа без дисципліни, що млин без води». Природно, що вчений заперечував фізичне покарання дітей, котре на той час широко використовувалося в західноєвропейській школі. Лише, як крайній випадок, він рекомендував використовувати зазначені вище покарання щодо порушників християнської традиції.
Загалом, Я.Коменський вважав, що цінність нації визначається тим, як вона ставиться до школи, до вчителя. Останнього ж він порівнював із сонцем. Педагог мріяв про той час, коли розумні вчителі будуть випромінювати «мудрість», а вчені напишуть такі навчальні книги, які дозволять перетворити справу навчання з важкої на легку, таку, що діти з великим бажанням, легкістю будуть спішити до школи, як на свято.


Список використаної літератури:

1.    Волкова Н.П. Педагогіка: «Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – с.546-549.
2.    Євнух М.В. Осявати всіх подібно до сонця (Гуманістичний і демократичний характер педагогіки Я.А.Коменського // Рідна школа. – 1992. - №3/4. – с.78-81.
3.    Історія педагогіки / За ред.. М.С.Гриценка. – К.: Вища школа, 1973. – с.27-35
4.    Коменский Я.А. Великая дидактика // Педагогическое наследие: Я.А.Коменский, Д.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Ч.Г. Песталоцци. – М., 1988. – с.11-105.
5.    Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. – М., 1982.
6.    Левин А. Педагогіка Яна Амоса Коменского // Дайджест педагогических идей. – 2003. - №1. – с.13-22
7.    Лордкипанидзе Д. Ян Амос Коменский. – М., 1976
8.    Мітюков Б.Н., Бричок Б.П. Спрямований у майбутнє // Рід. школа. – 1991. - №10. – с.78-79.
9.    Пискунов А.И. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. – М., 1981. – с. 91-182.
10.    Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури., 2003. – с. 38-43

Search:
????????...

план-конспект уроку сша на поч хх ст

діалог у бібліотеці

Панас Мирний пропаща сила сучасний світ твір

твір-роздум Чіпка - борець за справедливість чи злочинець

сценарій виховного заходу до дня людей похилого віку молодших класах

Чергування приголосних у коренях слiв

зображення покріпачення україни в романі Панаса Мирного Хiба ревуть воли, як ясла повні

віршіпро упа

не судилось переказ

родовід Чіпки



?????????? ????????? ????
   
Created by Yura Pagor, 2007-2010