Зміст

Вступ...........................................................................................................................3

1. Загальні відомості про пасажирські перевезення різними видами транспорту..................................................................................................................5

2. Особливі умови пасажирських перевезень залізницями України...................10

2.1. Безплатний проїзд залізницями України.........................................................10

2.2. Масові перевезення людей...............................................................................10

2.3. Спеціальні вагони та поїзди.............................................................................10

Висновки...................................................................................................................12

Список використаної літератури............................................................................13



Вступ

Перевезення пасажирів здійснюються автомобільним, залізничним, водним (морським, річковим), повітряним, міським електричним, спеціальними видами пасажирського транспорту та спеціальними видами транспорту, які складають єдину транспортну сітку.  
Кожен вид пасажирського транспорту відрізняється від іншого переліком характерних технічних особливостей, головними з яких є  застосовані транспортні засоби (рухомий склад) та шляхи сполучення (наземні, водні, повітряні).  
Пасажирський автомобільний транспорт перетворився на один з основних та найбільш поширених видів пасажирського транспорту країни. Він широко обслуговує транспортні потреби міського та сільського населення, забезпечуючи масові та індивідуальні перевезення пасажирів парком автобусів та легкових автомобілів.
Пасажирські перевезення (міські, міжміські, внутрішньорайонні і внутрішньообласні) здійснює автомобільний транспорт загального користування – автобуси, таксі. Міські перевезення характерні невеликою протяжністю маршрутів, частими зупинками і частою зміною пасажирів. Міжміські перевезення відрязняються від міських великою протяжністю маршрутів, порівняно незначною кількістю зупинок і незначною зміною пасажирів.
Головною проблемою пасажирського транспорту є підвищення праці автомобільного транспорту загального користування. На продуктивність їх праці впливає: незадовільний розвиток транспортної сітки та маршрутної системи; нераціональне використання транспорту загального користування; погана якість транспортного обслуговування; зменшення парку автобусів; недосконалість системи швидкісних та експресних автобусних маршрутів у містах та на заміських сполученнях.
На пасажирському автомобільному транспорті розроблено ряд заходів для підвищення продуктивності праці автомобільного транспорту загального користування. Отже для підвищення продуктивності необхідно:
-    розробити оптимальні маршрути у містах, сільській місцевості, приміських та міжміських сполученнях;
-    слідкувати за раціональним використанням транспорту загального користування, а також за забезпеченням парку автобусів та легкових автомобілів достатньою кількістю паливно-мастильних речовин та запасними частинами;
-    скоротити кількість холостих пробігів;
-    підвищити парк автобусів, удосконалення  його структури та підвищення  техніко-експлуатаційних якостей рухомого складу.


1. Загальні відомості про пасажирські перевезення різними видами транспорту

Загальна довжина автомобільних, залізничних, водних (без морських), повіт¬ряних шляхів становить близько 30 млн умовних кілометрів. (Пропускна спро¬можність умовного кілометра під час перевезення вантажів така ж сама, як у од¬ного кілометра одноколійної залізниці.) Найбільша густота транспортної мережі сформувалася в Північній Америці (США, Мексика, Канада), в Європі, включаю¬чи і райони Центральної та Східної Європи, в Східній Азії (особливо в Японії та Східному Китаї), на півострові Індостан (Індія, Пакистан) та на півдні і сході Південної Америки.
Рухомий склад транспорту світу в 90-ті роки становив кілька мільйонів вагонів та сотні тисяч локомотивів, понад 600 тис. автомобілів, 80 тис. кораблів. Транспортні засоби постійно удосконалюються. На залізницях досягнуто швид¬кості руху 250-300 км/год. Вагонний парк поповнюється вагонами великої вантажопідйомності та комфортабельними пасажирськими вагонами. В автомобільному транспорті впроваджуються все більш комфортні та екологічно чисті моделі легко¬вих машин з порівняно малими витратами пального на кілометр пробігу. Морсь¬кий комерційний флот поповнюється як новими суднами великої вантажопідйом¬ності - супертанкерами (150-250 тис. тонн і більше), балкерами (для насипних вантажів), так і спеціалізованими кораблями найновіших класів - контейнерово¬зами, ролкерами (для перевезення автомобілів та іншої техніки), ліхтеровозами, морськими автомобільними та залізничними паромами тощо. Підвищилась ванта¬жопідйомність та швидкість літаків цивільної авіації. Сучасні літаки здатні пере¬возити 250-500 пасажирів або понад 50 тонн вантажу на відстань 3,5-10 тис. кіло¬метрів зі швидкістю 800-900 км/год. У світі налічується понад 20 тис. цивільних аеропортів (тільки в США - 15 тис.), деякі з них мають пропускну здатність понад 200-300, навіть понад 1000 рейсів за добу. В США найбільші аеропорти Чи¬каго, Далласа, Лос-Анджелеса, Сан-Франциско, ім. Дж. Кеннеді в Нью-Йорку, в Європі - Франкфурта та Лондона, в Азії - Наріта в Токіо та Сінгапура.
Кількість зайнятих роботою на транспорті в економічно розвинутих країнах і в країнах, що розвиваються, становить 6-7 % економічно активного населення.
Сухопутні види транспорту в різних країнах і регіонах світу ма¬ють свої особливості, пов'язані з розмірами території, характером розміщення насе¬лення, рівнем розвитку економіки, співвідношенням роботи окремих видів транс¬порту та загальним обсягом його роботи. Залежно від цих особливостей розрізняють кілька типів транспортних систем.
Найвищий рівень розвитку мають регіональні транспортні системи північно¬американського типу (СЛІА, Канада, Австралія). Для них характерні мережі ви¬сокоякісних автомобільних шляхів та залізниць, добре оснащені аеропорти та сучасні морські порти. Тут однаково високий рівень розвитку всіх видів транспорту, але ключовими в пасажирських перевезеннях є повітряний (на далекі відстані) та автомобільний (регіональні перевезення), а у вантажних - поєднання роботи авто¬мобільного і залізничного транспорту. Велику роботу виконують також трубо¬провідний, внутрішній водний та каботажний морський транспорт.
Транспортні системи європейського типу (Західна та Центральна Європа, Японія) мають найгустішу у світі мережу всіх видів транспорту, особливо авто¬шляхів та залізниць. Залізниці на основних напрямах електрифіковані; на швид¬кісних магістралях пасажирські поїзди розвивають швидкість понад 200 км/год Обсяги роботи залізничного, автомобільного, водного (річкового та кабо¬тажного морського) транспорту пропорційні, але у вантажних перевезеннях більше значення має автомобільний транспорт, а в пасажирських - залізничний. Повітря¬ний транспорт забезпечує зовнішні пасажирські перевезення.
Транспортна система країн СНД сформувалася за часів СРСР і поки що зберігає певні риси єдності, її просторовий каркас утворює мережа залізниць, доповнена лініями трубопроводів і на окремих напрямах водними комунікаціями. Споконвічна проблема цього регіону, зокрема Росії, та країн Центральної Азії - недостатній роз¬виток автомобільних шляхів і низька їх якість. Так, у більшості районів Сибіру можна дістатися до місця тільки літаком або водою. У вантажообороті основ¬не місце належить залізниці, у пасажирських перевезеннях на далекі відстані залізниці і повітряному транспорту, а в приміських - залізниці і автомобільному. Велику комерційну роботу виконує морський флот.
Транспортна система азіатського типу (всі країни Азії крім Японії та «далекосхідних тигрів»). Основну транспортну роботу тут виконують залізниці, однак, на Близькому Сході дедалі більшого значення набуває автомобільний транспорт, а в приморських районах, особливо в Південно-Схід-ній Азії, зберігає значення каботажне судноплавство. Найгустіша мережа транспортних шляхів і найбільші розміри перевезень характерні для східних районів Китаю, Індії, Пакистану, Туреччини.
Транспортна система Латинської Америки в різних її частинах неоднаково розвинута. Сталі мережі комунікацій мають тільки Бразилія, Мексика, Аргентина, Чилі, острови Вест-Індії. Переважають дороги, що сполучають глибинні райони плантаційних господарств або місця видобутку корисних копалин з портами чи столицями. Повноводні річки континенту використовуються в транспортному сполученні недостатньо. Віддалені райони материка все ще важкодоступні.
Транспортна система Африки, як і Латинської Америки, також значно ди¬ференційована. Цілком сталі транспорт¬ні системи в північній та південній час¬тиш континенту, тропічна Африка все ще залишається важкодоступним регіо¬ном. У багатьох містах основою транс¬портних зв'язків є річки або грунтові до¬роги, залізниць мало або немає зовсім.
Морський транспорт за¬безпечує 4/5 обсягу роботи транспорту світу за вантажооборотом і, отже, відіграє вагому роль у міжнародному поділі праці. Всі, навіть сухопутні країни, намагаються мати свій флот, а 2/3 його тоннажу зосереджено під пра¬порами 10 країн. Серед них специфічне місце належить країнам «зручного» прапора. «Зручного», тому що там - пільговий режим оподаткуван¬ня, дешева робоча сила, менші вимоги до техніки безпеки. Судновласники роз¬винутих країн, користуючись цими пе-ревагами, приписують свої судна до портів країн зі «зручним» прапором для одержання прибутків. До таких країн належать, наприклад, Ліберія, Панама, Багамські Острови (Багами), Кіпр, Мальта, Філіппіни. Водночас є група держав, для яких послуги морського транспорту -значне джерело надходження валюти, наприклад, Греція, Норвегія, Сінгапур тощо.
Важлива особливість роботи морського транспорту полягає в тому, що Океан -єдиний простір: морські дороги в ньому практично безмежні. Однак, окремі аква¬торії Світового океану далеко нерівнозначні для транспортних зв'язків. На форму¬вання напрямів і інтенсивність використання морських шляхів впливають і гео¬графічні чинники (конфігурація берегової лінії, кліматичні умови, наявність при¬родних або штучних проходів тощо), а також розташування і господарська спе¬цифіка територій, що відправляють та одержують вантажі, наявність оснащених портів тощо (мал. 31).
Провідну роль у світовому судноплавстві відіграє басейн Атлантичного океа¬ни. Високий рівень розвитку країн по обидва боки Північної Атлантики і активні зовнішньоекономічні зв'язки держав Європи та Північної Америки визначили формування тут потужних потоків вантажів. Нині на Атлантичний океан припа¬дає 1/2 (разом із Середземномор'ям майже 3/5) світових морських перевезень. Го¬ловні шляхи зв'язують порти Європи і США, а також ідуть від портів Європи на південь до узбережжя Південної Америки та навколо Африки в Індійський океан і від портів США в зону Карибського моря і далі або в Тихий океан (через Па¬намський канал) або в Південну Атлантику.
Інтенсивно використовується Середземне море, на берегах якого розташовані порти Південної Європи, Північної Африки і Близького Сходу. В Середземний басейн через Босфор і Дарданелли мають вихід і кораблі України.
На басейн Тихого океану припадає приблизно 1/4 світових морських переве¬зень. Найгустіша мережа морських шляхів сполучає порти Японії, Республіки Ко¬рея, Сінгапура, а також Китаю. Від узбережжя Східної Азії та Японії морські до¬роги пролягають до портів США, Австралії, країн Південної Азії.
В Індійському океані, на який припадає менш як 1/6 перевезень, основними є шляхи транспортування нафти з Перської затоки в Європу та Японію і морські шляхи, що ідуть вздовж південного узбережжя Азії. ї
Повітряний транспорт має винятково велике значення в міжнарод¬них пасажирських перевезеннях, а також у країнах з великою територією (Росія, США, Канада, Китай тощо). Особливо великий обсяг роботи виконують авіаком¬панії США (1/2 пасажироперевезень і 1/3 вантажоперевезень світу), а також Росії, Японії, Великобританії, Франції, ФРН, Австралії, Канади. Сінгапура. Ме¬режі авіаліній провідних авіафірм вкривають весь світ (мал. 32). Найбільші авіакомпанії - «Пан-Америкен» і «Дельта» (США), «Джал» (Японські авіалінії), «Бритіш Ейрвейзс» (Великобританія), «Ейр Франс» (Франція), «Люфтганза» (ФРН), «Сінгапур Ейрлайнзс» (Сінгапур), «Аерофлот» (Росія). Україна тільки не¬давно з'явилася на світових авіалініях, та шляхи літаків фірм «Ейр Юкрейн» («Авіалінії України») та «Ейр Юкрейн Інтернешнл» («Міжнародні авіалінії Ук¬раїни») пролягли вже в десятки країн світу.





2. Особливі умови пасажирських перевезень залізницями України

2.1. Безплатний проїзд залізницями України
При прямуванні осіб, яким надано право безкоштовного проїзду тільки з межах України, територією інших країн, вартість квитка за територію цих країн сплачується па загальних підставах, тобто в повному розмірі. Також в повному розмірі сплачується вартість плацкарти за весь маршрут, якщо поїздка здійснюється у вагоні залізниць інших держав.
Особи, яким згідно з міжурядовою "Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них" від 12 березня 1993 року надано право безплатного проїзду по Україні у вагонах країн     членів Співдружності незалежних держав.
У разі проїзду у вагонах Латвійської Республіки. Литовської Республіки, Естонської Республіки сплачується тільки вартість плацкарти.
Особам, які мають право безпека того проїзду у приміських поїздах, таке ж право надасться і при проїзді у місцевих поїздах з ненумерованими місцями.


2.2. Масові перевезення людей
Масові людські перевезення (робітників організованого рекрутування, біженців і т.д.) проводяться як графіковими, гак і спеціальними пасажирськими поїздами з наданням місць для лежання. Окремі умови масових перевезеш, людей можуть визначатись додатково вказівками Укрзалізниці.
Оплата за ці перевезення здійснюється за тарифами.

2.3. Спеціальні вагони та поїзди
На замовлення фізичних та юридичних осіб залізниця може падати спеціальні вагони чи поїзди для перевезень пасажирів, багажу чи вантажобагажу у одному чи обох (туди і назад) напрямках.
За кожний замовлений спеціальний вагон   салон сплачується вартість проїзду 11 дорослих пасажирів за тарифом м'якого вагона з двомісними купе (СВ) відповідної категорії поїзда.
За кожний замовлений спеціальний вагон-ресторан сплачується вартість пробігу, встановлена догово¬ром на замовлення.
За пробіг спеціальних вагонів у порожньому стані (пасажирських, багажних, поштових) від пункту приписки до місця  використання або у  пункт приписки  після звільнення стягується плата, встановлена договором на замовлення.
За замовлений спеціальний поїзд сплачується вартість проїзду фактичної кількості пасажирів, але не метис мінімальної кількості, встановленої договором між замовником та залізницею.
За пробіг вагонів, не пристосованих для перевезення пасажирів (дизель   електростанцій, музикаль¬них салонів та ін.), сплачується плата, встановлена угодою на замовлення.
Проїзд пасажирів за безплатними та пільговими проїзними документами у спеціальних вагонах і поїздах с припустимим у разі, якщо за такий проїзд сплачено мінімальну кількість місць, встановлену договором між замовником та залізницею.
Відмітки в проїзних документах про проїзд меншої кількості пасажирів, переривання поїздки, зупинки на шляху прямування та інше при прямуванні спеціальними вагонами та поїздами не проставляються.



Висновки

До складу світової транспортної системи входять: мережа шляхів сполучен¬ня (сухопутних, водних, повітряних, електронних), рухомий склад усіх видів транспорту, транспортні корпорації, що організують комерційну та інвестиційну діяльність у цій галузі, а також люди, які працюють на транспорті.
Робота транспорту становить матеріальну основу географічного і міжнародно¬го поділу праці. Транспорт забезпечує зв'язки між виробництвом і споживанням, задовольняє потреби населення в перевезеннях, має велике оборонне значення.
За обсягом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку та особливості структури господарства країни чи регіону, а за конфігурацією транспорт¬ної мережі - особливості та закономірності розміщення господарської діяльності.
За видами роботи транспорт поділяється на дві галузі - вантажний та пасажирський, за видами використання можливостей навколишнього середовища - на сухопутний, водний (морський та річковий) і повітряний, за видами вико¬ристання засобів пересування - на залізничний, автомобільний, трубопровідний, гужовий, в'ючний тощо. Розрізняють роботу транспорту в межах держави (внутрішні перевезення, на морі - каботажні перевезення) та міжнародні перевезення.


Список використаної літератури:

1.    Газета “Магістраль” № 41 від 19.04.2005 р.
2.    Збірник нормативно-правових актів з перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу залізничним транспортом України.
3.    Київ. Транспорт України, 2003
4.    Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
5.    Київ. Транспорт України 2003
6.    Довідник залізничника. Перевезення пасажирів, книга ІІ.
7.    Київ “Основа” 2004.