Зміст

Вступ.......................................................................................................................3
Процес створення пасажирського підприємства................................................4
Технологія реєстрації підприємства....................................................................6
Етапи і терміни реєстрації....................................................................................7
Загальні відомості про підприємство..................................................................9
Висновки...............................................................................................................11
Список використаної літератури..............................................12






Вступ

В умовах сучасної ринкової економіки необхідно мати певні навики в роботі, для того, щоб скласти конкуренцію і зуміти вижити в таких складних умовах ринкової конкуренції. В даній курсовій роботі розглядаються вимоги необхідні менеджеру, що займається діяльністю пов'язаної з організацією міських пасажирських перевезень, відповідним автомобільним транспортом.
Метою роботи є формування знань про основи організації перевезень пасажирів. Процес вивчення направлень на збільшення практичних навиків і теоретичних знань.
Головними задачами майбутньої роботи є: вибір і обгрунтовування вибору рухомого складу, маршрутизація перевезення, вибір правильної організаційно-правової форми підприємства, обгрунтовування вибору того або іншого варіанту маршруту. Всі ці задачі можна звести до однієї – це знаходження оптимального плану перевезення пасажирів, який має на увазі мінімальні витрати в процесі перевезення по вибраному маршруту.

Процес створення пасажирського підприємства

Приступаючи до створення фірми і підготовки засновницьких документів, необхідно визначитися по наступних позиціях:
-    організаційно-правова форма підприємства;
-    найменування підприємства;
-    предмет і мета діяльності;
-    склад засновників;
-    розмір статутного капіталу і розподіл часток статутного капіталу або акцій між засновниками;
-    порядок утворення майна підприємства і розподілу прибутку;

Організаційно-правова форма малого підприємства визначається відповідно до статті 50 ГК, в якій мовиться, що юридичні особи, що є комерційними організаціями, можуть створюватися в наступних формах:
-    господарських товариств
-    повного товариства або товариства на вірі (командитного товариства);
-    господарських суспільств – акціонерного суспільства відкритого (ВАТ) і закритого (ЗАТ) типу, товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), суспільства з додатковою відповідальністю (СДВ);
-    виробничих кооперативів.
Відмінність правового положення господарських суспільств і товариств полягає в тому, що суспільства є об'єднаннями капіталів, а товариства – об'єднаннями осіб, що припускає також і безпосередня участь засновників в діяльності товариства.
Учасники товариства несуть відповідальність за його зобов'язаннями всім своїм майном, тоді як учасники суспільства відповідають в межах своїх внесків в його статутний капітал.
Тому на практиці вибирати доводиться всього лише з двох організаційно-правових форм – товариства з обмеженою відповідальністю і закритого акціонерного суспільства. Відкрите акціонерне суспільство (ВАТ) малопридатно для малого підприємства як унаслідок занадто великого статутного капіталу (1000 мінімальних розмірів оплати праці – МРОТ), так і по ряду інших причин.



Технологія реєстрації підприємства

Порядок державної реєстрації підприємств, інших комерційних організацій, що мають право ведення підприємницької діяльності, створених відповідно до чинного законодавства України, визначається Указом Президента України від 8 липня 1994 р. № 1482 і ст. 34 Закону України "Про підприємства і підприємницьку діяльність".
Для державної реєстрації підприємства необхідно надати наступні документи:
Заява про реєстрацію підприємства, складене в довільній формі на ім'я голови реєстраційної палати, підписане засновниками - 2 екземпляри
Протокол збору засновників, на якому було ухвалено рішення про створення підприємства, складений і підписаний Засновницький договір, затверджений Статут і грошова оцінка статутного капіталу - 4 прим.
Статут підприємства, затверджений протоколом загального збору і Засновницький договір - 6 прим.
Документи, підтверджуючі оплату не менше 50 % статутного капіталу (установа Банку - відкриття тимчасового рахунку).
Документ, підтверджуючий оплату державного мита (реєстраційного збору). Розмір держ. мита - 10 мінімальних окладів на момент реєстрації підприємства, оплата - через установу Банку. Одержувач - ГОРФО, р/счет 40204810300000100030 в КБ "Банк Балтійський", ІНН 5190800241, БІК 44705703, КОД 20107, кори/рахівниць 30101810500000000703.
Документи, підтверджуючі місцезнаходження підприємства(договір аренди; документ, підтверджуючий право власності Орендодавця; заява з проханням зареєструвати підприємство за місцем проживання; довідка з ЖЕК, гарантійний лист власника).

Етапи і терміни реєстрації

Етапи    Час на операцію, дні
Підготовча частина: підготовка проекту засновницьких і інших необхідних документів, відкриття тимчасового рахунку в банку.    3
Попередня перевірка наданих документів цивільно-правовим комітетом Адміністрації області     14 – 21
Коректування документів на вимогу ГПК. Нотаріальне посвідчення засновницьких документів    2 – 14
Заключна частина: перевірка документів ГПК, підписання відповідних розпоряджень, видача реєстраційного свідоцтва.    14 – 21
Отримання статистичних кодів, виготовлення друку     1 – 3
Постановка на податковий облік     5 –10
Постановка на облік в позабюджетних фундаціях, розблокувало розрахункового рахунку     1 – 3

Для окремих видів діяльності потрібне оформлення спеціального дозволу – ліцензії, яка є офіційним документом, що дає право на вказаний в ньому вид діяльності протягом встановленого терміну, а також визначаючим умови його здійснення. Переліки видів діяльності, на які потрібні ліцензії, і органів, уповноважених видавати їх, встановлені постановою Уряду України від 24 грудня 1994 г № 1418, приведені в Додатку 1. Відсутність ліцензії, як правило, не є підставою для відмови в державній реєстрації індивідуального підприємця. Виняток становить приватна детективна діяльність.
Для отримання ліцензії заявник представляє до органів, уповноважених на ведення ліцензійної діяльності:
•    заява з проханням видати ліцензію з вказівкою прізвища, імені, по батькові, паспортних даних (серія, номер, коли і ким виданий, місце проживання), виду діяльності, терміну дії ліцензії;
•    довідку податкового органу про постановку на облік або свідоцтво про державну реєстрацію громадянина як підприємець;
•    нотаріально завірені копії засновницьких документів юридичної особи;
•    документ, підтверджуючий оплату розгляду заяви;
•    копії свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;
•    декларація про наявність зберіганні або місці власної стоянки транспортних засобів;
•    дані про основні засоби і форми контролю, що забезпечують вимоги по безпеці дорожнього руху;
•    дані про склад і кваліфікацію фахівців по даному роду діяльності.
Ліцензія видається на термін не менше три роки залежно від роду діяльності, і підписується керівником ліцензійованого органу разом з друком.



Загальні відомості про підприємство

Створене мною підприємство, на перших порах, має малий по своїх масштабах розмір. У свою чергу немає необхідності у великій чисельності персоналу. За останніми даними на одного адміністративного співробітника повинне доводитися 6 виробничих робітників. В моєму випадку на 9 водіїв доводиться 2 працівники вищої ланки. Схематично це виглядає так:




Як видно з схеми це лінійна організаційна структура, яка грунтується на принципі єдності розподілу доручень, згідно якому право віддавати розпорядження має тільки вищестояща інстанція. Дотримання цього принципу повинне забезпечувати єдність управління. Дана система використовується в організації з однорідною продукцією і простими технологіями. Для неї характерні прості ієрархічні комунікації.
Ця система достатньо проста і може бути ефективний, якщо не велике число даних питань і по них можуть бути даний рішення в найближчих підрозділах.
Форма оплати праці – почасова. Вибір грунтується на невеликих об'ємах роботи (з боку бухгалтера) і збільшенні стимулу (для водіїв). До того ж треба помітити, що на Заході 85% компаній виплачують почасову заробітну платню, особливо це торкається водіїв.
Щодо основних фундацій можна сказати, що існує тільки автомобілі “Газель” в кількості 6 штук і, що знімається в аренду адміністративне приміщення. В основному витрати йдуть на заробітну платню, амортизацію, ремонт і інші витрати, пов'язані з рухомим складом (паливо, гума, масло, зап. частини).
Для визначення цінової політики фірми необхідно знати ситуацію на ринку, тобто ціна встановлюється залежно від кількості конкурентів на маршруті. Не важко здогадатися, що ця залежність є зворотною.
Наступним етапом є розробка системи оцінки ефективності діяльності мого підприємства, тобто по яких показниках я оцінюватиму свою діяльність. Це будуть фінансові показники, такі як дохід, прибуток і витрати.
Основоположним серед представлених вище показників є прибуток, тому що вона напряму є віддзеркаленням засобів і отриманих доходів, що затрачують. Таким чином, я встановив, що на перших порах основною метою є збільшення прибутку, який сприяє збільшенню масштабів фірми, покупці кращого рухомого складу, збільшенню заробітної платні співробітникам, відкриття нових маршрутів і т.д. Нарощування об'ємів виробництва і всі вищеперелічені аргументи будуть слідством стратегії розвитку компанії. Варто врахувати майбутній стан конкуренції на ринку пасажирських комерційних перевезень. Не виключено зростання конкуренції, в цьому випадку варто спиратися на політику зниження цін і збільшення комфорту для пасажирів.


Висновки

Накінець хочеться помітити, що при нинішній ситуації в країні достатньо складно виживати малим підприємствам через високі податки, але в наявності результати діяльності даного підприємства. Шляхом грамотного управління (мінімізація витрат, мінімізація кількості персоналу і ін.) організація здатна виживати і навіть розвиватися в таких складних умовах.
Необхідно також пам'ятати, що будь-яку конкретну групу людей, що об'єдналися для реалізації конкретної мети, можна розглядати як організацію і досліджувати в ній всі проходячі організаційні процеси. Організація може бути поганий або добре організована, на думку керівників, проте конкретних критеріїв для оцінки організації управління набагато більше.
Можна розглядати способи організації підрозділів з метою виявлення відповідності їх майбутнім задачам. Реалізація мети або задач може гальмуватися діяльністю окремих груп фірми, мета яких не співпадає з метою фірми.
Можна розглядати також взаємостосунки співробітників при ухваленні управлінських рішень і судити про ступінь організованості роботи.
Можна розглядати форму організації управлінської діяльності і пристосовність її до змінної мети організації.
Зі всього сказаного витікає, що робота у фірмі повинна бути організований так, щоб працівники виконували свою роботу відповідно до плану дій, знали своє місце і мета в організації, причому ця мета повинна співпадати з метою організації в цілому.
Отже, після виконаної роботи можна зробити висновок, що організація пасажирських міських комерційних перевезень є дуже складною діяльністю в процесі організації, тому варто робити упор на співробітників організації, а саме створювати необхідні умови праці, тоді з їх сторони з'явитися зацікавленість в роботі.
Список використаної літератури


1)    “Економіка транспортного підприємства” Кононова Р. А. Санкт-Петербург 2002 г
2)    “Основи ринкової економіки” Міхайлушкин А. І., Шимко П. Д. Санкт – Петербург 1996 г
3)    Курсова робота “Менеджмент на транспорті”